Презентація з предмету "Я досліджую світ" на тему "Походження назви міста,села, річки,озера мого краю"

Презентація на тему : «Походження та цікаві факти про річку Десна»

                                                                                                                                  Підготувала вчитель початкових класів

Краснянської філії ОЗ «Количівська ЗОШ І-ІІІ ст»

                                                                                                                              Леонова Катерина-Зоряна Василівна

Десна - найбільша річка Лівобережної України, ліва притока Дніпра. Водночас її назва, за однією з версій, походить від слова "десънъ" - правий, правиця. Дослідники пояснюють це тим, що стародавні слов’яни, рухаючись уздовж Дніпра на північ, бачили Десну праворуч. Інша гіпотеза твердить, що назва Десни походить, імовірно, від індоєвропейського "діе"- “блищати".

Ріка бере початок у Смоленській області Росії і має довжину 1126 км. В Україні протікає територією Сумської та Чернігівської областей.

Протяжність української ділянки - 605 км, 505 із яких припадає на Чернігівщину. Русло річки звивисте, розпадається на ряд рукавів, а заплава - заболочена. Швидкість течії змінюється в залежності від пори року, а загалом вона така, що на деяких ділянках Десна має ознаки гірської річки. Люди, що полюбляють відпочинок на ній, зазвичай шукають місця з більш-менш спокійною течією, де можна поплавати, не ризикуючи бути знесеним вниз на кілометр.

Десна судноплавна до м. Новгорода-Сіверського (535 км від гирла); малотоннажне нерегулярне судноплавство може здійснюватися до пристані Жуковка (вище м. Брянська).

На початку 21 ст. рух водного транспорту значно скоротився (порівняно з попередніми десятиліттями).

Для регулювання стоку та господарських цілей у басейні Десни споруджено ставки та водосховища Найбільшим є Десногорське водосховище (руслового типу), збудоване 1984 як водойма-охолоджувач Смоленської АЕС (об’єм 0,32 км³, площа водного дзеркала 44 км²) у Смоленській області. На березі р. Сейму розташована Курська АЕС (м. Курчатов Курської області, Росія), яка також використовує річкову воду для наповнення водойми-охолоджувача.

Водні ресурси річки використовують для риборозведення, водопостачання населених пунктів. З пониззя Десни воду подають насосами (1–2 м³/с) у р. Трубіж для функціонування Трубізької осушувально-зволожувальної системи, збудованої 1954–1966 (Київська область).

Для поліпшення якості води Десни та відтворення водних ресурсів здійснюються заходи, передбачені в «Загальнодержавній цільовій програмі розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», затвердженій Законом України від 24.05.2012, № 4836-VI. Серед них — боротьба з ерозією, створення захисних насаджень на пісках, у ярах та вздовж річок басейну Десни (див. Захисна смуга прибережна), будівництво сучасних очисних споруд і систем зворотного водопостачання з метою захисту водних ресурсів від забруднення.

14 фактів про Десну:

1. Десна — перша за довжиною і друга за водністю притока річки Дніпро. Довжина річки становить 1130 км, в межах України — 575 км.
2. Площа водозбірного басейну річки Десна на території України становить майже 34 тис. км², тут формується 1/5 річного стоку Дніпра.
3. У басейні р. Десна зосереджені найбільші запаси прісних підземних вод в Україні, котрі є основним джерелом задоволення питних і господарських потреб.
4. Деснянська вода використовується для водопостачання населених пунктів. Понад 60% питної води для м. Київ надходить з Десни.
5. Русло Десни схильне до меандрування. Мальовничі вигини річки (меандри) здавна надихали людей на створення однойменного орнаменту.
6. Найдавніший у світі зразок «меандру», знайдений на місці Мезинської стоянки на березі Десни, є однією із найунікальніших археологічних пам’яток.
7. Завдяки розгалуженій системі судноплавних приток, басейн Десни став опорою становлення Української державності за часів Київської Русі.
8. Високі деснянські пагорби зростили такі могутні давньоруські міста як Новгород-Сіверський та Чернігів.
9. Десна — остання велика рівнинна річка України, що не зарегульована, завдяки цьому зберігається природний гідрологічний режим.
10.                     Біом Десни налічує більш ніж 35 видів риби, серед яких стерлядь та марена, котрі занесені до Червоної книги України.
11.                     Вздовж Десни пролягає шлях, яким мігрує багато видів європейських перелітних птахів – так званий Деснянський екологічний коридор.
12.                     Долина Десни включена до Смарагдової мережі Європи як територія особливого природоохоронного значення.
13.                     Численні багатовікові пам’ятки на берегах Десни, мальовничі ландшафти та незаймане русло створюють ідеальні умови для задоволення рекреаційних потреб.
14.                     У 2018 році за підтримки Державного агентства водних ресурсів України започатковане святкування щорічного івенту — Дня Десни. Мета заходу – екологічне виховання, зміна ставлення населення до водних ресурсів і привернення до екологічних проблем уваги представників влади та бізнесу.

На замітку:

Водопостачання питною водою м. Києва станом на 2020 здійснюється з трьох джерел: р. Десна (65 %), р. Дніпро (24 %), підземні води (11 %).

У зв’язку із загрозою радіоактивного забруднення дніпровської води після Чорнобильської ядерної катастрофи 1986 на Дніпровську водопровідну станцію впродовж липня-грудня 1986 подавалася вода з Десни за допомогою унікальної насосної станції «Роса-300», збудованої українськими фахівцями і розміщеної на баржі.

Річка та її береги є важливим рекреаційним районом. Рекреація з численними базами відпочинку.

Неповторні краєвиди Десни описав у кіноповісті «Зачарована Десна» О. Довженко:

«Зачарована Десна» — автобіографічний твір, у якому письменник згадує про свої дитячі роки, які хоч і були сповнені великою кількістю смутку, але він їх запам’ятав, здебільшого, у яскравих кольорах. Такими про них розповідає малий Сашко. Тоді як дорослий Олександр зауважує і про неосвіченість та злидні селян і про тяжку працю тощо. Та все ж він говорить про те, що його завдання, як людини-митця, зображувати все те прекрасне, що є у навколишньому світові й нести людям радість та тепло.

Довженко багато писав про Десну. Вочевидь, він любив повені на Десні. Якими ж вони були тоді?

"Вся загребельська парафiя сидiла на стрiхах з несвяченими пасками. Сходило сонце. Картина була незвичайна, неначе сон чи казка. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсiм новий свiт. Нiчого не можна було впiзнати. Все було iнше, все краще, могутнiше, веселiше. Вода, хмари, плав - все пливло, все безупинно неслося вперед, шумiло, блищало на сонцi. Весна красна!.."

Сто тридцять років - невеликий термін для узагальнень, однак і він дозволив гідрологам класифікувати весняні повені за їхніми масштабами і нанесеними збитками. Аналіз наявної інформації про рівні води на Десні засвідчив, що найбільші повені на Десні, коли все плавало і тонуло, а люди кричали "Рятуйте!", в минулому столітті були: 1908 року (у Чернігові тоді, зокрема, вода сягнула 948 см над нулем поста); 1917-го (985 см), 1931-го (983 см), 1932-го (904 см), 1942-го (938 см), 1947-го (869 см), 1970-го (976 см).

Останній великий розлив 1970-го пам’ятає багато жителів Чернігівщини. За класифікацією, це була катастрофічна повінь - справжнє стихійне лихо для людей і господарського комплексу, і про неї в обласному гідрометцентрі чи не найбільше інформації. Під водою тієї весни опинилося 10% території регіону. В заплавах Десни, Сейму, Дніпра та їхніх приток від паводка постраждало 157 населених пунктів. Сорок п’ять з них були повністю затоплені. У Чернігові частково або повністю затопило 45 вулиць, 1367 будинків, 16 промислових та соціально-культурних об’єктів. Збитки були колосальні! У масштабах області вода зруйнувала 186 км доріг, 95 мостів, багато житлових будинків, затопила майже 26 тисяч гектарів посівів та багаторічних трав. Загинуло багато силосу, грубих кормів, насіннєвої картоплі...

Більше ні видатної, ні навіть великої повені відтоді на Десні не бачили. А влітку 2015 року рівень води в річці досяг рекордного за 130 років мінімуму - 300 см над нулем поста при середньостатистичному 680 см. Мілин на Десні тепер так багато, що знайти їх буває легше, ніж глибину. Від цього душу огортає смуток...

Тривожні зміни, які відбуваються на Десні, чітко проглядаються на графіку максимальних рівнів води в періоди весняних водопіль. На відміну від Дніпра чи, скажімо, Сейму, Десна дуже сильно реагує на кліматичні зміни. Тільки-но метеорологічні характеристики починають відхилятися від норми, річка відразу все це показує. В останні 5-7 років весна наставала на 15-20 днів раніше звичних строків, що скорочувало період накопичення води у сніговому покриві і формування паводку. Крім того, скорочувався сам період снігонакопичення. Якщо раніше скресання криги на річці починалося в останніх числах березня, то тепер це відбувається на початку березня і навіть у кінці лютого. Тобто місяць випадає. Недобір снігу, слабке промерзання ґрунту (теж дуже важлива для Десни характеристика, яка раніше сягала 1,5 м, а зараз - 25-30 см) призводить до відсутності паводків. Спостерігаємо тільки незначний підйом рівнів води у межах русла. Вода на заплаву не виходить, тобто річка живе невластивим їй життям.