Проблема вселюдського гуманістичного пафосу новели «Гер переможений» Любові Пономаренко

Тема.  «…Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом»(Ліна Костенко). Проблема вселюдського гуманістичного пафосу новели «Гер переможений» Любові Пономаренко

Епіграф уроку . «У війні не буває тих, що виграли – тільки ті, що програли» Артур Невілл Чемберлен.

Мета :  ознайомити учнів з життям і творчістю Любові Пономаренко; вчити уважно читати й аналізувати її новелу "Гер переможений", визначаючи наскрізний гуманістичний пафос твору; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; формувати світогляд учнів; виховувати риси чуйності, доброти , милосердя, гуманності; розкрити зміст поняття "новела", знайти її ознаки у творі.

Цілі .

Учні знатимуть: цікаві факти з життя Л. Пономаренко; зміст новели "Гер переможений"; тлумачення літературознавчого поняття "новела".

Учні вмітимуть: пояснювати значення терміна "новела" визначати провідну думку в кожному епізоді твору; коментувати власне розуміння закінчення твору; визначати основну ідею твору, обґрунтовувати її; висловлювати свої думки щодо ролі й значення гуманізму в розвитку людства і духовності кожної людини.

Тип уроку.  Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

 Слайд 1. Війна – страшне явище. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на

долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, не легша була доля дітей,

жінок, стареньких, які залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від

голоду і холоду. Як правило, на війні є переможці й переможені. Переможців, як правило, уславлюють, схиляють перед ними в пошані голову. А от як бути з переможеними? З тими, наприклад, хто потрапив на війну не зі своєї волі? Це дуже складне питання, сьогодні спробуємо з ним розібратися.

 Слайд 2. Мільйони звичайних людей віддали своє життя в Другій світовій війні, щоб ми з вами зараз могли жити щасливим безтурботним життям. Серед них - червоноармієць Михайло Семенович Фісун один із тих, хто власними руками здобував Велику перемогу у боротьбі із фашистською Німеччиною. Він не був полководцем, начштабу чи офіцером Радянської армії. Але його подвиг, як і інших простих червоноармійців, вартий того, аби ще багато поколінь із вуст в уста передавали розповіді про звичайного радянського солдата. Лист. Загинув він 26 березня 1945 року, не доживши лічені дні до Великої Премоги.

Слайд 3. Отже, темою нашого уроку є слова відомої української поетеси Ліни Костенко: «…Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом»(Ліна Костенко). Проблема вселюдського гуманістичного пафосу новели «Гер переможений» Любові Пономаренко».

  Слайд 4.На уроці ми ознайомимося з творчою біографією письменниці Любові Пономаренко; навчимося  аналізувати новелу «Гер перможений»,пояснюючи провідну думку; познайомимося з новим для вас жанром епосу – новелою;  удосконалюватимемо навички самостійної роботи в умовах дистанційного уроку.

 Слайд 5. Погляньте на епіграф нашого уроку. Це слова британського державного діяча Артура Невілла Чемберлена«У війні не буває тих, що виграли – тільки ті, що програли» . Поміркуйте над ними, ми ще повернемося до епіграфа в кінці уроку.

 

ІV. Знайомство з біографією письменниці.

Слайд 6. Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Завжди хвилюють твори, в яких авторки так тонко і по-жіночому фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко.

 

Вона з ніжністю згадує невеличке село Іванківці на Чернігівщині,де вона народилася 25 березня 1955 року в учительській сім’ї, бо це її батьківщина, бо саме там, у дитячі роки, вперше проявився її талант. Дівчинка відчувала особливий зв’язок із природою, захоплювалася кожним листочком, комашкою. Одного разу, у пошуках сестри, старший брат Люби Володя зійшов униз до бурчака і побачив, що чотирирічна дівчинка сидить біля води і тримає в пелені гадюку. Він вжахнувся, а Люба мова із захопленням : «Дивись, яка в мене велика гусінь!». Це тісний зв’язок залишився у письменниці на все життя.

Слайд 7. Писати вірші почала ще задовго до школи, а перші дитячі вірші друкувала у Срібнянській районній газеті під псевдонімом Олеся Циганко.

1972 року десятикласницею Люба стала учасницею республіканської наради обдарованих учнів у Києві,там впреше мала змогу поспілкуватися з відомими письменниками Олесем Гончарем, Юрієм Збанацьким,Тамарою Коломієць, Дмитром Білоусом,того ж року вірш юної поетеси було надруковано у колективній збірці «Барвиста планета».

  Тоді дівчинка писала вірші, проте захоплення поезією в дорослому віці поступилося захопленню прозою. Життя цієї жінки не стояло на місці - після закінчення педагогічного інституту деякий час вона вчителювала в рідних місцях. Випробовувала себе і в журналістиці, працювала в редакції районної газети. Згодом письменниця покидає свою малу батьківщину і від 1987 року мешкає на Полтавщині, нині - у містечку Гребінка.

Слайд 8.

 Письменниця стала автором книг

«Тільки світу» (1984):

«Дерево облич» (1999);

«Ніч у кав’ярні самотніх душ» (2004);

 «Портрет жінки у профіль з рушницею» (2005);

«Помри зі мною» (2006);

«Синє яблуко для Ілонки» ( 2012).

Слайд 9. Творчість авторки відзначена багатьма літературними преміями.

 

Слайд 10.У 1999 році вийшла збірка оповідань Любові Пономаренко «Дерево облич». Саме із цієї книги  твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів, адже в місті Гребінка, де довгий час діяла літстудія «Євгенова світлиця», яку  вела Л. Пономаренко, чимало будинків після війни спорудили полонені, колишні  німецькі солдати.

Слайд 11. А зараз закріпимо набуту інформацію за допогою онлайн-гри «Я мільйонер»

 

Слайд 12. Щоб спробувати розібратися з історією німецьких військовополонених, слід насамперед відповістити на запитання про їхню кількість в СРСР. За німецькими джерелами, у Радянському Союзі перебували в полоні приблизно 3,15 млн німців, з яких приблизно 1,1–1,3 млн не пережили полону.

Можна пригадати «Марш ганьби», що відбувся 16 серпня 1944 року. Того дня вулицями Києва провели 36740 німецьких військовополонених, включаючи 549 офіцерів. Солдатів вермахту вишикували по десять чоловік в ряд, а сама колона конвойованих розтягнулася на п'ять кілометрів.

Військовополонені крокували по Києву протягом п’яти годин - з десятої ранку і до третьої години дня.

До речі, якщо говорити про відбудову Києва німцями, то й зараз збереглися будинки, які ті зводили. Так званий «Німецький квартал» . Цей квартал у 1947-1952 роках проектували вільнонаймані німецькі архітектори, а будували – військовополонені.

Давно відгриміла найстрашніша війна XX століття. Все менше залишається її очевидців - сивих ветеранів, які ще пригадують роки, коли здавалося, що розпечене від гарячого заліза небо злилося з багряною від крові землею...

Слайд 13. Асоціативне гроно війна.

Слайд 14. Військовополонений.

 

Слайд 15. Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Слайд 16. Ознаки новели.

Слайд 17. А зараз порівняймо, що ж спільного та відмінного у новели та оповідання,жанром, з яким ви вже знайомі.

 

Слайд 18.

V.Робота з назвою новели

Гер – німецьке звертання до чоловіка, те саме, що «пан».

Слайд 19. А зараз прослухаймо текст новели.

 

VІ. Аналіз твору

Слайд 20.

Україна ще й досі не підрахувала остаточно усіх своїх втрат у тому безглуздому бойовищі. А вже пізніше народилось ще одне поняття - „діти війни” - таке неприродне й жахливе! Це вони спізнали всі труднощі життя в німецькій окупації, це вони місяцями ховалися у товарних поїздах, пробираючись у тил, ставали „синами полків”, героями-партизанами, полоненими фашистських концтаборів...

 

 

Саме від імені такої „дитини війни” ведеться розповідь у новелі „Гер переможений”. Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим німцем Фрідріхом тільки тому, що забагато горя принесли окупанти в їхнє дитяче життя, на їхню рідну землю. Вони ще не розуміли, що й для хворого солдата ця війна стала трагедією: він втратив домівку й сім'ю, про яку нагадувала лише невеличка фотографія найрідніших у світі людей - двох маленьких донечок

 

У творі ми зустріли чимало незнайомих слів з німецької мови, що ж вони означають.

 

 

Слайд 21.

 

Тема твору: зображення важкого життя військовополоненого.

 

Основна думка твору: людина за будь-яких обставин повинна залишатися Людиною.

 

Ідея твору: осуд війни, бо вона приносить горе, заклик перед будь-якими обставинами залишатися людиною, утвердження співчуття та прощення.

 

Слайд 22.

Композиція (від лат. componere — складати, поєднувати) — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї.

 

Слайд 23.

Експозиція: полонені німці зводять будинки.

Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів.

Розвиток дії: хвороба Фрідріха, робота під час хвороби

Кульмінація: самогубство Фрідріха.

Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.

 

Слайд 24.

- Які слова, словосполучення несуть символічний характер або на щось натякають?

- Як вони називаються в літературі?

 

 Слайди 25, 26, 27,28, 29,30, 31.

 

(Художня деталь — засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива

особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива

композиційна та характерологічна функція.

1. Цеглинки – уособлення любові німців до праці, спогади про рідну домівку.
2. Їжа, яку передавали люди полоненим – співчуття.
3. Насіння квітів – зародження майбутнього життя.
4. Фотокартки німецьких полонених  –  згадка про мирне життя.
5. Хрест із паличок – крах надій та сподівань.
6. Квітка нагідка – всеперемагаюча сила добра.
7. Міцний будинок – символ того, що творча праця людям потрібніша, ніж війна та руйнування.
8. Фотокартка доньок Фрідріха – спомин про мирне життя.

 

•           Подумайте, будь ласка, яка з цих деталей найкраще передає зміст твору? Це фотокартка дівчаток.

 

Слайд 32.

А зараз перейдемо до інтерактивної вправи «Знайди пару».

 

Слайд 33.

Подумайте, чого насправді більше в новелі, добра чи зла? Разом з такими ж полоненими, як і він, Фрідріх будував будинок, де згодом мали оселитися українські сім'ї, у тому числі й родина нашої героїні. Проте не витримав німець безнадії, хвороби, наклав на себе руки. А, може, останньою краплею, що штовхнула його на цей крок, була недитяча жорстокість дітей: витолочені посаджені ним нагідки, хрестик із паличок, перев'язаних травою, дошкульні грудки, що вціляли в нього...

 

І лише коли дівчинка подорослішала, вона збагнула всю несправедливість становища. Це війна знедолила, позбавила щастя і життя Фрідріха, який був звичайним солдатом, що за чиїмсь злочинним наказом узяв до рук зброю і прийшов на чужу землю як ворог, як загарбник. Так, він прийшов як ворог, але тепер, переможений, набрав подоби звичайної людини, яку вже неможливо було ненавидіти...

 



Слайд 34.

Для закріплення вивчених понять виконаємо інтерактивну праву «Вставте пропущені слова».

 

Слайд 35.

Ото ж повернемося до епіграфа уроку,чи згодні ви зі словами Артура Невілла Чемберлена? Дійсно, жодна країна, навіть вигравши війну, не вийшла з неї переможцем, бо ж війна несе руйнацію, втрати, смерть. Пам’ятаймо про це.

 

Слайд 36.

Домашнє завдання.

Фанфік, або фенфік (від англ.fan ‒ шанувальник і fiction ‒ художня література), — текст, у якому використано ідеї, сюжет або (та) персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або кінематографічного).