ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Про матеріал
До основних компонентів заняття як системи відносять: зміст навчального матеріалу, методи та засоби навчання, форми організації навчальної діяльності студентів.
Перегляд файлу

Ігор Ліпач

Вінницький транспортний коледж

 

ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ КОГНІТИВНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ

 До основних компонентів заняття як системи відносять: зміст навчального матеріалу, методи та засоби навчання, форми організації навчальної діяльності студентів.

Суттєвий вплив на визначення структури заняття та його композиції, а також перебіг і результати здійснюють учасники навчально-виховного процесу – студенти та викладачі. Від особливостей кожного із них значною мірою залежить вибір приймів пізнавальної діяльності, і продуктивність їх реалізації.

Під когнітивними вміннями розуміють (універсальні) загально навчальні вміння, володіння якими дозволяє студенту самостійно працювати з інформацією у процесі її набуття. Засвоїти знання — це означає бути здатним:

  • відтворити елементи бази навчальної інформації;
  • застосовувати елементи навчальної інформації для розв’язання типових задач;
  • використовувати базу знань для здобуття нової інформації та розв’язання нових задач у нових умовах.

Поняття про piвні  засвоєння елементів бази навчальної інформації дає таблиця 1

з/п

Piвень засвоєння елементів бази знань

Етапи формування

вмінь

Психологічна структура вміння

1

Понятійний

 

Початкове вміння

Засвоєння окремих термінів, фактів без зв'язку між ними. Мало усвідомлена мета вивчення матеріалу. Пошук способів дій. Виявлення окремих властивостей. Спроби аналізу

на основі наявного життєвого досвіду.

Спроби та помилки під час виконання дій

2

Репродуктивний

Уміння сприймати — вибіркові окремі вміння

Розуміння cyті та призначення основних елементів бази знань, усвідомлення мети дiяльнocтi. Знання на основі сприймання, пам’яті. Розуміння властивостей, cnoco6iв окремих дій. Формування окремих навичок використання здобутої навчальної інформації

3

Алгоритмічно -

дійовий

Високорозвинені

вміння

відтворювати i застосовувати знання

Усвідомлення мети. Діяльність на основі

 самомотивації. Знання закономірностей явищ, процесів i зв'язків між ними. Аналіз i синтез сприйнятого. Формування типових навичок. Здатність розв'язувати типові задачі в типових умовах

4

Творчий

Формування вміння створювати нове знання

Рушійними силами пізнання є внутрішній мотив, внутрішня мета. Знання предмета та суміжних предметів. Творче використання piзних yмінь. Розвинуті пам'ять, мислення, емоційно-вольова сфера. Здатність розв'язувати нетипові задачі в нестандартних ситуаціях

Приступаючи до вивчення теми, викладач повинен створити модель засвоєння певного обсягу навчальної інформації, під якою розуміють перелік елементів знань з визначенням рівня засвоєння кожного елемента. До елементів бази знань відносять:

1.Поняття, факти, терміни, символи, судження.

2.Властивості, теорії, критерії, закони.

3.Правила, принципи, норми, методи, процеси, алгоритми, засоби.

Створення моделі засвоєння навчальної інформації з певної теми курсу фізики вимагає від викладача:

  • визначення переліку елементів знань із теми, які повинен засвоїти студент (наводиться в навчальній програмі з фізики);
  • установлення зв’язку даних елементів бази з попередньо засвоєними з кур­су фізики та суміжних курсів. Аналіз стану наявності їх у студентів даної групи;
  • планування роботи з актуалізації необхідних опорних знань і наявного жит­тєвого досвіду;
  • групування елементів знань з метою полегшення їх засвоєння студентами (пла­нування системи занять);
  • розробка моделі засвоєння бази знань із певної теми, яка передбачає кон­кретизацію видів навчальної діяльності, здійснення якої дозволить засвоїти знан­ня на визначеному рівні, добір форм, методів і засобів роботи.

Наявність у людини когнітивних умінь дозволяє їй:

  • визначати вид і призначення інформації;
  • розуміти тексти наукового, художнього та ділового характеру;
  • виділяти основний зміст події, явища, тексту, співвідносити його з власни­ми цінностями та досвідом, надавати йому особистого значення;
  • утримувати в пам’яті одночасно декілька смислів явищ, висловлювань, текстів;
  • відбирати з бази наявних знань і вмінь ті, що необхідні для досягнення цілей або задоволення потреб, використовувати їх для власного розвитку;
  • систематизувати отриману інформацію, на її основі будувати власні твердження, складати опорні конспекти, плани, схеми тощо;
  • вести спостереження за природними об’єктами. На їх основі робити вис­новки, узгоджувати результати спостережень з минулим досвідом і уявленнями, змінювати їх залежно від нової інформації;
  • будувати припущення про можливі причини та наслідки явищ матеріального й ідеального світу, висувати гіпотези й обґрунтовувати їх;
  • бачити проблеми, будувати шляхи їх розв’язання, уміти складати задачі та відшукувати розв’язки.

Когнітивні уміння — полікомпонентний феномен, у складі якого можна виділити: організаційну, операційну, інформаційну та комунікативну складові. Призначення першої полягає в навчанні студентів організовувати свою діяльність із набуття знань (планувати; уміти шукати необхідні джерела інформації, орієнтува­тися в них; знати, як складати конспект, реферат, анотацію, план, розгорнутий план; уміти користуватися системою Internet здобувати необхідну інформацію з різних джерел).

 Зміст операційної складової когнітивних умінь полягає в уміннях виконувати певні дії (пізнавальні, розумові, практичні) за алгоритмами, правила­ми, схемами.

 Комунікативна складова когнітивних умінь уключає групу вмінь,

застосування яких забезпечує здійснення інтерактивного (діалогового) спілку­вання між учасниками. До складу інформаційної складової входять знання та вміння, необхідні для отримання нових знань і застосування їх у різних сферах людської діяльності.

Формування когнітивних умінь неможливе без перебігу когнітивних процесів, до складу яких входять: увага, сприймання, мислення, пам’ять. Усі вони взає­мопов’язані в пізнавальному процесі, протікають відповідно до встановлених психологічною наукою закономірностей і потребують розвитку.

На ефективність сприймання інформації впливають його вид, характерний для кожної особистості, та кількість інформації, що надійшла до мозку від різних органів чуття. Чим більше каналів, якими інформація потрапляє до людини, тим повніша картина образу предмета, який складається в її свідомості, тим краще він запам’ятовується. За характером сприймання учнів поділяють на аудіалів, візуалів, кінестетиків, студентів із комбінованим типом сприймання.

Мислення — складний розумовий процес, продуктом якого виступають знан­ня. У ньому виділяють три аспекти: мотиваційний, операційний і змістовий. Зміс­товий відображає загальновідоме положення: «Людина мислить образами, по­няттями», без яких неможлива розумова дія. Процесуальний аспект мислення пов’язаний із системою розумових дій (операцій), здійснення яких у різних ком­бінаціях забезпечує досягнення поставленої мети. До складу розумових дій входять: порівняння, узагальнення, конкретизація, систематизація, класифікація, аналогія, аналіз, синтез, абстрагування. Кожна з цих дій має свою структуру й алгоритм виконання. Без ознайомлення з ними неможливе навчання студентів усвідомлено та компетентно здійснювати пізнавальну діяльність.

Пам’ять у пізнавальному процесі відіграє особливу роль: по-перше, висту­пає джерелом знань і вмінь, необхідних для отримання нового знання; по-друге, є механізмом збереження набутих знань і вмінь. За визначенням психоло­гів, під пам’яттю розуміють процес одержання, переробки, запам’ятовування та відтворення інформації. Ефективність запам’ятовування залежить від уміння користуватися законами пам’яті, до складу яких входять: закон повторення, закон обсягу знань, закон установки, закон усвідомленого сприймання, закон першого враження, закон асоціацій, закон довжини інформаційного ряду, закон пропускної здатності людини, закон забування, закон накладання інформації та ін. Незнання цих закономірностей значно знижує результативність праці викладача й студентів.

Формування когнітивних умінь має плануватися з урахуванням чотирьохкомпонентного їх складу, можливих чотирьох рівнів засвоєння знань і особливостей перебігу кожного когнітивного процесу. Тому до прийомів розвитку когнітивних умінь повинні увійти: прийоми роботи з інформацією, її сприймання; прийоми розвитку мислення, уваги, пам’яті.

Прийоми, спрямовані на усвідомлення змісту інформації:

  • перекажи текст:
  • постав запитання до тексту;
  • представ зміст інформації різними способами та за допомогою різних зна­ків кодування (слова, формули, графіка, малюнка тощо);
  • визнач, із якими дієсловами (прикметниками) може вживатися дане поняття; визнач зміст підказок, за якими можна впізнати поняття;
  • склади тлумачний словник невідомих понять (тезаурус),
  • відгадай поняття за підказками (загадки);
  • склади запитання різних типів до демонстрацій, малюнків, тексту підруч­ника, пояснення вчителя, відповіді учня (уточнюючого, порівняльного, проб­лемного);
  • опиши малюнок;
  • охарактеризуй поняття за узагальненим планом (фізичне явище, фізична величина, фізичний дослід, фізичний закон, фізична теорія, фізичний прилад,технічний пристрій).

Творчий підхід до конструювання занять, майстерність викладачів та їх прагнення підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів є запорукою того, що в майбутньому заняття набуватиме нових оригінальних модифікацій і за умов появи новітніх організаційних форм, прийомів навчання він не втратить своєї значущості та допоможе студентам у кращому засвоєнні самостійно матеріалу 

Література:

1.Іваницький О.І. Сучасні технології навчання фізики в середній школі:монографія-Запоріжжя-Прем’єр-2002.-266c.

2.Потапова Т.В. Технології навчання фізики як системний спосіб організації навчання//Відкритий урок-№13-15-2003.-С.37-43

3.Сиротенко Г.О. Сучасний урок:інтерактивні технології навчання.-Харків:Основа-2003.-80с.

4.Інтерактивні методи навчання. Досвід впровадження/За ред.В.Шарко-Херсон:Олді-Плюс-2005.-207с

doc
Додав(-ла)
Ліпач Ігор
Пов’язані теми
Фізика, 11 клас, Інші матеріали
Додано
28 травня
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку