Хо́ртиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя, нижче Дніпровської ГЕС. Унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця є одним із Семи чудес України. З геологічного погляду, Хортиця є частиною Українського кристалічного щита. Долина Дніпра в районі Хортиці є єдиною збереженою ділянкою порожистої частини ріки. Острів Хортиця – це Національний заказник. Завдяки музеям, історико-культурним комплексам, панорамам та історичному надбанню він відображає історію Хортиці ще з незапам’ятних часів, у тому числі, її найбільш яскравий і важливий період – українське козацтво, коли острів був колискою Запорізької Січі. Історичне минуле Хортиці зумовлене її розташуванням і численими природними багатствами. Острів оточений скелями, порогами, більш мілкими островами, обрамовуючи повноводну стихію води. Так ось воно, з чого писав Тарас Шевченко свої відомі рядки: «Реве та стогне Дніпр широкий...».
У старовинному місті Умань, що розташоване в Черкаській області, знаходиться одна з найвизначніших пам’яток ландшафтного мистецтва в Європі – Національний дендрологічний парк Софіївка.Історія Софіївського парку бере свій початок в 1785 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму, де її до глибини душі вразив парк Аркадія: «Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад в Криму?» – запитувала вона в нащадка гетьмана Речі Посполитої.
Найкрасивішим озером в Україні та родзинкою Українських Карпат є озеро Синевир. Це найбільша водойма Українських Карпат, розташована у верхів'ях річки Тереблі, в наймальовничішому регіоні Закарпаття - Міжгір'ї. Озеро утворилося в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам'янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. Площа озера становить близько 5 гектарів, живлять його струмки. Відтік води перегороджує гірський обвал, а з самого озера вода просочується через підземні ходи, утворює потік і впадає в Тереблю. Завдяки цій особливості Синевир ніколи не розливається, навіть в найсильніші паводки. Озеро знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря, його середня глибина становить 10-12 метрів, а максимальна сягає 24 метрів. З 1989 року на територіях навколо озера був створений Національний парк Синевир.
Хоти́н — місто в Україні, центр Хотинського району Чернівецької області. Розташоване на правому березі Дністра. Біля міста пропливає річка Варниця, права притока Дністра. Завдяки вигідному стратегічному положенню Хотин відіграв значну роль в історії України, Молдови, Польщі, Туреччини та Російської імперії. Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземлянкових жител з печами — кам'янками, які датуються IX—X століттями, а на глибині 1,2–1,4 м. — виявлений культурний шар VII—VIII століть. З X століття входив до складу Київської Русі, згодом — Галицько-Волинського князівства. Завдяки міцній твердині і вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста. Про це, зокрема, свідчить і рукописне Хотинське Євангеліє XIV століття. У Хотині в ті часи відбувалися найбільші у Молдовському князівстві ярмарки, на які приїздили купці з різних країн Східної та Західної Європи. Місто було важливим митним пунктом в європейсько-азійській торгівлі. У другій половині XVI століття від хотинського ярмарку у молдовську казну надходила величезна сума грошей — 10 000 золотих на рік.
Цей унікальний заповідник об'єднує безцінні пам'ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського, будинок генерального судді Василя Кочубея, музей археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Розумовського, парк "Кочубеївський", Миколо-Крупицький монастир, Цитадель Батуринської фортеці. Бату́рин — місто, Бахмацького району, Чернігівської області, (Україна), на річці Сейм (басейн Дніпра), за 23 км на пн. сх. від залізничної станції Бахмач-Пасажирський. Статус міста надано 2008 року.
Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Качані́вка» — садиба в селищі Качанівка Ічнянського району Чернігівської області на берегах річки Смош. Створений 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року парку надано статус національного. Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам'ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.
Десяти́нна це́рква, або Це́рква Успіння Пресвято́ї Богоро́диці — християнська церква, зведена у Києві в 989–996 роках. Назва на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Зруйнована під час монгольського штурму Києва 1240 року. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення Знаходилася біля міських воріт.
Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя — вищий заклад освіти четвертого рівня, що розташований у м. Ніжин, Чернігівської області. Це монументальна триповерхова споруда з фасадом в 12 струнких білих колон. Корпус поставлено «покоєм», тобто літерою «П» у плані, головним фасадом на схід. Два триповерхові крила з'єднуються двоповерховим центральним об'ємом з колонадою. Зверху колонади розміщується суцільний балкон. Фланкуючі торці виступають непомітно, а тому будівля сприймається як єдиний масив. Ризаліти увінчано трикутними фронтонами з тонким ліпленням рослинного орнаменту в тимпані. Високі вікна на десять шибок надають споруді холодного й казенного вигляду, який посилюється відсутністю будь-яких архітектурних прикрас на видовжених бічних фасадах. Як за своєю загальною композицією, так і за характером деталей це зразок класичної архітектури. У 1870-х над колонадою був надбудований аттиковий поверх, який з'єднав обидва триповерхові крила.
Вал – найдавніша частина Чернігова. Тут, на верхньому плато правого корінного берега річки Десна, там, де вона зустрічається з однією з своїх приток – Стрижнем, в останній чверті Ⅶ століття виникло укріплене городище, яке дало початок майбутній столиці Чернігово-Сіверського князівства.
Оле́шківські піски́ — другий за розмірами піщаний масив (арена) у Європі розташований у Олешківському районі за 30 км на схід від міста Херсона, за Дніпром, та за 30 км. від узбережжя Чорного моря. Власне дніпровські піски займають площу 161 200 га, а з міжаренними землями — 210 000 га[3]. Назва походить від назви міста Олешки. Піски складені з безмежних барханів («кучугурів»), висотою близько 5 м, давніх піщаних алювіальних відкладень Дніпра. У складі пісків - 7 необліснених арен: Каховська, Казачолагерна, Олешківська, Чалбаська, Чулаківська, Іванівська, Кінбурнська. Найбільша з них у діаметрі має розмір близько 15 км. На території Олешківських пісків організовано природоохоронну зону — Національний природний парк «Олешківські піски». Мікроклімат піщаної арени напівпустельний. Влітку пісок нагрівається до 70 °C, і гарячі висхідні потоки, що йдуть від пісків, розганяють дощові хмари. Тому дощів тут менше, аніж у Херсоні, що на іншому березі Дніпра. Трапляються піщані бурі.
Пару́тине (в минулому — Іллінське) — село в Україні, в Очаківському районі Миколаївської області. Населення становить 1996 осіб. Орган місцевого самоврядування — Парутинська сільська рада. Поряд із селом розташований Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія». О́львія (Óλβια — щаслива) (Сабія, пізніше Борисфеніда, ще пізніше Ольвія чи Ольвіополіс) — найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпаніса (Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями з Мілету в 647—646 р. до н. е.Її політичним та економічним центром було однойменне місто, залишки якого розташовані на правому березі Бузького лиману біля с. Парутиного Очаківського району Миколаївської області. У період свого розквіту у III ст. до н. е. площа міста становила близько 50 га.
Оптимісти́чна — гіпсова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Борщівського району Тернопільської області, на південний захід від села Королівка, в лісовому урочищі «Королівка» (Шупарське лісництво, кв. 2, вид. 7). Печера горизонтальна, лабіринтового типу, закладена у 20—25-метровій товщі гіпсів на глибині 60—80 метрів. Складається з 15 відносно ізольованих районів, зв'язаних між собою одним або кількома ходами. Оптимістична печера має oзepa Мpiя, Чacтинкa Бoгa, П'ятикyтнe, Пepмcкe, Фpiкe, Мicтик, Кишeнькa i oзepo Мiкpoн, якe зa oцiнкaми cпeцiaлicтiв пpeтeндyє нa звaння нaйбiльшoгo пiдзeмнoгo oзepa Укpaїни — завглибшки 5 м, a мoжливo i 6 м, з кpиштaлeвo чиcтoю вoдoю, тeмпepaтypoю 7 гpaдyciв зa Цeльciєм i плoщeю пoвepхнi бл. 500 м²