Мета даної презентації розкрити перед учнями соціальну роль декоративно-прикладного мистецтва, сформувати у них стійку систематичну потребу до саморозвитку та самовдосконалення в процесі спілкування з однолітками.
Для реалізації вищезазначеної мети ставляться наступні завдання:
Прищепити інтерес до стрічкової вишивки і спонукати бажання вдосконалення в даному напрямку.
Розвинути творчу активність учнів, прищепити любов до ручної праці.
Познайомити з витоками і роллю декоративно-прикладного мистецтва в житті суспільства.
Розвинути образне сприйняття навколишнього світу.
Головна цінність презентації - практичне застосування знань у повсякденному житті в умовах ринкових відносин.
Вишивка стрічками в тому вигляді, яку ми знаємо її зараз, з'явилася у Франції. Король Франції Людовик XIV прикрашав стрічками, унизаними дорогоцінними каменями, навіть своє взуття і закликав двір одягатися оригінально і з вигадкою.Король Людовик XV любив вишивати і часто дарував придворним пані милі дрібнички, виготовлені ним самим. Сукні стали об'ємними і просторими, багато прикрашеними стрічками. З Франції цей вид вишивки перекочував на острови до Англії. А звідти розійшовся по всіх країнах колишньої Британської імперії. Разом з переселенцями зі Старого Світу він потрапив до Америки, де швидко завоював популярність. Після Другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватися. Але на протязі двох останніх десятиліть почалося відродження вишивки. Повернувся інтерес, і це мистецтво знову заблищав усіма своїми гранями. Завдяки простоті і витонченості мистецтво вишивки стрічками поширилося по всьому світу, і займає міцне положення в сформованих традиціях прикраси одягу та аксесуарів до неї. Історія вишивки стрічками дозволяє нам пізнати витоки цього унікального мистецтва і розкрити для себе його багатогранність.
Вуалева стрічка може бути гладенькою чи зі вставкою з атласу по центру. З неї вручну роблять троянди, які нашиваються на виріб, або ж в окремих випадках її використовують як основу. Атласні стрічки бувають гладенькими і призбореними і якнайширше використовуються як гнучка основа. Мережані стрічки, прикрашені намистинками, чи призібрані застосовують як для вишивання, так і для декорування виробів. Крім цього стрічки можна поділити на 2 групи: ті, які можна прати, і декоративні. Стрічки і тасьму, яку можна прати роблять з високоякісних тканин із кромкою, на бабінах вказано, як саме їх слід прати, прасувати тощо. Декоративні стрічки використовуються лише для прикрашання, їхні краї лише дещо потовщені, однак не мають жодного бережка. Вишивку шовковими стрічками можна прати вручну милом і прасувати зі споду, щоб вишивка не стала пласкою. Стрічки і тасьму з органзи використовують для створення ефекту легкості і прозорості. Вишивальні нитки використовуються для створення контуру деяких швів та для закріплення стрічки зі споду роботи. Також у роботі використовують намистинки і бісер, які надають вишивці особливу витонченість.
Для основи вишивки стрічками можна використовувати найрізноманітніші тканини: Бавовняні: рогожка, батист, плис, муслін, сатин. Будь-які льняні. Шовкові: шифон, чесуча, шовкова тюль. Шерстяні тканини: креп, твид, джерсі. Головне, щоб тканина була досить міцною, щоб стібки надійно трималися, та еластичною, щоб крізь неї вільно проходила нитка. Важливим критерієм при виборі тканини є її гармонійне поєднання із колористикою композиції.
Для вишивки стрічками потрібні голки з великими вушками (настільки великими, щоб стрічка в ньому не скручувалась і не бгалась)– тонкі для тонких тканин і товсті – для грубих. Голки мають бути гострими, щоб вільно проколювати тканину, не утворюючи затяжок. Для стрічок 7,9 12 мм завширшки беруть голку № 18-22, а для 3 мм стрічки - №24. Для вишивки стрічками часом використовують позолочені голки, які мають спеціальне покриття, що убезпечує її від окислення, яке позначалося б на тканині. Вишиваючи стрічками, зручно використовувати кросна, оскільки вони підтримують тканину натягнутою. Щоб тонка тканина не рвалася і не деформовувалася у кроснах, їх слід обмотати стрічкою чи тасьмою. Спершу обмотайте один обруч по колу, натягуючи так, щоб не утворювалися бганки, коли обруч буде повністю обмотаний, закріпіть кінці стрічки невеликими стібками. Так само обмотайте й другий обруч.
На малюнок накладають кальку і обводять перебивним олівцем. Тоді кладуть кальку на тканину і прасують. Перебити малюнок можна і через копіювальний папір (для гладеньких тканин) Для світлих – беріть темний папір. А для темних, відповідно, світлий. На тонкі тканини (муслін, газ, батист) можна перебивати малюнок, підклавши його під тканину і обвівши олівцем. Можна підкласти тканину під кальку і закріпити. Вишивши малюнок безпосередньо по кальці, обірвіть папір – вишивка лишиться на тканині. Покладіть на малюнок кальку і обведіть контур, густо проколіть по всьому контуру кальки шпилькою, накладіть проколоту кальку на тканину і посипте крейдою (темною для білої тканини і білою для кольорових). Тугий ватний тампон вмокніть у крейду і притискайте по всій площі малюнка, щоб крейда заходила у дірочки. Обережно зніміть папір і пропрасуйте тканину. Цей спосіб підходить для всіх гладеньких тканин.
Перед тим як приступити до вишивки стрічками, необхідно на виворітній стороні залишити короткий хвостик стрічки. Але після перших двох стібків проколюйте цей хвостик, прихоплюючи і фіксуючи тканину. Використовуйте так само метод вплетення в сусідній стібок, розташований з виворітного боку тканини. При вишивці стрічками раджу фіксувати стрічку великим пальцем на лівій руці руці. А якщо ви лівша, відповідно фіксування відбувається правою рукою. Добре фіксуйте стрічку, коли простягаєте її крізь тканину. Допускається послабити стрічку при завершенні стібка, що не допустить скручування стрічки. Туго не стягуйте стрічку, виконуйте стібки вільними і гладкими. Перш ніж приступити до чергового стежку, розташуйте стрічку на тканині у всю її ширину. Якщо виникло випадкове стягання стібка, вишийте зверху невдалого стібка новий. Тим самим додасте візерунку, вишитому стрічками додатковий обсяг.
Голку зберігайте в гольниці; Не беріть голку в рот, не вколюйте в одяг; Ножиці повинні бути з тупими кінцями; Кладіть ножиці зімкнутими лезами від себе, не кладіть на край столу. вимийте руки перед початком роботи; на зворотній стороні вишивки не повинно бути довгих протяжок зі стрічок; при проколюванні тканини голка не повинна потрапляти в стрічковий стібок, так як це призведе до стягання малюнка; стрічка на виворітній стороні повинна бути закріплена нитками, а не вузлами, щоб не збільшувати обсяг; не переносьте малюнок на лицьову сторону тканини, при пранні може відбутися деформація вишивки.
Щоб почати роботу візьміть стрічку 50 см і засильте її в голку. Підігніть невеличкий хвостик на кінці стрічки і заколіть голку по центру. Притримуючи стрічку однією рукою і підтягуючи іншою, зав’яжіть вузлик. Такий вузлик є пласким і не збільшує товщину вишивки. Щоб закріпити нитку, коли ви закінчили роботу, виведіть її на спід і обережно зробивши петельку проведіть голку між стібками вишивки. Обережно притримуючи стібки, витягніть стрічку і обріжте її. Часом краще закріпляти стрічку стібками ниток муліне.
Використовують як контур або для вишивки стебел. Виведіть голку на лице і зробіть короткий стібок. Такий самий зробіть зі споду, вивівши голку на лицьовий бік на відстані довжини першого стібка, зробіть наступний стібок точно такої довжини, як і перший. Якщо виконавши шов, повернутися назад і заповнити усі проміжки – вийде суцільна лінія. Цей шов може видозмінюватися оповиттям. Зробіть кілька стібків вперед голкою потрібної довжини. Потім витягніть голку на виворіт і знову виведіть на лице. Косими оповиваючими стібками, не зачіпаючи тканину, заповніть вишитий шов.
Найширше застосований шов, яким вищивають і листки, і пелюстки. Виведіть голку на лице і підтягніть стрічку, щоб вона акуратно лягла на тканину. Притримайте її великим пальцем. Вибравши необхідну довжину стрічки, застроміть у тому місці по центру голку і виведіть її на спід. Тягніть стрічку повільно й обережно, поки на кінці стібка не утвориться потрібна заглибинка-завиток. Таким чином формується пелюстка.
Ним зазвичай обшивають краї, чи ховають шви виробу. Протягніть голку зі стрічкою зі споду на лице і вколіть голку приблизно в те місце, де вона вийшла на лице. Зробіть зі споду прокол на довжину стібка біля верхньої точки петельки, що утворилася. Підтягніть стрічку і новоутворену петельку. Тепер голка перебуває на лицьовому боці у пете льці, виколіть її за межі петельки, але якомога ближче до точки її другого виходу на лице, зробіть зі споду поркол і виколіть у другій петельці. Продовжуйте на потрібну довжину.
Ним обшивають краї. Шов можна шити як вертикально, так і горизонтально. Протягніть голку зі стрічкою на лице наліво вгору, зробіть петельку, притримуючи її великим пальцем лівої руки. Виколіть голку правіше напроти проколу. Виведіть голку зі споду в центрі готової півпетельки. Закріпіть півпетельку прикріпкою, перекинувши стрічку через утворену петельку.
Це варіант тамбурного шву. Виведіть голку на лицьовий бік і зробіть стібок, обгорувши голку стрічкою. Трохи натягнувши стрічку, виведіть голку на лице з середини петельки і легким стібком закріпіть її. Тепер знову виведіть голку в основі петельки і зробіть нову таким самим способам. Якщо зробите 5 петельок по колу, отримаєте квітку.
Виведіть голку зі стрічкою на лицьовий бік роботи. Двічі обвийте голку стрічкою, притримуючи її так, щоб витки стрічки не перекривали один одного. Тепер виведіть голку на спід, вколюючи у ту саму дірочку, через яку виводили її на лице. Весь час притримуйте стрічку, щоб під час роботи на ній не затягувалися довільні вузлики. Закріплюйте кожен вузлик окремо.
Протягніть голку на лицьову сторону роботи, зробивши витягнутий (вертикальний) стібок, і поверніться навиворіт. Потім протягнете голку вгору наліво і застроміть її в тканину внизу справа. Це початок листочка. Витягніть голку з тканини праворуч і знову застроміть її нижче в центрі, точно під витягнутим стібком. Продовжуйте вишивати, спускаючись вниз і укладаючи стібки наліво і направо. Ще одним вертикальним, витягнутим стібком зробіть черешок листочка. Використовуючи дві голки, можна взяти стрічки різних кольорів. Таким чином отримують листи різних відтінків. Витягнутий стібок петлею Витягнутий стібок з настилом Витягнутий стібок оповитий Витягнутий стібок із завитком (стрічковий шов)
Цей шов можна використовувати для окантовки роботи або для обробки ініціалів. Простягніть голку зі стрічкою на лицьову сторону роботи і виконайте в горизонтальному або вертикальному напрямку витягнутий стібок такої довжини, яка вам потрібна. Протягнете стрічку навиворіт, стежачи за тим, щоб вона добре прилягла до тканини. Поверніться на лицьову сторону і, укладаючи стібки на певній відстані, закріпіть шов прикріпками. Закінчивши роботу, протягнете стрічку навиворіт і закріпіть її. Можна взяти тасьму двох різних кольорів: одну-для основи, іншу - для прикріпок.
Витягніть голку на лице, застроміть у точку звідки вона вийшла і витягніть на спід, лишивши з лицьового боку петельку. Щоб надати їй округлості просуньте в неї олівець і підтягніть стрічку. Готову петельку можна заколоти шпилькою. Виконайте так само другу, третю та інші петельки, рухаючись по колу і закріплюючи кожну петельку шпилькою. Зробивши 5 пелюсток квітки, закріпіть стрічку, центр заповніть швом «вузлики» чи намистинками. Зніміть шпильки – квітка готова.
Використовують як контурний та для вишивки стебел. Виведіть голку на лице і рухом знизу вгору зробіть невеликий стібок під кутом в 30 градусів, підтягніть стрічку, щоб вона добре вляглася на тканині. Виведіть голку зі споду над центром попереднього стібка і зробіть стібок паралельний до першого, завдовжки з попередній, продовжуйте на потрібну довжину.
Цим легким і витонченим швом заповнюють вільний простір. Простягніть стрічку у верхній частині роботи і зробіть довгий стібок полупетельку. Протягніть крізь тканину голку зі стрічкою в центрі полупетельки, зробіть прикріпку і підтягніть стрічку. Продовжуйте вишивати таким чином, по черзі розташовуючи полупетельки то зліва, то справа. Якщо захочеться, можна зменшити довжину окремих полупетельок. В результаті ви отримаєте ту форму, яка потрібна.
Шов "хрест" один з найдавніших швів у вишивці. Він є основою традиційних вишивок у багатьох країнах. Цим швом обшивають краї і контури малюнка, їм же заповнюють порожні простори в вишивці. Закріпивши стрічку, простягніть голку зі стрічкою на лицьову сторону роботи і зробіть стібок навскоси зліва направо. Притримуючи стрічку на тканині, поверніться на виворіт. Продовжуйте виконувати косі стібки. Знову протягнете голку на лицьову сторону і продовжуйте виконувати стібки навскоси праворуч ліворуч, покриваючи ними вже зроблені стібки.
Цим швом зазвичай вишивають кошики, паркани та фасади будиночків. Це дуже легкий шов. Часто його називають "настил". Простягніть голку зі стрічкою на лицьову сторону тканини і зробіть кілька плоских стібків потрібної вам довжини. Заповнивши певну поверхню, протягніть голку навиворіт і закріпіть стрічку. Протягніть голку зі стрічкою іншого кольору і проведіть її під стібками так, щоб вийшла сіточка. Пересуваючи голку в горизонтальному напрямку, один раз проведіть її під, а інший - над вертикальним стібком. Поверніться на лицьову сторону і продовжуйте роботу, поки у вас не вийде закріплена на тканині плетінка.
Цим швом заповнюють основу вишивки або ж вишивають квіти. Виведіть стрічку на лице, розправте її і виведіть на спід, зробивши невелику петельку, яку обережно розправте голкою. Виконайте потрібну кількість таких петельок у потрібному порядку. Тепер стрічку іншого кольору виведіть зі споду поцентру петельки. Притисніть її великим пальцем, щоб розплющити. Виконайте вічко швом «вузлики».
Таким швом зручно робити дрібні троянди. Для цього візьміть 10-15 см стрічки завширшки 7 мм, або дві стрічки різних відтінків – ширшу і вужчу, накладені одна на одну. Виведіть стрічку на лице, а тоді прошийте стрічку ниткою в тон по центру стібками вперед голка. Стягніть нитку, щоб утворилися зборки. Згортайте стрічку по колу і закріпіть форму квітки короткими стібками.
Вишийте основу квітки (зірку з п’яти промінцями) нитками в тон стрічки. Міцно закріпіть нитку зі споду. Тепер візьміть голку зі стрічкою і виведіть її в центрі зірки. Протягніть голку зі стрічкою під першим променем і пропустіть другий. Продовжуйте по черзі пропускати стрічку під і над променями. Не затягуйте стрічку надто туго, тоді троянда виходитиме опуклою. Виконуйте стібки доти, поки стрічка не закриє усю основу. Виведіть стрічку на спід і закріпіть її.
Стрічкою червоного кольору зробіть прямий стібок. Через цей же прокол виведіть стрічку на лицьову сторону і зробіть зміщений вліво стрічковий стібок. Притримаєте завиток додаткової голкою, щоб не затягнути його на виворіт. Щоб надати пелюстці потрібну форму, підтягніть з вивороту ліву кромку стрічки. Вишийте зміщений управо стрічковий стібок. Вийде ось такий бутон. Стрічкою зеленого кольору вишийте стрічковим стібком лист. Стрічкою зеленого кольору перекрученим стібком зробіть стебло. Другий листочок можна виконати зігнутим, прикріпивши один край нитками у тканині.
Нанесіть на тканину основні деталі: невеликий овал для серединки і ледве більший для пелюсток. Пелюстки можна вишивати двома способами: проколюючи стрічку по середині (не забувайте притримувати стрічку, простягаючи голку навиворіт, і не затягуйте стібок дуже сильно) і проколюючи стрічку збоку. Серединку вишиваємо невеликими вузликами: накручуємо на голку стрічку (робимо два оберти), проколюємо тканину поруч і протягуємо голку на виворіт, притримуючи лівою рукою нашу атласну стрічку на голці. Продовжуємо, заповнюючи по колу всю середину.
На підготовлену заздалегідь тканину, заправлену в п'яльці, перенесіть схему. Але не повністю, а лише намічаючи центр квітки, промені пелюсток і лінію стебла.Почнемо вишивку з пелюсток. Тому в голку всуньте стрічку більш темного тону. Простягніть голку зі стрічкою на лицьову сторону тканини у вихідній точці одного з променів схеми. Направте стрічку в потрібну сторону. Визначивши розмір пелюстки (променя), введіть голку в центр стрічки. При протягуванні стрічки на виворітну сторону, у вас повинен вийти ось такий завиток (звідси назва «стібок з завитком»). Протягуємо стрічку дуже обережно, до тих пір, поки не утвориться гострий кінчик пелюстки. Знову виведіть голку з кореня наступного променя. Якщо стрічка виходить на лицьову сторону «зім'ятою", виправіть її за допомогою голки. І вишивайте по колу до тих пір, поки не вийде ось така "напів-квіточка".
Після завершення роботи вишивку необхідно випрати і відпрасувати. Прати слід в теплій воді, нейтральним милом або гелем для прання кольорової білизни, сильно терти вишивку не рекомендується. Вичавлюйте вишивку тільки руками, але не викручуйте, потім розправте і дайте трохи підсохнути. Прасувати готову вишивку можна тільки з вивороту, попередньо підклавши кілька шарів тканини, не дуже гарячою праскою. Тільки в цьому випадку ваша робота збереже опуклість і об'ємність. Необхідно акуратно і правильно обробити краї виробу. Зробіть подгибку і підшийте край потайним швом. Виріб можна оформити по краю бахромою, китицями, помпонами, а також обв'язати гачком. Якщо вишитий виріб призначений для експонування в рамці, то припуски по його периметру повинні бути достатніми, щоб закріпити вишивку на основі. Якщо вишита картина виконана на тонкому матеріалі, після прасування бажано приклеїти з вивороту шматок флезеліна, виступаючого за розміри вишивки на 1,5-2 см. Ця проста хитрість не дозволить перекоситися вашій вишивці при натягуванні на підкладку, а заодно додатково закріпить нитки на вивороті. Зазвичай вишивка не вставляється в рамку під скло.