Процес модернізації — руйнування традиційного суспільства. Презентація до підручнику Васильків "Історія: Україна і світ" НУШ

Процес модернізації — руйнування традиційного суспільства 8І33

Повторимо: Манор — це велике сільське господарство або маєток у Західній Європі, яке належало феодалу. У манорі жили селяни, які працювали на землі та виконували повинності на користь власника. Феод — це земельне володіння, яке надавався васалу (служителю) від сеньйора (власника) за службу. Феод був основою феодальної системи, де земля і влада були пов’язані з обов’язками та вірністю. Знайдіть суттєву відмінність манору від феоду

Поясніть слова: рента, модернізація,фільварок, традиційне суспільство плата за користування землею або майном, яку селяни сплачували власнику землі у вигляді грошей, продуктів або праці.це процес оновлення, переходу від старих традицій до нових, сучасних форм господарства, техніки, суспільних відносин.велике сільськогосподарське підприємство, що виробляло продукцію для продажу на ринку. Вони виникли для збільшення виробництва зерна, особливо на українських землях, і призвели до посилення залежності селян від землевласників.суспільство, в якому зберігаються старі звичаї, порядок, повага до авторитету, і зміни відбуваються дуже повільно. У такому суспільстві основою життя є сільське господарство та родинні зв’язки.

Зміни в селянському світіЗміни у відносинах між селянами та землевласниками за Ранньомодерної доби. За Ранньомодерної доби в Європі відносини між селянами та землевласниками почали змінюватися. Через зростання населення землі бракувало, тому сеньйори почали надавати селянам особисту свободу в обмін на те, що вони продовжуватимуть господарювати на їхніх землях. Таким чином, взаємини перетворилися з феодальних на ділові, де сеньйор був скоріше партнером, що надавав землю в оренду. Це дозволило деяким селянам стати заможнішими та наймати на роботу бідніших односельців. Порівняйте становище європейських та українських селян Особливості становища українських селян порівняно із західноєвропейськими. На відміну від західноєвропейських селян, які отримували більше свободи, українські селяни опинилися в гіршому становищі. Для збільшення виробництва зерна на продаж у Європу створювалися фільварки — великі товарні господарства. Поширення фільварків призвело до того, що українські селяни втрачали особисту свободу, їх змушували працювати на землевласника, а їхні власні наділи землі зменшувалися. Щоб уникнути примусової праці, селяни тікали в Дике поле або приєднувалися до козаків.

Мета і суть аграрної реформи XVI століття, її вплив на соціальні відносини та господарське життя в українських землях. Метою аграрної реформи, відомої як «волочний перемір», було підвищення врожайності фільваркових і селянських господарств та збільшення виробництва зерна на продаж. Також реформа мала на меті впорядкувати земельні володіння та наповнити державну скарбницю. Суть реформи полягала у перемірюванні та перерозподілі земель на ділянки — волоки (від 16,8 до 21,8 га). Селяни отримували волоку або її частину залежно від наявності робочої худоби. За користування землею вони мали відробляти два дні на тиждень у фільварку або платити грошовий податок (чинш). Вплив реформи був значним. Вона призвела до розшарування селян на заможніших і бідніших та зруйнувала сільську громаду, оскільки волоки стали спадковим володінням. З одного боку, реформа сприяла поширенню ринкових відносин та розвитку ремесел, але з іншого — посилювала залежність селян від землевласників і змушувала їх або йти в козаки, або все життя працювати на пана. Знайдіть та поясніть в тексті нові слова: волоки, чинш

Нові суспільні верстви. Буржуазія та наймані працівники. Буржуазія — це новий суспільний прошарок, до якого належали заможні містяни, купці та власники мануфактур. Вони мали капітал, володіли засобами виробництва та використовували найману працю для створення товарів і продажу їх на ринку. Наймані працівники — це особисто вільні люди, які не мали власної землі чи засобів виробництва, тому були змушені працювати на власників мануфактур (буржуазію) за заробітну плату.

Особливості становища нових категорій населення Європи Нового часу. Буржуазія поступово накопичувала багатства та посилювала свій вплив у суспільстві, хоча формально ще належала до непривілейованого стану «людей, що працюють». Їм доводилося конкурувати з цехами, які мали монополію на виробництво певних товарів. Наймані працівники, особливо некваліфіковані, перебували у важких умовах. Власники підприємств встановлювали для них жорсткі норми, довгий робочий день та низьку оплату. Умови праці часто були небезпечними для здоров’я, а в разі травми чи смерті на виробництві жодних компенсацій не було. Жінки та діти також працювали, але отримували меншу платню, ніж чоловіки. Зробіть висновок о правах жінок і дітей в Новому часі

Робітники вважали механічні пристрої «ворогами», оскільки їх поява не покращила, а навпаки, погіршила умови праці. Машини дозволяли власникам мануфактур замінювати кваліфікованих робітників на менш кваліфікованих і платити їм менше. Це призводило до звільнень, посилення експлуатації та знецінення людської праці. На знак протесту в Англії виник рух луддитів, учасники якого нищили верстати та інше майно роботодавців, вбачаючи в машинах причину своїх бід. Опрацюйте відео. Знайдіть плюси та мінуси індустріалізації: https://www.youtube.com/watch?v=XCIDNd. Bfotg

Українські князі, братчики і козацтво1. Зміни в соціальній структурі українського населення в період Нового часу. У період Нового часу соціальна структура українського населення зазнала поступових змін. Політична влада залишалася в руках шляхти, зокрема руської знаті, яка брала участь у місцевих сеймиках і займала урядові посади. В містах влада належала переважно німецькому та польському католицькому населенню, тоді як українські православні міщани об’єднувалися у братства. Козацтво ставало впливовою силою, захисником прав православних і учасником релігійного й культурного життя. Загалом відбувалося посилення ринкових відносин, розшарування селянства, а також формування нових соціальних інститутів і об’єднань.2. Функції братств. Захист культурних і релігійних прав православних українців. Організація освіти через створення шкіл і підтримку освітніх установ (наприклад, Острозька академія). Ведення культурно-просвітницької діяльності, підтримка друкарень. Надання соціальної допомоги потребуючим, утримання шпиталів і притулків. Забезпечення автономії у церковних справах (право ставропігії). Консолідація різних верств православного населення — містян, шляхти, козаків. Встановлення норм поведінки і контролю за членами братства.

3. В.-К. Острозького та П. Сагайдачного можна назвати меценатами освіти. Василь-Костянтин Острозький і Петро Сагайдачний активно підтримували освіту та культуру. Острозький заснував Острозьку академію — найстарішу науково-освітню установу в Україні. Сагайдачний опікувався братськими школами, був учасником Київського братства і залишив їм своє майно для освітніх і релігійних цілей. Вони не просто спонсорували освіту, а були її активними покровителями й організаторами, тому їх доречно називати меценатами освіти. Проведіть дослідження, наведіть конкретні приклади меценацтва з життя Василя-Костянтина Острозького і Петра Сагайдачного.