Презентація допоможе провести урок на тему «Зелені водорості». |
Водорості - автотрофні організми, тобто здатні утворювати органічні речовини з води та вуглекислого газу. їх тіло не має тканин і не поділене на органи. Воно називається таломом, або сланню. Рослини з такою будовою об'єднують у групу, яку умовно називають нижчими рослинами. Особливості будови водоростей
За будовою слані водорості поділяють на одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні організми. Розміри слані багатоклітинних водоростей різноманітні: від мікроскопічних до гігантських. Найбільші за розмірами морські бурі водорості. Наприклад, слань водорості макроцистис сягає 30-45 м. Особливості будови водоростей. Одноклітиннахламідомонада Колоніальний вольвокс. Багатоклітинналамінарія
Основною структурною одиницею будови водоростей є клітина. У клітинах водоростей може бути зелений пігмент (хлорофіл), червоний, бурий, жовтий тощо. Він впливає на забарвлення водоростей. Пігменти знаходяться у спеціальних утвореннях - хроматофорах, які можуть мати різну форму: стрічки, пластинки, спіралі.
Екологічні групи водоростей У самій назві "водорості" відображено середовище їх існування - вода. Більшість водоростей живе у водному середовищі: океані, морі, річці, озері і навіть у калюжі. Але можна зустріти водорості в ґрунті, на його поверхні, камінні, на деревах, у шерсті тварин, а також у гарячих джерелах, льодовиках, на снігу.
Різноманітність водоростей При розподілі водоростей на систематичні відділи важливе значення має будова талому, наявність тих чи інших пігментів, що містяться у клітинах водоростей, способи розмноження, цикл розвитку. За цією ознакою їх поділяють на відділи: Зелені, Золотисті, Діатомові, Жовто-зелені, Бурі, Червоні.
За місцем зростання водорості поділяють на дві великі групи: які живуть у водоймах, та ті що живуть поза водоймами. Ті, що живуть у водоймах, виділяють такі еколдогічні групи: Планктон ― дуже дрібні водорості, які знаходяться у товщі води у завислому стані;Бентос ― водорості, які живуть на дні водойм;Перифітон ― водорості, якими обростають підводні предмети, або вищі рослини водойм; Ті, що живуть поза водоймами також поділяють на групи. Грунтові ― живуть у грунті, або на грунті;Наземні ― на корі дерев, на скелях;Підсумки
Хламідомонада.. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання ― носик, від якого відходять два джгутики, за допомогою яких водорость рухається. Спереду біля основи джгутиків розташовані дві скортливі вакуоліНа верхній частині знаходиться вічко, насичене червоним пігментом каротином. Всю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з крупним чашеподібним хроматофором зеленого кольору. Поверхня клітини вкрита прозоою безбарвною пектиновою оболонкою. В заглибині хроматофора розташоване крупне кулясте ядро з ядерцем.
Скоротливі вакуолівиводять надлишок води, регулюють тиск усередині клітини Джгутики забезпечують рух Клітинна стінка забезпечує цілістність організму Вічко бере участь у сприйнятті світла. За допомогою вічка знаходить найсприятливіші умови для фотосинтезу. Зелений хлоропласт здійснює фотосинтез Велике ядро ―центр керування життєдіяльністю клітини органели рослини та їх функції
При статевому розмноженні у материнської клітини утворюються гамети. Вони подібні до зооспор, але їхня кількість значно більша: 32, або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять із материнської клітини і попарно сполучаються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. Через деякий час зигота виходить із оболонки і ділиться з утворенням зооспор.
На передньому, більш вузькому кінці тіла знаходяться два джгутики. За допомогою них хламідомонада рухається. Розкажіть про будову хламідомонади. Скоротливі вакуолі зташовані у передній частині клітини. Скоротливі вакуолі регулюють вміст води у клітині. Вічко допомагає клітині реагувати на зміну освітлення і рухатися до більш освітлених ділянок водойми. Усередині клітини розташований чашоподібний хлоропласт. Це зона, де найбільш активно синтезуються і нагромаджуються поживні речовини, наприклад, крохмаль 1234
Ця водорість — зручний об'єкт для наукових досліджень. За кількістю присвячених їй робіт вона займає перше місце серед усіх водоростей. Значна роль у формуванні підвищеного інтересу до неї зумовлена її хімічним складом. Вона містить білків — 40 %, жири - 20 %, вуглеводів — до 35 %. Є у ній вітаміни групи В, вітамін С. Цікава хлорела й тим, що в ній інтенсивно відбувається фотосинтез. Ця водорість здатнавикористовувати від 10 до 12 % світлової енергії (проти 1—2 % у наземних рослин). У деяких країнах хлорела після спеціальноїобробки, що покращує її засвоєння, використовується у їжу.
Спірогіра Спірогіра ― одна з найбільш поширених зелених водоростей у прісноводних водоймах. Довгі нитки слані утворюють сплетення (баговинн) яскраво-зеленого кольору. До субстрату вони не прикріплюються і вільно плавають у воді. Нитки спірогіри довжиною від кількох міліметрів до 8-10 сантиметрів не галузяться і складаютться із одного ряду циліндричних видовжених клітин.
Нитки спірогіри можуть вільно плавати в товщі води. Вони складаються з відносно великих циліндричних клітин, укритих слизовою целюлозною оболонкою. Хроматофор має вигляд спірально закрученої стрічки. У цитоплазмі знаходиться велика вакуоля з клітинним соком, а також ядро, що ніби підвішене на цитоплазматичних тяжах.
Улотрикс живе у прісних водоймах і за сприятливих умов розмножується вегетативно (частинками ниток) і нестатево (зооспорами). Зооспори - яйцеподібні клітини з чотирма джгутиками — виходять через отвір у боковій стінці клітини. Через деякий час вони прикріплюються до субстрату і проростають. Розмноження улотрикса
Водорості в процесі фотосинтезу виділяють кисень, насичуючи ним товщу води та повітря над водоймами Біологічний метод очищення води Стічні води підприємств, каналізацій відстоюють у послідовно сполучених між собою водоймах. У кожній із них певні організми вилучають із води шкідливі речовини. Відмерлі водорості опускаються на дно водойм, де утворюють органічний мул
Джерела І. Ю. Костіков та інші Біологія: Підручник для 6-го класу загально освіт. навч. закл. — К.: Видавничий дім “Освіта”, 2014. Біологія: Практичний довідник. 2-ге вид. зі змінами. — Харків: ФОП Співак В. Л., 2010. Волкова Т.І. Біологія: Схеми і таблиці. ― Харків. ФОП Співак В. Л. 2010. Анатомия и морфология растений Учеб. пособие для студентов биол. спец. пединтов М., «Просвещение», 1978. Рейн П. Шверт Р. Айхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. Т.1 Пер. С англ..— М.: Мир,1990.