Проект для учнів початкових  класів(1-2клас)

Рід. Родина. Україна.

Мета: Виховання в учнів любові до рідного краю, держави, родини, народу; поваги до українських звичаїв, обрядів, традицій; формувати відчуття своєї приналежності до України, усвідомлення себе українцем, прагнення до збереження та примноження духовного багатства України.

                                                        Хід заходу

1.Вступне слово вчителя.

Дорога наша шкільна та класна родино! Шановні гості! Сьогодні ми зібралися в цій святковій залі,щоб ще раз довести, яке велике значення має для виховання дитини материнське тепло,підтримка близьких, батьківська порада .Найкращим прикладом для дітей  є повноцінна сім я,родина,у якій панує мир,спокій, злагода. Майбутнє української нації—це наші діти. Яким воно буде? Це залежить тільки від нас. Всі ми—народ  України,який складається з родин великих і малих,працьовитих та дружніх. Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини –народ. А що таке родина ?

Наші дітки разом зі своїми батьками провели невелике дослідження і склали своє родове дерево .

(Демонструють малюнки родового дерева)

До сьогоднішнього свята діти підготували коротеньку розповідь про своє життя, спільну працю та відпочинок. Ці розповіді ми зараз послухаємо.

2.Виступ учнів.

1-й учень.

Всі ми вдячні матерям за ласку,

Ви для нас ніколи не старі…

В рідний дім ввійдемо, наче в казку,

Добрі, милі, любі матері.

2-й учень.

Батько розуму навчає,

Мати приголубить.

Ніхто мене так на світі ,

Як вони не любить!

3-й учень.

Діти мріють ,ласкою зігріті,

Щоб ніколи не було біди…

Щоб були рідніші в цілім світі

Тато й мама з ними поруч назавжди.

4-й учень

Люблю матусю,батька люблю,

Люблю хатинку рідну свою,

Люблю садочки,ліси,поля ,

Бо все- це рідна моя земля.

5-та учениця

Я ще маленька,вчусь в першім класі.

Ходити до школи я дуже люблю,

Гарно малюю,вчуся писати,

Тому дуже раді мама й тато.

Так коротенько і все про сім ю,

Всіх цілую,бо дуже люблю.

6-й учень

Я буду вчитись на одні п ятірки,

Щоб мамі не було за мене гірко.

Мама нам завжди говорить,

Що ми з татом дуже схожі.

І характер,і лице,

І я не шкодую про це.

А також я дві бабусі маю.

Завжди в усьому  їм допомагаю.

А як чудово ,що у мене є дідусь!

Велосипеда поламати не боюсь.

7- ма учениця

Ми любим вас, кохані мамо й тато,

Ми вам бажаємо здоров’ ячка багато,

Ми хочемо ,щоб ви завжди раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа.

3.Вчитель.

Нехай в нашому серці завжди буде спогад про родину,про рідну домівку, розквітлі черешні хати і материнську пісню.

Пісня «Чорнобривці»(виконують учні)

Чорнобривців насіяла мати

У своїм світанковім краю

Та й навчила веснянки співати

Про квітучу надію свою.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої ,моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки та зустрічі знаю,

Бачив я у чужій стороні.

Чорнобривців із рідного краю,

Що насіяла ти навесні.

Приспів.

Прилітають до нашого поля

Із далеких країв журавлі.

Розквітають і квіти,і доля

На моїй українській землі.

Приспів.

Ось добігла кінця наша зустріч. Сьогодні ми більше дізналися про свої родини, мені хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас на свято, діти, за те, що ви любите свою неньку-Україну, свою родину .Хочеться побажати вам:

Хай біда і горе минають ваш дім.

Доброго здоров ‘я зичу вам усім.

4.Підсумок.

Учні всі разом:

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна.

Це моя Батьківщина,

Що,як тато і мама,одна!