Про формування читацької компетентності

Про формування читацької компетентності

Педагогічна наука, законотворці в галузі освіти, вчителі-практики оновлюють, поліпшують, модернізують освітній процес відповідно до змін в глобальному світі, до потреб часу, викликів сьогодення. В освіті сталися великі зміни, і ці зміни відчули на собі всі учасники освітнього процесу: учні, вчителі, батьки. Всі разом пройшли шлях від паперового підручника в шкільній бібліотеці до електронного в Інтернеті, від дошки звичайної – до інтерактивної, від навчання в класі – до дистанційного, від ДПА, ЗНО – до НМТ. Ці зміни в освітньому процесі мали позначитися як позитивні: в учнів з’явилося більше можливостей для отримання якісної освіти, доступ до здобуття повної загальної середньої освіти за певним рівнем розширився, використання можливостей сучасних технологій навчання дозволило створити умови для якісного здобуття освіти, підвищення мотивації навчання, виконання державних стандартів освіти, створення безпечного комфортного освітнього середовища, саморозвитку, самоосвіти здобувачів освіти. Однак картина дещо інша. Зважаючи на умови навчання, можна зрозуміти причини, чому мають місце такі проблеми, як зниження рівня мотивації до навчання, нестабільність навчальних досягнень, пасивність, байдужість учнів. Але не можна все перекласти на час, умови, труднощі. Так, вони позначаються, але попри все школа має знайти ті інструменти, які допоможуть сучасному школяреві адаптуватися, подолати труднощі у навчанні, справитися з  усіма проблемами та викликами.

Про знання можна говорити лише тоді, коли вони стають чинником духовного життя, захоплюють думку, пробуджують інтерес. Активність, життєвість знань – це вирішальна умова того, щоб вони повсякчас розвивалися, поглиблювались. Знання лише й тоді живуть, коли розвиваються й поглиблюються. [1]

То ж завдання вчителя перетворити знання для учня в потребу пізнання, яке захопить думку, сповнить духовний смисл, розкриє горизонти.

У сучасного учня доступ для отримання знань безмежний. Джерел багато, і сьогодні вчитель може бути не на першому місці. Але незаперечною є думка: важливим чинником до самопізнання, саморозвитку, навчання є читання.

“Щоб загальний розвиток дітей стояв на високому рівні, навчіть дитину насамперед добре читати і писати. Від уміння добре читати залежить розумовий розвиток школяра”, – зазначав В. Сухомлинський.  [1]

Читання є найважливішим способом засвоєння базової інформації, специфічною формою комунікативно-пізнавальної діяльності особистості, одним із основних чинників її саморозвитку, тому ефективність читання визначається рівнем сформованості читацької компетентності як пріоритетного компонента загальноосвітньої підготовки школярів. [2]

Формування читацької компетентності розпочинається у дошкільних закладах, наступність забезпечує початкова школа, продовжує  базова, основна, і так читацька компетентність розвивається впродовж усього життя. Це та компетентність, яка не знає меж у досконалості.

Яценко Т. О. подає визначення читацької ключової та предметної компетентностей: читацька ключова компетентність – це якість, що виявляється в готовності та здатності особистості самостійно здобувати і застосовувати пов'язані з читанням знання і вміння для здійснення читацької діяльності, читацького й  особистісного саморозвитку; читацька компетентність як предметна – інтегрований результат навчальних досягнень учнів, який пов'язаний із читацькою діяльністю, здатністю до осмисленого набуття знань і вмінь, передбачених конкретною програмовою темою та шкільним курсом літератури, система ціннісно-світоглядних та естетичних орієнтацій, сформованих на матеріалі високохудожніх творів, здатність до цільового застосування комплексу предметних знань, умінь, способів діяльності в нових навчальних і життєвих ситуаціях. [2]

У статті “Читацька компетентність українських школярів крізь призму матеріалів міжнародного дослідження якості освіти  PISA”  Ніна Голуб привертає увагу до важливих питань: аналіз досліджень читацької грамотності учнів,  визначення ключових моментів, які мають врахувати вчителі української мови та літератури в практичній діяльності для подолання виявлених труднощів у формуванні читацької  компетентності учнів. Труднощі становлять такі вміння: знаходити потрібну інформацію в тексті, особливо якщо вона розпорошена в різних частинах; критично мислити; висувати припущення; критично оцінювати тексти. [3]

Ніна Голуб рекомендує вчителям для подолання виявлених труднощів і проблем у формуванні читацьких компетентностей здобувачів освіти спрямувати освітню діяльність на такі моменти: осмислення змісту прочитаного тексту, що передбачає апеляцію читача до власних знань, позицій чи поглядів з-поза тексту; зіставлення змісту прочитаного з власними ціннісними орієнтаціями; спонукання читачів звертатися до власного досвіду чи знань, щоб порівняти, зіставити чи припустити різні погляди або різні позиції; оцінювання інформації крізь призму власного життєвого досвіду; формулювання й обстоювання власної думки, оцінювання життєвих явищ, моральних, суспільних, історичних та інших проблем сучасності, висловлення щодо них власного ставлення; знаходження потрібної інформації в тексті; виявлення конкретної інформації, яка не вказана прямо; демонстрування широкого розуміння тексту; осмислення якості і стилю написаного. [3]

Це ті орієнтири, які визначають напрямок руху вчителя у формуванні читацьких компетентностей учня за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA/  Слушно. Важливо.

Спілкування з дітьми 7 - 8 класів на уроках, позакласних заходах, позаурочне контактування дозволяє зробити певні висновки про читацькі смаки дітей, їхні інтереси, уподобання, про джерела отримання інформації, про переваги у виборі видів читання (вголос, мовчки), про літературні симпатії до авторів, жанрів тощо. Діти висловлюють думки про те, що їм часом важко зрозуміти зображені епохи, а в них події. На їхній погляд в шкільній програмі багато творів, які великі за обсягом, а часу для  їх прочитання недостатньо. Не бачать сенсу у вивченні віршів напам’ять, введення термінів з теорії літератури. В основному читають художні твори, передбачені навчальною програмою. У більшості  дітей викликали  інтерес і захоплення оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник”, М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, Б. Лепкого “Мишка”, О. Стороженка “Скарб”, Г. Тютюнника “Климко”, твори сучасних авторів В. Нестайка “Тореадори з Васюківки”, Я. Стельмаха “Митькозавр з Юрківки”, вірші Ліни Костенко, Ірини Жиленко, Лесі Українки. Думки дітей можуть свідчити про низький/недостатній рівень сформованості читацької компетентності, що зумовлює слабку читацьку культуру. Проблему цю не можна сховати, завуалювати, над нею треба працювати, щоб повернути дітей до якісного читацького контенту і розвинути читацьку компетентність. Захоплення дітей віртуальним світом, в якому домінують фрагментарність, “кліповість” мислення,  життя в “селфі” і “тік-ток”,  не спрацьовують  на користь читання, його немає в переліку життєвих пріоритетів сучасних дітей, вчителю треба повернути дітей до культури читання, продовжувати розвивати читацьку компетентність. Розвинута читацька компетентність – це той ключ, який відмикає  всі замки до знань з усіх освітніх галузей. Однак некоректно говорити, що діти зовсім не читають. Читають, але це не те читання. Поняття читацької грамотності набуло сьогодні іншого смислу, а тому ті навички читання, які формували понад десять років тому, актуальними залишаються  лише в тому часі, сьогодні читацька компетентність має дещо інший контекст, орієнтири.

Інтернет - це найпотужніше джерело інформації, він без кордонів, і можливість доступу є практично в кожного учня. Тому вчителю варто навчити користуватися технологіями ефективного пошуку, працювати з інформацією за пошуком на різних сайтах, співставляти, узагальнювати, обробляти здобуту інформацію.

Виховати у дітей  інформаційну гігієну – завдання школи і батьків. Дітям важливо розповісти про те, як працює цифрова дійсність, як вона може маніпулювати, які види цифрових маніпуляцій можуть спіткати неповнолітніх, як діяти, щоб не стати об’єктом, жертвою цих маніпуляцій.

Дати розуміння, що значить бути обережними в інформаційному просторі: постійно перевіряти інформацію, шукати автентичні джерела, довіряти лише офіційним повідомленням, фільтрувати прочитане. Як не потрапити школяреві в пастку фейку, на сайти сумнівної репутації, небезпечні сайти, які сайти використовувати для підготовки домашніх завдань, пошуку цільової інформації - в цьому має допомогти і навчити вчитель. Інформаційна гігієна сприяє формуванню культури читання, читацьких компетентностей.

Мотивація учнів до читання – це передумова формування читацької компетентності. Ефективні традиційні і нові форми роботи: поетичні конкурси, з художнього читання, аукціони, літературні квести, дискусії, віртуальні мандрівки, подорожі, створення творчих робіт (есей, фанфік, вірш, коломийка, байка, оповідання, етюд тощо), ментальна карта, літературне свято, зустрічі з письменниками, людьми творчих професій, виставки новинок художньої, науково-популярної літератури, публіцистики, бібліотечні уроки, літературні гуртки.  Це сприяє виявленню творчих особистостей, здібностей дітей. Учителю важливо розкрити в дитині здібність, талант, створити ситуацію відчуття радості успіху.

Радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою, тому вчителю важливо турбуватися про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалася. [1]

“Зрозуміти – це ще не означає знати, розуміння ще не знання.  Щоб були тверді знання, необхідно осмислювання”, – у цьому був переконаний  В. Сухомлинський. [1]

Читання буде осмисленим, якщо створити проблемне питання, поставити конкретне завдання. Розвивати читацькі компетентності допоможуть уроки виразного читання. Діти опановують поняття темп, тембр, пауза, логічний наголос і практично застосовують під час роботи над текстом художнього твору, читання за ролями, на спеціальних уроках.

Важливим моментом на уроці є робота з теорії літератури. Діти мають розумітися на родах, жанрах літератури, уміти визначати композиційні елементи, позасюжетні, створювати “паспорт” художнього твору, оперувати термінами “тема”, “ідея”, “основна думка”, “літературний герой”, “символ”.

Робота з текстами, що належать до різних  стилів мовлення, формує практичні вміння визначати стильову приналежність тексту, робити лінгвістичні повідомлення. Створюючи дописи, статті, твори  у публіцистичному стилі у дітей формуються етична культура, вміння розкривати суть проблеми, бачити її з різних позицій, сторін, висловлювати власну точку зору, проявляти незаангажованість та принциповість. Особливу увагу необхідно приділяти такій формі роботи, як проект, реферат, конспект, тези.  Виконання таких завдань потребує критичного мислення, аналізу, співставлення, узагальнення, вміння знайти потрібну інформацію, опрацювати кілька джерел, осмислити і створити власний продукт на принципах доброчесності і відповідальності.

Читання учнями наукової літератури свідчить про інтелектуальний розвиток учня. Дітей, які мають високий чи достатній потенціал здібностей з навчальних предметів, виявляють інтерес до науки, схиляти до читання наукової та науково-популярної літератури. 

Інтерес до знань неможливий без повсякчасного читання наукової та науково-популярної літератури. Не може бути й мови про непохитний інтерес до знань, якщо учень не виходить за межі підручника. [1]

Уроки з позакласного читання, літератури рідного краю мають потенційні можливості для виховання активних читачів, удосконалення читацьких якостей, розширення кола читання, розвитку культури читання, літературних смаків, формування читацьких компетентностей. При виборі авторів та творів варто зважати на запити дітей, враховувати їхній інтерес, нагальність художнього твору до життєвої ситуації. Вдало підібрані твори діти читають із задоволенням.  Повість “Тореадори із Васюківки” Всеволода Нестайка тримає пальму першості серед творів, які люблять і читають діти як за програмою, так і на уроках з позакласного читання, самостійно.  Цікавою тематикою для дітей є твори про Україну, про матір, про життя дітей-однолітків, пригодницькі твори, гумористичні, фольклорні. Уроки з позакласного читання та рідного краю мають бути не тільки пізнавальними, а й ефектними, щоб  викликати в дітей враження, позитивні емоції, колективне обговорення, мотивувати до читання. Форми їх проведення різні: подорожі, мандрівки, екскурсії, марафон запитань і відповідей, зустріч з умовним письменником, героєм твору. Наприклад: урок літератури рідного краю за темою “Микола Братан: “Література – моє життя” у формі віртуальної подорожі по рідному краю. Матеріал презентації представлений локаціями: визначні місця, відомі люди, письменники і поети Херсонщини (оглядово), життя і творчість Миколи Братана. Урок з позакласного читання “Українські поети про Україну-матір” у формі віртуальної екскурсії Україною із заходу на схід, із півночі на південь під супровід віршів українських поетів про матір і Україну.

Бібліотечні уроки допомагають у виборі художніх творів за інтересами, анонсують новий художній твір, цікавинки науково-популярної літератури, пропагують паперову книгу.

Увагу дітей  привертають відомі люди, історії їх життя. Є багато цікавих постатей відомих людей в будь-якій епос. Певні факти з їхнього життя можна використати на уроці з метою мотивації. На уроці літератури в 7 класі під час вивчення біографії Михайла Стельмаха, коли розповідь заходить про бажання Михайлика вчитися і його любов до книги, дітей варто запитати про письменників, поетів, яким дорогу до творчих злетів, відкрили читання і навчання. Для досягнення  бажаного ефекту доречним є проблемне питання: “Чи  можна досягти життєвих успіхів, вершин світового визнання, яких досягли Іван Франко, Тарас Шевченко, Леся Українка, Михайло Стельмах, сучасні успішні люди, наприклад, Білл Гейтс, якщо не читати книжок або читати мало, якщо не займатися самоосвітою?”.

Велика роль у формуванні читацьких компетентностей належить літературним конкурсам різного рівня (від шкільних до державних), позаурочним заходам (літературні свята, композиції, квести, вікторини тощо), в яких діти можуть виявляти креативність, нестандартність, індивідуальність, самобутність.

Глобальні зміни, нові реалії життя спонукають учителя адаптувати методи, форми, прийоми до сучасного освітнього процесу, вимог часу. Візуалізація – ефективний метод навчання, спосіб передачі інформації. Візуалізувати навчальний матеріал допомагають різноманітні інтернет-сервіси. Для формування читацької компетентності ефективним є буктрейлер – форма популяризації книги, новий жанр рекламно-ілюстративного характеру. Завдання за бажанням: створити малюнки до прочитаних творів, дизайнерське оформлення титулки книги, колаж – дітям є цікавими.

Перегляд уривків з фільмів за творами вивчених письменників, прослуховування аудіозаписів художніх творів залучає дітей до мистецтва в широкому розумінні.

Цитати, афоризми відомих людей ефективні на уроці як аргумент, як приклад, як мотиватор, як засіб створення емоцій, креативу.

Сучасні діти швидко адаптуються до перемін, вони соціально активні, комунікабельні, креативні, впевнені користувачі інформаційних сервісів мережі Інтернет, але, на жаль, не всі усвідомлюють істинної  ролі читання у навчанні впродовж життя для досягнення життєвих цілей. Учитель володіє всіма інструментами, щоб подолати труднощі і вирішити проблеми щодо формування читацьких компетентностей сучасних школярів. У кожного вчителя свої секрети, свої особливі принципи,  дієві методи.

Використана література:

1. Сто порад учителеві. Сухомлинський В. О. [Електронний ресурс].-   Режим доступу: https://pedagogy.lnu.edu.ua/departments/pedagogika/library/xrestomatia/sukhoml_100porad.pdf

2. Яценко Т. О. Development of readership competence of students in the conditions of the information society (application of variational forms of organization of literary studies). Книга в академічному дискурсі: філологічний, методичний та мистецтвознавчий аспекти: збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2018. С. 99-104.

3. Голуб Н. Стаття. Читацька компетентність українських школярів крізь призму матеріалів міжнародного дослідження якості освіти PISA [Електронний ресурс].- Режим доступу:

https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/373

https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/373/307