Презентація "Вплив геометрії на мистецтво кубізму"

правильні многогранники. Кубізм. Викладач: Денькович Н. А.

Правильних багатогранників зухвало мало, але цей досить скромний за чисельністю загін зумів пробратися в самі глибини різних наук. Л. Керрол.

І серед таких наук є мистецтво: живопис, архітектура, скульптура та інші його прояви, які представлені у стилях кубізм та супрематизм.

Кубізм — авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові. Пабло Пікассо«Авіньйонські дівчата», 1907

Особливості стилю: Розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури. Розкладання тривимірного об'єкта на прості елементи і зібрання його на полотні в двовимірному зображенніВідмова від світлотіні й перспективи. Бажання художника відокремити один від одного окремі "шматки" об'єкта. Елементи переднього плану подавати в теплих тонах, а елементи заднього плану - в холодних. Певні закономірності у використанні кольорів. Хуан Гріс «Гітара на столі»Фернан Леже «Три жінки»Жорж Брак «Скрипка, люлька, газета'Le Quotidien' »

Періоди розвитку. Сезанівський(1907)   Спочатку тривали експерименти з виділення геометричних форм із предметів і фігур, розпочаті П. Сезанном. Він зобразив масивні, незграбні, спрощені фігури контурними, ламаними лініями, розділяючи тло на уламки різної форми. Поль Сезанн «Гори в Провансі»Поль Сезанн «Гора Сент-Віктуар з боку Бельв’ю»

Аналітичний(1909-1912)   Притаманна дрібна деталізація зображеного, коли звичні об’єкти аналітично руйнують, їх ніби розкладають на окремі площини, грані, кути зору (згори, знизу). Усе це комбінувалося в композицію натюрморту, тощо. Кольорова палітра свідомо обмежувалася. Жорж Брак «Будинки в Естаку»Пабло Пікассо «Глек і блюдо з фруктами»

Синтетичний (з 1912)   Художники  почали працювати в техніці колажу та аплікації. Вони конструювали зображення з найрізноманітніших елементів: графічних знаків (літер, цифр, нот), кольорового паперу, обривків газет, шпалер з орнаментом, імітацій різних фактур,  шматків дерева і  листів заліза. Усе це в уяві глядача мало складатися в певний образ. Жорж Брак «Ваза з фруктами і склянка»Пабло Пікассо «Склянка і пляшка Суз»Хуан Ґріс «Скло, чашка та газета»

Засновники кубізму вважають Жоржа Брака і Пабло Пікассо, які захоплювалися роботами Поля Сезанна і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна. У 1907–1910 роках у Франції кубісти почали усе більше абстрагуватися від дійсності, їхні картини усе менше нагадували реальність. Кубізм оголосив, що мистецтво існує заради самого себе, а не для відтворення дійсності. Кубізм мав бути мистецтвом, котре, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.

Олександр Порфирович Архипенко— український та американський скульптор і художник, один із основоположників кубізму в скульптурі. Почесний член Об'єднання митців-українців в Америці (ОМУА) та дійсний член Американської академії мистецтва та літератури. Роботи Архипенка визначаються динамізмом, лаконічністю композиції й форми; він запровадив у скульптуру поліхромію, увігнутість і отвір, як виражальні елементи скульптури, синтетичні об'ємні рухомі конструкції. Одним з перших Архипенко використовував експресивні можливості «нульової», наскрізної форми — такою є пустота між піднятою рукою в скульптурі «Жінка, що вкладає волосся», 1905 року. Олександр Архипенко

Творчість Архипенка мала великий вплив на розвиток модерністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки. Твори Архипенка перевернули світові уявлення початку XX століття про скульптуру. Саме Архипенко вперше «склав» єдину форму з різних нееквівалентних форм, вводячи у композиції скло, дерево, метал, целулоїд. Пластика, рух, проявлена конструкція і конструктивність, ліричність — основні якості його творів, які були високо оцінені сучасниками — Г. Аполлінером, П. Пікассо, Ф. Леже, М. Дюшаном, Р. і С. Делоне, А. Родченко, П. Ковжуном, послідовниками і дослідниками. Олександр Архипенко «П’єро»Олександр Архипенко «Жінка з віялом»Олександр Архипенко «Благодать»

Супрематизм — напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття. Зачинателем вважається Казимир Малевич. Напрям вийшов від кубізму і футуризму, він знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці. Казимир Малевич. Казимир Малевич «Супрематизм. Композиція. Летючий аероплан»

Казимир Малевич «Спортсмени»Казимир Малевич «Збір врожаю»Казимир Малевич «Селяни»

«В майбутньому вся сьогоднішня практичність буття буде теж помилкою, що доводить історія речей розвитку практичного світу минулого, для якого сьогодні було майбутнім». Казимир Малевич