Презентація "Василь Слапчук - гордість волинського краю"

Василь Слапчук Український письменник, літературний критик, лауреат Шевченківської премії, заслужений діяч мистецтв України. Народився у селі Новий Зборишів Горохівського району Волинської області. Закінчив Лобачівську середню школу.

 Василь Слапчук - випускник Лобачівської школи Після закінчення Лобачівської середньої школи навчався у Луцькому професійному училищі на шліфувальника. Потім працював на автозаводі в Запоріжжі. Ретро – фотографія 1979рік. Весна, Василь Слапчук – випускник Лобачівської школи.

Війна в долі Василя Слапчука Військовий обов’язок Слапчук виконував в Афганістані. У 1981 році одержав контузію, але від госпіталізації відмовився, залишившись на позиціях. 18.06 1981р. у провінції Нанжархар був тяжко поранений. Лікувався у Ташкенті, а потім у Львові. Із спогадів Василя: « Моя мама летіла до мене в Ташкент, купивши квиток за 60 карбованців. Тоді її зарплатня була 50 карбованців у місяць. Коли мене виписали, щоб доправити до Львівського госпіталю, то супроводжувала одна людина. Ставлення було байдуже, бо це була не їхня війна. На жаль, у людини можуть бути цілими руки й ноги, але війна в її голові.»

Поезія, що в творчість перейшла

Нагороди Василя Слапчука

Прозові твори Василя Слапчука

Світ дитинства Василя Слапчука

Невтомний «ратай» на творчій ниві Ім'я Василя Слапчука добре відоме не тільки на Волині. Його поезії вже друкувалися в «Молодій Волині». Василь — автор поетичної збірки «Як довго ця війна тривала», готує до друку ще дві нових збірки, основна тема яких — Афганістан. Пройшовши крізь пекло цієї страшної війни, що забрала в нього здоров'я: прикувала назавжди до інвалідного крісла, він намагається осмислити себе в тих подіях і зрозуміти, ким же він був на афганській землі: визволителем чи окупантом? Недарма першу свою збірку йому хотілося назвати «Печальні очі окупанта». І це — відповідь на питання, що мучило й будило совість. А ще Василь любить писати для дітей, бо це — найвдячніші читачі. У Києві вийшла друком перша його книжечка для маленьких. Закінчує він і нову повість. Але все це — у недалекому майбутньому. Поки ж що пропонуємо нові неопубліковані поезії Василя Слапчука. Як переконаєтеся, душу поета живлять не лише спогади про афганські події. Він живе звичайним земним життям, і всі його пристрасті, усі його радощі й печалі не обходять осторонь молодого й обдарованого чоловіка.  

Для дітей

Для дітей Гарний подарунок зробили юним читачам поет, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка Василь Слапчук і поліграфічно-видавничий дім “Твердиня” у м. Луцьку. Тематична збірка віршів “Окраєць хліба” цікаво розповідає про найдорожче — хліб на нашому столі, вчить поважати й шанувати хліборобську працю. З цієї унікальної диво-збірки (адже й виготовлена вона у вигляді окрайця) діти довідаються про те, що таке “Ярина” і “Злаки”, “Озимина”, “Тік”, “Млин”, “Дідух”, “Паска”, “Млинці”, “Торт”, “Сухарики” і ще багато чого цікавого, адже все перераховане — це назви віршів. А для того, щоб було цікавіше й наочніше, добре потрудився художник Олександр Качановський та автор комп’ютерної верстки Володимир Камінський.

Слова і музика переплелись: вірш Слапчука, покладений на музику Я ще прийду. Мене не треба ждати. Прийду з дощем, але без грому. I тiльки дощ той знає точну дату, коли прийду до тебе, як додому. Я ще прийду. Але прийду не скоро, Як сповiдатись ходять грiшнi, — Коли твiй стiл письмовий пустить корiнь i визрiють на ньому вiршi. Я ще прийду. I ще не буде пiзно. Прибуду без твоєї згоди. Сумний i радiсний, я буду рiзний... Я ще прийду... Я вже приходив.

Поет, який любить життя і людей