Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь-якого народу — це його мистецтво. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнянне. Наприклад, у японців — це нецке, у франції – квітка лілії, українці таким символом можуть вважати писанку. Сьогодні, порушуючи питання духовності в нашому суспільстві, давайте поговоримо про одне з найважливіших свят весняного циклу — Великдень. Відтворимо звичаї й обряди цього свята, дослідимо його історію писанкарства та спробуємо виготовити власну писанку.
Історія свята Великдень — найурочистіше свято православної церкви, воно відзна¬чається після того, як місяць уперше весною показав світові своє повне обличчя. На цю пору колись припадали весняні урочистості стародавніх слов'ян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повер¬тало на літо, продовжуючи день,— воскресала природа, а з нею і Син Бо¬жий, Ісус Христос. Неможливо уявити Великдень без пшеничного великоднього хліба, який українці називають «паскою» або «бабою». В Україні відомо до півсо¬тні різновидів пасок. У старовину часто пекли білі, жовті і чорні паски. Білі призначалися покійникам і повітрю, жовті — сонцю й небу, чорні — людям і родючій землі.— Давайте звернемось до пасхальних традицій різних народів.
Великодні традиціїНа Заході обов'язковий пасхальний персонаж — кролик, символ родючості. У багатьох країнах пасхальний кролик напередодні свята приходить до дітей, які добре себе поводили, і підкидає у гнізда кольорові яйця. Гніздо або кошик треба приготувати заздалегідь і сховати у затишному місці. У Німеччині великодній кролик ховає у саду подарунки для дітей, а дітлахи на Великдень із задоволенням шукають сюрпризи!• В Україні символами Великодня є писанки. Це символізує весняне відродження природи, зародження життя, продовження роду. Великодній звичай христосатися й одаровувати один одного фарбованими яйцями походить з апостольських часів. Радісне великоднє привітаннями перейняли в учнів Христових, які ненароком дізналися про Воскресіння його, і тоді вони радісно питали один одного: «Христос воскресе?» і відповідали: «Воістину воскресе!» Взаємне чмокання — в пам'ять прощення, вираження любові.
Звичай дарувати яйця існував у глибокій давнині, задовго до Різдва Христового. У античному світі дарували яйця на знак привітання на день народження, на Новий рік з побажанням благополуччя. У іудеїв і язичників було прийнято, приходячи до поважної персони, приносити їй щось у подарунок на знак поваги. Люди багаті приносили золото і прикраси, бідні — яйця домашніх птахів, плоди. Саме цей простий іудейський звичай і виконала рівноапостольна Марія Магдалина, проповідуючи про Воскресіння Христове, коли прийшла до римського імператора Тиберія. Вона подала йому яйце зі словами «Христос Воскресе!». Імператор засумнівався у можливості для смертного воскреснуть з мертвих: «У це так. важко повірити, як в те, що біле яйце може стати червоним!» І в ту ж мить біле яйце стало червоним!З того часу існує традиція фарбувати яйця на Великдень і дарувати їх. І це не випадково, оскільки яйце у світобаченні древніх символізувало Всесвіт. У християнстві яйце набуло нового символічного значення: червоне яйце — символ Воскресіння, символ Великодня. Як із яйця виникло життя, так світ наново народився через Воскресіння Христове.
Великдень — це не тільки радісне свято воскресіння, а ще свято доброти, милосердя, всепрощення. Саме тому воно знайшло відображення у творчості великих художників. Усім відомі картини Леонардо да Вінчі, а також Постава Доре, чудові ілюстрації якого ми бачили у «Біблії для дітей»."Благовіщення" - картина ранньої епохи творчості Леонардо, і одна з найяскравіших. В основі лежить біблійний сюжет: архангел Гаврило каже Діві Марії, що вона чудесним чином народить Божого Сина, чиє панування ніколи не закінчиться. Цей сюжет був досить популярним на той час. Цікавий факт про картину: раніше вона приписувалася багатьом художникам, але лише в 1869 Карл Едуард фон Ліпхарт визнав її роботою юного Леонардо.
"Мадонну з гвоздикою" ще називають "Мадонною з вазою" або "Богородицею з квіткою". Спочатку вважалося, що ця картина була створена Андреа дель Верроккьо, але знавці мистецтва сходяться на думці, що це робота Леонардо. Радимо придивитися краще: волосся Марії, положення лівої руки, одяг і навіть квіти схожі на елементи картини «Благовіщення». До речі, червона гвоздика тут є символом крові та пристрасті. Картина «Хрещення Христа» написана не лише Леонардо да Вінчі, а й його вчителем Андреа дель Верроккіо. Але саме з цією картиною пов'язана досить цікава легенда: дель Верроккіо, побачивши талант свого учня в «Хрещенні», був настільки вражений, що вирішив після цього залишити живопис.
«Мадонна з веретеном» – досить відома і скандальна картина, за різними джерелами належить чи Леонардо да Вінчі, чи комусь із його учнів. У чому суть дискусій? Існує версія, що художник тільки-но почав писати картину, а закінчили її його учні Амброджо де Предісом, Бернардіно де Конст або Больтраффіо, що, до речі, може бути достовірно. Деякі експерти також вважають, що оригінал не в Шотландії, а в приватній колекції в Нью-Йорку. Основний символ картини – веретено (символ долі) у вигляді хреста. Маленький Ісус тримає в руках веретено – це символізує прийняття місії, яку він приготовив. Тим часом Марія сповнена смутку – вона боїться за сина.
У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу. Музей «Писанка» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 метрів з каменя і бетону, з кольористим фасадом, оформленим в гуцульських традиціях. Перший музей «Писанка» було створено у 1987 році. Музей писанки став культовим місцем України. Музей приймає 135 тис. відвідувачів на рік. Збереження писанки — справжнє мистецтво. В 1973 році коломийчанка Марія Боледзюк, художник-реставратор музею, винайшла унікальний спосіб обробки внутрішньої поверхні яйця, який сьогодні як найнадійніший використовується усіма реставраторами. Звичай писати писанки існував ще у поганські часи, а з середини IVстоліття церква ввела обряд освячення яєць. Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох народів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту.
Кожний колір є символом. Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя. Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я. Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття. Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові. Коричневий — земля-матір. Чорний - пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння. Білий — пошана духів4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.
У процесі розвитку культури людства виникали різні способи письма, тобто графічної фіксації інформації. Це могло бути піктографічне письмо, коли думка висловлювалась за допомогою ряду малюнків, що пояснювали конкретну дію. З часом вони почали відігравати роль знаків, що передавали певні поняття: дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.
Хрест — символ Всесвіту, 4 сторін світу. Тригір — символ порядку. Цяточки — небесні світила, сльози матері Ісуса. Півень — охоронець дому.«Божа ручка» — рука — символ влади, дарували тим кого любили (Буковина).«Хмелик» — символізує довголіття, дарували з побажанням здоров'я (Полтавщина).«Ромб» — символізує засіяне, зоране поле. Дарували господарям.«Зірка» — писанка із зображенням сонця. Символ життя. Дарували жінкам, батькам (Центральна Галичина).«Сороки» — птахи — символ пробудження природи. Дарували всім (Полтавщина).«Три листи» — трійця є знаком триєдності світобудови. Дарували хрещеним батькам (Київщина).«Трав'янці» — писанки із зображенням квітів, дарували малечі (Чернігівщина).«Сосна» — символ здоров'я, витривалості. Дарували хворим, з побажанням здоров'я.«Дуб» — символ сили, захисту, божої справедливості. Дарували чоловікам.«Риби» — символ води, життя, щастя, здоров'я. Дарували із побажанням добробуту (Південне Поділля).«Олені» — олень — символ благородності, довголіття. Дарували чоловікам (Гуцульщина).