"Конспект уроку з української літератури для 5-го класу на тему "Степан Васильченко. "В бурянах". Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка)

Тема : Степан Васильченко. «В бур’янах». Т.Шевченко. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка) .

 

 Мета : навчальна : подати відомості про С. Васильченка як письменника, розповісти про Україну часів Т.Шевченка, ознайомити учнів з фрагментами із біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», розглянути дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю»;

 розвивальна : розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, удосконалювати навички виразного читання, сприяти розвиткові спостережливості, уважності, уяви;

 виховна : виховувати почуття прекрасного, шанобливе ставлення до життя та творчості Кобзаря.

Очікувані результати : учні знатимуть: біографічні відомості про С.Васильченка, про Україну часів Т.Шевченка, ознайомляться з фрагментами повісті «Широкий шлях», розглянуть дитинство Кобзаря , яке висвітлено у творі ;

учні вмітимуть : виразно й вдумливо читати повість , аналізувати її, влучно добирати цитати, давати повну вичерпну відповідь на поставлені запитання.

Форми та методи проведення уроку : розповідь вчителя, бесіда, гра

«Так чи ні», вправи «Знайди у тексті», «Ланцюжок», робота з ілюстрацією, проблемне питання, лекція, словникова робота, робота з підручником, робота з епіграфом.

Обладнання уроку : портрети С.Васильченка, Т.Шевченка .

Дидактичні та методичні матеріали : підручник.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу.

 

 Хід уроку

І. Організаційний момент.

 Вступне слово вчителя.

Пролунав уже дзвінок, починається урок.

Він незвичний і цікавий – до нас гості завітали.

Повернімось обличчям до гостей

І лагідно промовимо : «Добрий день».

Роботи у нас багато і тому пропоную :

Не просто слухати, а чути,

Не просто дивитись, а бачити,

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань і умінь. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступна бесіда .

 Любі діти ! Ми розпочинаємо вивчення третього, останнього у 5 класі розділу з української літератури – «Рідна Україна. Світ природи».

• Що ви уявляєте, коли чуєте чи вимовляєте слово «природа» ?

 Так , кожен уявляє щось своє, адже природа насправді розмаїта і цікава. Все у ній має своє місце, знає свій час, усе взаємодіє, створюючи надзвичайну красу і гармонію.

 2. Робота з підручником.

 Розгорніть підручник на с. 195.

• Що зображено на малюнку ?
• Як ви думаєте, що описуватиметься в творах цього розділу ?
• Як ви розумієте слово «гармонія» ? ( 1. Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.

2. Гармонія — злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність.
3. Поєднання, злагодженість, взаємна відповідність якостей (предметів, явищ, частин цілого).
4. Гармонія — давньогрецька богиня.)

- У чому гармонія людини і природи ?

 Вчитель. Отже , цей розділ не просто розширить ваші знання про природу і людину, про прозові і віршовані твори, про нові художні засоби і жанри, а й допоможе стати спостережливими, уважними, чуйними та добрими.

 Ім’я Т.Г.Шевченка відоме кожному українцеві з раннього дитинства. Мабуть, немає родини, в якій би не шанували поетичний спадок видатного сина українського народу, не ставилися з глибокою повагою до його життя і творчості.

 3. Проблемне питання.

 - Діти , як на вашу думку, чому ми маємо вивчати біографію Тараса Шевченка ?

 

ІІІ. Оголошення теми , мети та завдань уроку.

 Вчитель . Сьогодні ми дізнаємося про С.Васильченка як письменника, поглибимо знання про Україну часів Т.Шевченка, почнемо знайомитися  з фрагментами  біографічної повісті С.Васильченка «Широкий шлях», з якої дізнаємося багато нового і цікавого про життя Т.Шевченка , про його дитинство як період формування «легендарного поета» та «великого борця за волю свого краю». Будемо й надалі  розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, удосконалювати навички виразного читання, сприяти розвиткові спостережливості, уважності, уяви. А  також  виховувати почуття прекрасного, шанобливе ставлення до життя та творчості Кобзаря.

 

ІV. Основний зміст уроку.

 1. Лекція вчителя.

 Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище – Панасенко) народився 1879 р. в м. Ічня Чернігівської області в родині безземельного селянина – шевця. Дитинство митця минуло на лоні природи. Після закінчення початкової школи майбутній письменник два роки займався самоосвітою, перечитував найкращі твори світової літератури, а потім вступив до Коростишівської учительської семінарії. Далі вчителював на Київщині та Полтавщині. С.Васильченко захоплювався народною творчістю та поезією Т.Шевченка. 1904 р. побачило світ його перше оповідання. Багато подорожував. Трохи пізніше, через політичні погляди, його було заарештовано, але потім хворого письменника випустили з в’язниці . Після цього митець заробляв на життя приватними уроками.

 С.Васильченко писав здебільшого для дорослих, хоча є в нього і твори для дітей. До останніх можна віднести незавершений твір (бо планувалося 5 частин) про життя Т.Г.Шевченка. Багато письменників зверталися до біографії Шевченка, але найвідомішим твором про дитинство Кобзаря є повість С.Васильченка  «Широкий шлях». «В бур’янах» - це лише перша частина. В ній розповідається про дитинство Тараса. Відомі факти й документальні дані письменник доповнює щирим громадським почуттям, образним змістом, духом історії. В основі твору – концепція духовного зростання людини, зіткнення обдарованої юної особистості з ворожим соціальним середовищем. Перемагає в цьому протистоянні внутрішня сила простого сина кріпака.

 

 2. Словникова робота.

 Пояснити значення слів, записаних на дошці :

1. кріпак (це люди, що не мають своєї хати, нічого свого. Вони повинні все життя працювати на свого хазяїна.) ;

2. кріпацтво (це форма селянської залежності, що складається в прикріпленні селян до землі і підпорядкування їх суддівської та адміністративної влади.);

3. кобзар;

4. «Кобзар»;

5. пророк (Проро́к (біблійне грец. — людина, що пророкує (проголошує, переказує, сповіщає) людям слова Господа Бога. Пророк відчуває всередині себе голос, що закликає його до діяльності. Біблійні пророки бачили розвиток людства на багато тисяч років уперед та говорили від імені Бога про Бога.

 Під словом «пророк» розуміють, по-перше, людину яка передбачає майбутнє, по-друге людину, яка сповіщає слово повчання, напучування і втішення через натхнення Святим Духом.).

 

 3. Опрацювання твору С.Васильченка «В бур’янах».

   Виразне читання початку твору вчителем.

 

 

1. Яке враження справив на вас уривок ?
2. Який жанр літератури нагадує початок твору ? (легенда, казка)
3. Як ви вважаєте , чому С.Васильченко починає свою повість як легенду, казку ? ( тому що Т.Шевченко – легендарна постать).
4. Що легендарного в житті поета ? І чому це не легенда, а повість ?

    ( бо «діялося перед нашими очима», тому що життя реальне, справжнє)

А тепер давайте зачитаємо казковий початок повісті й проаналізуємо його.

 

Читає учень :

1. За допомогою яких художніх означень відображено казковий край, який колись був ? (веселий, розкішний, багатий)
2. А тепер ? (заворожений злими людьми, зневолений двома неволями)
3. Як ви розумієте останнє речення : «Світ їм було зав’язано, говорити – заказано, ходили німі …».

 

 Вчитель . Далі письменник вміщує опис України. Ось послухайте :

 «Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище : високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня …»

- На якому прийомі побудований опис України ? (на протиставленні, антонімах, на нагромадженні синонімів).

 Вчитель . Ось так образно, сильно й страшно показує С.Васильченко Україну часів народження свого генія – Тараса Шевченка, так в образній формі творить Україну такою, якою він її уявляв у час народження генія України, такою вона була й у період написання повісті «Широкий шлях» : прекрасною і водночас нещасною, бо була в ярмі кріпацтва.

- Що воно означає – це ім’я – Тарас ? ( з грец. мови – бунтівливий, бунтівник).

- Чи підходить воно Кобзареві ?

Читання першої частини твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Аналіз змісту . Бесіда :

1. Хто був свідком народження Тараса ? (сестра Катерина)
2. Як ви розумієте слова «народилась нова панові кріпацька душа» ?
3. Як ви ставитесь до того факту, що в день народження сина батька женуть на панщину ?
4. Як ця сцена характеризує тодішній устрій життя селян ?
5. Чому баба-повитуха не захотіла загадати долю народженому ?
6. Що вона побачила, заглянувши знадвору у вікно ?

 

Виразне читання ІІ частини твору учнями «ланцюжком»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда за прочитаним :

1. Хто доглядав маленького Тарасика в дитинстві ?
2. Чому цього не могли робити батьки ?
3. Прочитайте, як сестра Катерина доглядала за малим Тарасом .
4. Чому вона не завжди була уважною з молодшим братиком ?
5. А чи можна її в цьому звинувачувати ?
6. Що мав на увазі автор говорячи : «пов’язана з малим Тарасом, як ланцюгами» ?
7. Опишіть стан Тараса, залишеного на самоті.
8. Яку роль відіграє порівняння «як одірваний листочок» ?
9. Як поводила себе Катря, коли згадала про брата ?

 

4. Робота з ілюстрацією.

- До якого епізоду з оповідання «У бур’янах», на вашу думку, підходить репродукція картини Ф.Красицького «Селянська дівчина біля тину» ? (розгляд ілюстрації до твору на с. 199 )

 Виразне читання початку ІІІ частини вчителем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Який вплив на розвиток мистецьких здібностей та творчої уяви маленького Тараса мала його пристрасть до мандрівок – «дитячого бурлакування» ?

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 1. Робота з епіграфом.

  «Всі на кутку кажуть , що з вашого Тараса, мабуть,

               щось добряче вийде, - промовив сусід …» .

          С.Васильченко

- Як ви гадаєте, чому сусіди виділяли Тараса з-поміж інших дітей і пророкували йому особливу долю ?

 

 2. Вправа «Знайди у тексті».

- Чим годувала Катря маленького Тараса ? («Знаходить житнього хліба, жовану куклу, нашвидку піджовує її, пхає дитині в рот»).

- Куди ходить гуляти малий Тарас ? («На леваду, до ставка, за село, до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу …».

 

VІ .  Підведення підсумків уроку.

Гра «Так чи ні»

1. Т.Шевченко народився в с. Моринцях ? (так)
2. Сестру Шевченка звали Катерина ? (так)
3. Катерина не любила брата ? (ні)
4. Батька Шевченка звали Іваном ? (ні)
5. Шевченко був сумирною дитиною ? (ні)

 

VІІ. Оголошення результатів роботи учнів на уроці.

Вчитель оцінює результати роботи учнів на уроці, оголошує й обґрунтовує оцінки, отримані ними за роботу.

 

VІІІ.  Домашнє завдання.

 

 Читати с. 200-203, виконати тестові завдання 1-3 на с. 203-204, дібрати до кожної глави заголовок ; намалювати ілюстрацію до оповідання С.Васильченка «У бур’янах», зобразивши стовпи, що підпирають небо, і ворота, куди сонце заходить на ніч (за бажанням).