Презентація "Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних вчених-селекціонерів"

Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних вчених-селекціонерів

Селекція – це еволюція, яка спрямовується волею людини М. І. Вавилов

1. Яке практичне значення мають знання з біології у розведенні рослин і тварин?2. Чим різняться і чим схожі свійські тварини та їхні дикі родичі?3. Яким чином ця різниця могла виникнути?

Селекція – наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення вже існуючих сортів і гібридів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. За 15 тис. років людство створило приблизно 6200 порід різних видів тварин, а кількість рослин неможливо навіть оцінити. На створення такої кількості форм природі знадобилося б близько 50 млн. років.

Наукові основи селекції заклав Ч. Дарвін у праці “Походження видів” (1859) та “Зміна домашніх тварин і культурних рослин”, де він висвітлив причини та характер мінливості організмів і показав роль добору у створенні нових форм. Предметом селекції є вивчення закономірностей формування сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів у створених людиною умовах. Основними методами селекції є добір, гібридизація, індукований мутагенез й поліплоїдія.

М. І. Вавилов – творець сучасної генетичної основи селекції

Селекція як наука{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Розділи селекціїСелекція рослин. Селекція тварин. Селекція мікроорганізмів. Об’єктиселекціїСорти рослин. Породи тварин. Штами мікроорганізмів. МетодиселекціїШтучний добір. Гібридизація. Метод поліплоїдізації. Метод експеримантального мутагенезу. Методи генетичної інженерії. Теоретична основа. Генетика. Еволюційна біологія. Екологія. Молекулярна біологія. Молекулярна генетика. Біохімія. Мікробіологія. Сучаснінапрямки. Маркерна, геномна, адаптивна селекція

Сорт – це штучно створена людиною група рослин, які мають біологічну й морфологічну подібність із метою одержання високого урожаю.

Порода – популяція тварин у межах певного виду, штучно створена людиною. Відтворює в потомстві стійкий генофонд, має свої особливості, морфологічні та фізіологічні ознаки, продуктивність.

Штам – генетично однорідна культура мікроорганізмів у межах одного виду. Має властивості лише їй специфічні властивості чи ознаки.

Внесок вітчизняних учених-селекціонерів Початок насінної селекції рослин в Україні припадає на кінець ХІХ століття, коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка та інших сільськогосподарських рослин. Це Полтавське дослідне поле (1884), Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Уладово-Люлинецька (1888), Іванівська (1897), Верхняцька (1899).

У першій половині ХХ століття працювали селекціонери: В. Я. Юр’єв (автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції с/г культур – озимої і ярої пшениці, озимого жита, ярового ячменю, вівса, проса, кукурудзи та інших культур). В. І. Дідусь (досліджував добір у селекції озимої пшениці; вивів сорт пшениці “Зенітка”, та сорт ярого ячменю “Харківський скоростиглий 353-ж” А. Ф. Шулиндін (досліджував гібриди пшениці та жита - тритикале)

Найвідомішими українськими селекціонерами є: Симиренко Лев Платонович (1855-1920), створив сорт яблунь “Ренет Симиренка”

Пустовойт Василь Степанович (1886-1972) вивів сорти соняшника: “ Круглик А-14”, “Передовик”, “Салют” та ін. (загалом – 34 сорти). Паришкура Олександр Степанович (1903-1982) – сорти люпину “Носівський” та “Носівський білонасінний”, гороху “Чернигівський 190”.

Так само плідною є робота селекціонерів, що створюють породи с/г та свійських тварин. Породами, створеними в Україні, є такі: велика рогата худоба: бура карпатська, волинська, м'ясна (Янко Т. С., Потапчук В. Ю., Тулайдан С. В. та ін), лебединська (Кириченко М. А., Ейснер Ф. Ф.), українська червоно-ряба молочна (Бащенко М. І.)вівці: асканійська тонкорунна вівця (Іванов М. Ф.)свині: миргородська (Бондаренко О. П.), полтавська м'ясна (Баньковський Б. В.), українська степова біла, українська степова ряба (Гребень Л. К.)собаки: одіс, український гірський гончаккішки:український левкой.