Природничі науки /Календарне планування

№

Дата

Зміст модельної навчальної  програми

Зміст навчальних матеріалів

(зміст уроку)

           Види навчальної діяльності

Примітки

                                                                                   Вступ (2 години)

1.

Повторення вивченого в початковій школі.

Сонячна система.

Земля як система.

Земля і Всесвіт.

• Що  тобі відомо про  Всесвіт?
• Чи багато ти знаєш про нашу планету?  (ст.4-7)

Аналіз знань вивченого манеріалу

П.1

ст. 4-7

2.

Повторення вивченого в початковій школі.

Явища і об’єкти природи.

Біорізноманіття.

Людина, як система.

Природничі явища та об’єкти.

• Якими бувають природні явища?
• Що тобі відомо про живу природу?

П.2

ст.8-12

                                                                  Розділ 1. Досліджуємо світ науки .     (11годин)

                                                                      Наука : знайома і таємнича

3.

Система, сукупність

Світ навколо – система чи сукупність?

• Чи є зв’язок між елементами?
• Якими бувають системи?

Дослідження:

• «знаю / не знаю» – схарактеризувати вибраний природний об’єкт / явище;

• вимірювання предметів (на вибір) – лінійні розміри, площа, об’єм, маса);

• класифікація тіл і явищ природи за різними ознаками;

• спостереження за змінами в навколишньому середовищі, що відбуваються впродовж вибраного періоду (доба, тиждень тощо);

П. 3

ст. 14-17

4.

Методи наукових досліджень.

Застосування методів наукового дослідження.

Хто такі дослідники?

• Як виконати дослідження?
• Які науки належать до природничих?
• Як працюють науковці.

Моделювання:

природних явищ і об’єктів (на вибір).

Користування вимірювальними.

приладами / моделями:

лінійкою, мензуркою (з визначенням ціни поділки шкали приладу), географічною картою, глобусом, інфографікою (таблиці, схеми тощо).

П. 4

ст.  18-21

5.

Прикладне значення природничих наук.

Як природничі науки змінюють світ?

• Відкриття чи винахід?
•  - Що змушує людей робити відкриття?
•  - Як впливає на природу діяльність людини?
• Які відкриття чекають на тебе в майбутньому?

Робота з інформацією:

історична ретроспектива способів класифікації організмів, перших досліджень природи й винаходів – створення доповіді й/або презентації.

Робота в групі для розв’язання проблем: Що означає вираз: «Ти ніколи не розв’яжеш проблему, якщо думатимеш так само, як ті, хто її створив»?

П. 5

ст.  22-25

6.

Проєктна діяльність.

Представлення результатів проектів.

Проєктна діяльність

«Я природодослідник / природодослідниця»

7.

Тематична атестація.

Тематичне оцінювання.

                                                                             Розділ 2. Досліджуємо світ навколо себе  (46годин)

                                                                                 Речовина: знайома і таємнича.

8.

   Агрегатні стани речовини.  Дифузія.                                                 

Тверді, рідкі, газуваті – чому вони такі?

• Чому важливо знати будову речовини?
•  -З чого  утворені речовини?
•  - Чим зумовлені властивості тіл, рідин і газів?

Дослідження

• дія оцту на шкаралупу курячого яйця;

• стійкість до нагрівання деяких речовин (пісок, крейда, крохмаль, цукор, білок тощо);

• розчинення деяких речовин у воді;

• розділення сумішей (магнітне розділення, фільтрування, випаровування, дистилювання, центрифугування і паперова хроматографія);

• добування вуглекислого газу із соди й оцту, гасіння ним свічки;

• розчинності жирів (на прикладі, соняшникової олії) у воді та спирті;

• розчинність глюкози, цукру, крохмалю, гліцеролу тощо в холодній (гарячій) воді;

• розчинності й зовнішнього вигляду білків на прикладі білка курячого яйця.

П.6

ст.28-31

9.

Атоми, молекули.

Поширеність різних видів атомів у природі.

Атоми:  як,де,скільки?

• Атоми й молекули довкола нас.
• Які атоми відомі і як їх називають?

Користування вимірювальними приладами / моделями: Вагами моделями атомів, молекул.

П. 7

ст. 32-35

10.

Чисті речовини і суміші. Розчини і суспензії. Розділення сумішей.

Чисті речовини і суміші.

• Чого більше: чистих речовин чи сумішей?
• Як розділити суміші?

Моделювання

• поширеності атомів різних видів у природі;

• молекул кисню, водню, азоту, води, метану, вуглекислого газу;

• чистих речовин і сумішей;

• деяких перетворень речовин у природі й у побуті.

П.8

ст.36-39

11.

Насичені й ненасичені розчини. Розчинення і розчинність. Залежність розчинності від температури

Розчини.

• Розчини, розчинення, розчинність.
• Від чого залежить розчинність?

Робота у групі для розв’язання проблем:

для чого людина створює штучні речовини; як очищують воду у твоєму населеному пункті; що таке піна, пил і дим?

П. 9

ст.  40-43

12.

Речвини.

Речовини навколо нас.

• Щ о розповіла етикетка?
• У кожної речовини своє призначення.

Робота з інформацією

про поширеність атомів різних видів у природі;

про розміщення інформації на етикетках харчових продуктів і товарів широкого вжитку щодо вмісту різних речовин.

П. 10

ст. 44-47

13.

Проєктна діяльність.

Захист учнівських проектів.

Проєктна діяльність: очищення води;

цемент – незвичайна суміш; «Я хімік / хімікиня, молекулярний дизайнер / дизайнерка, інженер / інженерка з розроблення матеріалів»

14.

Тематична атестація.

Тематичне оцінювання.

                                                           Рух    і взаємодія:   знайомі і таємничі.

15.

Рух і спокій.

Відносність руху. Швидкість руху.

Рекорди швидкості в природі і техніці.

Досліджуємо рух.

• Яке тіл рухається, а яке ні?
• Чи може одночасно тіло рухатись і перебувати в спокої?
• Як можна схематично показати рух тіла?
• Як визначити швидкість руху тіла?

Дослідження

• видів руху (фізичних тіл, організмів) за різними класифікаційними ознаками;

• спостереження за рухом тварин (дощового черв’яка, голуба, риби тощо);

• вимірювання швидкості руху тіла, маси тіла, сили;

• спостереження інерції;

• виявлення дії сили (зміна стану руху, деформація);

• дослідження прояву сили тяжіння на прикладі падіння тіл;

порівняння сил тертя;

• виявлення впливу о́пору середовища;

• спостереження коливального руху, хвиль;

• спостереження перетворення механічної енергії;

• дії простих механізмів.

Моделювання:

• механічного руху (зокрема, відносності руху);

• стану невагомості;

• важелів;

• послідовності дій у небезпечних ситуаціях; природного / техногенного походження, учасників / учасниць дорожнього

Розв’язування задач:

задачі із визначення швидкості руху тіл, графічне зображення сил.

П.11

ст. 50-53

16.

Взаємодія. Сила. Графічне зображення сили.

Досліджуємо взаємодію.

• Щ таке сила і взаємодія?
• Якими є наслідки взаємодії?
• Чи буває дія без протидії?
• Як виміряти взаємодію?

П. 12

ст. 54-56

17.

Явище інерції. Інертність. Маса.

Як уберегтися від падіння?

• Який рух називають рухом за інерцією?
• Як пов’язані маса тіла і інерція?

П. 13

ст. 57-59

18.

Сила тяжіння.

 Припливи і відпливи. Пристосування організмів до гравітації.

Досліджуємо Земне тяжіння.

• Що таке гравітація?
• Знайомимося 6 сила тяжіння.
• Як організми пристосувалися д Земного тяжіння?

П. 14

ст. 60-63

19.

Деформації. Сила пружності. Пружність.

Пластичність. Крихкість.

Досліджуємо  деформації.

• Як виникає сила пружності?
• Сила пружності навколо.

П. 15

ст. 64-67

20.

Вага. Невагомість.

Чи можна втратити масу? А вагу?

• У чому відмінність між вагою і масою?
• У чому відмінність між силою тяжіння і вагою?
• Коли тіло перебуває в стані невагомості?
• Тиск.

П. 16

ст. 68-71

21.

Тертя. Сила тертя.

Види тертя.

Опір середовища.

Досліджуємо  тертя і опір.

• Чому важко зрушити тяжкі речі?
• Чи існує тертя в рідинах і газах?

П. 17

ст. 72-75

22.

Рух у природі і техніці. Реактивний рух. Періодичність. Циклічність.

Рухи в природі і техніці.

• У чому особливість реактивного руху?
•  У чому особливості коливального та хвильового рухів?
• Що таке період і цикл?

П. 18

ст.76-79

23.

Рухи організмів. Значення рухової активності для здоров’я людини.

Чому життя – це рух?

• Чи всі живі організми рухаються?
• Як рухаються тварини?

П. 19

ст. 80-83

24.

Механічна енергія.

Робота.

Досліджуємо енергію механічного руху і взаємодії.

- Що таке робота і енергія?

- Чи може сила не виконувати роботу?

- Чи можливо виміряти роботу?

- Як пов’язані робота і енергія?

- Два види механічної енергії.

Робота з інформацією

створення презентацій і програмних проєктів, що представляють моделі руху, падіння, деформації тіл, оригінальні способи переміщення тварин у просторі (білки-летяги, риби, що літають),

рухи рослин, руйнівні дії сил природи (цунамі, вулкани, землетруси, зсуви, каменепади, лавини, ураган / тайфун), руйнівні дії сил природи, що трапляються у твоєму краї.

П. 20

ст. 84-87

25.

Прості механізми.

Як полегшити виконання роботи?

• Які вони, прості механізми?

У чому секрет простих механізмів?

Робота в групі для розв’язання проблем: чому птахи літають, а риби плавають, чому Місяць не падає на Землю, що означає вислів «рух – це життя» тощо.

П. 21

ст. 88-91

26.

Проєктна  діяльність

Захист учнівських проектів.

Проєктна діяльність:

• конструювання реактивного пристрою, терезів, повітряного змія як моделі крила птаха;

• «Я астроном / астрономка, астронавт / астронавтка, тренер / тренерка, спортсмен / спортсменка»

27.

Тематична атестація.

Тематичне цінювання.

                                                                        Тепло: знайоме й таємниче.

28.

Тепло.

Джерела теплової енергії.

Температура.

Звідки береться тепло?

• Як зігрітися?
• Як порівняти гаряче й холодне?
• Що найгарячіше?

Дослідження:

• спостереження явища дифузії (на прикладі брусочків картоплі, занурених у сік смородини, калини тощо;

• плавання різних тіл у рідинах різної густини;

• порівняння теплових властивостей речовини (теплопровідності);

• спостереження конвекції; теплопровідності, теплового випромінювання;

• спостереження розширення і стиснення повітря внаслідок нагрівання й охолодження;

• вимірювання температури, зокрема власної температури тіла електронним або ртутним (удома, з дозволу й за участі дорослих) термометром;

• спостереження випаровування і конденсування води;

• горіння, умови виникнення і припинення;

• приготування морозива.

П.22

ст. 94-96

29.

Горіння, умови його виникнення і припинення. Виділення тепла і світла під час горіння речовин.

Вогонь: благо чи зло?

• Як виникає вогонь?
• Значення вогню.

П. 23

ст. 97-99

30.

Густина.

Що важче: кг вати чи кг заліза?

• Знайомся: густина речовини.
• То що важче?

П. 24

ст. 100-103

31.

Нагрівання. Розширення / стиснення під час процесів нагрівання й охолодження.

Теплопередача, конвекція, випромінювання.

Як передається тепло?

• Чому тіла розширюються від нагрівання?
• Які є способи передачі тепла?

Моделювання:

дії високої / низької температури на куряче яйце, листок рослини.

Користування вимірювальними приладами / моделями: термометрами (спиртовим, електричним), географічною картою, давачами температури.

Розв’язування задач:

на одну дію із застосуванням формули ρmV=.

П. 25

ст. 104-107

32.

Зміни агрегатних станів. Плавлення (тверднення).

Зміни агрегатних станів. Пароутворення (конденсація)

Лід – вода – пара – роса – сніг: замкнене коло?

• Між твердим тілом і рідиною.
• Між рідиною і парю.

Робота з інформацією: створення доповіді й/або презентації як різні організми (рослини, тварини, гриби, бактерії) пристосувалися до дії низьких і високих температур; наслідки пожеж для рослинного і тваринного світу.

П. 26

ст. 108-111

33.

Теплокровні  й холоднокровні тварини. Терморегуляція організму людини.

 Опіки.

 Обмороження. Теплозбереження.

Життя в холод і спеку.

• Як живуть організми протягом року?
• Як пристосуватися до холоду і тепла?
• Як допомогти людині, яка зазнала опіків чи обмороження?

Робота в групі для розв’язання проблем: значення вогню в житті людини. Чому різні люди сприймають температуру по-різному? Чому лід посипають сіллю? Як порівняти густину цукру й солі?

П. 27

ст. 112-115

34.

Проєктна робота

Захист учнівських проектів.

Проєктна діяльність:вирощування кристалів із розчинів і розплавів;

• зміни агрегатних станів речовини в природі й у побуті;

• виготовлення моделі термометра;

• «Я теплоенергетик / теплоенергетеса, пожежник / пожежниця»

35.

Тематична атестація.

Тематичне оцінювання.

                                                                                                      ІІ семестр

                                                                Світло і звук: знайомі й таємничі.

36.

Джерела світла. Сонце. Сонячна енергія.

Освітленість. Люкс. Розподіл світла й тепла на земній поверхні.

Джерела світла. Сонячне світло.

•  Знайомся: світло.
•  Світло-темно.
• Снячна енергія: безкоштовна і невичерпна?
• Рзпділ світла і тепла на земній поверхні.

Дослідження

• співвідношення відстаней / розмірів між джерелом світла, предметом і тінню; предметом, лінзою і зображенням;

• інтенсивності освітленості робочого місця учня / учениці у школі (вдома) за допомогою люксметра, умонтованого в смартфон чи в цифровий вимірювальний комплекс;

• кісткової провідності;

• власної гостроти слуху за допомогою цифрових вимірювальних комплексів;

• ефект залишкового сприймання кольору,

• пристосування ока до сприймання кольорів.

П. 28,29.

ст.118-126

37.

Прямолінійне поширення світла. Сонячне і місячне затемнення. Тінь.

Досліджуємо властивості світла і тіні.

• Що поруч іде, а сліду не залишає?
• Небесні тіла в полоні тіні.

П.30

Ст.127-12с

38.

Відбиття. Дзеркала. Заломлення світлових променів. Оптичні прилади.

Досліджуємо властивості світла:відбиття і заломлення.

• Яким буває відбиття світла?
•  Що відбулося з олівцем у склянці з водою?
•  - Що може зробити з сонячним променем опукле скло?

П. 31

ст. 130-133

39.

Взаємодія світла з речовиною. Кольори.

Досліджуємо властивості світла: кольори.

• Від чого залежить колір?
•  - Кольори природи.

П.32

ст. 134-137

40.

Око – живий оптичний прилад.

Око: знайоме й таємниче.

• Як побудоване око?
• Чи всі бачать однаково?

Користування вимірювальними приладами / моделями: транспортиром, камертоном, датчиками освітленості й шуму, моделями вуха й ока, лупою.

П.33

ст. 138-141

41.

Звук – джерело інформації і засіб спілкування. Поширення звуку в різних середовищах. Луна.

Гучність звуку. Шум і його вплив на організм. Ультразвук. Інфразвук.

Звідки береться звук? Чому звук буває різним?

• Як поширюється звук.
• Відбиття і поглинання звуку.
• Тихо-гучно.
•  Інфра та ультразвуки.

Робота з інформацією: роль світла і звуку в життєдіяльності різних істот на планеті; роль науки в розширенні меж сприйняття і розуміння навколишнього світу. Створення комп’ютерних презентацій, що демонструють поширення світла і звуку.

П. 34,35

ст.142-149

42.

Вухо – орган сприйняття звуку.

Досліджуємо будову вуха.

• Як побудоване вухо.

Моделювання звукової хвилі.

П. 36

ст. 150-153

43.

Порівняння оптичних і звукових рецепторів людини й тварин.

Яким бачуть та чують світ різні тварини?

• Як бачать світ тварини?
•  - Як створюють звуки та чують світ різні тварини?

Робота в групі для розв’язання проблем:

Чи насправді мушля передає шум моря? Чи насправді кріт сліпий?

Чому блискавку видно раніше, ніж чути гуркіт грому?

П.37

ст. 154-158

44.

Проєктна діяльність.

Захист учнівських проектів.

Проєктна діяльність:

• конструювання оптичних приладів (камера-обскура, перископ, калейдоскоп), картонного приладу, що дає змогу виміряти кут і відстань до найближчої точки ясного бачення;

• «Я музикант / музикантка, маляр / малярка, окуліст / окулістка, лор-лікар / лікарка»

45.

Тематична атестація.

Тематичне цінювання.

                                                           Електрика  і магніти:  знайомі й таємничі.

46.

Взаємодія електрично заряджених тіл.

Звідки береться електрика?

• Щ таке електрони і протони?
• Коли відбувається протягування, а коли – відштовхування?

Дослідження:

• спостереження електризації тертям;

• складання електричних кіл;

• спостереження впливу деяких змінних (кількості джерел чи споживачів) на силу струму в колі;

• спостереження дій електричного струму;

• спостереження взаємодії магнітів.

П. 38

ст. 160-163

47.

Провідники й діелектрики. Електричний струм.

Коли виникає електричний струм?

• Знайомся: провідники та ізолятори.
• За яких умов існує електричний струм?

Користування вимірювальними приладами / моделями: амперметром, вольтметром, електричним лічильником, компасом.

П. 39

ст. 164-167

48.

Джерела струму. Величини, що характеризують протікання струму в колі: сила струму, електрична напруга та опір, їхній взаємозв’язок.

Досліджуємо електричне коло.

• Джерела струму.
• Як виміряти струм?
•  - Як пов’язані напруга, сила струму і електричний опір?

Розв’язування задач: із визначення і порівняння сили струму за різних значень опору й напруги в колі.

П.40

ст. 168-172

49.

Дії струму (теплова, світлова, магнітна).

Як діє електричний струм?

• Якими бувають дії електричного струму?
•  Як електричний струм діє на органи людини?

Робота з інформацією: досліди Гальвані, тварини, що вражають електричним струмом, енергозбережні технології.

П. 41

ст.173-175

50.

Магніти. Магнітна взаємодія.

Магнітне поле Землі.

Досліджуємо магнітну взаємодію.

Земля – гігантський магніт.

• Звідки беруться магніти?
• Як взаємодіють магніти?
•  Що навколо магніту?
•   Знайомся: магнітне поле Землі.                                                                               

Створення презентацій дослідження явищ.

П. 42,43

ст. 176-181

51.

Електрична енергія і її використання. Електростанції.

Електричні і магнітні явища у природі й житті людини. Біологічна дія електричного і магнітного полів.

Електрична енергія. Електричні і магнітні явища.

•  Звідки береться електрична енергія?
•  - Чи потрібно защаждувати електроенергію?
•  Електрика – це природно.

Робота в групі для розв’язання проблем:

як орієнтуватися за допомогою компаса? GPS? (завдяки чому люди зуміли розвинути засоби навігації від компаса до GPS?)

П. 44,45

ст.182-187

52.

Проєктна діяльність.

Захист учнівських проектів.

Проєктна діяльність:

• виготовлення саморобного джерела струму;

• виготовлення саморобного компаса;

• виготовлення ліхтарика;

• «Я електрик / електрикиня, енергетик / енергетеса, медичний працівник / працівниця, астроном / астрономка, інженер / інженерка в галузі електроніки, лікар / лікарка за фахом “фізіотерапія”»

53.

Тематична атестація.

Тематичне оцінювання.

                                                      3. Досліджуємо обмін і перетворення енергії і речовин   (16 годин)

                                                             Енергія і речовина: знайомі й таємничі.

54.

Види і джерела енергії.

Звідки енергія?

• Яка буває енергія?
• Види енергії – знайомі і незнайомі.
•  Що є джерелом енергії?

Дослідження

• спостереження за перетвореннями енергії на моделях, іграшках тощо;

• спостереження виділення і поглинання енергії (теплової, світлової, електричної) під час хімічних реакцій;

• горіння жеврійної скіпки в повітрі, кисні і затухання у вуглекислому газі;

• утворення крохмалю на світлі під час фотосинтезу;

• аналіз змісту етикеток харчових продуктів для виявлення білків, ліпідів і вуглеводів;

• виготовлення розпушувача для тіста й дослідження його властивостей;

• вивчення будови квітки.

П. 46

ст. 190-193

55.

Перетворення енергії в живій і неживій природі. Закон збереження і перетворення енергії. Коефіцієнт корисної дії.

Досліджуємо енергію.

• Як перетворюється енергія?
•  Як пов’язані робота і енергія?
• Знайомся: коефіцієнт корисної дії.

Розв’язування задач: із визначення коефіцієнта корисної дії.

П. 47

ст. 194-198

56.

Перетворення речовин, супроводжувані виділенням /поглинанням тепла і світла. Поняття про реакції окиснення і горіння.

Гори, гори ясно.

• Чому паливо займається?
• Де ховається енергія?

 Створення презентацій дослідження енергетичних процесів.

П. 48

ст. 199-201

57

Джерела енергії для організмів.

Фотосинтез.

Фотосинтез.

• Чи потрібна рослинам їжа.
•  Як відбувається фотосинтез?

Робота з вивченням процесів фотосинтезу в розлинах

П. 49

ст. 202-205

58.

Основні складники їжі: білки, жири, вуглеводи. Харчові продукти

Основні складники їжі.

• Для чого організму білки?
•  Для чого організму вуглеводи?
•  Для чого організму жири?

Робота з інформацією:

корисні властивості рослин, частини яких є складниками українського борщу

П. 50

ст. 206-210

59.

Проєктна діяльність.

Захист учнівських проектів.

60

Тематична атестація.

Тематичне оцінювання.

                                                                  Рослини і тварини: знайомі й таємничі.

61

Будова організму рослини: корінь, пагін і його частини (листок, стебло, бруньки). Основні групи рослин, які людина вживає в їжу: зернові, плодові, олійні, овочеві культури.

Рослина:  знайома й таємнича

(вегетативні органи).

• Які складники організму рослини?
•  Які видозмінені крені й пагони людина вживає в їжу?

Користування вимірювальними приладами / моделями:

• простими механізмами;

• моделями теплової машини, електродвигуна, будови рослини;

• гербарієм – колекцією рослин, які людина вживає в їжу: картопля, помідор, перець, яблуня, груша, вишня, слива, капуста,

огірок, пшениця, жито, цибуля, часник

П. 51

ст. 213-215

62

Будова організму рослини:  квітка, плід. Основні групи рослин, які людина вживає в їжу: зернові, плодові, олійні, овочеві культури.

Рослина: знайома й таємнича

 (генеративні органи).

• Для чого рослині квітки?
•  Які плоди людина вживає в їжу?

П. 52

ст. 216-219

63

Основні тварини, яких людина використовує в їжу

Знайомі незнайомці: свійські тварини.

• Як поруч з людиною почали жити тварини?
•  Чим одомашнення відрізняється від приручення?
•  Коли і як одомашнили тварин?

аналіз змісту етикеток харчових продуктів для виявлення білків, ліпідів і вуглеводів;

П. 53

ст. 220-223

64

Основні тварини, яких людина використовує в їжу

Осередки походження культурних рослин і свійських тварин.

• Які рослини споживали наші предки?
•  Тварини – мандрівники.

Створення презентацій дослідження енергетичних процесів.

П. 54

Ст.. 224-227

65

Збереження і перетворення енергії в організмах рослин і тварин (зокрема й людини)

Що  відбувається з енергією в організмах?

• Звідки організми беруть енергію?
•  - Що відбувається з енергією живій природі?

Екскурсії: на присадибну ділянку (сад, город);

на агрофірму, підприємство харчової промисловості)

П. 55

ст.228-231

67

Енергетичні проблеми в Україні і світі та способи розв’язування їх.

Енергозбереження на щодень.

• Як зберегти енергію?
•  Чи зберігаєш ти енергію?

Робота в групі для розв’язання проблем: що спонукало людей застосовувати прості механізми?

від чого залежать традиції різних національних кухонь?

П. 56

ст. 232-236

68

Проєктна діяльність.

Захист учнівських проектів.

Проєктна діяльність:

• відтворення технології виробництва борошна чи будь-якої традиційної в харчуванні каші («Артек», «Полтавська», «Вівсяні пластівці») або сухих сніданків;

• молоко, його фізичні й хімічні властивості;

• складання з огляду на енергозатрати орієнтовного добового меню;

• енергетичні проблеми в Україні і світі

• «Бережи енергію. Збережи Україну!»

• «Я кухар / кухарка, агроном / агрономка, інженер / інженерка харчової промисловості, інженер / інженерка систем сонячної енергетики, інженер / інженерка сільськогосподарських машин»

69

Тематична атестація.

Тематичне оцінювання.

70

Повторення вивченого матеріалу.