Презетація до свята до "1 квітня"

Кілька дивовижних фактів. Один душевний сміх може спалювати 3,5калорії;В компаніях жінок, сміх звучить частіше, ніж у чоловічих компаніях;Сміх підвищує творче мислення, покращує пам’ять і моторність;У більшості випадків люди не можутьзасміятися по команді;Сміх не можна сплутати з яким-небудьіншим звуком. Здорові людисміються від 100 до 400 разів надень. Це близько 2800 разів на тиждень або 146 000 разів на рік. Гелотологія – це наука, яка вивчає плив гумору і сміху на людський організм.

Відоме нам як "День дурня" свято 1 квітня популярне у багатьох країнах світу, в кожній з яких його святкують по-різному. Незважаючи на те, що День сміху святкується зараз у всьому світі, він ніде не є офіційним вихідним. В Ісландії є звичай обманювати 1 квітня, причому він існує з дуже давніх часів і навіть нібито введений самими богами. Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах.Індіанці в квітні, який вони вважали першим місяцем року, святкували день народження богині Сіти. Під час свята влаштовували сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного. Першу письмова згадка про свято 1 квітня як "День усіх дурнів" було знайдено в англійській літературі й датується XVII століттям.

Правда, вважається, що у Франції він існував із 1564 року. Справа в тому, що при введенні нового календаря, Новий рік змістився із 25 березня на 1 січня. Однак перш ніж нововведення перемогло багатовікову звичку минули роки, і велика кількість людей продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Інші ж сміялися над ними й називали "квітневими дурнями" або "першоквітневими рибами". В наші дні французькі кондитери виставляють у вітрини величезних шоколадних риб, а дітлахи намагаються прикріпити до спин товаришів паперових рибок. У Англії та британських колоніях Григоріанський календар увели 1572 року, а в Шотландії – 1600. Результат виявився таким самим, що і у Франції. Тільки тут свято назвали All Fools` Day, тобто Днем усіх дурнів. Незабаром колоністи експортували цю традицію до Північної Америки та Австралії.

В Англії існує ціле місто дурнів – Гоуфам. У давні часи англійські королі могли оголосити власною землею будь яку територію, де ступила їх нога. А в місті Гауфам громадяни вирізнялися кмітливістю і спритністю і вирішили вони обдурити короля і не платити податки. Ця подія сталася 1 квітня у незапам'ятні часи. Найбільш популярними жартами американських школярів залишається кинутий на дорогу прив'язаний гаманець чи аркуш паперу з написом "дай мені штурхана" на спині товариша. Також з моди не виходять телефонні розіграші. У німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину, за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається in den Aprill schicken – "посилати кого-небудь у квітень" (обманювати), а той, кого обманюють, одержав назву Aprilnarr.

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslatі koho z Aprіlem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов цей звичай до Європи від римлян разом із самою назвою місяця і що раніше він був частиною якогось таємничого язичницького звичаю під час святкування. Вважається, що в Україну свято 1 квітня прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII століття. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської – святої, день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.