Прислухайся до луни війни ...

 

                           Прислухайся до луни війни ...

 

                                         

                                          До Дня партизанської слави та партизанського руху в Україні                                                 

 

                                                          Класний керівник 8- В Соколова Л.Д.

 

 

                                                                       2017 – 2018 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

                                                        Прислухайся до луни війни ...

 

                                           До Дня партизанської слави та партизанського руху в Україні                                                 

 

Мета:  розширити знання учнів про партизанський рух в Україні, героїв партизанського руху; формувати  уявлення про військовий обов’язок і вірність Батьківщині, формування досвіду моральної поведінки особистості, спонукати  інтерес до історії своєї країни,виховувати патріотичні почуття, гуманізм, любов до України, пошану до тих, хто боровся за рідну землю; сприяти морально-патріотичному вихованню школярів; формуванню  почуття співчуття до людей, неприйняття жорстокості і насильства.

Очікувані результати на кінець класної години:  учні уміють виділяти головне, аналізувати факти і робити узагальнення, вміють давати оцінку історичним явищам.

Обладнання:  фотографії, репродукції картин про партизанський рух в Україні, про Другу Світову війну; фотографії ветеранів партизанського руху,  листи в минуле, хроніка - відеоролик, презентація «Вони захищали Вітчизну», кущ калини.     

                                                                    Хід заходу:                 

              /слайд 1/

• /слайд 2/  Сьогодні ми проводимо класну годину, присвячену Дню Партизанської слави і партизанського руху в Україні. Цей День пам’яті відзначається щорічно 22 вересня. Ще в 2001, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Другої Світової війни, вперше відзначався День партизанської слави. Він відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий військовий час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не жаліючи свого життя.

• Вже більше 72 років пройшло з моменту закінчення Другої світової війни, але відгомони минулого не дають нам забути про ті важкі й трагічн часи.

 

• Метод «Асоціативне гроно» На початку нашої роботи ми проведемо "Вільний мікрофон".  Я пропоную "Ассоціонную хвилинку".  

1. З чим у вас асоціюється слово

• війна,
• фашизм,
• героїзм

 

/слайд 3/

2. Доберіть синоніми до слова «партизанський рух»

• Складання асоціативного куща: //очікувані результати/

партизанський рух     окупація   партизан  підпіллі  героїзм  подвиг

/слайд 4/

• Метод «Порівняння та  аналіз»

• Діти, ви коли - небудь слухали як стукають ваші юні серця? Покладемо руку на серце і прислухаємося ... Як ? …

/слайд 5/

• А ви можете собі уявити як стукає, ниє поранене серце війни? Давайте закриємо очі і послухаємо. ... /аудіозапис/  …

Так що ж ви почули ?  … Чому ми чуємо таке нерівне серцебиття?  …

Висновок: Вірно, це відлуння війни!

 

• А зараз давайте уявимо, що ми зібралися в ТВ студії Миколаївського телеканалу "Всесвіт".

•  Дозвольте представити наших гостей: наш місцеві історики, представники пошукової групи "Пам'ять поколінь", працівники краєзнавчого музею, фотокореспонденти та, звичайно, ви - наші гості студії.

 

• Метод « Пошук»

• Звісно, ви вчили на уроках,  читали,  чули щось від батьків, бачили по телебаченню про партизанський рух  … Зараз давайте спробуємо уточнити цю інформацію.

 

• Метод «Інформаційне коло»

• Шановний пане історику, дозвольте Вам першому надати слово. Ми б хотіли, щоб Ви дали історичну довідку щодо партизанського руху в роки Другої Світової війни.

Вставка – план «Що таке «партизанський рух ?»»  /слайд 6/

Історик 1: /слайд 7/

• Що таке партизанський рух? Це збройна боротьба значної частини населення проти влади, яку дана частина населення вважає чужою і окупаційної, яка ведеться ховаються серед місцевого населення, або використовують властивості місцевості збройними групами - партизанами, які уникають відкритих та великих зіткнень з противником. У тактиці партизанських дій можна виділити наступні аспекти:

• Руйнування інфраструктури противника в будь-якій формі (рейкова війна, знищення ліній зв'язку, високовольтних ліній, отруєння і знищення водопроводів, колодязів тощо);
• Інформаційна війна (поширення вірних і невірних відомостей в усній (чутки, радіопередачі) або друкарській (листівки, газети, мережа) формі з метою схилити місцеве населення і (рідше) самого противника на свою сторону);
• Знищення живої сили противника;

              Партизанський рух існував й існує в усіх країнах. У Європі він відомий ще з Наполеонівських воєн. Історія людства, яка     

              налічує тисячоліття, неодноразово була свідком кривавих збройних конфліктів і воїн, в ході яких гинули цивілізації,

              зникали здавалися непохитними держави, йшли з життя мільйони людей. Не став винятком і ХХ століття

• Історик 2: Страшний слід у пам'яті людства залишила Друга світова війна 1939-1945рр. Однією з особливостей цієї війни стало широке антифашистський рух. Найбільш ефективною його формою стал  партизанський рух. В роки Другої Світової війни від липня 1941 розпочалася практична робота з формування партизанських загонів. В тилу фашистських військ ними здійснювалася бойова, диверсійна і розвідувальна діяльність. Тільки станом на кінець 1941 вважались сформованими 738 партизанських загонів, це приблизно 26 тисяч осіб. Хоча бойова діяльність перших загонів і груп у тилу ворога не набула значних масштабів, проте противник досить нервово відреагував на дії партизанів. Даже німецькі експерти констатували, що диверсійними діями партизанів заподіяні колосальні збитки з великою кількістю людських жертв.
• Історик 1:  Гучний резонанс серед населення окупованих територій мали рейди об'єднань С. Ковпака, Я. Мельника, М. Наумова, О. Сабурова, О. Федорова з Лівобережної України на правий берег Дніпра, у район українсько-білоруського Полісся. 

• Партизан. рух 1941–44 був формою протесту українського та інших народів, які мешкали на території України, проти нелюдської політики нацистського Третього райху. Боротьба партизанів, загальною чисельністю партизанів понад 500 тисяч, була внеском народів України в розгром гітлерівської Німеччини, звільнення Європи від нацистського поневолення.
• Партизанська боротьба на Україну в тилу окупаційних військ стала важливим стратегічним чинником. Партизанський рух внесло вагомий внесок у визволення України від фашистських військ і в загальну перемогу над фашизмом у Другій світовій війні.

 

Вставка – план «Фотофакти»  /слайд 8/

• Є пропозиція підтвердити сказане фотофактами. Фотокореспонденти, вам надається слово.

 

• Фотокореспондент 1: /слайд 9/  Ви бачите відомий за часів Другої Світової війни плакат «Мсти за Батьківщину»

                          У партизанські загони йшли всі, від старих до підлітків, всі, хто люто ненавидів ворога.                       

                          Частіше знаходилися партизанські загони в місцях, які були труднодоступні фашистам:

                          ліси, болота, далекі занедбані села. Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не

                          шкодуючи власного здоров'я, життя і не знаючи страху. Частіши вони виходили на завдання малими групами.                                                                                  

• Фотокореспондент 2: /слайд 10 / Внесок партизанських формувань в загальну перемогу людства над фашизмом просто

                          неоціненний. За роки війни   вони ліквідували 465,0 тисяч німецьких солдатів і офіцерів, підірвали понад 5

                          тисяч залізнічніх ешелонів, знищили майже 1600 танків і бронемашин, 13500 автомобілів, збили або знищили

                          на землі 211 літаків, підірвали 607 залізничних і майже 1600 шосейних мостів, вивели з роботи близько 2600

                          промислових об'єктів, розгромили  до 500 німецьких гарнізонів, військових штабів, ділянок поліцейських. 

• Фотокореспондент 1: /слайд 11+ 11/ Фашисти боялися партизанів як вогню. Вони постійно організовували облави і зачистки найближчих лісів і деревень. Іх лякало саме слово "партизан". Багато бійців партизанських загонів віддали свої життя за

                        Батьківщину,  за рідну Україну.                                                                                                                              

                        Заради чого ? - запитаєте ви. Заради свободи рідної землі, в ім'я мирного неба над головою; це робилося для всіх –

                        рідних і близьких, матерів і дітей, заради всього українського народу!                                                     

/слайд 12/  Звучить вірш:     Учень.                                                                    

   Війна назустріч молодому дню

Із гуркотом, із брязкотом котилась,

Лавиною металу і вогню

На нашу Землю й долю навалилась

   Тремтять гармати, б’є на сполох дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить країна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари

   Синів, дочок благає: – захистіть!

Страждає в муках Україна мила.

І піднімається з глибин століть

Непоборима, нездолана сила.

 

Вставка – план «Партизанські ватажки України»  /слайд13/

• Дозвольте надати слово представникам пошукової групи «Пам'ять поколінь».

•           Пошукова група «Пам'ять поколінь» 1: /слайд 14/  Працюючи над матеріалами до Дня партизанської слави, ми знайшли багато імен - героїв партизанського руху. Всім їм честь і хвала! Один з них - це Сидір Артемович Ковпак.  Народився у Харьківській губерніі /так раніш називали області/.  Він командир Сумського партизанського з'єднання. Початок війни застав Сидора Артемовича в 54-річному віці. На той час він був головою міськвиконкому Сумської області. 8 вересня 1941 року Ковпак відправив своїх людей у Спадшанський ліс, а сам залишався, поки не побачив як німці в'їжджають в місто, і зник у лісі. Після перших диверсійних акцій ковпаківців німецька адміністрація зробила відповідну акцію — послала солдатів для контроперацій у місцевих селах, які були поблизу партизанських загонів. «Дід», як називали його бійці, не залишив карателів безкарними, зустрів їх зі своїми бійцями.
•           Пошукова група «Пам'ять поколінь» 2: /слайд 15 - відео/  Багато разів приходили чутки про те, що загони Ковпака знищені, але кожного разу вони виявлялися чутками. Багато, надихнувшись подвигами своїх співгромадян, вступали до лав партизанів. «Ніхто не знає, куди ми йдемо, і ніхто не повинен знати, звідки ми прийшли. Весь народ воює. А ми лише невеликий струмок у грізному потоці народу» – казав С. Ковпак. З часом загін зріс до півтори тисячі осіб і став Сумським партизанським з'єднанням. Гітлерівці регулярно направляли в ліс сили для придушення партизанів, проте всякий раз зазнавали поразки, залишаючи партизанам трофеї — зброю, амуніцію, одяг, продовольство.  З’єднання під командуванням Ковпака прославилося своїми стокілометровими рейдами у тилах німецьких загарбників. У рейді з Брянських лісів на Правобережну Україну ковпаківці з боями пройшли  Гомельську, Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську області. Сорок третього року вони прорвалися навіть у далекі Карпати, спалили в Карпатському рейді запаси нафти і нафтопромисли, що постачали пальним гітлерівську армію.

                                                                             Учень:                 І ватри палали в лісах,              

І села палали в пожарі,

А смерті кривавої жах

Був завжди із полум’ям в парі.

       Виходять з лісу партизани

У наступ на смертельну ніч, —

А полум’я горить, не в’яне,

А полум’я — як вічний клич…

       Погашені люті вогні

Вогнями і серця, і зброї.

У пам’ять, легенди, пісні

Приходять безсмертні герої.

 

Вставка – план «Антіфашистський рух Миколаївщини» /слайд 16/

• На мою думку,  вже час передати слово працівнику краєзнавчого музею.

 

• Працівник краєзнавчого музею 1: /слайд 17/  За перші місяці війни 70464 мешканці області (з них – 18884 жінки) записалися добровольцями на фронт. Обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. Вже з перших днів війни Миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. Швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. Вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях. А тим часом фронт наближався до нас. На території Миколаївської області розгорнулася підпільна і партизанська боротьба. Діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Серед них: підпільна організація «Миколаївський центр», «Центр», «Патріот Батьківщини», «Партизанська іскра», «Вознесенський центр», Баштанський і Казанківський партизанські загони і багато інших.
• Працівник краєзнавчого музею 2: /слайд 18/  Більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. Партизани і підпільники застосували різноманітні форми боротьби: випускали листівки та відозви з закликами до боротьби з окупантами, проводилась диверсійна робота, масовий саботаж населенням області військових, економічних і політичних заходів окупантів. Важливе місце в діяльності підпільних організацій і груп посідали бойові операції по знищенню пального, продовольства, винищенню особового складу гітлерівських військ, а також здійснення диверсійних актів на транспорті, псування телеграфно-телефонного зв'язку, значна робота проводилась по звільненню з таборів військовополонених.  Підпільники Вознесенського центру теж писали й розповсюджували листівки, збирали зброю. Недалеко від села Трикрати був табір, звідти члени групи врятували понад 30 радянських військовополонених, переховували їх... Більшість членів цієї групи стали жертвами фашистського терору.  

 

Вставка – план «Наші прадеди - герої»  /слайд 19/

• Дякуємо. Хто не пам'ятає, скажу, що в нашому класі є правнук героя Другої світової війни Кольчака Якова Харитоновича. Це Нурмухометов Захар.  Звернемося до членів пошукової групи класу. Розкажіть, будь ласка про виконану роботу.

 

• Член пошукової групи класу 1: / слайд 20/ У минулому році ми збирали матеріали про наших прадідів, учасників Другої світової війни, і з'ясували, що Захар - правнук Героя колишнього Радянського Союзу, яка б звільняла місто Вознесенськ. Інформацію про нього ми завжди бачимо на нашому шкільному стенді на першому поверсі школи.

У родині Захара зберігається багато фотографій прадіда. Ми перечитали кілька статей з обласних газет того часу.

/слайд/  Звичайно, ми звернулися в архіви і отримали кілька копій наказів вищого начальства,  донесень командирів щодо Якова Кольчака, фотокопії його нагородних листів. / Ви бачите їх на екрані / Він - перший артилерист, удостоєний звання Героя Радянського Союзу у тій війні. Тім паче, він звільняв наше рідне місто.

• Член пошукової групи класу2: Чимало відважних воїнів полягло в ті дні на території району. А той, хто вижив, потім з гіркотою ділилися своїми спогадами.

Кольчак Яків Харитонович в одному з інтерв’ю згадував : «Місцеві жителі Вознесенська, партизанськи  загони Миколаївщини беззавітно допомагали військам громити гітлерівців. Бували дні, коли на дорогах в ланцюг ставали сотні місцевих жителів і передавали з рук в руки військові вантажі на передову. Вони обігрівали солдат, сушили їх одяг, годували і допомагали пораненим. Без перебільшення можна сказати, що успіх в операції був досягнутий в результаті самого тісного контакту воїнів з партизанами  та місцевим населенням.»

• Член пошукової групи класу 1:  А Захар сказав нам: «Я пишаюся своїм прадідом - героєм Другої світової війни. Наше покоління має пам'ятати тих, хто не шкодував свого життя, захищаючи нашу Батьківщину, і має зробити все, щоб Україна була могутньою, миролюбною державою.»

 

Вставка – план «Лист у минуле»  /слайд 21/

• Метод « Роздум»

• Я повністю згодна зі словами Захара, наше покоління має пам'ятати тих, хто не шкодував свого життя, захищаючи нашу Батьківщину !

А якби вам сьогодні довелося написати лист героям того часу, що б ви сказали? /питання  учням в залі  / …

Напередодні я попросила написати невеликого листа до тих героїв, які не повернулися з поля бою. Давайте заслухаємо їх.

/відповіді - листи , після чого звучить вірш /

 

/слайд 22/Учень:  

Здрастуй, братику! Здрастуй, воїне! –

Трохи зморений, трохи стомлений,

Але відданий і нездоланий

Із моєю землею споріднений!

   Ти нездужий – та не приречений,

Трохи вітром війни попечений.

Ти залишив краї омріяні, -

І тебе ледь від смерті звільнено…     

   Тож тримайся, мій брате! Радістю    

Новий день ще пробудить паростки,

Оживе ця земля, бо судилося –

Вона ж кров’ю синів освятилася!

 

• Є пропозиція шанувати пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання … /слайд 23/

 

Вставка – план «Сьогодення»  /слайд 24/

• Метод «Порівняння» / /слайд 25- відео/

• 25 років незалежна Україна, на щастя, не знала війни. Наш народ пишався тим, що у складні часи Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще три роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же мирне небо опалене полум’ям війни.
• Слова «Слава Україні - Героям  Слава!»  перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
•  Знову на полі битви - захисники, мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

 Кіборг Вадим Вовк, який захищав Донецький аеропорт, написав пронизливий вірш-звертання до нас, українців:

Учень: /слайд 26/  Я прийду з війни і гляну в очі

Тому, хто каже, що жити не хоче.

           Кому набридла робота,  складне життя,

Розповім трішки, що бачив я...

        Як ми боялись заснути, навіть на мить,

              Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

      Та ми звикли спати під шум мінометів,

                     Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

              Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

  Найстрашніше, до чого там звикаєш,

     Це, що кожного дня когось втрачаєш.

                                                                                     І навіть, коли я лежу в окопі,

   Думаю про мир в Україні, ваш спокій.

  Я мрію про дім, про роботу, сім'ю, …

Як же хочу скинути з себе броню...

 

 

• Мабуть ще довго болітимуть рани солдат, не швидко загояться і душевні рани. Щодня їм доводиться ризикувати  життям заради нас з вами. Хай в нашіх серцях з величезною силою стукає пам’ять про героїв. Нехай доля дарує всім захисникам нашої  України перемоги ! 

 

• Метод «Прес» /слайд 28/

• Підтвердіть одним словом слова Василя Сухомлинського

“Той, хто по- справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина.” 

запишить його на листочку, закріпіть на калиновому дереві. …

/Очікувані результати: патріот, відданий, миролюбний, роботящий, щирий, дружній, герой, вдячний, громадянин, відповідальний, гуманний …/                                                      патріот                               відданий

 

                                                                                                                                   миролюбний   

 

                                    роботящий                                        щирий                                            

        дружній                                                                          

                                                                                           герой

                       вдячний

                                                                                                                                     громадянин

 

 

                                        відповідальни                                     гуманний      

 

•  
• Ось і я бажаю вам, щоб ви були такими. Щиро любить Україну, пам’ятайте тих, хто нам дарує мир та спокій !

 

/слайд 29/   Учень:

       Тепер ще не легко живеться тобі,  

       Є в тому, мабуть, особлива причина.

       Та все подолає в тяжкій боротьбі

       Незламна моя Україна.

                      Квітуй, мов калина, над плесами вод,

                      Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

                      Хай буде щасливим твій вільний народ,

                         Прекрасна моя Україно!

 

/слайд 30 /