Презентація "Вторинний сектор економіки країн Європи"

Вторинний сектор економіки.

1. Переробна промисловість Європи. Реіндустріалізація (“промисловий ренесанс”) – перехід промислового виробництва на нові технологічні основи, на прогресивні “високі” технології.

1.1. Виробництво електроенергії.

ТЕСпонад ½ електроенергії регіону;орієнтуються на споживчий чинник;працюють, в основному, на нафті та газі.нафтопереробна промисло-вість тяжіє до транспортних шляхів.найпотужніші заводи пра-цюють у морських портах Італії, Франції, Німеччини та Нідерландів. Белхатувська ТЕСSlovnaft (НПЗ)

АЕСпонад 1/3 електроенергії регіону;лідери: Франція (76,9 %), Угорщина (53,6 %) та Україна (53,5 %). Найпотужніша атомна електростанція в Європі – Запорізька АЕС (6 млн к. Вт)

ГЕСмає допоміжне значення;гідроенергопотенціал річок вже використаний на 80%;Норвегія (98 %), Ісландія (74 %), Латвія (62 %), Австрія (61 %), Чорногорія (57 %), Швейцарія (55 %), Швеція (50 %). Саяно-Шушенська ГЕС (11 місце)Потужність: 6400 МВТРічне виробництво: 23 500 млн к. ВТ*год. Висота греблі: 245 м. Довжина греблі: 1074 м

ВДЕ – понад 7 % електроенергії регіону«Лондонський масив»Одна із найпотужніших ВЕС в Європі. Складена із 175 вітрових турбін. Генеруюча потужність: 630 МВт. Середньорічне виробництво: 3400 к. ВТ*год«Комплекс Solucar»Одна із найпотужніших СЕС в Європі. Складається із 3-х електростанцій. Генеруюча потужність: 280 МВт.

ВДЕГео. ЕС Крафла, Ісландія. ПЕС Ля Ранс, Франція Перспективною в Європі є біоенергетика, яка передбачає використання біомаси (дерева, чагарники, трави, лісова підстилка, коріння) для добування електроенергії.

1.2. Металургійне виробництво. Виробництво чавуну та сталі старі райони – до сировини (коксівного вугілля, залізних руд, їх поєднання); нові райони – до морських потрів; удосконалення технології виплавки сталі; провідні сталеплавильні компанії світу: Мітал Стіл (Нідерланди), Арселор (Люксембург-Франція), Брітіш Стіл (Велика Британія), Тіссен (Німеччина). Виробництво кольорових металів зростає виробництво та споживання кольорових металів; зростає частка вторинних металів та імпортної сировини; винесення філій закордон.алюміній (до електростанцій): Росія (2), Норвегія (7), Ісландія (10).мідь (до сировини): Росія (7), Польща (12), Болгарія (20), Швеція (22).

1.2. Металургійне виробництво. Металургійний комбінат у м. Таранто. До найбільших районів чорної металургії світу належать Рурський (Німеччина), Південно-Уельський (Велика Британія), Остравсько-Карвінський (Чехія), Верхньосілезький (Польща), Уральський (Росія), Придніпровський (Україна).

1.3. Виробництво машин та устаткування.спеціалізація багатьох країн Європи: 1\3 усієї промислової продукції та 2/3 експорту регіону. Авіакосмічне виробн.науковий чинник. Консорціум: «Airbus Industrie»: Франція, Німеччина, Велика Британія, Іспанія. Точне машинобудув.науковий чинник. Побутова техніка, електричне та медичне обладнання, фотоапаратура, годинники, верстати з програмним керуванням, вимірювальні прилади. Автомобілебудуванняпрацересурсний та нау-ковий чинник;переміщення до Пд. та Сх. Європи;високий рівень моно-полізації;проникнення на ринок іноземних компаній.

Європа є провідним експортером (42,5 %) та імпортером (35,3 %) хімічної продукції у світі;зрушення в розміщенні від родовищ вугілля та гірничо-хімічної сировини до транспортних шляхів та родовищ нафти; узбережжя Нідерландів та Бельгії – найбільший у світі район нафтохімії;у Сх. Європі тяжіють до нафтопроводу «Дружба».1. 4. Хімічне виробництво.

Країни-лідери хімія полімерів: Німеччина, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Італія, Бельгія;виробництво мінеральних добрив: Росія, Білорусь, Україна, Франція, Німеччина;фармацевтична промисловість: Швейцарія і Франція;парфумерна промисловість: Франція, Італія, Швейцарія, Польща, Велика Британія, Австрія. 1. 4. Хімічне виробництво.«Michelin»

1.5. Виробництво деревини та паперу.виробництво целюлози та паперу: Скандинавські країни, Росія;виробництво лиж: Австрія, Естонія;перехід на принципи біоекономіки.

1.6. Виробництво тканин, одягу, взуття.втрачає свої позиції;тканини: вовняні (Італія, Росія, Румунія, Франція), лляні (Білорусь, країни Балтії, Україна); модний одяг (Франція, Австрія, Італія, Велика Британія);зміщення виробництва до Південної Європи з дешевою робочою силою.

1.7. Виробництво харчових продуктів та напоїв. Виноробство: Франція, Іспанія, Болгарія, Молдова. Пивоваріння: Німеччина та ЧехіяІталія

1.7. Виробництво харчових продуктів та напоїв. Масло та сири: Данія, Нідерланди, Швейцарія, Італія. Тютюнові вироби: Болгарія, Греція, Пн. Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина

1.7. Виробництво харчових продуктів та напоїв. Рибні консерви:Ісландія, Норвегія, Іспанія, Португалія, країни БалтіїОвочеві консерви: Болгарія, Угорщина

2. 2. Основні регіони промисловості Європи. Старі промислові райони сировинний чинник; Рурський (Німеччина), Верхньо-сілезький (Польща), Придніпров’я (Україна). Нові промислові центри та вузли транспортний, працересурсний та науковий чинники; Іль-де-Франс (навколо Парижу), Великий Лондон. Придніпров’яІль-де-Франс