Презентація Ягорлицька затока

Ягорлицька затока Унікальність та неповторність

Херсонщина має надзвичайно велику кількість унікальних та неповторних об'єктів, які можуть впевнено претендувати на звання чудес України. Велику кількість таких визначних місць має мальовничий куточок Херсонщини – Голопристанський район. Серед них – Сольове озеро “Гопри”, Олешківські піски, Чорноморський біосферний заповідник та багато інших. Але , ми б хотіли вам розповісти про унікальну та неповторну місцевість – Ягорлицьку затоку Чорного моря. В чому ж її неповторність та унікальність? Розглянемо декілька аспектів.

Аспект перший – географічний

Ягорлицька затока має площу більше 40 тис. га, в межах Херсонської області - 29,4 тис. га. Широта 46° 24‘ пн., довгота 31° 53‘ сх. Межує з Тендрівською затокою Чорного моря , складаючи практично один комплекс. Берегова лінія Тендрівської і Ягорлицької заток має багато дрібних заток, озер, які заросли водно-болотною рослинністю, на узбережжі ценози пустельних степів, солончаків.

Від акваторії Чорного моря Ягорлицька затока відокремлена островом Довгий. Були випадки , коли під час сильних штормів острів Довгий отримував велику кількість піщаних наносів і тоді Ягорлицька затока була відмежована від акваторії моря, стаючи при цьому фактично відокремленим озером.

Значні ділянки акваторії зайняті прибережними мілководдями глибиною до 1 м. Перехід відприбережних мілин до глибоководної котловини доволі різкий. Дно глибоководної котловини покрито товстим шаром мулу та повністю поросло водоростями. Вони заселяють і всю мілководну частину затоки. Солоність Ягорлицької затоки змінюється в межах 16-22% для поверхневих і 18-22% для придонних горизонтів.

Незначна солоність ( нижча за середню солоність Чорного моря ) створює сприятливі умови для розвитку планктону, який є гарною кормовою базою для птахів, що тут зимують або зупиняються під час дальніх перельотів.

Температурний режим води затоки доволі постійний. Середньорічні температури коливаються від 10,5 до 12,5°. Весняний перехід температури води через 10° зазвичай спостерігається в квітні. Максимальний прогрів (до26-30°) відмічений в серпні. Осінній перехід температури води через 10°відмічений в листопаді.

Аспект другий – природоохоронний

Узбережжя Ягорлицької затоки входить до складу Чорноморського біосферного заповідника та є водно – болотним угіддям міжнародного значення.

2 лютого у світі відзначається Міжнародний день водно-болотних угідь. У цей день 1971 року в Ірані в м. Рамсар була прийнята Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція).

Водно-болотне угіддя міжнародного значення „Ягорлицька затока” розташоване в Миколаївській та Херсонській областях. Його загальна площа становить 34,0 тис. га, з них 10,6 тис. га - на Миколаївщині. Угіддя в межах нашої області займає акваторію Ягорлицької затоки, частину Кінбурнського півострову, де зосереджені численні озера, острови Довгий і Круглий, що знаходяться у південно-західній частині Ягорлицької затоки і є ділянками Чорноморського біосферного заповідника.

Тут знаходяться цінні нерестовища багатьох видів риб, це - середовище існування значної кількості птахів. Тут можна побачити пеліканів, чапель, якщо пощастить - гагу, орлана-білохвоста та інших рідкісних видів.

Таких як – рожевий пелікан

Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus) — великий птах, масою 10-12 кілограм, довжина крила у самців 70-75 см, у самок — 64-69 см, розмах крил 1.7-2 метри. Пір'я дорослого птаха біле з рожевим відтінком.

На території України у 1-й половині 20 сторіччя невеликі колонії існували в пониззі річок, що впадають у Чорне та Азовське моря. Після Другої Світової війни гніздування на території України не спостерігалося, але починаючи з 2000 року поодинокі гнізда рожевого пелікану час від часу виявляються

Рожевий пелікан на території України — сезонний мігрант. Гніздиться колоніями від кількох десятків до багатьох сотень пар. Іноді утворює мішані поселення з пеліканом кучерявим та бакланом великим. Гнізда зі стебел очерету та інших рослин влаштовує на сплавинах біля відкритої води. Живиться майже винятково рибою. Рожевий пелікан нездатний пірнати, тож полює на риб зазвичай вичерпуючи її дзьобом на мілині. Часто рожеві пелікани здійснюють колективне полівання на рибу, шикуючись у напівкільце та заганяючи невеликі косяки риби на мілину.

Вид занесено до Червоної книги України

Серед інших цікавих птахів можна виділити лебедя – шипуна

Дрохва , яка занесена до Червоної Книги

Але найбільша чисельність лиски – понад 450 тис. особин Крім того - мартина середземноморського ( Larus melanochephalus ), попелюха (А ythya ferina ) - понад 100 тис особин, черні морської (А. m агіпа) - понад 90 тис. особин., морського голубка ( Larus genei ) та крячка рябодзьобого ( Sterna sandvicensis ) - до 60 тис. особин.

Затоки є місцем найбільшої концентрації водоплавних та біля водних птахів на гніздуванні та під час перельотів - до 100 тис. пар, а під час осінніх міграцій кількість птахів досягає: 1 млн. особин щоденно.

Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливими для збереження біорізноманіття, типових та унікальних екосистем, рідкісних та зникаючих видів флори і фауни. Їх захист та збереження відносяться до пріоритетних завдань України, за які вона несе відповідальність перед світовою спільнотою.

Аспект третій – історичний

Деякі вчені вважають , що в районі Ягорлицької затоки знаходилось одне з античних міст Північного Причорномор'я – Борисфеніда.

2008 року експедиція Департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України під проводом С.Вороновавідкрила на дні затоки залишки давньогрецького поселення VII ст. до н. е. Припускають, що це могла бути легендарна Борисфеніда.

Починаючи з останньої чверті 7 ст. до н. е. Борисфеніда входила до складу Ольвійської держави й загинула разом з Ольвією.

То ж якщо ви хочете доторкнутися до невідомого, відчути єднання з природою, отримати насолоду від п'янкого морського повітря та набратися нових незабутніх вражень – ласкаво просимо до Ягорлицької затоки.

Аспект четвертий – туристичний

То вирушаємо в подорож починаючи від села Іванівка. Наша подорож буде тривати 4 години і матиме протяжність 6 км. Починаємо подорож на західній околиці села, вздовж північного берега Ягорлицької затоки до легендарної Грушки. Повертаємося на більшій відстані від берега, вздовж акацієвих та соснових насаджень. Особливості маршруту: зустріч с трьома природними світами – степовим, морським і лісовим, екзотика затоки, унікальне античне поселення.

8 оглядових пунктів: 1 – Стійбище скіфів-кочовиків (5-4 ст. до н.е.). Краєвид Іванівської піщаної арени, засадженої соснами. Мешканці приморського степу: європейська полівка, ховрашок, тушканчик, степовий тхір, жайворонок, сокілок, степова гадюка; з рослин – типчак, полин, молочай, головатень, деревій, дивина, жовтець скіфський, кермек, льон, миколайчики...

2 – Фантомні озера – живописні водойми в пониженнях приморського степу, де розміщуються перелітні птахи – кулик, травник, кулон, турухтан, коловодник та ін. 3 – Ягорлицька затока,острови Кінський та Великий - територія Ягорлицького орнітологічного заказника (як складової Чорноморського біосферного заповідника), їх добре видно з берега затоки. Це місце гніздування 90% світової популяції чорноголової чайки; тут зустрінемо рожевого мартина, крячку, диких качок, гагу, лебедя, віднедавна - рожевого пелікана. Маса пташок мігрує протягом всього року: можна спостерігати крилатих представників з усіх природних зон Євразії.

 4 – Ягорлицьке античне поселення (550 р. до н.е.) – унікальний бізнесовий проект греків-колоністів, пам'ятник археології національного значення. Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться на східному березі Ягорлицької затоки Чорного моря, у 4 км на північний захід від с. Іванівка. Відкрите місцевими краєзнавцями на початку 1970-х років. Обстежене Херсонською експедицією Інституту археології НАНУ в 1973 р. Розкопочні дослідження здійснювались у 1970-х – 1990-х роках А.С. Островерховим та М.П. Оленковським. Останнім встановлено, що пам’ятка складається з двох частин – виробничо-промислової та житлової. Матеріал складається з фрагментів керамічного посуду (амфор, іонійського столового посуду, ліпних посудин), залишків кольорової та чорної металургії, скловаріння, абразивних та металевих знарядь праці, кісток тварин.          Пам’ятка є унікальним для вивчення загальноєвропейської культури та історії об’єктом античної архаїки. Датується 6 ст. до н.е.

5 – «Грушка»: панорама місцевості з піщаних пагорбів. Історія соснових та акацієвих насаджень. 6 – Ділянка природного походження з рослинами-ендеміками. Цікаві спостереження для любителів природи. 7 – Панорама Іванівської піщаної арени, приморського і солончакового степу: вплив господарчої діяльності на екосистему. 8 – Гніздо лелек – оберіг села Іванівки.  

Тут є практично все, чого немає в місті, тут немає ніяких лімітів на чисту воду, п’янке повітря, прадавні квіти і дерева, на зелені луки і світлі озера, на птаство та звірину. Ось дві цифри: 465 і 4710. Перша — кількість видів рослинності, друга — представників фауни. Багато що занесено в Червону і Зелену книги України, в Європейський Червоний список. Якщо в травні цвіте орхідея — то цілим неосяжним полем. Якщо нереститься риба — то кипить вода в численних затоках півострова. Основний лісовий масив — висаджена в другій половині минулого століття сосна. А ще — красені дуби, осикові й вільхові гаї, унікальні угруповання берези дніпровської. Між сивих хвиль ковили — блідо-зелені острівці прісних озер. А в солоних озерах, які ближче до моря та Ягорлицької затоки, — кефаль, яку Костя давно вже нікуди не возить.

Дякуємо за увагу!