Горіх чорний (Juglans nigra L.; англ. black walnut) – дерево родини горіхових (Juglandaceae) з майже чорною корою, чорнуватим плодом, голою кісточкою з гостроборознистою поверхнею. Листяне дерево сягає до 40 м у висоту. Цвіте у травні, плоди достигають у вересні-жовтні. Восени його перисте листя набуває золотисто-жовтого забарвлення і розлога крона починає рідшати. Усі частини дерева містять юглон – сполуку, що пригнічує ріст інших рослин. Оскільки з опалого листя, що розкладається, ця речовина вивільняється в грунт, поруч з чорним горіхом зазвичай виживає небагато видів. Тому з його листя не виготовляють компост. Вид — швидкорослий і відносно морозостійкий, оскільки навесні пробуджується пізніше інших видів горіхів. Вирізняється серед інших видів горіхів повнодеревним струнким стовбуром.
На батьківщині, у Північній Америці, горіх чорний охоплює дуже широкий ареал і трапляється в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Дає цінну деревину. З темної, тонковолокнистої деревини виготовляють меблі та дерев’яні частини рушниць. Горіх чорний культивують у Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Проте, найпоширеніший він у лісових культурах Вінниччини. Ядро горіха їстівне, містить 55-66 % жиру (олія швидко гіркне), але рідко вживається в їжу через тверду грубу шкаралупу. Плоди також можуть використовуватися для захисту від молі. Подрібнена шкаралупа використовується як абразивний матеріал для обробки металевих поверхонь і як один з компонентів динаміту.