Грегор Йоганн Мендель (1822–1884) Відкрив основні закони спадковості. Монах августинського монастиря, жив у австрійському місті Брюнн (нині Брно, Чехія). Свої дослідження з гібридизації рослин Грегор Мендель розпочав ще в 1856 р. Основні ж закономірності спадковості було сформульовано ним в 1865 р. і опубліковано в праці «Досліди над рослинними гібридами».
Чому обрав горох?1.різноманіття сортів, що різняться контрастними (альтернативними) проявами ознак (наприклад, жовте й зелене забарвлення насінин); 2.нескладне вирощування; 3.самозапилення та перехресне запилення, що зумовлюють можливість штучного схрещування; 4) чітке успадкування ознак. Головний об'єкт дослідження – горох (Pisum sativum)
Ознаки гороху посівного, що їх було виділено Г. Менделем для досліджень спадковості Г. Мендель для досліджень виділив у гороху посівного серед різноманіття його ознак й їхніх проявів лише сім головних:1 — поверхню насіння; 2 — забарвлення насіння; 3 — забарвлення квіток; 4 — розташування квіток на пагоні; 5 — довжину стебла; 6 — форму бобів; 7 — забарвлення бобів
Обов'язкові умовами дослідження1) скрупульозне планування усіх дослідів; 2) суворе дотримання всіх методик; 3) точна реєстрація експериментів і фіксування отриманих результатів; 4) отримання достатньої для статистичної обробки кількості даних. Ці умови стали основою гібридологічного методу дослідження спадковості, що його започаткував саме Г. Мендель.
І Законом Менделя. Одноманітності гібридів першого покоління. Під час моногібридного схрещування батьківських особин, що різняться проявами однієї ознаки, в потомстві спостерігаються лише домінантні прояви ознаки, й усі нащадки будуть одноманітними як за генотипом, так і за фенотипом.
Повне домінування — це форма взаємодії алельних генів, за якої у гетерозиготного організму домінантний алель (А) повністю пригнічує дію рецесивного (а). У результаті такого впливу в гетерозигот спостерігається домінантний прояв ознаки. Прикладом цієї форми взаємодії є успадкування кольору плодів у томата, довжини стебла в гороху.
Множинний алелізм — це явище, за якого ознака в популяції визначається не двома, а декількома алелями. Множинні алелі виникають внаслідок мутації одного гена в різних особин. Так, у людини три алельні гени (їх позначають I0, ІА, ІВ) в різних поєднаннях визначають 4 групи крові за системою АВ0. Серії множинних алелей визначають також забарвлення хутра в лисиць, колір шерсті гімалайського кролика. У мухи дрозофіли відома серія алелів за геном забарвлення очей, що складається з 12 варіацій: червона, коралова, вишнева, абрикосова, біла.
Розв’язування задач з генетики1. У томатів червоний колір домінує над жовтим. Запишіть схему схрещування і визначте, яких нащадків можна очікувати від схрещування: а) Aa х Aa2. У норок коричневе забарвлення хутра визначається домінантним алелем, сіре - рецесивним. Визначте генотипи нащадків від схрещування:а)сірого самця з коричневою гетерозиготною самкою;3. У морської свинки хвиляста шерсть домінує над гладкою. Запишіть генотипи всіх тварин у таких схрещуваннях:а) з хвилястою шерстю х з гладкою шерстю = усі нащадки з хвилястою шерстю.4. У матері І група крові, а в батька - IV. Чи можуть діти успадкувати групу крові одного з батьків?5. У людини ген довгих вій домінує над геном коротких вій. Олена — жінка з довгими віями, у батька якої вії були короткими, взяла шлюб з Олександром — чоловіком з короткими віями. Яка вірогідність народження в цій родині дитини з довгими віями? Скільки різних генотипів може бути серед дітей цього подружжя?