Презентація "Вербові котики"

Вербові котики. Середній вік. Художньо-мовленнєва діяльність

Тане сніг, течуть струмки,Ожива травичка,I до сонця гiлочки. Простяга вербичкаІ м’якенькi, як пушок,Нiжнi, як шовкові,Ясно дивляться з гілок. Котики вербові. Катерина Перелісна

Квітуча верба — віщунка скорої весни. «Зацвіла верба – весна прийшла», – кажуть у народі. Саме тому ця улюблена українцями рослина є символом молодості, оновлення та пробудження природи від зимового сну.

Як розпускається це деревце навесні? Вже наприкінці березня — на початку квітня на ньому з’являються великі квіткові бруньки, які виглядають дуже гарно. Коли плівочка, що покриває їх, лопається, з’являється сірувато-білий пухнастий клубочок, схожий на маленького котика.

Підійдіть до верби ще раз за кілька днів, коли вона зацвіте своїм запашним жовтим цвітом, послухайте діловий гул бджіл, які вирвалися з вулика після довгої зимівлі і збирають перший пилок та нектар.

Тішать око сірі пухнасті котики вербові. Торкнешся їх, а враження, що вони ось-ось замуркочуть до тебе, схочуть розповісти про щось приємне, повідати якісь таємниці, невідомі нам, людям, попросять молочка..

Андрій М'ястківський «Котики-воркотики»

Котики-воркотики. Всілися рядком.

Поїть сонце котиків. Теплим молоком.

Котики-воркотики. В мене на вікні,

Котики-воркотики,Гості весняні.

Не глядить на котиків Лиш вусатий кіт,

Мабуть зна, що котики -То вербовий цвіт.

До побачення!