Презентація "Волейбол. Техніка гри"

Волейбол. Техніка гри

Волейбол  (від англ. volleyball), інша назва: відбиванка — спортивна гра з м'ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою.

Техніка гри. Щоб своєчасно й ефективно діяти проти суперників на майданчику, гравці набирають оптимального положення — ігрової стойки. При цьому тулуб нахилений трохи вперед, ноги на ширині плечей й зігнуті в колінних суглобах, руки зігнуті в ліктьових суглобах на рівні пояса. Щоб гравець був у найкращому положенні готовності рекомендується йому прийняти так звану динамічну стойку, переступаючи з ноги на ногу.  При виконанні нападаючих ударів волейболіста застосовують стрибки відштовхуванням двома або однією ногою, з місця та з розбігу. Стійка волейболіста

Техніка гри. Передачі — основні прийоми техніки. Розрізняють верхні і нижні передачі. їх виконують двома та однією рукою. У грі в нападі розглядають тільки верхні передачі. Основою для правильного виконання передачі є своєчасне переміщення до м'яча і прийняття ігрової стойки. Особливе місце в техніці гри займають стойки і переміщення. Гравцеві доводиться часто застосовувати такі переміщення: кроком, стрибком, бігом.

Верхня передача двома руками. Верхня передача м'яча двома руками виконується з основної стійки — ноги зігнуті в колінах, одна нога спереду, тулуб майже у вертикальному положенні, руки зігнуті в ліктях, кисті на рівні обличчя й трохи відведені назад, пальці рівномірно розставлені й напружені. Передачу виконують погодженим розгинанням ніг, тулуба й рук, м'ячу надається поступальний рух вгору-вперед. За напрямком передачу можна виконати вперед, над собою, назад (за голову) і в сторони. Для виконання передачі над собою і назад гравець займає таке положення — руки піднімає над головою. За рахунок незначного прогину в грудях й відведення плечей назад виконується передача. Руки випрямляються вгору, а кисті в променезап'ястному суглобі не рухаються. При передачі над собою гравець займає вертикальне положення, а руки випрямляються точно вгору.

Верхня передача в стрибку. Різновидністю передачі двома руками зверху є передача в стрибку. Вона складніша, тому що виконується в безопорному положенні. Після переміщення під м'яч гравець стрибає вгору і піднімає зігнуті руки над головою. Передача виконується в найвищій точці стрибка за рахунок випрямлення рук. Передача в стрибку з імітацією нападаючого удару називається «відкидкою». В окремих випадках передачу зверху виконують однією рукою. Техніку передач починають освоювати з вихідного положення.

Основні помилки при виконанні передачі: Передачу виконують на прямих ногах — гравець не прийняв основної стійки. Передачу виконують від грудей або живота — низьке положення рук. М'яч торкається долонь — пальці розслаблені. М'яч проходить між руками — кисті широко розставлені. Передачу виконують збоку або з-за голови — неправильний вихід під м'яч.

Основні поради з техніки виконання передач. У волейболі будь-яке торкання м'яча виконують швидко і одночасно двома руками, тобто не повинно бути затримки або подвійного торкання м'яча. Постійно вдосконалюйте першу і другу передачі м'яча, тому що точна передача є основою всієї гри. При виконанні другої передачі необхідно враховувати ігрову ситуацію, що склалася в даний момент на своєму майданчику і в суперників. Виконавши другу передачу, не стійте на місці, а негайно приймайте позицію для страхувакня свого нападаючого. Не виконуйте передачу в стрибку, якщо її можна виконати з основної стойки. Із важких положень другу передачу виконують гравцеві, який знаходиться ближче і до якого ви повернуті обличчям. Другу передачу виконуйте в ту зону, де в суперника слабкіший блок. Передачу знизу чи в падінні виконуйте лише в окремих випадках, коли верхню передачу зробити неможливо.

ПодачіЦе способи введення м'яча в гру. В сучасному волейболі подачу використовують як ефективний засіб атаки, за допомогою якого суперникові ускладнюють підготовку тактичних комбінацій у нападі. Подачі бувають: нижні пряма й бокова, верхні пряма й бокова. Подачі виконуються відповідно до правил гри: волейболіст, що подає, стає за майданчиком на місце подачі, підкидає м'яч і ударом руки спрямовує його на бік суперника. Щоб виконати подачу будь-яким способом необхідно: прийняти вихідне положення перед подачею, точно і невисоко підкинути м'яч, правильно виконати удар, продовжити рух рукою в напрямку подачі.

Нижня пряма подача. Для її виконання гравець стає на місце подачі у вихідному положенні, йоги ледь зігнуті в колінах, ліва трохи попереду, тулуб ледь нахилений вперед. М'яч на долоні лівої руки (для правші), зігнутої в ліктьовому суглобі, напроти руки, що виконує удар. Правою рукою виконують замах назад, масу тіла переносять на праву ногу, одночасно підкидають м'яч вертикально вгору на 0,4—0,6 м. Випрямляючи праву ногу, виконують мах правою рукою вниз-вперед і б'ють по м'ячу знизу-ззаду, спрямовуючи його вперед-вгору. Удар виконують на рівні пояса. Нижня пряма подача виконується з місця без попереднього розбігу.

Верхня пряма подача. Для її виконання гравець стає обличчям до сітки. Одна нога ставиться на півкроку вперед. М'яч підкидають лівою рукою вгору перед собою на висоту до 1,5 м, правою рукою замахуються вгору- назад, масу тіла переносять на праву ногу, яку згинають у колінному суглобі, тулуб прогинають. Ударний рух починають сильним розгинанням правої ноги, поворотом тулуба вліво й перенесенням маси тіла на ліву ногу. Удар виконують майже одночасно з рухами ніг і тулуба. Права рука випрямляється й виконує удар по м'ячу (кисть руки ледь напружена, пальці міцно стиснуті).

Верхня бокова подача. Для виконання: подачі гравець займає вихідне положення: ледь зігнуті ноги на ширині плечей, ліва трохи попереду, м'яч у лівій руці на рівні пояса. Підкидаючи м'яч вгору (до 1,5 м) над лівим плечем, гравець згинає ноги в колінах, робить замах правою рукою, масу тіла переносить на праву ногу, тулуб нахиляє вправо, плечі розвертає вправо. Ударний рух починають розгинанням ніг і випрямленням тулуба, права рука рухається по дузі вгору, при цьому передпліччя і кисть дещо відстають, ноги випрямляються, тулуб повертається вліво, маса тіла переноситься на ліву ногу. Удар по м'ячу виконують у найвищій точці розкритою долонею випрямленої руки. Після удару гравець робить крок правою ногою вперед і повертається обличчям до сітки. В момент удару долоню не слід дуже повертати вліво, площина її повинна бути перпендикулярною до напрямку польоту м'яча.

Орієнтовні вправи для освоєння подач: Імітація подачі з вихідного положення. Підкидання м'яча й виконання замаху без удару. Виконання подачі в стінку (відстань до стінки 4— 5 м, м'яч торкається стінки на висоті 3—4 м). Виконання подачі в парах поперек майданчика. Виконання подач через сітку з трохи меншої відстані (4-7 м). Виконання подачі з місця подачі. Виконання подачі в певні зони майданчика.

Основні помилки при виконанні подач: Неправильне вихідне положення (прямі ноги, тулуб сильно нахилений вперед, попереду — нога й ударна рука). Неправильне підкидання м'яча (м'яч підкидають за голову, в сторону або далеко від гравця). Удар по м'ячу виконують розслабленою рукою. Неточне попадання рукою по м'ячу (гравець не контролює м'яч).

Основні поради щодо техніки виконання подачі: Якщо м'яч підкинуто неточно, дайте йому впасти на підлогу і виконуйте подачу знову. Якщо під час подачі робите крок вперед, то ставайте на І м далі від лицьової лінії. Подача з лінії заборонена правилами гри. Перед виконанням подачі подивіться на майданчик суперника. М'яч слід направляти в найбільш вразливі місця. Навчіться подавати мяч точно й сильно. Добре виконана подача — це той самий нападаючий удар. Під час виконання подачі не кваптесь, щоб не втратити м'яча і не спростити суперникам його прийом. Тому для точного виконання подачі визначте її напрям, максимально використавши п'ять секунд. Після виконання подачі не залишайтесь на місці, а негайно повертайтеся на майданчик, щоб взяти участь у грі. Гравець не повинен помилятися при виконанні першої подачі, це може негативно вплинути на наступні дії.

Нападаючі удари. Прямий нападаючий удар Прямий нападаючий удар виконують після розбігу і в стрибку з місця. Початкові фази — розбіг і відштовхування — однакові при виконанні всіх нападаючих ударів. Розбіг можна виконувати під різними кутами по відношенню до сітки. Він складається з 2—3 кроків. Найважливіший з них останній, який виконується стрибком.

Нападаючий удар з переводом. Нападаючий удар з переводом застосовують проти блока суперника. Цей прийом є різновидністю прямого нападаючого удару, тільки напрямок польоту м'яча не збігається з напрямком розбігу нападаючого. Перевод відбувається поворотом тулуба або кисті руки.

Боковий нападаючий удар. Боковий нападаючий удар застосовують, атакуючи з віддаленої позиції. При цьому розбігаються під певним кутом до сітки, ступні ніг на останньому кроці ставлять майже паралельно до сітки. У момент замаху обидві руки виносять вгору, тулуб прогинають, ноги згинають. В момент удару тулуб розгинають, повертаються ліворуч, ліву руку опускають униз, а права дугоподібним рухом завершує удар по м'ячу. Боковий удар характеризується активною роботою тулуба. Після удару рукою продовжують супроводжуючий рух вниз по дузі, а потім м'яко приземлюються. Гравець, змінюючи рух руки й положення кисті, може виконувати удари в різних напрямках. 

Орієнтовні вправи при вивченні нападаючого удару: Імітація нападаючого удару з розбігу. Виконання нападаючого удару з двох кроків по підкинутому м'ячу біля тренувальної стінки (відстань від стінки 6—8 м). М'яч підкидає партнер. Те саме з трьох кроків. Виконання удару через сітку, закріплену низько. Нападаючі удари через сітку, закріплену низько, із зони 4 з передачі із зони 3. Те саме із зони 2 з передачі із зони 3. Те саме із зони 3. Далі ці завдання виконують через сітку нормальної висоти.

Основні помилки при виконанні нападаючих ударів: Після розбігу стрибок виконують не вгору, а вперед, що приводить до переходу середньої лінії чи торкання сітки. Передчасний вихід для нападаючого удару. Недостатньо активна робота рук під час стрибка. Вихід на удар боком до сітки. Виконання удару по м'ячу рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі. Виконання удару розслабленою кистю руки. Приземлення на прямі ноги.

Основні поради з техніки виконання нападаючих ударів: Вчіться виконувати нападаючий удар правою і лівою рукою. Розвивайте вміння стрибати. Якісний стрибок —основа нападаючого удару. Вчіться виконувати удар з будь-якої передачі, якщо м'яч знаходиться вище верхнього краю сітки. Готуючись виконати нападаючий удар, стежте за діями гравця, який буде передавати м'яч, і за майданчиком суперника. Під час гри перші нападаючі удари виконуйте не з максимальним зусиллям. Спочатку необхідно «відчути» удар. Намагайтесь виконувати нападаючі удари різноманітно за напрямком і силою. Не виконуйте удар двічі підряд з одинаковою силою і в одному напрямку. Виконуйте удар на суперника, який слабо володіє прийомом м'яча. Із важкого положення не виконуйте нападаючий удар на виграш, це нерідко приводить до помилки. Не виконуйте «відкидку», якщо суперник не ставить блок. В цьому випадку краще самому виконати нападаючий удар. Якщо при виконанні нападаючого удару ви помилились, не робіть зауважень партнерові, який виконував передачу на удар. Шукайте причину помилки у своїх діях. Розвивайте переферійний зір, дивлячись перед собою, намагайтеся помітити, не повертаючи голови, що відбувається збоку.

Дякую за увагу!