Приклад батьків у вихованні дітей

«Приклад батьків у вихованні дітей»

Визначальна роль морального, освітнього рівня батьків, їхньої трудової, і громадської та суспільної активності у виховному впливові на дітей.   

Свідома оцінка батьками себе як вихователів, розвиток і набуття вмінь, якостей, необхідних для виконання сімейних обов'язків.

Глибоке знання батьками дитини її потреб, інтересів, захоплень, переживань.

Здатність дорослих поважати особистість дитини, рахуватися з її людською гідністю, повсякденний вияв інтересу до її успіхів у навчанні, праці, громадських справах.

Вияв батьківської турботи про дітей і любові до них. Роль матері у вихованні дитини. Особливості батьківської любові. Єдність і послідовність у вимогах до дітей усіх членів сім'ї.

Проведення анкетування серед учнів напередодні зборів.

Анкета для учнів

1.    Хто частіше спілкується з тобою?

2.    Про що найчастіше розмовляєте?

3.    З ким із рідних тобі людей ти найвідвертіший?

4.    Хто перевіряє твою підготовку до школи?

5.    У тебе не виходить задача. Хто тобі намагається допомогти?

6.    Що ти любиш робити разом з татом?

"Добрий приклад кращий за сто слів", "приклад ліпше, ніж наука", "бурчання наскучить, приклад научить" - ці мудрі народні вислови втілюють велику педагогічну правду, оскільки вони є наслідком багатовікових спостережень і узагальнень.

Схильність до наслідування — невід'ємна риса людської природи, яка особливо сильною є у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Малюки бездоказово, вбачаючи в батьках захист, опору, поважаючи їх досвід, знання, уміння, щиро прагнуть у всьому бути схожими на старших, наслідують їх поведінку, розмови, звички, не вникаючи в суть явищ.

Підлітки вже не сліпо копіюють дорослих, їх наслідування стає вибірковим: наслідують вони лише те, що їм здається гідним цього. Приклад батьків для підлітка має вагу в тому випадку, коли батько та мати авторитетні в його очах. Як же батькам досягти того, щоб їх авторитет був беззаперечним, а отже, і приклад був гідним наслідування їх дитиною-підлітком ?

Українцям, як і представникам інших народів, здавна притаманна орієнтація на ідеальне, прямування до досягнення відповідного ідеалу — взірця досконалої людини, на який треба орієнтуватися. За народною педагогікою, родинне виховання матиме плідні наслідки тоді, коли в сім'ї такою довершеністю володіють найперші вихователі дитини - батько і мати. Це стосується насамперед батьків, які повинні створювати сприятливі умови для  виконання їх головної місії—виховання дитини. Народ підмічає, що повноцінне виховання дітей відбувається лише в щасливих сім'ях, де першоосновою шлюбу є мотиви високоморального порядку - любов, повага, вірність, взаємодопомога подружжя. Доброзичливі стосунки між батьками та їхнє гуманне ставлення до дітей та найстарших у родині - дідуся і бабусі - є найпершою запорукою становлення батьківського авторитету. Лише такий сімейний устрій породжує почуття довіри дітей до старших, усвідомлення того, що батьки воліють передати дітям у спадок все найцінніше з того, що мають самі: знання, досвід, мудрість життя. Лише в благодатній атмосфері злагоди й любові зростають такі  високоморальні якості, як порядність, щирість, доброзичливість, працелюбність, шана до старших тощо. І навпаки, відсутність любові, духовної єдності, довір'я і взаємоповаги між батьком і матір'ю ведуть до чвар, конфліктів, подружньої невірності. Все це травмує дитячі душі, породжує неспокій, страждання у юних серцях.

Для дитини важливо, щоб її любили, їй важлива увага. їй не потрібно багато, іноді декілька хвилин, і вона буде почувати, що потрібна, що її люблять, що важлива для своїх батьків. Відомий такий факт: без фізичного і емоціонального контакту з другими людьми особистість дитини не формується. Доведено багаточисельними дослідженнями, що такі діти стають фізично і розумово відсталими.

Дитина дорослішає і розвивається, але протягом всього періоду розвитку їй необхідна любов і ласка, розуміння її почуттів.

Як продемонструвати дитині свою любов до неї?

-        Покажіть, що ви намагаєтесь зрозуміти свою дитину і її вчинки.

-        Проявляйте терпіння, адже ніхто не говорив, що це буде легко.

Пояснюйте свої вчинки і почуття.

-        Намагайтесь запропонувати їй самій що-небудь зробити для вас, навіть якщо після цього вам доведеться відмивати кухню чи робити генеральне прибирання.

-        Не забувайте хвалити дитину і ласкати її. Цей емоціональний контакт

необхідний для її розвитку і росту.

-        Будьте чесні з нею, намагайтесь не обдурювати навіть у дрібницях. Це не  дозволить дітям ставати брехунами відносно себе і вас.

-        Примушуйте дитину думати про те, що вона хоче, про що мріє.

-        Запитуйте  її, як ви разом можете досягнути її мрії або сповнення бажань. Ви допоможете дитині повірити, що мрії здійсненні, і вона може їх здійснити, якщо захоче.

-        Головне орієнтувати дитину на те, щоб мрії були реальними.

-        Робіть щось разом із нею. Це об'єднає вас і допоможе домогтися довір'я і  тісного контакту.

І пам'ятайте, що любов до дітей — це праця, яка виховує і вас, і вашу дитину.

Традиційна роль батька в родині загальновідома. Насамперед він уособлювався як захисник і годувальник сім'ї. Батьківське слово, наказ завжди  були законом, нормою виховання. Не випадково в народі казали: "Батькова лайка -  дужча за материнську бійку"; "Не навчив батько, не навчить і дідько".

Ці давні традиції актуальні у всі часи. Батьків приклад у родині має особливе значення, оскільки діти, зокрема сини, намагаються "робити з нього життя". Це стосується не лише навичок працелюбності. У дитячій свідомості віддзеркалюються також ставлення батька до матері, дітей, старших у сім'ї, інших людей. Нерідко дорослі діти переносять досвід батьківських сімей у власні родини, і добре, якщо він позитивний. У народній педагогіці це знайшло відображення в таких висловлюваннях: "які мама й татко, таке й ягнятко"; "яке волокно, таке й полотно"; "з кривого дерева крива й тінь" та ін. Батьки мають бути носіями багатьох позитивних моральних якостей.

Повсякчас користуючись прикладом у сімейній практиці виховання дітей, батьки мають враховувати особливості його застосування в підлітковому віці дитини. Варто зауважити, що підліткам властива завищена критичність, що вони безкомпромісні. Непідкупні і щирі в своїх почуттях, вони не прощають фальші і не йдуть на компроміси. Отже, слова батьків ні в якому разі не повинні розходитися зі справами.

Таким чином, батьки повинні бути найближче до дитини, цікавитися її справами, разом проводити вільні години. В сім'ї, де люблять бувати разом, де цінують дружні, довірливі стосунки з дитиною, які передбачають власну відповідальність дитини, авторитет батьків у безпеці, а приклад батька й матері має велику виховну силу. Отже, батьківський приклад неодмінно наслідують діти. Хоч в народі мовиться, що "яблуко від яблуні недалекопадає", але, якщо той плід не лежатиме наодинці без догляду мудрого садівника, то він проросте не квітучою яблунею, а звичайною дичкою. Мораль проста: людина, як і дерево, потребує мудрого і терплячого батьківського догляду.