Презентація "Воєнно-політичні події 1654-1657 рр."

Воєнно-політичні події 1654-1657 рр. Розділ 3 Національно-визвольна війнаукраїнського народу середини XVII ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Знати:– хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст– місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. Розуміти:– поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина», «козацька держава», «козацька революція», «суверенітет»;– еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;Уміти:– розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Богдана Хмельницького, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами;– проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;–обґрунтувати свої судження про військово-політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Іван Богун.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. У січні 1654 р., після отримання повідомлень про події в Переяславі, уряд Речі Посполитої став готуватися до нової великої війни. Було підписано угоду з Кримським ханством про спільні дії проти Української козацької держави та московських військ. У січні 1655 р. польсько-кримське військо оточило й взяло в облогу Умань. Обороною керував Іван Богун. У лютому 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля і Брацлавщину. Так, місто Немирів було взяте в облогу, але ніхто з мешканців у полон не здався, і воно було знищене поляками. Прикладом масового героїзму стало м. Буша.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Після Переяславської ради 1654р. Московська держава вступила у війну з Річчю Посполитою на боці Гетьманщини. Головні воєнні дії розгорталися на території Білорусії та Смоленщини. На вимогу царя в  травні 1654  р. Б.  Хмельницький направив туди 18-тисячне козацьке військо, очолюване наказним гетьманом Іваном Золотаренком. До кінця 1654 р. південь Білорусії та всю Смоленщину було захоплено московськими військами.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Намагаючись зруйнувати кримсько-польський союз, гетьман повідомив турецькому султану, що згодний прийняти його протекцію. У відповідь Мехмед IV наказав кримському хану утримуватися від нападів на Гетьманщину. Становище Речі Посполитої ускладнилося. Українські війська наказного гетьмана І. Золотаренка захопили Мінськ, а пізніше разом із московськими полками — Вільно і Ґродно. Із півночі на Польщу рушив шведський король Карл Х Густав, що претендував на польську корону, і швидко здобув Варшаву і Краків.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. У січні 1655 р. відбулася битва під Охматовим між польсько-татарською армією та козацько-московською армією. Противники билися посеред поля в лютий мороз, обидві сторони втратили до 30  тис. осіб (битва отримала назву Дрижипольська). Просування польсько-татарського війська вглиб українських земель було зупинено.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Хмельницький вирішив використати сприятливу для себе ситуацію і звільнити з­під польської влади західноукраїнські землі, 19 вересня україно-московська армія взяла в облогу Львів. 19 вересня 1655 р. під містечком Городок союзники завдали нищівної поразки польському війську. Майже вся Галичина була зайнята українсько-московськими військами. Шведський король Карл X, чиї війська захопили Варшаву і якому поляки пообіцяли корону, почав погрожувати Війську Запорозькому війною. Ці чинники змусили гетьмана та воєвод відвести головні сили на Волинь і Поділля.

Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Відступаючи, україно-московські війська були двічі атаковані татарами, але успішно відбилися. З огляду на це, 12 листопада 1655 р. під Озерною Мехмед­ Гірей уклав угоду з Хмельницьким про невтручання Кримського ханства в боротьбу Гетьманщини та Московії з Річчю Посполитою, відновлення україно-татарської дружби та заборону татарам чинити напади на українські й московські землі.

Віленське перемир’я 1656 р. Суперечності, що загострювалися між Московською державою і Швецією через Прибалтику, призвели в травні 1656 р. до війни між ними. Вести війну на два фронти для московського уряду було обтяжливо, і він погодився на пропозицію виснаженої війною Речі Посполитої укласти перемир’я. У серпні-жовтні 1656 р. у Вільно відбулися московсько-польські переговори, унаслідок яких було укладено Віленське перемир’я.

Віленське перемир'я 1656 р.

Спільний похід трансільванських і  козацьких військ проти ПольщіВідверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана і старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. 8 жовтня 1656 р. Хмельницький уклав воєнно­політичний союз із Швецією та Трансільванією, спрямований проти Речі Посполитої і Кримського ханства. У грудні 1656 р. в угорському місті Рандоті було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Рандотський договір засвідчив, що трансільванський князь і шведський король, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення за рахунок приєднання Західної України.

Спільний похід трансільванськихі  козацьких військ проти ПольщіНаприкінці грудня 1656 р. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб. Після об’єднання за наполяганням Карла Х Густава союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 9 червня місто було здобуто.

Спільний похід трансільванських і  козацьких військ проти ПольщіУ Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу на Швецію Данії Карл Х Густав змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дьєрдь ІІ Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і капітулював. До козаків Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без угоди царя.

Спільний похід трансільванських і  козацьких військ проти ПольщіПоразка спільного походу трансільванських і  козацьких військ до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана. 27  липня 1657р. Б.  Хмельницький помер.

Підсумки подій 1654-1657 рр. Воєнна кампанія 1654—1655 рр. була дуже важкою для української армії. Її перебіг поглибив переконаність Хмельницького в тому, що жоден із його союзників не бажає зміцнення Української гетьманської держави. Укладення польсько-московської Віленської угоди спонукало Хмельницького до спроби зміни напрямки зовнішньої політики. Поразка трансільвансько-­українського походу 1657 р. унеможливила здійснення плану гетьмана об’єднати українські землі в межах однієї держави.Історичне значення діяльності Б. Хмельницького, попри допущені ним помилки і прорахунки, важко переоцінити.

Богдан Хмельницький як особистість, політик і полководець Б.  Хмельницький був єдиним в українській історії загальнонаціональним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність. Показав себе визначним полководцем, створив боєздатну національну армію. В умовах розгортання визвольної боротьби Б.  Хмельницький висунув програму, кінцевою метою якої було створення окремої Української козацької держави. Завдяки гнучкій політиці Б.  Хмельницького Гетьманщина змогла подолати чимало соціальних заворушень і вистояти у вирі громадянської війни. Гетьман організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української козацької держави у  світі.

Домашнє завдання. Практична робота. Використовуючи текст підручника й додаткові джерела інформації (презентації, наприклад), заповніть таблицю: «Зовнішньополітичні відносини Б. Хмельницького під час Національно-визвольної війни середини XVII ст.».