Презентація "Визначення назв найпоширеніших в Україні рослин, грибів, тварин"

Визначення назв найпоширеніших в Україні рослин,грибів, тварин

Волошка

Воло́шка си́ня або Блава́т синю́к — трав'яниста рослина роду Волошка родини Айстрових Поширений однорічний бур'ян, який росте на засмі-чених полях у ячмені, пше-ниці, житі; уздовж доріг по всій Україні. Однорічна трав'яниста рослина висотою 30—60 (100) см. Стебло пряме, гіллясте, 30—70 см заввишки. Листки цілісні лінійні. Крайові квітки в кошику лійковидні. Листочки обгорток по краю війчасті. Цвіте з червня до осені. всій Україні.

Звіробій

Багаторічна трав'яниста рослина 20-50 см заввишки. Стебла численні, рідше поодинокі, голі. Листки довгасті, з прозорими залозками. Суцвіття волотисте; квітки численні, правильні, білуваті або золотисто-жовті. Плід — яйцеподібний, довго загострений, буро-коричнева коробочка. Насіння циліндричні, коричневі, біловорсинчаті, 2-2,5 мм завдовжки. Цвіте в травні-липні.

о. ОЧЕРЕТ

Очерет є цікавою багаторічною рослиною, висота якого може цілком досягати чотирьох метрів. Така водна трав’яниста рослина з товстим гнучким стеблом також володіє повзу-чим кореневищем. Розмножу-ється очерет кореневищами, які здатні швидко проникати в будь-який вологий грунт. Довгі листи мають досить плоску форму. Очерет, як правило, цвіте приблизно з липня і по вересень

Калина

Калина звичайна, червона калина ; місцеві назви: карина, калена, калинина — високий гіллястий кущ заввишки 2—4 м з сірою корою, з роду калина родини Адоксових Гарний плодовий і декоративний чагарник. Росте на всій території Україні, особливо в поліській та лісостеповій зонах.

Барвинок

Напівкущі або трави з тонким витким стеблом 1-2 м завдовжки, піднімається над землею не більше ніж на 20-70 см. Стебло часто пускає корені в місцях, де воно торкається ґрунту, що допомагає рослинам займати велику територію. Чотири види роду вічнозелені, листя зберігає свій зелений колір навіть узимку. Має подовгуватий трилисник. Цвітіння відбувається більшу частину року. Навесні зацвітає синім цвітом, який нагадує вогник.

Бузина

Бузина чорна. Місцева назва — бозняк, буз, самбук, бездерево. Отруйна рослина, може також використовуватися як лікарська. Бузина чорна росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, на узліссях. Світлолюбна рослина. Квітне у травні — червні. Поширена майже по всій Україні, особливо у правобережному і лівобережному Лісостепу, Закарпатті, Прикарпатті, Поліссі, рідше в Степу, в Криму і в Карпатах.

Сон трава

Сон великий — багато-річна трав'яниста рос-лина заввишки 10-40 см, з густим жовтуватим опушенням, з коротким кореневищем. Квітки (діаметр 3,5-6 см) одиничні, келиховидні, світло-фіолетові. Цвіте у квітні — травні. Плодоносить у червні — липні. Розмножується насінням.

Чистотіл

Чистотіл з родини макових. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська. Місцеві назви — бордун, гладушник, прозорник, бородавник, тощо. Чистотіл в Греції одержав назву Хелідоніум Майус, від слова «хелідон» — «ластівка». Існувало повір'я, ніби ластівки збирають сік чистотілу і летять з ним до сліпонароджених дітей для повернення їм зору.

Шипшина

Шипшина — дикорослий рід рослин родини троя. Шипшина звичайна є найпопулярнішим з усіх видів шипшини. Це висока, негуста, гілляста кущова рослина з зігнутими дугою гілками. Кора в неї зелена або червоно-бура. Шипи рідкі, біля основи дуже широкі, серповидно загнуті. Квітки білі ,рожеві або блідо- рожеві. Плоди — довгасто-овальні, гладенькі, яскраво- або світло-червоні, схожі на ягоди, з волохатим колючим насінням.

Білий гриб(боровик)

Шапка білого гриба 3—15(25) см у діаметрі, червонувато-коричнювата чи кольору горіха різних відтінків. Пори білого гриба світло-сіруваті. Ніжка боровика 4—15 см, брудно-біла у верхній частині з тонкою білою сіт-кою. М’якуш гриба щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приєм-ним запахом і смаком. Білий гриб Зустрічається по всій Україні. Росте під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною , сосною, ялиною лісах у червні — жовтні. Білий гриб – найкращий з відомих їстівних грибів України. Його використовують свіжим, про запас сушать, засолюють, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі.

Лисичка справжня

Лисичка - унікальний гриб, який знають всі. Ростуть вони, як у листяних, так і в хвойних лісах, причому знаходять їх найчастіше на пнях, покритих мохом. В основному ці гриби ростуть групами. Період липень - серпень є хорошим часом для їх збору. Капелюшок їх в діаметрі стано-вить 7-10 см. Гриб має від блідо-жовтого до світло-оранжевого забарвлення капелюшки. М'якоть з її зворотного боку жовтувата і рифлена, а стовбур відрізняється від інших грибів пористою структурою.

Опеньок несправжній

Несправжні опеньки – це декілька видів грибів, зовні мало чим відрізняються від справжніх, їстівних. Їх легко переплутати, вони виростають у тих же місцях, де їстівні, на старих пнях, стовбурах повалених дерев, виступаючих із землі кореневищах. Деякі з них умовно-їстівні, а інші – отруйні. Збирати можна виключно справ-жні опеньки, коли немає ні найменшого сумніву, що це саме той гриб, який потрібен. Одним з головних ознак, за яким можливо відрізнити помилковий опеньок від цього – це, так звана, спідничка (плівчасте кільце на ніжці. Подібне кільце у помил-кових опеньків відсутня.

Сироїжка

Це чудові різнокольорові гриби. Наші широти налічують кілька десятків видів їстівних. Ростуть вони практично в кожному лісі - хоч листяному, хоч хвойному. І тому початківцям грибникам буде цікаво дізнатися, як можна відрізнити гриби-сироїжки від інших, і є серед них отруйні? В більшості своїй сироїжки розрізняються кольором шкірочки на капелюшку, за формою ж вона однакова у всіх: у молодих грибів вона має форму кулі, з віком розпрямляється і стає шляповидной, а особливо у старих екземплярів краю можуть загинатися вгору. У більшості цих грибів ніжка має циліндричну рівну форму і білий колір. Також серед сироїжок зустрічаються і неїстівні представ-ники. Їх можна відрізнити по характерній особливості - червоному капелюшку, на ніжках також зустрічається почервоніння. До таких належать пекучо-їдкий, болотна і криваво-червона сироїжки.

Гриб - трутовик

Трутовик звичайний селиться на березах на півночі і на буках на півдні. Селиться також на дубі, липі, клені, тополі і вербі. Трутовик- різновид грибів. Він паразитує на де-реві, вростаючи в його кору. Гриб швидко розростається, утворюючи на поверхні стовбура округлі, щільні утворення. Трутовики згубно впливають на дерева, харчуючись їх соками. Однак вони дуже корисні для людського організму, так як володі-ють цілющими властивостями. Зокрема, вони входять до складу деяких протизапальних препаратів.

Майський жук

Бронзовка золотиста.(Майський жук) Вид жуків з підродини бронзовок в складі сімейства пластинчатовусих Золотиста бронзовка широко поширена по всій Євразії за винятком гірських регіонів і пустель. Харчується квітками диких і культурних рослин, в тому числі фруктових дерев. Незважаючи на це, жуки не здатні серйозно нашкодити садівництву

Жук скарабей

Скарабе́й свяще́нний — вид комах із родини Scarabaeidae. Перероблює гній великої рогатої худоби та коней, тому сприяє збагаченню ґрунтів біодобривами та мінералами. Жук здатний підняти вантаж, маса якого еквівалентна 1141-й масі тіла комахи. Це те саме, якби людина змогла підняти величезну вантажівку з причепом.

Махаон

Косатець Махаон — метелик родини косатцевих. Напевне, найвідоміший метелик України завдяки своєму яскравому забарвленню та великим розмірам (розмах крил досягає 8 см). Літають в травні-червні і в липні-серпні на польових дорогах, узліссях, луках, в садах і на клумбах в міських парках . Гусінь живиться рослинами родини зонтичних та айстрових. При збудженні позаду голови висуваються назовні дві довгі оранжево-червоні ріжки, що в стані спокою втягнені в тіло. Вони виділяють ароматичні речовини, що відлякують мурашок і птахів.

Око павича

Метелики з'являються в кінці червня, літають до пізньої осені, зимують. На півдні за літо розвивається два покоління. Зимує в підвалах, печерах на стадії імаго, тому трапляється вже рано навесні, коли виходить зі схованок для відкладки яєць. Самка може відкладати до 500 яєць за одну кладку. Гусениці чорного кольору з дрібними білими цятками. Куколка сіро-зеленого або коричневого кольору. В Україні поширений повсюдно. Живе в різноманітних місцях: від скелястих гірських ділянок, степів, лісів до окультурених ландшафтів і населених пунктів.

Дятел

Дя́тел звича́йний, або дя́тел вели́кий строка́тий — птах досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Нерідко селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя. Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, забезпечуючи дуплами дрібних птахів, таких як синиці і мухоловки. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників: попелиць, гусінь метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах тощо. У хвойних лісах його основним кормом є насіння сосни, ялини і модрини. У південних листяних лісах дятли споживають горіхи та плоди кісточкових дерев.

Одуд

Існують пернаті, чиї негучні, монотонні голоси наділені дивовижною властивістю – підкре-слювати полуденну тишу. Саме таким є воркування горлиці і дзи-жчання зеленяка. Спекотний полу-день десь в чорноземній станиці, на українському хуторі чи в серед-ньоазійскому селищі майже немо-жливо собі уявити без невгамов-ного "дудіння" одуда. Рудувато-вохриста голова, спина і груди, контрастні, чорно-білі смуги на крилах і хвості, дзьоб у вигляді тонкого, злегка вигнутого донизу шила. Крила короткі, дуже широкі, закруглені, політ пірнаючий, як у метелика, повільний, хвилепо-дібний. Але головне - чубчик, якого немає ні в однієї птахи наших помірних широт.

Щиглик – дуже рухливий птах, що довго не перебуває на одному місці. На землю сідати не любить, а полюбляє літати. Політ хвилястий, пірнаючий. Восени і взимку зграї щигликів кочують по покинутим лукам, полям, де збирають насіння чортополоху, реп’яху та інших бур`янів, або ж спритно лазять по тоненьким гілочкам берези і вільхи, дістаючи насіння. . Причепившись до колючої головки реп’яху, щиглик запускає дзьоб серед колючок і дістає насіння. Морозів птахи не бояться. Вигукуючи свої різноманітні поклики, він жваво повертається то в один, то в інший бік, присідає і вертить хвостом. В квітні зграї щигликів вже не зустрічаються. Проте вже в кінці літа птахи знову збираються докупи.

Горностай

Горностай – це невелика хижа тварина, яка водиться в Європі, Азії та Північній Америці. В Україні горностай водиться всюди. У літку хутро горностая рудувате, а на кінчику хвоста – чорне. На зиму воно стає яскраво – білим, лише кінчик хвоста чорніє. Передні лапки горно-стая коротші від задніх, тому він не ходить, а стрибає. Оселяється в перелісках, околицях лісів, чагарниках. У долинах річок, на болотах. Влітку живе в неглибоких норах, у дуплах дерев, серед каміння. Взимку відпочиває в снігових наметах під кущами, у хмизі та інших безпечних укриттях.

Крапчастий ховрах

Характерним представником роду ховрахів є крапчастий ховрах. Його довжина досягає до 26 сантиметрів, у нього дуже великі очі, крупна виточена голова на рухомий шиї і з коротким хвостом. Лапки короткі, а передні лапки мають довгі рухливі пальці. Волосся на голові прилягають, а на всьому тілі досить рідкісні і короткі, на хвості вони розпушені і довгі. Особливість крапчастого ховраха, у тому, що він має защічні мішки, вони, звичайно, не такі великі, як у хом’яка, але за один раз звірок в них переносить кілька десятків диких цибулин.

Бурундук

Бурундук (сімейство болючих) - невеликий звірок (приблизно десять сантиметрів), який схожий на маленьку білочку. Воліють жити в лісах. Забарвлення сіро-коричневе з темно-коричневими смугами на спинці і білим черевцем; мають довгий опушений хвостик. Важить бурундук приблизно кілограм. Живуть гризуни в стовбурі дерева. Харчуються тварини горішками, ягодами, фруктами, іншими рослинами. Самки будують свої гнізда в норі, де живуть. Бурундуки самки дуже оберігають своїх дітей, може, тому завжди виживають майже всі її дитинчата. Ці тваринки так припали всім до душі, що останнім часом їх часто беруть в якості домашніх улюбленців.