Презентація "Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів"

Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класівhttps://www.youtube.com/watch?v=Fq. Gf82-w7v0&t=3082s

ЯК ФІКСУВАТИ В ЖУРНАЛІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ГРУПАМИ Наразі вчителі керуються інструкцією щодо заповнення журналу від 2008 року, у якій вказаний алгоритм виведення семестрової оцінки на підставі тематичних. Однак у рекомендаціях на 2024–2025 навчальний рік немає чіткого пояснення і вимог щодо фіксування результатів оцінювання в журналах. Але не буде помилкою чи порушенням інструкції, якщо вчителі робитимуть у журналах позначки про виставлення оцінок за групами результатів. Як йшлося під час вебінару, МОН планує внести зміни до наказу про заповнення журналу. Тобто вчителі можуть ставити ці позначки там, де дає змогу паперовий журнал або електронний – у вільних клітинках чи рядках із поміткою ГР1, чи ГР2 (група результатів перша або друга тощо). У МОН пропонують три моделі оцінювання та заповнення журналу відповідно до нових рекомендацій.

1. У першій моделі вчитель/-ка може виводити семестрову оцінку, у якій враховуються підсумкові роботи за однією або декількома групами результатів, а також беруться до уваги поточні оцінки за групами результатів. Поточні оцінки за групами результатів відрізнятимуться від звичного освітянам поточного оцінювання. Наприклад, на уроці української мови вчителька запланувала оцінювати дітей за двома групами результатів: письмовою та усною взаємодіями. Якщо вдалося пропрацювати обидві групи результатів за один урок, можна ставити дві оцінки в одну клітинку через дріб, а також позначити в журналі в колонці під датою (теж через дріб), що оцінки стоять за групи результатів 1 та 2 (ГР1/ГР2). Якщо ж учителька розпланувала роботу за двома групами результатів на декілька уроків, відповідно, оцінки за кожну групу (усну та письмову взаємодію) виставляються в різні клітинки та різні дати журналу. У колонці під датою треба зробити помітку, яку саме групу результатів оцінено.

Під час подальшого навчання вчителька оцінює інші групи результатів. За весь семестр вона поступово оцінить усі 4 групи результатів з української мови, виставляючи поточні оцінки. Їх може бути менше за кількістю, ніж раніше. Утім, щоб охопити всі чотири групи результатів за семестр, учительці якраз і треба спланувати завчасно відповідні види робіт та завдань у календарно-тематичному плануванні. Перша модель передбачає, що наприкінці семестру учні пишуть підсумкові роботи з кожної групи результатів, на основі яких виставлятиметься семестрова оцінка (виводиться середнє арифметичне за чотири роботи). Або ж учитель/-ка може підібрати так завдання, щоб за один урок оцінити в одній підсумковій роботі одразу всі чотири групи результатів. Підсумкова робота може тривати не весь урок (45 хвилин), а 20 чи 30 хвилин.       Якщо учень чи учениця з певних причин показали в грудні кращі поточні результати ніж на початку семестру, а одну з підсумкових робіт пропустили, тоді під час виставлення семестрової оцінки можна враховувати поточні оцінки. Виходить, що поточне оцінювання не обов’язково враховувати в семестрову оцінку, але в разі певних обставин його роль може бути посутньою. Особливо, якщо поточне оцінювання показує прогрес учнівства.

2) Друга модель оцінювання, як і перша, передбачає, що впродовж семестру фіксуються досягнення учнів за кожною групою результатів, а наприкінці семестру учнівству пропонується комплексна підсумкова робота за кожної з груп результатів. Якщо така підсумкова робота надто велика, можна провести її на двох уроках. Або ж, як і в першій моделі, підібрати завдання так, щоб за один урок оцінити всі чотири групи результатів. Якщо учні не з’явилися на комплексну підсумкову роботу, тоді до уваги беруться поточні оцінки, які виставлялися впродовж семестру за різні групи результатів. Раптом учень чи учениця написали комплексну підсумкову роботу гірше або погіршили оцінку з певної групи результатів (аудіювання і читання в англійській мові виконали на відмінно, а з граматики отримали 6 балів), то враховується, чи була позитивна динаміка учнів під час семестру з тієї групи результатів, яка на контрольній проявилася слабше (у нашому прикладі – з граматики). У цій ситуації знову помічним є поточне оцінювання, яке демонструє загальну картину розвитку учня/учениці за семестр і дає змогу об’єктивно оцінити й вивести семестрову оцінку. “У підходах до оцінювання особливих змін не відбулося, крім того, що вчитель/-ка зараз має розуміти, як поєднати державний стандарт, тобто орієнтири для оцінювання, із самим оцінюванням і завданнями, – наголошує Ірина Клименко. – Адже орієнтири для оцінювання – це ті складники, які дають змогу запропонувати учням такі завдання, щоб вони показали, яких результатів досягли, виконуючи, наприклад, творче завдання, працюючи з текстом і даючи відповіді на певні питання”.

У цій моделі вчителі можуть користуватися звичним тематичним оцінюванням, яке фіксуватиме, що тему пройдено й учні мають за неї певні оцінки. Але, зауважує Ірина Клименко, незрозуміло, які саме групи результатів приховує тематична оцінка і як виставляти семестрове оцінювання, яке має базуватися на чотирьох групах результатів. Може бути так, що дитина на уроках англійської мови має високі оцінки з аудіювання та читання, але низький бал із письмової взаємодії. Вчителька ставить тематичну оцінку 8 балів, але ні дитина, ні батьки не розуміють, що саме їй не вдається і над чим треба попрацювати. Тому в третій моделі, крім тематичного оцінювання, важливо час від часу фіксувати поточними оцінками в журналі ті групи результатів, які вчителька/-ль хоче оцінити й вважає, що ці оцінки можуть вплинути на семестрове оцінювання. Якщо раптом учень чи учениця пропустить підсумкову роботу, учитель/-ка може взяти до уваги поточні оцінки, виставлені за групами результатів. Підсумкові роботи (комплексні або підсумкові за групами результатів) у цій моделі не обов’язкові. Обов’язковим є фіксування результатів навчання за групами результатів упродовж семестру, бо без цього вчителям складно вивести підсумкову оцінку за семестр. Іншими словами, учень чи учениця можуть пропустити комплексну або підсумкову роботу. Та якщо він/вона має поточні оцінки за різні види робіт (тобто різні групи результатів) упродовж семестру, у вчителів є та база, спираючись на яку можна вивести семестрову оцінку.3) Третя модель оцінювання передбачає, що семестрова оцінка виставляється за підсумками комплексної підсумкової роботи або на основі підсумкових робіт за однією або декількома групами результатів з урахуванням тематичного оцінювання.

КОРОТКІ ВИСНОВКИ Як бачимо з описаних МОН моделей оцінювання, поточні оцінки не обов’язкові, але без них у разі форс-мажорів (учень через хворобу не прийшов на підсумкову роботу) неможливо виставити семестрове оцінювання. А семестрова оцінка має врахувати всі чотири групи результатів із кожного предмета. Наприклад, в українській мові є такі групи результатів навчання: усно взаємодіє; працює з текстом; письмово взаємодіє; досліджує мовлення. Тобто вчителеві так чи так треба мати оцінки за усну та письмову взаємодії, роботу з текстом і дослідження мовлення. Звична тематична оцінка значно спрощує вчителям життя, але не розкриває суті, за що саме її отримали учень чи учениця: за гарно написаний твір, за хороше знання термінів із літератури чи за опанування правил з орфографії. Виходить, що оцінювання за групами результатів – це своєрідна розшифровка різних знань та вмінь учнівства. Їх варто фіксувати поточними оцінками впродовж усього семестру, щоб оцінити й знання учнівства, і їхній прогрес у вивченні предмета.

Загалом маємо такий підхід до оцінювання:вчитель/-ка виставляє бали за окремі три або чотири групи результатів навчання (наразі в стандарті визначені різна кількість груп результатів для різних освітніх галузей). Тобто в журналі може бути три або чотири оцінки за кожну з груп результатів;оцінка за семестр формується на підставі всіх оцінок за групами результатів (виводиться середнє арифметичне);річна оцінка формується на основі двох семестрових;тематичне оцінювання не є обов’язковим (учителі можуть проводити його за потреби, самостійно визначаючи частотність);поточне оцінювання теж не обов’язково береться до уваги під час виставлення семестрових оцінок, але може врятувати в разі навчальних форс-мажорів. Також його можна використовувати, щоб зафіксувати, які групи результатів були сформовані в учнів упродовж навчання та на якому рівні, тобто відстежити прогрес учнівства. Звісно, щоби розпланувати, якими саме завданнями перевірити кожну з груп оцінювання, коли саме ці оцінювання проводити, вчителям треба час, аби розібратися із новими моделями оцінювання. А ще час треба на те, щоб врахувати ці новації в календарно-тематичному плануванні.

Вебінар «Як оцінювати учнівство 5–9 класів НУШ»https://www.youtube.com/watch?v=Fq. Gf82-w7v0&t=3082s. Як заповнювати журнал і виставляти оцінки за групами результатів: переказуємо головне з вебінару МОН про нові рекомендації оцінювання учнів 5–9-х класівhttps://nus.org.ua/articles/yak-zapovnyuvaty-zhurnal-i-vystavlyaty-otsinky-za-grupamy-rezultativ-perekazuyemo-golovne-z-vebinaru-mon-pro-novi-rekomendatsiyi-otsinyuvannya-uchniv-5-9-h-klasiv/