Презентація "Віруси, віроїди, пріони."

Віруси. Будова і життєві цикли. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини. Навчальна дисципліна «Біологія» спеціальність:«лікувальна справа» «сестринська справа» Викладач біології Лиса О.М. ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЖИВА ПРИРОДА РОСЛИНИ ТВАРИНИ ЛИШАЙНИКИ ГРИБИ ІМПЕРІЯ КЛІТИННІ ІМПЕРІЯ НЕКЛІТИННІ ВІРУСИ НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТ НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТ БАКТЕРІЇ АРХЕЇ ПРІОНИ ВІРОЇДИ

Молекулярно- генетичний Клітинний Тканинний Органний Організмовий Популяційно-видовий Екосистемний Біогеоценотичний Біосферний

Обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем. Здатність до саморегуляції. Здатність до підтримання своєї специфічної структури. Здатність до рухів. Здатність сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища і певним чином на них реагувати. Здатність до самовідтворення. Здатність до росту. Здатність до розмноження та розвитку. Збереження спадкової інформації та її передача нащадкам. Здатність набувати нових ознак протягом індивідуального розвитку – мінливість. Здатність до адаптацій – пристосувань до змін, які відбуваються в зовнішньому чи внутрішньому середовищах.

«Відкриття приходить лише до тих, хто готовий до їхнього розуміння» Л. Пастер

План Історія вивчення вірусів. Будова вірусів. Механізм проникнення до клітини-хазяїна. Розмноження вірусів. Значення вірусів в природі і житті людини. Профілактика вірусних хвороб людини.

Д. І. Івановський Мартин Бейєрінк

Класифікація вірусів За вмістом нуклеїнової кислоти: на ті, що містять ДНК (ДНК-вмісні) і ті, що містять РНК (РНК-вмісні). За структурою капсомерів: ізометричні (кубічні), спіральні, змішані. За наявністю або відсутністю додаткової ліпопротеїнової оболонки (суперкапсиду) віруси поділяються на прості та складні. За клітинами-хазяїнами(тканинноспецифічні).

Розміри вірусів коливаються від 10 до 300 нм.

Різноманітність вірусів під електронним мікроскопом Вірус папіломи Вірус сказу Вірус ВІЛу Вірус грипу Вірус гепатиту

Схематична будова віруса (тютюнової мозаїки і ВІЛу) 1 - сердцевина (геном вірусу РНК); 2 - білкова оболонка (капсид); 3 - допоміжна ліпопротеїдна оболонка; 4 - капсомери (структурні частини капсиду). 1-РНК-геном віруса, 2-нуклеокапсид, 3-капсид, 4-білковий матрикс, 5-ліпідна мембрана. Цифрами 6-7 позначені глікопротеїни, з їх допомогою відбувається зв'язування віруса з клітинною мембраною. Цифрами 8—11 позначені білки, що входять до складу віріона і необхідні вірусу на ранніх стадіях інфекції.

Механізми інфікування вірусом Приєднання до клітинної мембрани —адсорбція. Проникнення в клітину хазяїна — піноцитоз. Створення нових вірусних компонентів  —розмноження. Дозрівання віріонів і вихід з клітини.

Проникнення вірусів

Розмноження вірусів відрізняється від розмноження інших організмів. Воно відбувається тільки всередині клітини-хазяїна і включає три етапи: 1. Вірусна нуклеїнова кислота розмножується шляхом реплікації. 2. Шляхом транскрипції вірусного генома — синтез вірусної і-РНК; 3. Шдяхом трансляції вірусного генома — синтез вірусних білків.

Механізми антивірусного захисту організму людини У відповідь на проникнення вірусів, в організмі людини і тварин виробляються антитіла білкової природи – імуноглобуліни. Вони блокують прикріпні білки вірусу і ті не здатні зв’язуватись з клітинною мембрано; У відповідь на проникнення вірусу в клітину, можуть вироблятися захисні білки – інтерферони, що пригнічують розмноження вірусів. Клітинний імунітет – здатність певних видів лейкоцитів розпізнавати інфіковані вірусами клітини і знищувати їх. Несприйнятність - організм, що переніс певну вірусну інфекцію, зберігає несприйнятність до її збудника.

Способи передачі вірусних захворювань Крапельна передача – при кашлі або чханні з слизом чи слюною. Контактна передача - при безпосереньому фізичному контакті; - під час переливання крові, хірургічних або стоматологічних операціях; - за допомогою перенощика.

Назва хвороби Спосіб передачі Вражаючі місця тіла Спосіб профілактики ГРИП ГЕПАТИТ КІР ВІСПА СНІД Заповніть таблицю

Вірусні хвороби людини Грип

Вірусні хвороби людини Гепатит

Вірусні хвороби людей Кір Кір

Вірусні хвороби людини Віспа Натуральна віспа Вітряна віспа

Тривимірне зображення вирусу ВІЛу ВІЛ СНІД Вірусні хвороби людей

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!! ВІЛ-інфіковані люди повинні підтримувати постійний контакт зі своїм лікуючим лікарем, щоб той мав можливість спостерігати за їхньою імунною системою. На даний час існує підтримуюче лікування, та нажаль вилікувати СНІД неможливо!!! При відсутності належного лікування в більшості ВІЛ-інфікованих людей ВІЛ переходить у стадію СНІДу через 5-10 років з моменту зараження. Тому СНІД вважається смертельним захворюванням. Незважаючи на це, багато людей з Віл-інфекцією живуть повноцінним життям протягом багатьох років.

ВІЛ передається від однієї людини до іншої такими способами: При використанні нестерильних голок чи шприців для ін'єкцій. При переливанні інфікованої крові. При занятті незахищеним сексом. Від інфікованої матері до новонародженої дитини під час виношування плоду, при пологах чи годуючи дитину грудьми.

ВІЛ не передається: Через чхання, кашель, при перебуванні в одному приміщенні з інфікованою людиною. Через укуси комах. Через домашніх тварин. При використанні загального посуду (чашок, вилок, ложок), рушників, постільної білизни, телефону, унітазу, ванни, басейну, і т.д. При обіймах, рукостисканні, поцілунку.

Первинне застосування знань Тестовий контроль варіант 1. Віруси відкрив в 1892 році: а) Прузінер; б) Івановський; в) Мечніков; г) Вернадський. 2. Віруси були відкриті під час вивчення хвороби: а) СНІДу; б) листкової мозаїки тютюну; в) віспи; г) туберкульозу. 3. Віруси – це організми: а) одноклітинні; б) багатоклітинні; в) колоніальні; г) неклітинні. 4. Віруси – це системи, що містять: а) ядро; б) нуклеїнову кислоту; в) плазматичну мембрану; г) цитоплазму. 5. Віруси небезпечні: а) тільки для людини і тварин; б) для людини, тварин і рослин, бактерій; в) тільки для рослин; г) тільки для бактерій. 6. Вірусами визивається захворювання: а) ангіна; б) грип; в) дифтерія; г) туберкульоз. 2. варіант 1. Вірус, зараження яким відбувається через кров: а) віспи; б) ВІЧ; в) грипу; г) сказу. 2. Бактеріофаг – це вірус, який уражує: а) бактерій; б) людину; в) рослини; г) тварин. 3. Віруси – це: а) сімбіонти; б) гетеротрофи; в) автотрофи; г) паразити. 4. Віруси: а) дихають; б) ростуть; в) не проявляють ознак життя поза клітини-хазяїна; г) живляться. 5. Клітини, що захищають від вірусів: а) тромбоцити; б) еритроцити; в) лімфоцити; г) макрофаги. 6. Вірусами визивається захворювання: а) СНІДом; б) туберкульозом; в) дизентерією; г) дисбактеріозом.

Віруси: Не мають структурних складових. Можуть існувати тільки як внутрішньоклітинні паразити і не можуть розмножуватися поза клітинами тих організмів, в яких паразитують. 3. Містять лише один з типів нуклеїнових кислот— ДНК чи РНК. 4. Для розмноження вірусів потрібна тільки нуклеїнова кислота. 5. Не мають власних систем метаболізму. Віруси здатні: 1. Відтворювати собі подібних (размножуватися). 2. Мають спадковість та мінливість, тому що вних наявний генетичний матеріал. 3. Здатні проявляти всі ознаки живого тільки в клітині хазяїна. Характеристика вірусів

” ” ”” ” з !!!

” ”” ”” ”” з !!! ”’

ПАМ’ЯТАЙТЕ!!! Віруси завжди є паразитами і тому викликають у своїх господарів певні симптоми того чи іншого захворювання. Більше 75% всіх інфекційних хвороб приходиться на вірусні - більше 25% всіх шлунково-кишкових інфекцій – вірусні. Багато вірусів можуть тривалий час знаходитися в організмі в латентному стані (не проявляючи себе), а при порушенні нормальних умов життя вони, викликають клінічні форми хвороби.

…КОЖЕН СВІЙ ПОДИХ І КОЖЕН СВІЙ РУХ ТИ САМ СОБІ ВОРОГ І САМ СОБІ ДРУГ. ТОЖ ВОРОГУ НЕ ЗДАЙСЯ БЕЗ БОЮ, СТАНЬ СОБІ ДРУГОМ І ЗЛЕТИ НАД СОБОЮ!...