Історія вірусології Едвард Дженнер англійський лікар, що першим винайшов та застосував щеплення від віспи яка була довгий час причиною смертності людей. У 1796 Дженнер відкрив, що щеплення коров'ячої віспи дає людині імунітет від натуральної віспи. Він запропонував термін «вакцинація» (vaccina — коров'яча віспа).
Номер слайду 3
Дмитра Йосиповича Івановського, молодого вченого направили на південь України для вивчення мозаїчної хвороби тютюну. Досліджуючи цю хворобу, яка завдавала величезних збитків тютюновим плантаціям, вчений відкрив, що збудник цієї хвороби проходить крізь бактеріальні фільтри. Отже, було відкрито організм, у сотні й тисячі разів менший від відомих на той час найменших бактерій. Це відкриття засвідчило, що поряд з клітинними формами існують живі системи, позбавлені клітинної структури. Цим було закладено фундамент нової науки — вірусології.
Номер слайду 4
Мартін Бейерінк першим використав термін «вірус», хоча і вважав, що вірус є рідкою хімічною сполукою — ця теорія була спростована пізніше Венделлом Стенлі. У 1898 році Мартін Бейерінк підтвердив і розширив дослідження Іванівського над ВТМ і сформулював перше повноцінну теорію про віруси як про новий клас мікроорганізмів і збудників. Незважаючи на те, що багато зарубіжні вчені приписували йому честь відкривача вірусів, Бейерінк визнав пріоритет Іванівського.
Номер слайду 5
Віруси — це паразитичні неклітинні системи, здатні розмножуватися в живих клітинах. Вірусологія – це наука про будову, хімічний склад, життєві цикли й роль вірусів у природі та житті людини.1892 р. Д. Й.Івановський досліджував листя тютюнової мозаїки1899 р. М. Беєринк запропонував термін «вірус»
Номер слайду 6
Склад та будова вірусів Вірус складається з молекул нуклеїнової кислоти (ДНК чи РНК) і білкової оболонки та не мають органел. Поза клітиною називаються віріонами. Є віруси-паразити вони називаються бактеріофагами. Розмір найбільше дрібних із них виявився рівним 20-30 нм., а найбільше значних - 300-400 нм.
Номер слайду 7
Розміри вірусів
Номер слайду 8
СКЛАд ТА БУДОВА вірусів Віруси поділяються на прості та складні. Віруси складаються з різноманітних компонентів: а) генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу несе інформацію про декілька типів білку. б) білкова оболонка, що називають каспидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць - капсомірів. Капсоміри утворять структури з високим рівнем симетрії. в) додаткова ліпопротеїнову оболонка. Характерна для складних вірусів. А. пікорнавірус. B. герпесвірус.(1) капсид, (2) геномна нуклеїнова кислота, (3) капсомер, (4) нуклеокапсид, (5) віріон, (6) ліпідна оболонка, (7) мембранні білки оболонки
Номер слайду 9
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ВІРУСУПасивна форма – віріон. Приєднання до клітинної поверхні. Проникнення всередину клітини. Реплікація вірусного геному. Включається механізм противірусний ( інтерферон, адоптоз). Синтез вірусоспецифічних білків. Самоскладання вірусів.