На письмі пряма мова оформлюється за такими правилами:1. Слова автора стоять перед прямою мовою — після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і пишеться з великої літери. У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак: знак оклику, знак питання, три крапки: А:«П (!?)» Пророчо звучать слова Кобзаря: «І чужого научайтесь, і свого не цурайтесь...»А: «П». Максим усміхнувся: «Дивний ти чоловік, боярине» (І. Франко). А: «П!(?)»Тоня образилася: «Хіба ж я просила мені писати?» (О. Гончар). А: «П...»Захар глядів на молоду пару ясними, радісними очима: «... Не сумуй, доню, замість батька доля дає тобі брата...» (І. Франко).
2. Пряма мова стоїть перед словами автора — вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире. Слова автора пишуться з малої букви:«П», — а. «Хай він б'ється», — хан хитрує і до князя шле посла (О. Олесь).«П», — а.«Марійко, усе, що ти робиш, наповнюй любов'ю», — навчала в дитинстві мама.«П!» — а.«Діснейленд - це справжня казка!» — радісно вигукнув братик.«П?» — а.«Звідки ти знаєш?» — дивуюсь я.«П...» — а.«Така моя доля...» — безжурно засміявся дід у бороду (М. Дочинець).
3. Пряма мова розірвана словами автора, то на початку і в кінці прямої мови ставляться лапки. Інші розділові знаки ставляться так:а) «П, — а, — п». «Еге, — догадалась Катря, — це ж у нас дитина знайшлася» (С. Васильченко).б) «П!? — а. — П...» «Прокинулась? — одказала баба. — Буде тобі забавка — будеш мати кого глядіти... » (С. Васильченко).в) «П! — а: — П!» «Я чув про це, — сказав він і додав: — А хто не чув!» (слова автора з обох боків завжди відокремлюються тире й пишуться з малої літери)а) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:«П, — а, — п».«Ну, то добре, — казав кошовий, — іди ж у який сам знаєш курінь».«П... — а, — п».«Та менi небагацько... дечого й купувати... — каже Маруся та й вiдвернулась вiд нього, щоб не дивитись на чужого жениха, — тiльки й треба купити матерi... кресало на люльку... а батьковi... ниток красних... на мережки до хусток... та яловичини... на петрiвку» (Г. Квітка-Основ'яненко).«П, — а, — п...»«Мені, — каже, — не так серденьку тяжко...»«П, — а, — п!(?)»«Нічого, батьку, згадувать того, що минуло, — рівно озвався Остап, — що було, те загуло!» (М. Гоголь).
б) якщо пряма мова - це складне речення із двокрапкою, то перед його другою частиною після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з малої літери.«П, — а: — п».«Дівчатонька мої, голубочки! Глядіть, лишень не перехваліть його, — сміється Катря дівчатам: — славні бубни за горами, а зблизька — шкуратяні» (Марко Вовчок). в) якщо слова автора розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:«П, — а. — П».«То моя тітка Василина, — одразу прояснилось обличчя Люби. — Вона так гарно вміє співати й виводити» (М. Стельмах).«П!(?)(...) — а. — П».«Це я бур'ян? — засміявся Віктор. — І який же саме?.. Лопух чи осот? Чи ще якісь там є бур'яни» (І. Цюпа).«П, — а. — П!(?)»«Гляньте, гарно як, — сказала одна дівчина. — Немов облита снігом кожна гілка!» (М. Стельмах).
г) якщо слова автора складаються з двох частин («сказав і додав», «промовив і докинув», «спочатку запитав боязко, а потім уже сміливіше додав» і под.), то після них треба поставити двокрапку й тире, а другу частину прямої мови почати з великої літери / тобто, якщо одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга — другої, що йде після слів автора, то після першої частини розділові знаки ставимо за загальними правилами, а перед другою частиною — двокрапку й тире/. «П, — а: — П!(?)».«Жаль, звичайно, серенади, — буркнув Федько й, смачно позіхнувши, додав: — Ходімо спати, а завтра щось придумаємо» (В. Чемерис). «Стійте! — вигукнув Остап і додав: — Треба зачекати на підмогу» (М. Коцюбинський). «Та я... нi про кого... не думала... я так... — сказала бiдна дiвка та й злякалася грiха, що — зроду вперше збрехала; а опiсля й каже: — Хто б то мене й полюбив?..» (Г. Квітка-Основ'яненко).
4. Слова автора розірвані прямою мовою, то розділові знаки ставляться відповідно до наведених нижче схем. а) А : «П», — а. Гриць подумав:«Отут відпочину», — і розстелив рядно під деревом.б) А : «П!» — а. На все поле лунало: «А щоб тобі, Сивий!» — то хлопченя сусідське бичка впустило.в) А: «П?» — а. Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости?» — відповідали егоїстично (За І. Цюпою).в) А : «П…» — а. Мріялося Денискові : «Зараз би морозива цілу коробку...» — і від задоволення мружились очі.
1. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки? Приходжу до своїх ровесників, сімдесятилітніх хлопців і дівчат, а вони заздрісно: "Щось ти, Ільку, все молодієш.»Минуло ще сорок хвилин, і бабуся до внучки говорить: «так, знову беремо нашу велику миску і будемо по одній витягувати наші пасочки».«Розумно кажеш! — промовив, а відтак спитав іще: — А вмієш вишити вже парубоцьку сорочку? Весільну, га?.. А вмієш ти хату білити, лад у ній тримати, прати і ткати? А вмієш ти хлопців обіймати й цілувати?» 2. Оберіть варіант з правильно розставленими розділовими знаками в реченні. «Широка моя тюрма, — думає Тарас — і хоч би яке деревце!»«Широка моя тюрма, — думає Тарас, — і хоч би яке деревце!»«Широка моя тюрма — думає Тарас — і хоч би яке деревце!»
3. Запиши схеми речень. Приклад:«Якось та буде», — сказала миша в котячих зубах (Нар.тв.).«П», — а.1. «Ура! Ура!» — дружно лунають вигуки в залі. 2. Осінь каже: «Я все розфарбую», — і бере золотий пензель.4. Перепиши речення, виправивши помилки в оформленні прямої мови. 1. «Михайлику, хочеш побачити диво? — обертається до мене дядько Себастіян , — і грає засніженими віями». 2. «Не жалій часу на читання: — радив Іван Томашевський ще в 1680 році. — бо його тим обернеш на добрі речі.»
5. Оформити речення відповідно до схем:«П(?!)», — а. А: «П(?!)». Уставити всі пропущені розділові знаки. Приклад: Мамо ходімо додому каже старший брат.«Мамо, ходімо додому», — каже старший брат. Старший брат каже: «Мамо, ходімо додому».1. А-а це ти Максиме зрадів Карпо.2. Благословляю вас дорогі мої діти поцілував Тарас своїх синів.3. Скажи діду а зорі пішли спати запитав онук.6. Перебудуй речення за схемою А: «П (?!)», — а. (Замість знака // встав пряму мову)Приклад:«Де Мар'яна?» — раптом запитав учитель // і повільно оглянув клас. Учитель раптом запитав: «Де Мар'яна?» — і повільно оглянув клас.1. «Смс-ку відправила з півгодини тому», — зізналася Віра // й умостилася в крісло.2. «Це що?» — запитала я // і показала пальцем на валізу.3. «Сьогодні, схоже, буде дощ», — промовила Тіна // і поклала в сумку парасолю. 4. «Так я й думав», — зітхнув з полегшенням Юрко // і пригорнув мене до себе.
7. Запиши речення так, щоб слова автора стояли всередині прямої мови.(Замість знака // встав слова автора)Приклад: Учитель сказав: «До речі, // акула — хижа риба».«До речі, — сказав учитель, — акула — хижа риба». «Мариночко, квітки не плачуть. // Вони вмиваються дощиком», — заспокоювала мати донечку.«Мариночко, квітки не плачуть, — заспокоювала мати донечку. — Вони вмиваються дощиком».1. «Життя в неволі нічого не варте, // краще смерть», — відказав Максим.2. Гете писав: «Перед розумним треба схилити голову, // а перед добрим серцем стати на коліна».3. «Отуточки // поселення наше буде», — вирік старший.4. «Що це за звуки? // Хтось грає мою сонату! І як чудово грає!» — раптом зупинився Бетховен.
8. Доберіть до кожного речення відповідну схему.1. "Немає в світі нічого сильнішого за людину", - тихо говорить він Івану Івановичу, гріючись біля вогню (О. Довженко). А : «П». «П», -а. «П»,- а: «П». А : «П ?»2. І тільки закінчилося це, як дівчата заспівали про зелену діброву, питаючи в неї: "Хто в тій діброві гуляє?" (В. Шевчук). А : «П». «П», -а. «П»,- а: «П». А : «П ?»3. Я так завзято благаю слово: "Не мовчи! Бо краще вмерти, все сказавши, аніж мовчати, живучи" (Г. Чубач). А : «П». «П», -а. «П»,- а: «П». А : «П ?»4. «Ласкавими словами й гадюк чарують», - каже одна українська приказка, а друга додає: «Слово – не стріла, а глибоко ранить». А : «П». «П», -а. «П»,- а: «П». А : «П ?»
9. Поясніть розділові знаки при прямій мові. 1. Ой по горі роман цвіте, долиною козак іде та у журби питається: «Де та доля пишається?» (Т. Шевченко). 2. «Бог з тобою, моя доле! - кажу їй у вічі. Та й подумаю, як кажуть в світі добрі люде: Що було вже, те бачили, побачим, що буде» (О. Афанасьєв-Чужбинський). 3. Що горе й море, що там кілометри, коли Наталка тужить: «Петре, Петре!» (М. Рильський). 4. Титарівна зустрічає, приспівує, примовляє: «Чи не той це Микита, що з вильотами свита?» (Т. Шевченко). 5. Бентежну душу кликав небокрай, і я сказав собі: «Не відступай!» (П. Перебийніс). 6. «Хто б це?» - подумав він та й пішов на голос (Панас Мирний). 7. «Хто там? - чути з хати. - Просимо! Чи не забув двері відчиняти?!» (Д. Павличко). 8. А мати вийшла на поріг і мовила: «Вертайся, сину» (О. Рубан).10. Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.1. Пам’ятаю, казала моя мати Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! (О. Довженко). 2. Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино промовив він раптом якимось дивним голосом ні до кого Все! Навіть наші серця (О. Гончар). 3. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко). 4. Роби добро мені казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 6. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя (Гр. Тютюнник). 7. Чому звеліти власним почуттям Лишіться! не дозволено людині? (М. Рильський). 8. Яке то щастя дано людині заговорив знову Блаженко, заворожений картиною неосяжного світлого простору Отакий світ!.. Скільком би вистачило!.. А що з того?.. Не вміє вона його спожити! (О. Гончар).
Діалог – передає розмову двох або кількох осіб. Монолог – висловлювання однієї особи. Полілог - це дискусія, бесіда трьох і більше учасників. Репліка – слова кожного зі співрозмовників. Кожну репліку записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо тире. Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку. Міміка - рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини. Жести – рухи людського тіла чи рук, що супроводжують мовлення або замінюють його.Інтонація – зміна основного тону, на початку кожної репліки інтонація підвищується. Слова автора вимовляємо з пониженою інтонацією, дещо прискорено.
Діалог складається із реплік. Репліка — це одне чи кілька речень, сказані по черзі кожним учасником діалогу. При репліках слова автора часто бувають відсутні. Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно при прямій мові.— Мамо? — лунає в трубці рідний, змінений відстанню голос. — Це Андрій. Дзвоню з Житомира. В мене все гаразд.— Як ви зіграли? — питаю.— Нормально. Виграли з сухим рахунком. Ми їм закинули п’ять м’ячів.— Ти забив гол?— Я грав тільки в другому таймі. Забив четвертий м’яч.— Як ти грав?— Нормально… (Є. Гуцало).
Дослідження-відновлення. Прочитайте текст. Доведіть його стильову належність. Відновіть висловлювання: запишіть, розставляючи потрібні розділові знаки. Який учений подорожуючи на пароплаві запитав моряка. Чи знаєш ти граматику?Ні відповів моряк. Тоді ти загубив половину свого життя. Раптом піднявся вітер, розбурхалося море і пароплав розгойдало. Матрос запитав ученого. Чи вмієш ти плавати?Ні відповів він. Тоді ти загубив усе своє життя.
2. Запишіть діалог, членуючи його на репліки та розставляючи пропущені розділові знаки. Скільки ж вона просить ваша курка А скільки дасте Та я за неї нічого не дав би Це ж чого Бо курка мовчить а не просить А ви в неї попитайте Я питаю та хіба ж ви курці хоч слово дасте сказати Торохтите й торохтите (Є. Гуцало).
Творче завдання. Складіть діалог, розкриваючи зміст однієї з мініатюр- «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися».- «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу, - вона проживе цей день недаремно».- «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато».- «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина стає неуком, якщо її не навчати».
Творче моделювання. Прочитайте висловлювання. Обговоріть його зміст та складіть діалог з товаришем. Краса - це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, тріпотіння марева над горизонтом. Тому що полюбила безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска ... Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її.
Продовжіть діалогічні тексти 7-9 репліками, використовуючи етикетні формули. Визначте види діалогів. Доберіть заголовки. Текст №1 - Що ви бажаєте? - Я хотів би купити костюм. - Який розмір вас цікавить? - Сорок восьмий. - Якого кольору ви хотіли б костюм? - Синього або коричневого. Текст №2 - Алло! Чи є Сергій Дмитрович? - Так, я вас слухаю. - А-а! То ви, шановний Сергію Дмитровичу! Я дуже тішуся, що зміг виконати ваше прохання. Я ще вчора вислав книгу, яку ви просили. - Я ще не одержав вашої посилки. Але заздалегідь вам дуже вдячний. - Та не мучте себе. Ви мені не завдали ніяких клопотів. Я радий хоч чим-небудь вам допомогти ...
Складіть і допишіть пропущені репліки. Велика любов- Бабусенько, ти у мене найкраща!- …….(І чому ж так?)- Ти такі смачненькі пиріжки печеш!- ……..(Оце й усе?)- Ти й картопельку садиш, і їстоньки вариш, і порядок наводиш. Ти у мене молодець.- ………..(От дякую, Назарчику, якщо ти все це бачиш. Візьми за це вареничків з вишнями.)- Дякую, бабусю! Я тебе так сильно люблю, як вареники з вишень.- ……….(О, то велика любов!)
Пригадайте правила про розділові знаки при діалозі. Спишіть у формі діалогі, розставляючи розділові знаки. Поясніть усі розділові знаки. Будь ласка розкажи про свій вихідний просить Оленка. Юля відповідає Ми з мамою та татом були в зоопарку. Яка тварина тобі сподобалася найбільше допитується Оленка. Лев каже Юля найбільш вражаюча тварина. Я теж попрошу маму піти зі мною до зоопарку заздрісно каже Оленка.
Творчий диктант на реконструювання монологічного тексту в діалогічний. Перебудувати поданий монологічний текст у діалог, уявивши ситуацію: ваш товариш запитує, а ви відповідаєте. Записати діалог, розставляючи потрібні розділові знаки. Щоб записатись до бібліотеки, необхідно пред’явити учнівський квиток, заповнити формуляр. У ньому слід указати на прізвище, ім’я, по батькові, школу, клас. Після заповнення картки треба звернутися до чергового бібліотекаря для одержання читацького квитка. Читацький квиток дає право користуватись і бібліотекою, і читальною залою.
Самостійна робoта.►Переписати діалог, членуючи йoго на репліки й розставляючи роздiлові знаки. Указати звертання і вставні слoва.І. Ти спиш, Семене, при вікні Ні Тo здатний плачеш у тишині Ні А двiйок не було у дані днi Ні То простo думаєш дивак Так Отримав вiсті ти сумні Нi Прощо ти думаєш Семене Аби відчепився ти вiд менеІІ. Ти подивись на власну oдежу Я ж тебе просила не перестрибувати через калюжу А я мамо й не перестрибнув… Народна творчiсть.
1. Пряма мова — це. А перекладені слова іншої людини мовою, зрозумілою певній спільнотіБ співзвучність закінчень у словах. В недослівно передані слова іншої особи. Г мовлення людини, яке передається дослівно2. Як потрібно виокремлювати пряму мову на письмі?А за допомогою дужок. Б за допомогою ком. В писати з абзацу. Г за допомогою лапок3. Який розділовий знак потрібно поставити на місці пропуску?«У різних районах Києва можна зустріти багато цікавих і талановитих музикантів, один із них — Єгор Сафіров, барабанщик, який грає на імпровізованих ударних, тобто замість класичної установки у нього відра» _____ — йдеться у відео проєкту. А крапку. Б всі розділові знаки вже єВ кому. Г двокрапку
4. Діалог – це. А) зв’язне висловлювання однієї особи;Б) різновид прямої мови, що передає розмову двох або кількох осіб;В) слова, яке вказують, кому належить пряма мова. Скласти (пригадати) й записати діалог із двох реплік (напр.: – Чом ти, Петрику, сумний? – Каже мама: “Руки мий!” (В. Марсюк.).5. Репліка – це. А) слово, яке називає особу, яка бере участь у діалозі;Б) заключні слова кожного з діалогів;В) слова одного з учасників діалогу. Скласти схему діалогу з трьох реплік (або діалог із трьох реплік).
6. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін, називається А прямою мовою; Б непрямою мовою; В діалогом; Г словами автора; Д цитатою.7. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то вживаються такі розділові знаки: А після слів автора ставиться тире, пряма мова пишеться в лапках і з маленької букви. Б після слів автора ставиться кома, пряма мова пишеться з великої букви В після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова пишеться з великої букви Г після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова пишеться в лапках і з великої літери
8. Слова автора — це: А речення, що вказує на манеру вести розмову; Б речення, що вказує, кому належить пряма мова; В речення, що вказує на опис ситуацій мовлення; Г речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше.9. У реченні "Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять: А перед прямою мовою; Б усередині прямої мови; В після прямої мови; Г немає слів автора.10. У реченні " Боюся грому, - щиро призналася дівчинка. - Може, повернемося назад?" слова автора стоять: А перед прямою мовою; Б після прямої мови; В усередині прямої мови; Г немає слів автора.
11. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора? А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом». Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп». В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».12. Вкажіть речення з прямою мовою (розділові знаки пропущено): А Він правді дивився у вічі Б Віддай мені корову назад каже багатий вбогому братові В На плакаті написано щоб учні дружили з книгою. Г Старий жук загудів багатозначно: джу-джу-джу.
