Презентація з всесвітньої історії для учнів 8 класу на тему "Поширення Реформації та Контрреформація"

Поширення Реформації та Контрреформація.

Католицьку церкву не влаштовував упевнений рух Реформації в Європі. Поступово, втрачаючи вплив над вірянами, церква перейшла в контрнаступ проти Реформації. Розпочалася Контрреформація. У боротьбі проти Реформації Папу підтримали князі Південної Німеччини, імператор Священної Римської імперії, король Іспанії, правителі Італії. Протидія протестантизму призвела до активізації інквізиції. Папа Павло ІІІ своєю буллою 21 липня 1542 р. заснував у Римі Центральний інквізиційний трибунал, який став зброєю Контрреформації. Боротьба католицькоїЦеркви проти рєформації

Папська інквізиція мала право судити кожного, незважаючи на ранг і походження. Помилування міг здійснювати лише Папа. Католицька церква, намагаючись зберегти контроль над духовним життям суспільства, у 1559 р. склала перший обов'язковий «Індекс заборонених книг» — офіційний перелік видань, які не дозволялося читати вірянам під загрозою відлучення від церкви. До цього списку потрапили не лише праці лідерів Реформації, а й роботи вчених, письменників, гуманістів. «Індекс заборонених книг» перевидавали ще 31 раз, останній датується 1948 р.

Авторитет папства повинен був укріпити Тридентський собор (1545—1563 рр.). Він підтвердив усі католицькі догмати, засудив Реформацію, виступив проти свободи віросповідання. Були також прийняті рішення, спрямовані на поліпшення освітнього рівня священників, посилення церковної дисципліни.

27 вересня 1540 р. Папа Римський Павло III спеціальною буллою затвердив чернечий місіонерський орден — Товариство Христа (орден єзуїтів). Навесні наступного року орден очолив іспанський священник Ігнатій Лойола.2. ОРДЕН ЄЗУЇТІВ

Єзуїти, на відміну від членів інших чернечих орденів, не відгороджувалися від світу товстими стінами монастирів, вони жили серед вірян, переймалися їхніми повсякденними справами й турботами. Провідним напрямом діяльності ордену єзуїтів була освітня діяльність. У заснованих єзуїтами колегіях викладали «сім вільних наук» — граматику, поетику, риторику, арифметику, геометрію, діалектику й музику. Головним предметом була латинська мова, якою викладали всі інші дисципліни, також вивчалася грецька. До програм повних колегій входили курси філософії і теології. Шкільна модель освіти, розроблена орденом єзуїтів, належаладо найпрогресивніших в Європі.

До Львова єзуїти прибули в 1584 р. У 1589-му вони розпочали служіння в дерев'яній каплиці. Мурований костел споруджено на її місці у 1610-1630 рр. коштом меценатки Ельжбети Луції Сенявської. Барельєф з літерами «IHS». Характерний знак ордену єзуїтів, розташований на одній із каплиць Латинської катедри у Львові

У Львові це зображення з’являється переважно у сакральних місцях, хоча і не завжди як емблема Товариства Ісуса. В найбільшій кількості зображення можна побачити в колишньому єзуїтському костелі на вулиці Театральній. В інтер’єрах храму христограма з’являється і у барельєфах на бічних вівтарях та розписах. Гарнізонна церква у Львові. У минулому — костел Святих Петра й Павла та монастир єзуїтів

Організація ордену

Реформація і Контрреформація зробили Європу схожою на «клаптикову ковдру». Протягом ХVІ ст. вона була ареною зіткнень між католиками й протестантами. Ці зіткнення дістали назву релігійних війн. У 1526 р. німецькі князі, які прийняли Реформацію, для зміцнення своєї незалежності від імператора й Папи Римського виступили за реформу церкви. Їхнім могутнім супротивником був імператор Священної Римської імперії Карл V, який називав себе «католицьким королем Німеччини, Іспанії та всіх королівств». Вбачаючи загрозу розколу імперії, він вирішив розправитися з князями — прибічниками Реформації3. РЄЛІГІЙНІ ВІЙНИ

Тривале релігійне протистояння в Німеччині загрожувало розколом Священної Римської імперії, тому іспанські Габсбурги, які в той час очолювали імперію, пішли на компроміс. У 1555 р. було укладено Аугсбурзький релігійний мир, який визнавав лютеранство й право князів на своїх землях уводити ту релігію, яку самі сповідували. На території міст могли існувати обидві конфесії. У життя німецьких князівств увійшов принцип «Чия влада, того й віра». Відтоді віру своїх підданих визначав князь.

Генріх IV, король ФранціїНантський замок, резиденція герцогів БретаніЗ терен Швейцарії на південь Франції поширився кальвінізм. Французьких кальвіністів називали гугенотами. Саме поширення цього руху стало однією з головних причин релігійних (гугенотських) воєн 1562-1598 рр. Завершилися вони підписанням Нантського едикту 1598 р., яким також визнавалися права кальвіністів у Франції. Релігійні війни торкнулися більшості європейських країн. Головним підсумком релігійних війн було законодавче закріплення рівності між протестантами та католиками.

Дякую за увагу. Презентацію підготувала Гірна У. Є. Список використаних джерел та літератури.1. Всесвітня історія : підруч. для 8 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, Н. С. Власова, І. О. Піскарьова, Д. О. Секиринський. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2021.3. Матеріали з загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії-Вікіпедії.4. Фото,карти, матеріали з всесвітної системи сполучених комп'ютерних мереж інтернет, що заходяться у вільному доступі.