Презентація "Вплив морфологічних змін жіночої та чоловічої статевих систем на розвиток безпліддя"

Вплив морфологічних змін жіночої та чоловічої статевих систем на розвиток безпліддя Студентки: 4 курсу 43-бх групи природничо-математичного факультету Короткої Вікторії Вікторівни Керівник: викладач кафедри біології Тюпіна Н. В.

Вступ Статева система – сукупність органів, які забезпечують статеверозмноження. Для людини властиве статеве розмноження із внутрішнімзаплідненням. Спостерігається роздільностатевість із явищем статевогодиморфізму (відмінність ознак чоловічої та жіночої особин роздільностатевих видів)Об’єкт дослідження: жіноча та чоловіча статеві системи. Предмет дослідження: з’ясувати порушення в функціонуванні чоловічоїта жіночої статевих систем. Мета роботи: з’ясувати, які зміни жіночої та чоловічої статевих системвпливають на розвиток безпліддя. Завдання роботи:1. Дати визначення безпліддю та розглянути його типи.2. Описати функціональні зміни в статевих системах чоловіка тажінки, які ведуть до безпліддя.3. Дослідити основні причини виникнення змін, які ведуть добезпліддя.2

Чоловіча статева система 3

Внутрішні статеві органи: яєчко з придатками, сім'яні міхурці,передміхурова залоза (простата), залози цибулини сечівника.- Яєчко з придатками - парні статеві залози, які містяться в мошонці;складаються із сім'яних канальці в та проміжних клітин. Придаток проходить позадній частині кожного яєчка. Функції: утворення сперматозоонів та гормонів(тестостерон). Дозрівання сперматозоонів (у придатках упродовж 2 тижнів).- Сім'яні міхурці - парні залози між дном сечового міхура і прямоюкишкою. Виробляють секрет, який входить до складу сперми (забезпечуєпоживними речовинами і рухливість сперматозоонів).- Передміхурова залоза (простата) - залоза навколо початкової частинисечівника, розташована під сечовим міхуром. Виробляє секрет, який входить доскладу сперми (забезпечує пересування сперматозоонів).- Залози цибулини сечівника - залоза поблизу заднього кінця цибулинистатевого члена. Виробляє слиз, який захищає сечівник від подразнення сечею. Зовнішні статеві органи: статевий член (пеніс), мошонка.- Статевий член (пеніс) - складається з печеристих тіл, здатнихнаповнюватися кров'ю (ерекція). Має корінь, тіло, головку з крайньою плоттю. Забезпечує статевий акт, виведення сперми, сечі.- Мошонка - вип'ячування шкіри тіла. Містить яєчка, їх придатки і сім'яніпротоки.4

Жіноча статева система 5

Внутрішні статеві органи: яєчники, маткові труби, матка, піхва.- Яєчники - розташовані в порожнині малого тазу. Парні органи овальноїформи із кіркового та мозкового шарів, оточених білковою оболонкою. Утворення гамет та гормонів (естрадіол і прогестерон).- Маткові труби - парні м'язові утвори з лійкою поблизу яєчників івійчастим епітелієм усередині. Зв'язують яєчники з маткою, транспортуванняяйцеклітини.- Матка - порожнистий м'язовий орган з 3 шарів. Має два бічних і одиннижній отвори. Виділяють тіло і шийку матки. Виконує секреторну йєндокринну функції. Забезпечує утробний розвиток плода.- Піхва - трубчастий копулятивний жіночий орган з 3 оболонок: серозної,м'язової і слизової. Завдовжки приблизно 10 см. У слизовій оболонці є залози. Поєднує матку зі статевою щілиною. Виділяє бактерицидну змащувальнуречовину. Зовнішні статеві органи: соромітна ділянка, клітор.- Соромітна ділянка - утворена лобковим підвищенням, статевими губами,переддвір'ям піхви, залозами переддвір'я, дівочою плівою. Забезпечує захист,статеве чуття, виділення секрету.- Клітор - складається з печеристих тіл і здатний до ерекції. Має ніжки, тілоі головку. Орган статевого чуття6

Безпліддя Безпліддям (sterilitаs) називають нездатність до запліднення. Безплідноюподружньою парою є та, у якої є бажання мати дитину, але при активнихстатевих стосунках, без використання контрацептивних засобів, зачаття ненаступає протягом 12 місяців. Вважається, що вагітність настає за умовирегулярних (2 - 3 рази на тиждень) статевих стосунків протягом 1 року у 75%подружніх пар, які не використовують контрацептиви.7

Різновиди безпліддя 1. Абсолютне - коли вагітність взагалі може не настати. Частіше це прианомаліях розвитку вагіни та матки (аплазія вагіни, синдром Рокітанського. Майєра), деяких генетичних захворюваннях, гермафродитизмі та ін.2. Відносне - коли вагітність може настати після усунення причин, призастосуванні лікування або штучного запліднення. 3. Первинне - якщо в анамнезі не відбувалося зачаття, вагітність ненаставала жодного разу в шлюбі, який триває більше року.4. Вторинне – при наявності зачаття у минулому, виникає після однієї абодекількох вагітностей (були пологи, викидні, позаматкова вагітність). Згідно класифікації жіночого безпліддя за МКХ – 10, розрізняють: А) Жіночу безплідність, пов’язану з відсутністю овуляції;Б) Жіночу безплідність трубного походження, пов’язану з природженоюаномалією маткових труб (трубні: непрохідність, або закупорення, або стеноз);В) Жіночу безплідність маткового походження, пов’язану з природженоюаномалією матки, дефект імплантації яйцеклітини;Г) Жіночу безплідність шийкового походження;Д) Жіночу безплідність, пов’язану з чоловічими факторами.8

Зміни при чоловічому безплідді При чоловічому безплідді спостерігаються зміни якості сперми, що залежить від порушення функції статевих залоз. Значно рідше причинами чоловічого безпліддя є статева слабкість, рубцеві зміни в сім’явивідних протоках і додатках сім’яника, вади розвитку уретри (гіпоспадія, епіспадія). Зміни властивостей сперми виникають на основі важких загальних захворювань – печінки, нирок, легенів, цукрового діабету, хворобі Іценко-Кушинга, гонорейних оорхітів і епідидимітів, інтоксикацій алкоголем. Відомо, що на статеві залози негативно впливає іонізуюча радіація, хімічні реагенти, електромагнітне випромінювання, висока температура, з інфекційних агентів –вірус простого герпесу та хламідійна інфекція. За даними МОЗ України частіше всього від безпліддя страждають чоловіки віком від 31 до 35 років. Співвідношення віку та діагнозу безпліддя у чоловіків.9

Зміни при жіночому безплідді Безпліддя завжди супроводжує склерополікістозні яєчники – синдром Штейна-Левенталя. Велику роль при цій формі безпліддя відіграють ановуляторні (монофазні) цикли. При даній патології фолікул дозріває, але овуляція не настає, жовте тіло відсутнє. Фолікул, що дозріває, піддається регресивним змінам (атрезія), естрогенна активність знижується. Трубно-перитонеальнем безпліддя. Причиною перитонеального безпліддя є спайковий процес у малому тазі, що причиняє перегин труб при збереженні їхпрохідності. Трубне - пов’язане з патологією маткових труб. Функціональна – при сресових чинниках, гіпофункції яєчників, гіперандрогенії, порушеннї балансу простагландинів. Органічна патологія викликає втрату прохідності труб. Безпліддя виникає після аборту, як наслідок виникають дистрофічні процеси в ендометрії, що перешкоджає імплантації; порушення функції яєчників. Особливо небезпечні наслідки після першого аборту при проявах інфантилізму. Туберкульозне ураження придатків матки, як правило, супроводжується безпліддям. 10

При недорозвитку статевих органів виникненню безпліддя сприяє ряд взаємопов’язаних анатомічних і функціональних особливостей статевої системи.1) Внутрішньосекреторна функція яєчників при інфантилізмі знижена. Недостатня продукція рівня статевих гормонів є безпосередньою причиною затримки анатомічного і функціонального розвитку інших відділів статевого апарату і відповідно, основною ланкою, що приводить до безпліддя.2) Інфантильний стан маткових труб теж сприяє виникненню безпліддя. Труби довгі, звивисті, просвіт їх вузький, перистальтика знижена. Вказані особливості порушують умови транспорту яйцеклітини.3) Недорозвиток матки (гіпоплазія) високого ступеня: довжина її - від 3,5 до 5,5 см. Часто супроводжується безпліддям. Безпліддю також сприяють: a). Неповноцінність циклічних процесів в ендометрії, пов’язана іззниженням гормональної функції яєчників.b). Вузькість цервікального каналу конічної шийки матки, спазмвнутрішнього маткового зіва, порушена секреція залоз шийки матки.c). Вагіна при інфантилізмі буває вузькою, короткою, заднє склепіння неглибоке. При цих умовах сперма швидко виливається із вагіни назовні. За даними МОЗ України зсув реалізації репродуктивної функції у жінок відбувся на більш пізній вік, коли пацієнти набагато частіше стикаються з проблемою безпліддя. Співвідношення віку та діагнозу безпліддя у жінок.11

Методи дослідження безпліддя 1. Обстеження жінок:- збір соматичного, гінекологічного та репродуктивного анамнезу,загальний і гінекологічний огляд (при постановці на облік);- RW, ВІЛ (при постановці на облік);- графік базальної температури за 2 місяці (при постановці на облік);- кольпоскопія (при постановці на облік);- аналіз виділень, обстеження на урогенітальну інфекцію, цитологічнеобстеження (з 7 по 28 день менстр. цикла);- УЗД органів малого тазу (1 – 14 день менстр. циклу);- гістеросальпінгоскопія (7 - 11 день менстр. циклу); Гормональне обстеження:- ФСГ, ЛГ, пролактин, естрадіол, тестостерон (3-7 день менстр.циклу);- прогестерон (20 - 22 день менстр. цикла);12

- АМГ(антимюллерів гормон) Імунологічні тести (Шуварського-Хунера, Курцрокка-Міллера, Мар-тест (MAR)) - 12 - 16 день менстр. циклу;Гістероскопія, лапароскопія (7 - 14 день менстр. циклу);Додаткові дослідження за показаннями:- гормональне обстеження (кортізол, ДГЕА-с, інсулін, Т3, Т4, ТТГ,СТГ, антитіла до тіреоглобуліну), та проби – на 7 - 28 день менстр. циклу;- обстеження мамолога, мамографія (7 - 10 день менстр. циклу);- R – графія турецького сідла, ЯМР (7 - 10 день менстр. циклу).2. Обстеження чоловіків (проводиться спільно і одночасно з обстеженням жінки):- RW, ВІЛ (при постановці на облік);- обстеження на урогенітальну інфекцію (при постановці на облік);- обстеження еякуляту (після 3-4 днів статевого спокою);При наявності патології у спермограмі додатково проводиться:- бак. посів сперми на стерильність;- гормональне обстеження (ФСГ, ЛГ, пролактин, тестостерон);- пробна капацитація;- УЗД передміхурової залози та мошонки. Для визначення генеративної функції у чоловіків проводять мікроскопічнеобстеження свіжозібраної сперми. Сперму для дослідження збирають в пробіркупісля перерваного статевого акту. Сперму доставляють не пізніше, ніж через 30-40 хвилин після отримання (1 – 1,5 год. після еякуляції) і оглядають підмікроскопом. 13

Дослідження основних причин виникнення змін, що ведуть добезпліддя. Причини жіночого безпліддя: відсутність овуляції, що унеможливлює зачаття; порушення функції ендокринних залоз, що призводить до гормонального дисбалансу; непрохідність маткових труб; ендометріоз; спайковий процес у малому тазі; полікістоз яєчників; патології матки (фіброма,міома, поліпи, ендометрит, інфантильна матка та інші). До факторів вторинного безпліддя відносяться: перенесені гінекологічні операції; ускладнення після абортів; запальні захворювання органів малого тазу;гормональні порушення; вік ;неправильний спосіб життя. Розподіл жінок по причинах безпліддя (МОЗ України)14

Висновки 1. Безпліддям називають нездатність до запліднення. Розрізняють безпліддя: абсолютне (коли вагітність взагалі може не настати) відносне (коли вагітність може настати після усунення причин, при застосуванні лікування або штучного запліднення), первинне - якщо в анамнезі не відбувалося зачаття, вагітність не наставала жодного разу в шлюбі, який триває більше року, вторинне (при наявності зачаття у минулому, виникає після однієї або декількох вагітностей (були пологи, викидні, позаматкова вагітність). 2. Найбільш частою причиною чоловічого безпліддя є зміни якості сперми, що залежить від порушення функції статевих залоз, статева слабкість, рубцеві зміни в сім’явивідних протоках і додатках сім’яника, вади розвитку уретри (гіпоспадія, епіспадія). При жіночому безплідді спостерігаються наступні зміни: спайковий процес у малому тазі, що причиняє перегин труб при збереженні їх прохідності (трубноперитонеальнем безпліддя), патологія маткових труб (трубне безпліддя), утворення спайок, рубців, ендометріоз, зміни слизової оболонки матки внаслідок перенесених запальних процесів, повторних вишкрібань стінок порожнини матки, гіпоплазієя внутрішніх статевих органів 3. Основні причини жіночого безпліддя: ендокринні фактори, трубний і перитонеальний фактори, імунологічні фактори, шийковий фактор. Найбільш поширеною причиною порушень генеративної функції чоловіків із безпліддям у шлюбі в нашій країні є інфекційнозапальні ураження урогенітальної системи. 15