Візитна картка Площа: 372,2тис. кмІ ( 61 місце в світі, 17 в Азії) Населення: 127 мільйона чоловік (10 місце в світі, 6 в Азії) Глава держави: Імператор — символ єдності нації, реальною владою не володіє Найвищий законодавчий орган: Двопалатний парламент (Палата представників, обирана на 4 роки і Палата радників, термін повноважень якої 6 років) Найвищий виконавчий орган: Кабінет міністрів Державна мова: Японська Релігія: Синтоїзм (76 %), буддизм (16 %) і християнство Валюта: Єна = 100 сенам Будинок Парламенту Японії
Економіко-географічне положення Держава-архіпелаг; у Східній Азії, протяжність з півночі на південь близько 3,5 тис. км («основна земля»: Хоккайдо, Хонсю, Сікоку та Кюсю. Лежить у центрі Азіатсько-Тихоокеанського регіону на перетині морських шляхів між Азією, Австралією, Америкою; Межує: з нейтральними позаблоковими країнами; ядерними державами: Росією, Китаєм КНДР; Наближеність до сировинних баз Росії, Китаю, країн Пд.-Сх. Азії, Австралії
Природні ресурси РЕЛЬЄФ: Гори: 80% території - Японські Альпи (влк.Фудзіяма 3 777 м) Щорічно до 1000 підземних поштовхів різної сили, 150 вулканів, 15 - діючі Рівнини: 20% території, на них живе 80% населення. Найбільшою є рівнина Канто КЛІМАТ: мусонний, зима посушлива, літо вологе. Мінеральні ресурси: слабо забезпечена мінеральними ресурсами. Японська промисловість працює майже повністю на імпортній сировині. Водні ресурси: недостатньо забезпечена. Річки порожисті, бурхливі, не придатні для судноплавства, мають великий гідроенергопотенціал, Земельні ресурси: край обмежені, 1/3території - малородючі підзолисті ґрунти, решта - бурі лісові, червоно- й жовтоземи. Показник ріллі на душу населення: один з найнижчих у світі - 0,04 га/особу. Лісові ресурси: вкривають 2/3 площі, більшість з них у горах мають ґрунто- та водозахисне значення, 1/3 лісових масивів дає промислову деревину
Демографічна ситуація І тип відтворення населення: 7,8‰-9,6‰=-1,8‰ «старіння» населення: середній вік 46,9 років; тривалість життя – 84,7 років (50-х рр. XX ст. частка літніх людей - 5 %, нині - ˃ 27%) сальдо міграцій = 0; зайнятість по секторах економіки: третинний - 70,9%, вторинний – 26,2% первинний- 2,9% трудові ресурси: дуже високий рівень кваліфікації, висока вартість робочої сили; рівень безробіття-3,3% «людський фактор» - особливість японця-працівника: традиційний спосіб мислення, поведінки, культурно-духовна орієнтація, колективістська ментальність (відданість родині, фірмі…), виховання працелюбства, трудової дисципліни, «система довічного найму»; постійне розширення внутрішнього споживчого ринку через високий матеріальний рівень життя Статево-вікова піраміда Японії, 2017 р
«Людський фактор» Японці – божевільні трудоголіки. Можуть запросто працювати 15-18 годин на день без перерви на обід У японській мові є слово "кароші", що буквально перекладається, як "смерть від перепрацювання". У середньому щороку з цим діагнозом помирає десять тисяч осіб У японців дуже низькі пенсії. Максимальна соціальна виплата бідним старим становить десь 300 доларів. Передбачається, що кожен японець сам повинен подбати про свою старість. Заробітні плата кваліфікованого працівника в середньому 2650 доларів. Юристи, адвокати, пілоти і лікарі, які мають великий досвід, отримують 10-12 тис. доларів Японці практично ніколи не кличуть гостей додому. Запрошення "заходьте як-небудь" у більшості випадків варто сприймати виключно як ввічливий зворот У Японії дуже чесні люди. Якщо ви загубили гаманець у метро, 90% імовірності, що його здадуть у бюро знахідок
Традиційний японський дім Традиційний японський дім - це насамперед дах , який спирається на каркас з дерев’яних стовпів та опор; це покрівля, зведена над порожнечею Тут немає ні вікон, ні дверей у нашому розумінні, бо в кожній кімнаті три стіни з чотирьох можна пересунути або зовсім зняти Коли вперше бачиш японське житло, більше за все дивуєшся повній відсутності будь яких меблів. Тут немає ні диванів, ні крісел, ні шаф, ні ліжок Підлога складена із золистих прямокутних циновок, зовсім порожніх. Порожні і стіни Ніде немає прикрас за виключенням ніші, де висить свиток з яким-небудь зображенням, під ними стоїть ваза з квітами. Такий будинок не боїться землетрусів і більш стійкий, ніж будинок з цегли.
Урбанізація Рівень урбанізації - 91,3% 650 міст, у т.ч. 12 міст – мільйонерів: Токіо (13,4 млн.), Йокогама (3,7 млн.), Осака (2,7 млн.), Нагоя (2,3 млн.), Міські агломерації: Кейхін (токіо, Йокогама, Кавасакі, Тіба…), Хансін (Осака, Кобе, Кіото…), Тюньо (Нагоя, та 80 населених пунктів) Мегаполіс: Токайдо ( 70 млн. осіб) Ѕ населення країни; Міста потерпають від перенаселення, невирішених транспортних проблем і забруднення На відміну від американських міст, немає районів нетрів, і вдень, і вночі гарантована безпека людей Йокогама Токайдо Осака
Національний, релігійний склад населення Однонаціональна держава: 99,7% - японці один з найстарших і найбільших у світі етносів Місцева релігія синтоїзм Поширений буддизм, який сюди занесли в VI ст. н.е. з Китаю і Кореї. Японія має свої, властиві тільки їй традиції, мистецтво, літературу, архітектуру, побут і спосіб життя
Фундаментальні принципи економіки Менеджмент із «людяним обличчям»: принцип: «Наше багатство – людські ресурси»; сприйняття підприємництва як «виробничої сім’ї»; напрями корпоративної соціальної відповідальності перед працівниками: система довічного найму на роботу, допомога в придбанні житла, стимулювання сімейних династій, навчання спеціалістів, фінансова допомога при народженні дітей, а потім і при їх навчанні, щедрі вихідні допомоги, корпоративні пенсії… тісна співпраця підприємств, постачальників, дистриб’юторів, банків і великих фінансових груп, які утворюють кейрецу - великі корпоративні конгломерати і холдинги; великі групи кейрецу існують поряд з малими підприємствами, тісні зв’язки великого і малого бізнесу; кооперація роботодавців та профспілок робітників та службовців; «господарчий патріотизм» – всебічна підтримка починань підприємців з боку державних службовців
Загальна характеристика господарства Двісті з лишком років (1639—1853) Японія проводила політику самоізоляції В результаті вона значно відставала в своєму розвитку і змушена була «відкрити» країну під натиском збройних сил США, Росії та Великобританії Швидкий економічний розвиток Японії після буржуазної революції 1867 р. (реформи Мейдзі) супроводжувався колоніальними загарбаннями і агресивними війнами з сусідами. Японська колоніальна імперія була серед найбільших: її площа становила 300 тис. кмІ, а населення — 35 млн чоловік. Зоною впливу Японії став Китай Участь у другій світовій війні закінчилася для Японії катастрофою. В 1945 р. вона втратила свої колонії, а її територія була окупована США Реформа Суть Наслідки Аграрна Передача землі селянам на вигід-них орендних умовах, можли-вість передавати в спадок сприятливі умови для розвитку товарного ви-робництва. Обмежене велике землеволодіння Військова Загальна військова повинність, Створені військові академії, школи, імператорська гвардія Зміцнення боєздатності армії Адміністративна Запроваджені нові адмініст-ративні одиниці – префектури Ліквідована влада міс-цевих князів. Створена централізована держава Освіти Загальна обов'язкова початкова освіта, відкритий університет в Токіо Покладено край не пи-семності. Японці могли вчитися за кордоном Фінансова Введена ієна — єдина грошова одиниця Зміцнення фінансів. Створення банків Судова Створені єдині суди й закони Подолання роздробле-ності, створення цент-ралізованої держави Реформи Мейдзі
Японське диво в 50-х і 60-х роках знову почався дуже швидкий розвиток країни, названий згодом «японським дивом» ПРИЧИНИ: залучення у виробництво найкращих науково-технічних надбань країн Заходу; великий приплив іноземного капіталу; працьовитість та організованість японців; дешева, але освічена робоча сила Стрибок вперед було здійснено: без іноземних позик, за рахунок власних капіталів, при цілеспрямованій політиці держави, державному плануванні й протекціонізмі
Особливості сучасного розвитку господарства З початку 90-х рр. - структурна перебудова економіки, спрямована на розширення внутрішнього ринку, зростання сфери послуг, розвиток власного науково-технічного потенціалу; структура ВВП: третинний сектор - 68%, вторинний - 30,7 %, первинний- 1,3%. збільшення частки новітніх наукомістких виробництв - електроніки, програмового забезпечення, інформатики, фармацевтики, біотехнології, промислових роботів, інформаційних систем. Головні партнери
Освіта Країна суцільної грамотності; пріоритетність, безперервність та висока якість; функціонує понад 500 університетів, 10 належать до найкращих у світі До 5 років японці дозволяють дітям практично усе, у 3-4 роки діти йдуть у дитячий садок, у 6 років – у школу; обов’язково з 12 років вивчають англійську мову; багато уваги приділяють етиці, японській мові, каліграфії, мистецтву, природничим наукам, математиці та суспільним наукам; домашнє завдання готують по 5-6 годин; батьки суворо слідкують за навчанням дітей і не дозволяють дітям піднятися з-за столу, доки уроки не вивчені Третинний сектор економіки
Транспорт У перевезенні вантажів найбільше значення мають автомобільний і каботажний транспорт, а частка залізниць мінімальна (лише 7 %) У перевезенні пасажирів, навпаки, головними є залізниці, включаючи внутрішньоміські, а вже потім — автомобілі зростає роль повітряного флоту (аеропорт –хаб Токіо) Протяжність залізниць — 28 тис. км, 1/3 з них електрифіковані. З 60-х років почала діяти система швидкісних пасажирських залізниць — Сінкансен Суперекспреси розвивають на ній швидкість до 580 км/год, протяжність системи досягла майже 2000 км; 1/10 світового тоннажу морського флоту, 2/3 – танкери, більше 1000 морських портів
Енергетика: ТЕС - 87 %, АЕС — 26,9 % електроенергії виробляли до аварії на «Фукусімі», під тиском антиядерного руху діяльність всіх АЕС призупинено ГЕС – 7,7%; Альтернативні ЕС – 3,2% електроенергії (ВЕС, СЕС, біоенергетика, геотермальна) Виробництво електроенергії досягло 900 млрд кВт • год/рік (5 місце в світі) Вторинний сектор економіки
Потужний виробник (з імпортної сировини) та споживач чорних і кольорових металів Сталь (ІІ) на імпортній сировині, новітні технології, екологічність. Майже всі провідні центри зосереджено на східному березі острова Хонсю Кольорові метали: мідь, цинк, алюміній, нікель, титан, рідкісні метали (з відходів). Переробні підприємства розміщуються практично в усіх провідних центрах Тихоокеанського промислового поясу
Автомобілебудування Випускає 10% автомобілів світу За рік виготовляють 8 млн легкових і 4 млн вантажних автомобілів, половина їх експортується. Серед найбільших корпорацій світу׃ «Тоyota», «Nissan»; «Honda», «Маzda», «Suzuki»; «Mitsubishi». Виробництва переносять до нових індустріальних країн (нижча собівартість) Центри автомобілебудування
Електроніка (ІІ місце в світі після США): високий ступінь монополізації: «Мацусіта», «Хітачі», «Тошиба», «Соні» та ін. Верстатобудування: верстати з числовим програмовим управлінням, Робототехніка: рівних у складанні промислових роботів немає у світі Суднобудування: військові, круїзні, річкові, прогулянкові Японський корабель «Ніппон-мару» Найдорожчі бренди (млрд дол.)
Хімічне виробництво входить до трійки світових лідерів разом з Китаєм та США розробка екологічно чистих, енерго- і ресурсозбережувальних технологій ѕ виготовленої хімічної продукції експортують до інших країн Азії, по 10% - до країн Європи та Північної Америки. основа експорту: синтетичний каучук, хімічні волокна, пластмаси, фармацевтика, ароматичні вуглеводні, органічні та неорганічні сполуки. найбільші центри: морські порти Кавасакі, Йокогама, Токіо, Наґоя. Промислові і сільськогосподарські райони Японії
Сільське господарство Три повідні напрями: Перший - традиційне рисосіяння (1/2 ріллі). «Рисовий пояс» склався на північному сході острова Хонсю та узбережжі Японського моря. Другий - овочівництво та садівництво, використовують найновітніші досягнення техніки під час створення теплиць, овочевих плантацій та садів. Значну частину виробництва білокачанної капусти зосереджено навколо столиці; яблук, груш, слив - на півночі й у центрі острова Хонсю; мандаринів, персиків, хурми, каштанів, чаю, полуниці - на субтропічному півдні Хонсю. Третій - тваринництво. Головними постачальниками м'яса є свинарство та птахівництво. Новим напрямом стало молочне скотарство. Зберігають значення декоративне садівництво та квітникарство. Поступово зменшується роль традиційного для країни шовківництва.
Рибальство Виловлюють 12 млн т риби та морепродуктів щороку, до 5 млн т імпортують Умови розвитку галузі в Японії: багатства оточуючих морів на рибу, значна берегова лінія, зосередження населення на прибережних рівнинах, поєднання прибережного і сучасного механізованого (глибоководного) промислів аквакультура Тривалий час Японія була серед провідних китобійних країн світу. В 1988 р. вона приєдналася до міжнародного мораторію на вилов китів Основні риболовецькі порти Японії