Презентація "Зв’язки екології з іншими науками. Екологічні закони"

Зв’язки екології з іншими науками. Екологічні закони

ЦІЛІ:пояснити про зв'язками екології з іншими науками; розвивати навички застосування матеріалів інших природничих наук та вміння систематизувати й використовувати власні знання;виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Зв’язки екології з іншими науками. ФІЛОСОФІЯФІЗИКАБІОЛОГІЯМАТЕМАТИКАХІМІЯГЕОГРАФІЯМЕДИЦИНА

ЕКОЛОГІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ – це закономірні взаємовідносини, що виникають між об’єктами неживої природи й організмами та надорганізмовими біосистемами. Внутрішні зв’язки – це зв'язки між елементами біосистеми, сукупність яких утворює її структуру й сутність. Зовнішні зв’язки являють собою відносини між даним явищем і навколишніми об’єктами або процесами. Екологічні зв’язки існують на всіх рівнях організації життя: організмові, популяційні, видові, біоценотичні (трофічні, топічні, фабричні, форичні), екосистемні (біогеоценотичні), біосферні.

Екологічні зв’язки визначають екологічну сутність і явища будь-якої біосистеми, оскільки вони відкриті для середовища. Поняття екологічна сутність виражає головне в біосистемі, що зумовлене внутрішніми зв’язками між складовими структурними компонентами. Так, у біогеоценозах головними зв’язками є взаємозв’язки між біотопом і біоценозом або трофічні відносини між популяціями. Категорія екологічні явища відображає зовнішні властивості, процеси, зв’язки біосистеми з навколишнім середовищем, що доступні для дослідженняза допомогою екологічних методів. До екологічних явищ належать екологічний стан біосистеми та екологічні процеси, що в ній відбуваються, а також екологічні механізми саморегуляції, самооновлення та самовідтворення

ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗАКОН – це об’єктивний, постійний і необхідний взаємозв’язок між біосистемами та навколишнім середовищем, що випливає з їх внутрішньої екологічної сутності. Більшість екологічних законів вдало узагальнив американський еколог Баррі Коммонер у 1974 р., звівши їх до чотирьох законів: «Усе пов’язане з усім», «Усе має кудись подітися», «Природа “знає” краще» і «Ніщо не дається задарма». Згідно з основними напрямами біоекології екологічні закони поділяють на аутекологічні, демекологічні, синекологічні, екосистемологічні та біосферологічні.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗАКОНАутекологічні закони відображають закономірності дії екологічних чинників на структуру, функції і розвиток організмів. До найвідоміших законів цієї групи окрім закону обмежувального чинника відносять ще закон єдності середовища та організмів, закон оптимуму та закон взаємокомпенсації екологічних чинників. Демекологічні закони – це закономірності екологічних явищ на рівні популяцій та видів. Закон обмеженого росту, закон Гаузе, правило Бергмана, правило Алена є прикладами законів популяційної екології, що вивчає динаміку розвитку популяцій, їхні механізми саморегуляції, формування адаптацій та ін.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗАКОНСинекологічні закони, або закономірності функціонування біоценозів й угруповань. Це закон обмеженості (вичерпності) природних ресурсів, правило екологічного дублювання, правило «метаболізм і розміри особин» (правило Ю. Одума) та ін. Екосистемологічні закони є закономірностями взаємозв’язків екосистем з довкіллям та між собою в складі біосфери. До цієї групи відносять правило екологічної піраміди, закон односпрямованості потоку енергії, закон внутрішньої динамічної рівноваги. Біосферологічні закони мають найвищий статус серед екологічних закономірностей. Більшість із них сформулював В.  І.  Вернадський. Це закон біогенної міграції хімічних елементів, закон єдності живої речовини, закон ноосфери.

Застосування екологічних законів у практичній діяльності людини має відбуватися на основі певних принципів: • принцип оновлення ресурсів – людина має використовувати такі ресурси й у такій кількості, щоб відбувалося їх поступове відновлення внаслідок природних процесів; • принцип цілісності природи – вплив на якийсь елемент природи позначається на її інших складниках, оскільки всі елементи й процеси природи нерозривно пов’язані між собою; • принцип рециклічності, або повторне багаторазове використання найважливіших речовин, оскільки в природі є й невідновні ресурси; • принцип завбачливості – людина має передбачати наслідки впливу на природу, запобігати виникненню та розвитку негативних змін.

Біологія + Сільське господарство. Харчові продукти й зміни клімату ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯМіжнародні експерти зі зміни клімату висловлюють побоювання, що у майбутньому кліматичні зміни безпосередньо позначаться на харчових продуктах людини. До «зони ризику» потрапляють: кава, авокадо, мигдаль, виноград, молоко, вишня. Застосуйте знання екологічних законів і поясніть взаємозв’язки між сільським господарством і змінами клімату. Якими мають бути адаптації рослинництва, тваринництва, рибного господарства до глобального потепління?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрочитати §34 с.128-131. Скласти кросворд на тему «Адаптація».

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!