ПРОЄКТ З НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ». Категорія: Виховна робота

ПРОЄКТ «НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА. НАЦІОНАЛЬНІ ЦІННОСТІ»

Мета :

• реалізація оновленого змісту освіти відповідно до Закону « Про освіту», нового Держстандарту та Концепції НУШ;
• чітке розуміння аспектів сучасної української школи, здатної підтримувати учнів у їх прагненні ставати новаторами, використовувати набуті знання та креативний підхід щодо нових винаходів на користь суспільства;
• створення сприятливого середовища для навчання, самовираження і самореалізації здобувачів освіти та  умов для різнобічного розвитку особистості: інтелектуального, соціального, морального і фізичного; індивідуалізації та диференціації навчання.  

Очікувані результати:

1. Створення нового освітнього простору для 1-6-х класів з метою упровадження нового Державного стандарту початкової та базової загальної освіти,  освітнього середовища для різнобічного розвитку, виховання й соціалізації особистості, яка відповідатиме вимогам часу.
2. Створення умов для  якісного переходу до другого етапу впровадження НУШ.
3. Узагальнення основних шляхів, форм, засобів та умов, які забезпечують якісну організацію освітнього процесу.
4. Запровадження інноваційної діяльності в роботі педагогів, адміністрації ліцею.

Національні цінності

1. Українська національна ідея.

2. Незалежність України.

3. Свобода, національна гідність і честь.

4. Патріотизм.

5. Національна ідентичність.

6. Мова, культура.

7. Пам’ять (національна, історична).    

Характеристика національних цінностей

Українська національна ідея – духовна основа життєдіяльності нації, система соціокультурних координат, яка задає їй світоглядні та цілепокладаючі орієнтири, визначає ціннісні орієнтації. На побутовому рівні – це відчуття й розуміння спільності історичної долі, усвідомлене сприйняття нерозривності генетичного зв’язку нації, держави, особи, власний ідеал народу, що є узагальненим (часто інстинктивним, підсвідомим) уявленням про призначення нації та її місце в навколишньому світі. Як духовний фундамент самопізнання й самоствердження нації. В ідеалі національна ідея містить в узагальненому вигляді відповіді на питання: «Заради чого живе нація?», «Яким ціннісним орієнтирам вона надає перевагу?», «Як реалізує свій творчий потенціал в оточенні інших спільнот?».

Державна незалежність України – це політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет. Сутність поняття «незалежність» полягає у можливості суб’єкта (держави, спільноти, окремої фізичної особи) приймати самостійні рішення, які підпорядковуються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів, а «самостійність» – здатність самостійно визначати цілі, завдання та методи їх досягнення, вирішувати питання і проблеми за власний рахунок, свобода вибору тієї чи іншої поведінки.

Свобода – вільний прояв себе та відповідальність за свої дії; право на вільне волевиявлення, відстоювання власних та суспільних інтересів, а також демократію та національну ідентичність. Народ, позбавлений свого національного обличчя, не може повноцінно самовиражатися та розкривати свій потенціал, забезпечувати поступ нації та держави.

Національна гідність – інтегральна цінність (надцінність), що охоплює: самоповагу, самооцінку, самоконтроль, внутрішнє визнання, самовдосконалення. Базовий елемент самосвідомості людини і нації, усвідомлення своєї неповторності не тільки як особистості, а й як нації, необхідності цінувати себе, а також аналізувати себе збоку.

Честь – соціальна цінність, яка свідчить, з одного боку (об’єктивного), про значущість особи для суспільства, що визначається у процесі суспільної життєдіяльності людей у зв’язку з її належністю до тієї чи іншої конкретної групи: соціальної, професійної, національної та іншої, а з іншого (суб’єктивного) – про особистісну значущість особи як представника соціальної, професійної, національної та іншої конкретної групи людей, що визначається на основі власного внутрішнього духовного світу, суспільної та індивідуальної свідомості й самосвідомості.

Патріотизм – високосмислове почуття-цінність, що характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини та до самої себе. Базовими складниками патріотизму є: почуття власної причетності до свого народу, усвідомлення спільності власної долі з долею нації; любов до того місця на землі, де людина народилася; сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави; готовність відстоювати незалежність держави, служити і захищати її, розділити з нею свою долю.

Національна ідентичність – почуття нації єдиним цілим; почуття приналежності до однієї держави або однієї нації незалежно від свого юридичного статусу та громадянства; ототожнення себе з Україною, малою батьківщиною, родиною.

Мова – фундамент існування української нації і держави, визначник етнічної та національної приналежності. Саме мовою визначається, формується і закладається свідомість. Яка мова – така й свідомість. Сьогодні українська мова для кожного свідомого українця – це його персональна ділянка загального кордону самоідентифікації української нації, яку він особисто має захищати.

Культура– предметне поле формування цінностей; система перекладу цінностей сьогодення в буття людини, у зміст її життєдіяльності, спосіб побудови людського життя завдяки досвіду минулих поколінь, реалізованих і нереалізованих можливостей історичної діяльності. Культура є своєрідним підсумком всієї різноманітної діяльності людини як сукупність матеріальних і духовних цінностей, як складна ієрархія ідеалів і сенсу, значущих для конкретного суспільного організму.

Національна пам’ять – феномен суспільної свідомості, селективно збережена нацією сукупність знань, уявлень та ціннісних оцінок тих подій минулого, які справили вирішальний вплив на її становлення, самоідентифікацію, державотворчі та цивілізаційні досягнення й консенсусно сприймаються в суспільстві як найбільш значущі для його самозбереження, консолідованого існування та конструктивного розвитку в майбутньому. До відродження національної (історичної) пам’яті належить усе, що відображає історичний шлях українського народу, його боротьбу за волю аж до сьогодення, а також пам’ять про особистостей, які полягли за незалежність українського народу.

Виховні орієнтири національних цінностей:

• формування осмисленого патріотизму та державницького світогляду особистості, її мовної компетентності;
• утвердження суверенітету та незалежності України;
• виховання любові до рідного краю, Батьківщини, народу;
• формування етнічного самоусвідомлення особистості;
• формування відчуття своєї приналежності до України: відповідальність за долю народу, рідного краю, свого міста (села); розвиток прагнень до збереження та примноження духовного й матеріального багатства українського народу;
• виховання любові та шанобливого ставлення до державної символіки, її символів, оберегів;
• формування історичного, краєзнавчого та культурознавчого світогляду школярів, розвиток їхньої історичної пам’яті;
• виховання поваги і толерантного ставлення до представників інших етносів, віросповідань і культур;
• розвиток навичок пошукової та науково-дослідницької роботи з вивчення історії і культури рідного краю;
• професійне самовизначення особистості у сфері історико-культурної діяльності.