Покров Пресвятої БогородиціЗгідно з легендою саме цього дня військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу православне місто Констянтинополь і намагалося його захопити. Мешканці міста пішли до храму і гаряче молилися, просячи Господа та Діву Марію відвернути лихо від них. Раптом Богородиця з'явилася в небі перед людьми і вкрила місто своєю покровою, яку тоді називали омофор. Після цього люди стали невидимими для ворогів.
Покров Пресвятої БогородиціГоловною традицією дня вважається церковна служба - вона починається напередодні ввечері, 13 жовтня, зі Всеношного бдіння, а вранці служать Божественну літургію. Віруючі приходять до храмів, читають молитви і ставлять свічки Пресвятій Богородиці. Посту в цей день немає, але якщо раптом випадає, то можна зробити послаблення - скуштувати трохи риби.
Прикмети на Покров день – спостерігаємо за погодою. У цю дату наші предки звертали увагу на погодні умови - вони могли розповісти про майбутнє:яка погода на Покров - такою і зима буде;вітер східний або західний - зима виявиться суворою, південний - м'якою, північний - сніжною;на Покрова є листя на деревах - до суворих холодів;сніг випав на Покрова - Димитріїв день (8 листопада) буде сніжним.як показує практика, є ще одна важлива прикмета - якщо на Покрова снігу немає, то до грудня він вже і не випаде;відліт журавлів до Покрови — на ранню зиму.
Українська Повстанська Армія. Військово-політична формація українського визвольного руху. Діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізувалася у збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічна мета — відновлення української державності, і тому боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому.
Цікаві факти про Українську Повстанську Армію. Унікальне покоління Створення та існування УПА – найбільший феномен української історії XX століття. Адже ті, хто відстоював незалежність України в 1940-х роках, повинні були «прослизнути» крізь страшні 1920–1930 роки. Воїни «лісової армії» були виховані тими націоналістами, які пережили 1917–1920 роки. Представники УПА не тільки боролися за Україну всіма доступними методами, але й без вагань жертвували життям: якщо «криївку» знаходили радянські розвідники, то її мешканці найчастіше негайно вчиняли самогубство, щоб не датися живими в руки ворога.
Цікаві факти про Українську Повстанську Армію. Бездоганна організація В УПА була чітка структура із субординацією, розклад і жорстка дисципліна. Наприклад, вживання алкоголю (без дозволу командира) каралося розстрілом. Багато істориків вивчали і надалі вивчають УПА як ідеальний приклад підпільної організації.
Цікаві факти про Українську Повстанську Армію. Пропаганда Лише протягом 1948–1952 років у підпільних друкарнях було надруковано 350 тисяч листівок, брошур, книжок та іншої нелегальної літератури, попри дефіцит паперу. Близько 20 відсотків з них адресувалися українській молоді, закликаючи не вступати до комсомолу і не піддаватися зросійщенню.
Цікаві факти про Українську Повстанську Армію. Псевдоніми У всіх повстанців їх було по кілька. Більшість з них – похідні від назв тварин, птахів, рослин, предметів. Були також псевдоніми, похідні від назв явищ природи: Хмара, Крига, Зима, Місяць тощо. Найбільш екзотичні — Непитай, Непий, Вгадай, Зірвишапка, Розбийгора.
Цікаві факти про Українську Повстанську Армію. Зброя Повстанці примудрялися діставати зброю в Червоній армії, маскуючись під радянських партизанів. Крім того, у 1942–1944 роках зброю вдавалося вимінювати в угорців і навіть німців. Були встановлені певні тарифи обміну на харчі: одна ручна граната оцінювалася в одне куряче яйце, автомат або гвинтівка – в цілу курку, ручний кулемет – порося, міномет – кілька мішків картоплі.
Цікаві факти про Українську Повстанську Армію. Криївки Так називали споруди під землею з вентиляційними отворами, у яких вояки УПА в деяких випадках могли, не виходячи, прожити кілька місяців. За час існування УПА спроєктували приблизно 10 тисяч криївок, у яких розміщувалися збройові склади, шпиталі, друкарні й навіть швейні цехи. Могли розміщуватися як в лісі, так і «маскуватися» в сільських хатах.
День українського козацтва. Козаки вважали Богоматір своєю захисницею та покровителькою. Головна церква українських козаків завжди була на честь Покрови. Від самого початку козаками були виключно вільні люди. На Запорізькій Січі головними принципами були свобода і рівність – усі мали рівні права та обов’язки. Козак в українській культурі – був завжди воїном, який служить своїй Батьківщині, боронить віру, гідність та звичаї всього українського народу
День українського козацтва. Головною місією козаків був захист земель від нападу кримських татар, охорона торгових шляхів і захист кордонів держави. За часів одного з ворожих набігів, коли положення здавалося безвихідним, воїнам з'явилася Пресвята Богородиця і захистила їх. Саме тому здавна Діва Марія вважається заступницею і покровителькою козаків
Вшануймо пам’ять загиблих. Оголошується хвилина мовчання.Її започатковано з метою вшанування світлої пам'яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян.
Сила нескорених. Назва цього популярного у народі свята говорить сама за себе. Захист своєї батьківщини від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним принципам будь-якої країни - благородна справа, яка вимагає від людей сміливості, честі і відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.
Любі наші хлопці!Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня українського козацтва! Пам'ятайте, що ідея козацтва жива донині. У кожному з нас тече кров наших предків – вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших земляків патріотизм, національну свідомість, почуття гордості. Сили, козацької міці, здоров'я та непереможності вам!
Сила нескоренихпослання всьому світу. Привіт, світе!Я знаю, ти зараз дивишся на нас. Дивишся наляканими очима Польщі. Нерішучими жестами Франції. Прорахованими кроками Німеччини. Знервованими вигуками Латвії. Скептичним посмикуванням Угорщини. Розслабленим мугиканням Італії. Німою мовчанкою Ізраїля. Далекими вигуками США і Канади. І очима сотні інших країн. Дивишся ніяково. Часто опускаєш погляд. Особливо, коли ми закриваємо собою наших дітей під час чергових ракетних атак. А коли таки наважуєшся очі підняти, дивишся вражено. Озираючись один на одного: чуєш, що то за така Україна? Її поливають градами, а вона стоїть. Її криють крилатими ракетами, а вона стоїть. Їй звідусіль брязкають довбаними танками, а вона стоїть. Їй прямо кажуть «айм вері сорі енд діплі консьорд, бат…», а вона - «тю, ну як знаєш, я пішов збивати літак». Їй пхають межи очі ядерну кнопку, а вона сміється і мовчки колотить бандерівське смузі. Світ не дихає, світ панічно скуповує йод, а вона стоїть. З якої такої ця Україна сталі? Що такого було в молоці її матері? Чим таким годують цих воїнів тисячі волонтерських рук?
Сила нескорених. Знаєш, світе, а ти справді не знаєш. І ми теж, напевно, не знали по-справжньому донині. Не знали, що в нас є така сила. Така міць. І така любов. Завжди була. Просто роками лежала під руїнами совка, руського міра, пір’ям голубів миру і гіллям дерев любові. Лежала й чекала, щоб вибухнути. Вибухнути не страхом. Страх - це те, що нині відчуваєш ти, світе. А ми відчуваємо дещо інше. Ми відчуваємо лють. За кожну вбиту дитину. За кожну понівечену долю. За кожне спалене місто. За кожну зруйновану мрію. І ця лють дає нам сили. Ми відчуваємо свободу. Вперше. По-справжньому. Так гостро і сильно. Голу, вразливу і водночас таку потужну свободу. І ця свобода дає нам сили. Ми відчуваємо любов. Ох, як же ми відчуваємо любов. Коли нема своїх і чужих. Коли всі максимально рідні. Коли мільйони рук методично викладають шлях до перемоги кожен на своєму місці. І ця любов дає нам сили. Тому, світе, не бійся. Ми на сторожі. І якщо ти раптом соромився запитати, ми скажем самі: так, весна прийде, і вона буде жовто-блакитна. Незалежно від того страшно тобі чи ні💙💛