Біографія. Юрій Яновський народився 27 серпня 1902 р. в с. Майєровомуна Єлисаветградщині (нині с. Нечаївка Кіровоград-ської області) у заможній селянській родині. Освіту хлопець здобував у Єлисаветградському реальному училищі, яке закінчив на ≪відмінно≫. Це був одинз найкращих освітніх закладів міста: у ньому навчали-ся П. Саксаганський, Г. Юра, Є. Маланюк та інші україн-ські митці. Юність майбутнього письменника пройшла вроки Першої світової та громадянської воєн. Єлисаветград(нині м. Кропивницький) був ареною жорстоких боїв, щовели між собою білі, червоні, Махно, банда Марусі, загони. Григор’єва. У пам’яті Юрія закарбувалися озвірілі люди, після яких залишалисякров і голосіння. Це не могло не вплинути на те, що Ю. Яновський дуже рано подорослішав.
Творчість. З 10 років почав писати вірші російською мовою. А в 22 роки вже пише епічні твори. Проза вимагає зрілості мислення й глибокого знання життя. Перший прозовий твір — оповідання ≪А потім німці тікали≫ — вийшов друком 1924 р., потім з-під пера молодого письменника з’являються книжки ≪Мамутові бивні≫ (1925), ≪Кров землі≫ (1927), роман ≪Майстер корабля≫ (1928). З 1922 р. Ю. Яновський навчався в Київському політехнічному інституті, який так і не закінчив. Проте саме в цей час він відвідує літературні вечори,друкує, крім прозових, і поетичні твори підпсевдонімом Георгій Ней. Познайомившисьз М. Семенком, бере участь у футуристично-му русі. Згодом переїздить до Харкова, стаєРедактором Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ).
Саме в цей час в Україні зароджується кіно, яке вабить митців, зокрема й Ю. Яновського. 1926 р. письменник переїздить до Одеси, де працює на посаді головногоредактора кінофабрики. Тут він долучаєтьсядо створення фільмів ≪Тарас Шевченко≫,≪Тарас Трясило≫, ≪Борислав сміється≫, ≪Ва-ся-реформатор≫, ≪Сумка дипкур’єра≫... Донього приходить визнання, його називають ≪добрим генієм українського кіно≫. Він повертається до Харкова, друкує повість ≪Байгород≫ (1927), книжку поезій ≪Прекрасна УТ≫ (УТ — Україна трудова), роман ≪Майстер корабля≫, навіянийморем та Одесою.
Романи ≪Чотири шаблі≫ (1930) і ≪Вершники≫ (1935) — найвідоміші твори. У роки Другої світової війни митець працює в евакуації (м. Уфа, РФ) напосаді головного редактора журналу ≪Українська література≫ (з 1946 р. —≪Вітчизна≫). У цей час він пише роман ≪Жива вода≫ (1947), який був підданийнищівній критиці як ≪ідейно хибний≫ і ≪націоналістичний≫. Ю. Яновський змушений був надрукувати в ≪Літературній Україні≫ лист, у якому ≪визнав≫ і свою ≪відірваність від життя≫, і ≪формалістичний задум≫ роману, і ≪шкідливі деталі в ньому≫... Він навіть підготував нову редакцію цього твору, але з назвою ≪Мир≫. Роман вийшов друком 1956 р., уже після смерті автора. Навала критики вщухла1948 р., коли Ю. Яновському було присуджено Сталінську премію. 1954 р. Була надрукована п’єса ≪Дочка прокурора≫, яка мала великий успіх на театральнійсцені. Через декілька днів після прем’єри цієї п’єси в Київському театрі росій-ської драми ім. Лесі Українки Ю. Яновський помер. Це сталося 25 лютого 1954 р.в м. Києві. Письменник похований на Байковому кладовищі.
Останні роки життя1954 р. Була надрукована п’єса ≪Дочка прокурора≫, яка мала великий успіх на театральній сцені. Через декілька днів після прем’єри цієї п’єси в Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки Ю. Яновський помер. Це сталося 25 лютого 1954 р.в м. Києві. Письменник похований на Байковому кладовищі.
Роман «Чотири шаблі», написаний 1930 року, відкриває новий етап творчості письменника. Дуже скоро роман було вилучено з літературного процесу. Повернувся він до читача тільки 1983 року, через півстоліття і майже через тридцять років після смерті майстра. Темою роману стала громадянська війна.
Роман присвячений національній революції - проблемам, що поставали через жорстке протистояння різних політичних сил. Усюдиформувалися бойові загони, щоб захистити революцію. Свій загін (чи навітьармію!) вирішили створити четверо друзів: Шахай, Остюк, Галат і Марченко. Роман розпочинається з весілля Шахая. Під час вінчання в церкві, що була при-крашена сюжетами з козацького життя, товариство перейнялося духом націо-нальної історії, що надихнуло друзів піти шляхом своїх героїчних предків, роз-почавши історичну битву за рідну землю. Роман складається із семи розділів-пісень. Автор вибрав такий жанр, бо пісня характеризується лаконічністю. Усе,що було поза ≪піснями≫, тобто революційні будні з їхніми дебатами, штабнимирозробками, приготуваннями, у романі свідомо опущено, що додало твору стис-лості й поетичності. Хоча друзі різні, проте їх об’єднує спільна мета — урятуватикраїну. Автор ставить їх у такі ситуації, у яких вони максимально виявляютьсвою глибинну сутність, козацьку відвагу та міць.
«Реабілітаційним двійником» «Чотирьох шабель» став роман у новелах «Вершники». Цього разу письменник зображував події громадянської війни, але вже в дусі часу, з урахуванням компартійної критики. Показана керівна роль комуністичної партії, герої твору – Чубенко, Іван Половець, Данило – вихідці з народу, комуністи; перемога – за червоноармійцями; поетизуються трудові будні тощо.
Роман «Вершники» (1935) складається з восьми новел. Його написановже з урахуванням панівної ідеології. По суті, цей твір — данина своєму часові,спроба виправдатися перед владою за ≪націоналістичні≫ ≪Чотири шаблі≫. І хоча роман у новелах ≪Вершники≫ — зразок соцреалізму, проте він має художню цінність. Особливо майстерно написані перші три новели: ≪Подвійне коло≫, ≪Дитинство≫ і ≪Шаланда в морі≫, що пов’язані між собою темою розпаду роду. Сини Мусія Половця опиняються по різні боки барикад під час громадянської війни. Вони зустрічаються в південному степу, неподалік Одеси. Брати, засліплені своєю комуністичною (петлюрівською, денікінською, махновською) вірою, почергово вбивають один одного, нехтуючи батьковою настановою: ≪Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду≫.
На жаль, в умовахвійни класова належність стає визначальною, відсуваючи на другий план родину. У романі висвітлено також проблеми степового села: каторжна робота,безземелля, голод, бідність. Водночас сумний селянський мотив урівноважуєсвітла тема дружби правнука Данилка з прадідом Данилом. Старий стає духовним наставником для свого маленького нащадка, передає йому весь свій досвід, знання про навколишній світ природи, яку автор зобразив надзвичай-но майстерно. Хоча твір написано в прозовій формі, проте вишукані пейзажі дивують ліризмом: ≪І хочеться знати, куди падає сонце, кортить дійти рівнимстепом до краю землі й заглянути в прірву, де вже чимало назбиралося погаслихсонць, і як вони лежать на дні провалля — як решета, як сковороди чи як жовті п’ятаки?≫
Портфоліо письменника. При народженні: Яновський Юрій Іванович. Псевдоніми, криптоніми: Юрій Ней, Юрі Юрченко. Дата народження: 27 серпня 1902 р. Місце народження: хутір Майєрове, Кіровоградська область. Дата смерті: 25 лютого 1954 р. (51 рік). Місце смерті: Київ. Національність: українець. Громадянство: СРСР. Мова творів: українська, російська. Рід діяльності: прозаїк, поет. Роки активності: 1922–1954 рр. Напрям: неоромантизм, соціалістичний реалізм. Жанр: новела, роман, оповідання, повість, вірш.