Про пилові та піщані бурі Пилові бурі - це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту.

Про пилові та піщані бурі

     Пилові бурі - це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинки, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки).

    Піщані та пилові бурі — найпоширеніші у посушливих та напівзасушливих регіонах. Вони зазвичай утворюються під впливом гроз (або сильних градієнтів тиску, пов’язаних із циклонами), що призводять до збільшення швидкості вітру на великій площі. Ці сильні вітри піднімають велику кількість піску та пилу з оголених сухих ґрунтів в атмосферу, переносячи їх на сотні та тисячі кілометрів. Близько 40% аерозолів у тропосфері складають частинки пилу як наслідок вітрової ерозії.

    Частинки пилу зазвичай розсіюються в повітрі після (або до) піщаної бурі. Інколи такі частинки нікуди не рухаються, а лише розгойдуються майже на одному місці, що також істотно впливає на поле зору. Це явище називають пиловим туманом (або піщаним туманом).

   Піщані бурі виникають зазвичай за високих температур, які спричиняють пересихання та розтріскування ґрунту. Однак піщані бурі починаються при певних критичних швидкостях вітру, які залежать від рельєфу та структури ґрунту. У більшості випадків вони починаються зі швидкістю вітру 10-12 м/с. Навіть при швидкості 8 м/с влітку на лісовій підстилці буває легка піщана буря.

   Після відриву від поверхні частинки пилу піднімаються на вищі рівні тропосфери за допомогою турбулентного перемішування і конвективних висхідних потоків. Потім вони можуть переноситися вітрами протягом певного часу в залежності від їх розміру та метеорологічних умов, перш ніж знову повернутися на поверхню. У той час як більші частинки осаджуються швидше, частинки менших розмірів більшою мірою схильні до перенесення. Пил також вимивається з атмосфери опадами. Термін «пилова буря» зазвичай використовується при винесенні в атмосеферу частинок з глинистих або суглинистих ґрунтів. У піщаних пустелях (наприклад, у Сахарі, Кизилкумах, Каракумах та ін.), коли вітер несе мільйони тонн і більше повітря (пісок), за винятком найдрібніших частинок, вже використовували «піщані бурі».

     Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу.   

    Червоні бурі тривають довше - протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2-3 км, але найчастіше - 1-1,5 км.

 В зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі.

    Страшні пилові бурі не менш небезпечні, ніж руйнівні урагани або торнадо. Підняті ними в повітря пил і пісок здатні завдати непоправної шкоди інфраструктурі, знищити посіви, стати причиною загибелі людей і тварин. Рік від року із-за опустелювання колись родючих земель пилові бурі приходять все частіше, зароджуючись в безлюдній місцевості і потім обрушуючись на населені регіони.

    У 2009 році на Австралію обрушилася сильна піщана буря, яка розтягнулася на 1000 кілометрів і мала більше 500 кілометрів в ширину. Вона накрила кілька десятків міст, а вчені підрахували, що в цей час з материка в повітря здіймалося близько 75,000 тонн піску щогодини.

Часто причиною виникнення пилових бур у місцевості, де їх зазвичай не буває, є посуха.      

     На сході Азії майже кожен рік виникає серія найпотужніших пилових бур, які несуть стільки піску, що забруднюють повітря навіть у Канаді та США, перетинаючи океан.

    На планеті Марс бувають пилові бурі, які іноді тривають місяцями.

    При особливо сильній піщаній бурі видимість обмежується парою десятків метрів, але іноді, коли концентрація пилу в повітрі невелика, все виражається лише ніби висить у повітрі мутної імли.

    Обов’язкові умови для виникнення пилової бурі - суха поверхня грунту і швидкість вітру не менше 6-8 метрів в секунду.

    На півночі Китаю з-за варварського землекористування опустелювання йде із страхітливою швидкістю, в пустелю перетворюється близько 1000 квадратних кілометрів простору щорічно. Там з’являються нові піщані бурі, які потім обрушуються на околиці, продовжуючи процес опустелювання.

    У пустелі Сахара кожен рік народжуються піщані бурі, які доносять піщинки навіть до острівної країни Кабо-Верде.

    Для боротьби з пиловими бурями застосовуються посадки лісів і засіювання грунту травами. Дерева зупиняють вітер або хоча б зменшують його швидкість, а трава скріплює верхній шар грунту.

    Пилові бурі нерідко переносять небезпечні віруси та бактерії з однієї частини світу в іншу.

   Від пилових бур страждає безліч країн, але найбільше дістається Єгипту і Мавританії.

                                 Запитання до тексту

1. Що називають пиловою бурею?
2. Які бувають пилові бурі?
3. За яких умов виникають?
4. Чим небезпечні ці бурі?
5. Якої висоти можуть сягнути?