Обрання Папою Римським вперше за 455 років не-італійця представника комуністичної країни в розділеній холодною війною Європі стало сенсацією в світі. Ніхто не вважав Кароля Войтилу фаворитом у виборах на папський престол, проте вже дуже скоро він став харизматичною особою, справжнім лідером і поводирем Католицької Церкви. Папа Іван Павло ІІ багато в чому був парадоксальним діячем. Він твердо вірив, що церква не може бути демократичною у світському розумінні цього слова. Він був противником реформ, які б зробили церкву більш ліберальною, – займав дуже жорстку позицію щодо неприпустимості абортів, штучного запліднення, розлучень, контрацептивів, посвячення жінок у духовний сан та гомосексуальних шлюбів. І водночас він рішуче обстоював захист прав людини і критикував владу жорстких режимів. Іван-Павло ІІ стверджував вищість католицької церкви, але саме його папство позначене безприкладним примиренням з іншими християнами і нехристиянами
Життя та діяльність Кароля Войтили до понтифікату Кароль Юзеф Войтила народився 18 травня 1920 р. у містечку Вадовіце біля Кракова у родині поручника польської армії та вчительки. Він прекрасно навчався у школі. Коли Каролю виповнилося 8 років, померла його мати, а у 12 він втратив старшого брата. Кароль Войтила у дванадцятирічному віці Будинок у Вадовіце, де жив Кароль Войтила.
В 1938 р. Кароль вступає на філософський факультет Яґеллонського університету і разом з батьком переїздить до Кракова. Тоді ж Кароль стає студентом підпільної духовної семінарії, де розпочинає таємне приготування до священства. 13 жовтня 1946 року кардинал Сапега висвятив К.Войтилу в сан піддиякона, а через тиждень — диякона. У листопаді той же ієрарх висвятив його на священика Римо-Католицької Церкви. Яґеллонський університет
1946 року, майже відразу після рукоположення на священика, він залишає Польщу і вдосконалює свої знання на філософському факультеті Домініканського Папського міжнародного коледжу Анґелікуму Римі. У 1948 році завершує працю над докторатом і повертається до Польщі, де виконує функції вікарія парохії села Неговіце, а потім в одній із міських парохій Кракова. Папський Університет св. Томи Аквінського (Анґелікум)
У липні 1958 року за призначенням Папи Пія XII він стає вікарним єпископом Кракова, а з 28 вересня — єпископом. У січні 1964 року його призначають архієпископом, митрополитом Краківським якого 26 червня 1967 р. піднесли до гідності кардинала. Павло VI надіває Каролю Войтилі капелюх кардинала.
Активна діяльність Івана-Павла II не всім була до вподоби. 13 травня 1981 року член турецького ультранаціоналістичного угруповання Мехмед Алі Аґджа на площі Святого Петра здійснив замах на Папу, важко поранивши його. Проте куля пройшла в кількох міліметрах від життєво важливих органів. Замах на життя Іванна- Павла ІІ.
Іван-Павло II доклав чимало зусиль, щоби покращити відносини із Протестантськими Церквами. Делегації лютеран побували в Римі. 1981 року англіканський Архієпископ Кентербері Роберт Рунсі відвідав Папу, а в 1989 році підписано спільну заяву. Його наступник Джордж Кері обрав той же шлях, завдяки чому було підписано наступну спільну заяву. У квітні 1986 року було налагоджено зв'язки з нехристиянськими релігіями. Відвідавши єврейську громаду в Римі, Іван-Павло II став першим сучасним Папою, який молився в синагозі.
Івана-Павла II в ряді його попередників виділяють тільки одні покаяння за помилки, здійснені деякими католиками в ході історії. 12 березня 2000 року в ході традиційної недільної меси в соборі Святого Петра Іван-Павло II публічно покаявся в гріхах католицької церкви. Він просив вибачення і визнав провину церкви за вісім гріхів: переслідування євреїв, розкол церкви і релігійні війни, хрестові походи і оправдовуючи війну теологічні догмати, презирство до меншин і бідних, виправдання рабства. Ніколи в історії людства жодна релігія або конфесія не приносила подібного покаяння. .
Закордонні подорожі Папи 26-річний понтифікат папи Івана-Павла II став 3-м за тривалістю в історії Католицької Церкви після правління Святого Петра і блаженного Пія IX. За цей час понтифік відбув 250 пастирських поїздок, у тому числі 104 закордонні подорожі, відвідавши при цьому близько 130 країн. Найчастіше він відвідував Польщу, США і Францію (по шість разів), а також Іспанію і Мексику (по п'ять разів). Папа в аеропорту Гдиня - 11 червня 1987 р.
25 червня 2001 року Іван-Павло II відвідав з офіційним візитом Україну та відправив меси у Києві та Львові. Понтифік цілує землю України. Президент України Леонід Кучма дарує Івану Павлу II пам’ятний знак на згадку про відвідування Папою Римським України влітку 2001 року — майстерно зроблену тарілку із зображенням двох храмів. Ватикан, 2002 р.
Прощання та пам'ять Прощання з папою римським Іваном-Павлом II і його похорон стали наймасовішою церемоніальною подією в історії людства. 300 тисяч осіб були присутні на траурній літургії, 4 млн. паломників проводили намісника Святого Петра з життя земного в життя вічне. Понад мільярд віруючих, що належать до різних християнських конфесій і які сповідують різні релігії, молилися за упокій його душі.
На похорон понтифіка з'їхалися понад 100 глав держав та урядів — 11 монархів, 70 президентів і прем'єр-міністрів, кілька керівників міжнародних організацій, у тому числі Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. І ще близько двох тисяч членів різних делегацій — всього з 176 країн. Церемонія похорону папи Івана-Павла II, відбулася 8 квітня 2005 р.
Висновки Обрання Папою Римським вперше за 455 років не-італійця представника комуністичної країни в розділеній холодною війною Європі стало сенсацією в світі. Ніхто не вважав Кароля Войтилу фаворитом у виборах на папський престол, проте вже дуже скоро він став харизматичною особою, справжнім лідером і поводирем Католицької Церкви. Папа Іван Павло ІІ багато в чому був парадоксальним діячем. Він твердо вірив, що церква не може бути демократичною у світському розумінні цього слова. Він був противником реформ, які б зробили церкву більш ліберальною, – займав дуже жорстку позицію щодо неприпустимості абортів, штучного запліднення, розлучень, контрацептивів, посвячення жінок у духовний сан та гомосексуальних шлюбів. І водночас він рішуче обстоював захист прав людини і критикував владу жорстких режимів. Іван-Павло ІІ стверджував вищість католицької церкви, але саме його папство позначене безприкладним примиренням з іншими християнами і нехристиянами. Вперше Папа вибачився перед людством за дії інквізиції. Він познайомив Ватикан з сучасними технологіями, ініціював забезпечення його супутниковим зв’язком та Інтернет, іншими досягненнями науки. Закордонні поїздки Папи були покликані сприяти зміцненню позицій католицизму по всьому світу і встановленню зв'язків католиків з іншими релігіями (в першу чергу, ісламом і іудаїзмом). Смерть Івана Павла ІІ схвилювала весь світ. Уряди багатьох країн, навіть нехристиянських, оголосили з цього приводу траур. Хоча він помер пам’ять про нього залишиться назавжди.