7 клас Громадянська освіта



У сучасному світі бути відповідальним і толерантним – це не просто гарні риси характеру, а справжня потреба. У школі,
вдома, на вулиці або в інтернеті ми постійно взаємодіємо з
іншими людьми. І саме від того, як ми поводимося, залежить не тільки наше майбутнє, а й комфорт та безпека оточення.
Відповідальність – це здатність людини усвідомлювати наслідки своїх дій і приймати рішення, які не шкодять іншим. Вона проявляється тоді, коли ми не просто щось обіцяємо, а виконуємо свої обіцянки. Або коли ми здатні
визнати помилку і зробити висновки. Уявімо ситуацію: Сашко
забув зробити домашнє завдання. Він міг сказати вчителю, що
забув зошит вдома або , що був поганий інтернет. Але хлопчик
чесно зізнався, що просто не розпланував свій час .Вчитель поставився з розумінням, дозволив доздати домашнє завдання пізніше. Це і є відповідальна поведінка.
Вдповдальнсть толерантнсть
Відповідальність за свої дії та вчинки є важливою рисою, притаманною людині. Якщо людина сказала,
що виконає це, і дійсно зробила вона відповідальна людина. Якщо пообіцяла й не зробила - це
невідповідальна людина. Коли особа дотримується норм моралі й відповідає за те, що вона робить, це
визначають як моральну відповідальність.Моральну відповідальність людини умовно поділяють на
внутрішню та зовнішню. Внутрішня відповідальність
пов'язана із совістю та відображає здатність людини усвідомлювати наслідки своїх вчинків і діяти
відповідно до цього, керуючись нормами моралі.
Зовнішня відповідальність полягає в реакції суспільства на дії та вчинки людини. Ця реакція може бути позитивною та негативною.
За морально відповідальної поведінки людина бере на себе відповідальність за наслідки своїх вчинків. Її протилежністю є морально безвідповідальна поведінка, за якої вчинки людини відбуваються без урахування їхніх наслідків як для неї, так і для інших. Безвідповідальність завжди пов'язана з байдужістю та легковажністю або надмірною самовпевненістю. У безвідповідальності насамперед відображається намагання людини перенести наслідки своїх дій на інших. Український і канадсько-швейцарський вчений, громадський діяч та меценат Богдан Гаврилишин на початку ХХІ ст. дійшов висновку, що для того щоб змінити світ, кожна людина має навчитися на своєму рівні брати на себе відповідальність. У 2014 р. він написав
«Декларацію відповідальності людини», що складається з 15 пунктів.
1.Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.
2. Підтримуй своє здоров'я в як найкращомустані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.
3. Вчися, розвивай свої таланти, здібності,навички протягом усього життя, щоб бути корисною части-ною суспільства.
4.Стався до інших так, як би ти хотів(-ла), щоб ста-вилися до тебе.
5.
Будь вільною людиною, тобто будь сам(-а) суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле.
6. Прагни гармонії між особистим,професійним та соціальним життям, будучи частиною громади.
7. У прагненні реалізації своїх прав необмежуй прав інших членів суспільства.
Для людини з розвиненою моральністю розуміння необхідності дотримуватися моральних обов'язків визначає її вчинки в різних ситуаціях. Можна навести чимало прикладів дій людей
відповідно до свого морального обов'язку. Під час війни пораненому противнику на полі бою надають допомогу, щоб урятувати його життя. Незалежно від політичних ідей, які він
поділяє. Під час пожежі ряту вальники витягують із вогню не лише людей, але й тварин. Їхнє розуміння морального обов'язку полягає у визнанні необхідності збереження життя в усіх його проявах. Щодня виникає чимало ситуацій, що не несуть за грози життю, але яскраво
демонструють рівень розумін-своїх моральних обов'язків окремими людьми. До них можна віднести надання допомоги особі з інвалідністю на вулиці або просто виконання обіцянки, наданої іншій людини.
Моральний обов'язок - сукупність моральних зобов'язань людини перед суспільством, на яких грунтується її поведінка.
У підлітковому віці ми формуємо свою особистість. Те, якими ми є зараз, впливає на те, якими ми будемо в дорослому житті. Якщо ти вже вмієш бути відповідальним – тобі довірятимуть. Якщо ти толерантний – з тобою буде приємно спілкуватися, і ти матимеш багато друзів. Але бувають ситуації, коли людина чинить певні протиправні дії і це є порушенням закону. За це передбачена юридична відповідальність.

Юридична відповідальність – це встановлений державою обов’язок особи піддатися певним заходам державного примусу за вчинене правопорушення Наприклад, якщо підліток пошкодить чуже майно чи викраде , вчинить булінг , порушуватиме громадський спокій тощо, за це можуть бути реальні наслідки – як для нього, так і для його батьків.
Ви вже знаєте, що толерантність - це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та
способу життя інших. Толерантність це про повагу, прийняття і розуміння різноманіття людей, а не про
байдужість чи терпіння, особливо до тих, хто нехтує мирним співжиттям та чинить страшні злочини. Не можна бути толерантним до несправед ливості, насильства, сваволі, до порушень правових норм та
загальноприйнятих норм моралі. Толерантність є нормою сучасного цивілізованого суспільства. Її головні принципи викладено в Декларації принципів толерантності, ухваленій ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року.
Тільки уявіть, що в багатонаціональній Україні живуть представники понад 130 націй, і кожна з них має мову, звичаї, традиції, культуру, національний характер, національ ну самосвідомість, почуття національної гідності. Звісно, саме толерантність є умовою мирного співжиття великого українського народу.
Толерантність - терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв. Протилежністю толерантності є нетерпимість.
Нетерпимість - відсутність поваги до вчинків та переконань, що відрізняються від власних.
16 листопада по всій планеті відзначається Міжнародний день толерантності. У цей день у 1995 році було прийнято Декларацію принципів толерантності.
У Декларації наголошено, що толерантність це:
повага, сприйняття та розуміння різноманіття культур світу,
форм самовираження та самовиявлення людської особистості;
єдність у різноманітті;
активна позиція, що базується на визнанні прав та
свободлюдини;
сприяння утвердженню прав людини;
право дотримуватися своїх переконань і визнання такого
права за іншими;
ВИЗНАННЯ ТОГО, ЩО ЛЮДИ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ЗОВНІШНІСТЮ, СТАНОВИЩЕМ, МОВОЮ, ПОВЕДІНКОЮ І МАЮТЬ ПРАВО ЖИТИ В МИРІ ТА ЗБЕРІГАТИ СВОЮ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ.
Як самовираження впливає на взаємодю з ншими
Кожна людина є унікальною. Вона має свої неповторні риси зовнішності та характеру.
Різноманіття людей дає нам можливість щодня вчитися чогось нового, знаходити спільне та відмінне у кожному з нас. Що нас відрізняє одне від одного наш духовний вимір та зовнішнє Я.
Що ж таке самовираження? Це спосіб, у який ми показуємо світові, хто ми є. Це наші думки, почуття,
ідеї, таланти, стиль одягу, хобі, манера спілкування – все те, що робить нас особливим.
Важливо пам'ятати: Самовираження не означає робити все, що заманеться, не зважаючи на інших.
Важливо знаходити баланс між тим, щоб бути собою, і повагою до оточуючих. Наше самовираження має бути етичним і не завдавати шкоди іншим.
Самовираження є важливою складовою особистісного розвитку. Воно дозволяє людині висловлювати свої думки, почуття та цінності, впливаючи на її стосунки з іншими. Проте
спосіб, у який ми проявляємо себе, може як зміцнювати взаєморозуміння, так і створювати
бар’єри у спілкуванні.Самовираження потребує двох ключових рис — відповідальності та толерантності, які визначають якість наших соціальних зв’язків.Відповідальне
самовираження означає розуміння наслідків своїх слів і вчинків. Наприклад , поведінка в
соціальних мережах. Публікуючи дописи чи коментарі, важливо усвідомлювати, що слова
можуть вплинути на почуття інших людей. Якщо хтось висміює чи принижує інших, він не лише шкодить стосункам, а й порушує принципи етичного спілкування. Ще одним
прикладом є ситуація, коли хтось виражає свою індивідуальність через одяг чи мистецтво.
Якщо однокласники проявляють толерантність і підтримку, а не засуджують чи насміхаються, це створює дружню атмосферу, де кожен може бути собою.
Самовираження — це чудовий спосіб показати свою унікальність. Проте воно має бути відповідальним, щоб не порушувати права інших, і толерантним, щоб сприяти розумінню та взаємоповазі. Якщо кожен буде враховувати ці аспекти, взаємодія між людьми стане відкритішою, продуктивнішою та доброзичливішою.
