Гімназія №8 Дрогобицької міської ради Львівської області
Я досліджую світ
Проєкт:
«Погода в рідному краї в різні пори пору.
Передбачення погоди за народними прикметами»
Учасники: група учнів 4 класу
Керівники : Гнатів В.П. – вчитель
початкових класів;
Ковалевич Н.Т. – вчитель математики.
Дрогобич, 2024р
Тип проекту: пошуково дослідницький
Тривалість: 1 місяць
Мета: розвивати спостережливість; пошуково-дослідницькі та творчі
здібності учнів; уміння аналізувати, порівнювати i узагальнювати; виховувати любов до рідного краю та бережливе ставлення до його природи; формувати навички розв’язування текстових задач, розвивати в учнів усну і письмову культуру мовлення, логічне мислення, заохочувати учнів до самостійної навчальної діяльності, виховувати у них позитивну мотивацію до навчання, відповідальність за власні навчальні досягнення
Завдання проекту:
Етапи роботи над проектом:
І етап: «Бюро спостережень»
Юним метеорологам написати звіт, щодо своїх спостережень та досліджень за погодою у різні пори року; пояснити явища природи:
Від чого буває вітер?
Що таке громовиці та блискавки?
Як народжується дощ?
Хто розфарбовує веселку?
Джерела інформації: дані інтернету; дитяча література, поради дорослих;
сторінки газет, книг.
ІІ етап: «Бюро розслідувань»
Надати інформацію про погоду на Львівщині у різні пори року; залучити юних фотографів до фотосесії «весняної» погоди.
Джерела інформації: дані інтернету; журнали, збірки віршів.
ІІІ етап: Бюро знахідок «Прикметі вір, але й перевір»
Разом з учителем проаналізувати зібрану інформацію, щодо передбачень погоди за народними прикметами.
Джерела інформації: «Скарбничка народної мудрості», газета «Сільські вісті»
(1982-1990 р.).
IV етап: «Презентація проекту»
Девіз «У природи нема поганої погоди»
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов'їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься-...Україна.
І етап
Відповіді на запитання І етапу ми змогли дати після того, як провели
пошукову роботу.
Таке велике,
Що займас увесь світ,
Таке маленьке,
Що в щілину зайде.
(Повітря)
Нашу планету оточує шар повітря товщиною приблизно 500 км, який
називається атмосферою.
Ця парасолька (оболонка) не дає сонячним променям спалити все живе на землі. Атмосфера складасться з кількох шарів. Зміни, які відбуваються в найнижчому шарі (10 км) називається погодою.
Погода протягом дня залежить від сонця, повітря і води. Сонце дає нам тепло, вітер утворюється від руху повітря, а вода, утворюючи хмари, дарує нам дощ, сніг. Змінюється: температура повітря; сила і напрям вітру; стан неба; опади.
Температура повітря вимірюється термометром.
Там де Сонце нагріває поверхню Землі більше, повітря над нею стає теплішим. Повітря невидиме. Ми відчуваємо його, коли дме вітер.
Без рук, без ніг, на гору побіг.
(Вітер)
Вітер – це рух повітря. Він має різну силу: слабкий, помірний, сильний, дуже сильний. Повітря весь час рухається над поверхнею землі. Тепле повітря легке, тому воно піднімається вгору. На його місце переміщається повітря з
холодних місць.
У повітрі є невидима водяна пара. Під час охолодження повітря частина
водяної пари перетворюється на дрібнесенькі краплини води. Якщо охолодження відбувається низько над поверхнею землі, утворюється туман.
Не дід, а сивий, не спить, а стелиться
Вкриває землю й океан,
А звуть його...
(Туман)
A якщо охолодження відбувається високо над поверхнею землі, утворюються хмари.
Насувалася гриміла,
Стріли до землі летіли.
Нам здавалось йде з бідою,
А вона ішла з водою.
Підійшла і пролилася,
Земля вдосталь напилася.
(Хмара)
Що за стеля це така -
То висока, то низька.
Була сіра й білувата
Ледь-ледь голубовата,
То ясна, то сумовита,
Ніби ватою підбита
(Небо у різних станах)
Піднімаючись вгору, тепле повітря разом з крапельками охолоджується. Маленькі крапельки вологи перетворюються на мільйони крапельок води більші в розмірах. Вони з'єднуються і утворюють хмари.
Хмари переносить вітер.
Повітря вгорі стає все холодніше. Утворюються все нові краплі води. Коли їх набирається досить багато, вони стають занадто важкими для хмари і випадають опадами на землю.
Воду, яка випадає з повітря на поверхню землі, називають опадами. Опади – це: дощ, град, сніг, роса, іній.
Коли падаю я з неба,
Люди кажуть: «Так і треба».
Восени тоді, вважай,
Буде добре урожай.
(Сніг)
Сніг. Сніжинки утворюються так, як і дощові краплі. Коли дуже холодно, краплі води замерзають в кристалики льоду і падають з хмари у вигляді снігу.
Град – це замерзлі краплинки дощу. Переміщуючись в хмарах, вони обростають льодом, а потім падають на землю.
Що без леза і без зуба
Розтина міцного дуба?
(Блискавка)
Коли погода дощова і вітряна, буває, що всередині хмари накопичується електрика. Блискавка – це гігантська електрична іскра. Блискавка нагріває оточуюче повітря. Гаряче повітря зіштовхується з набагато холоднішим і утворюється грім.
Поміж хмарами на возі
Хтось порожні бочки возить.
А дорога кам'яниста -
Чути аж до краю міста!
(Грім)
Веселка. Веселку видно, коли промені сонця проходять крізь дощові краплі. Кольори розміщені завжди в одному порядку: червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.
Наказало сонце: стій,
Семибарвний міст крутий!
Сонячне світло хмарка закрила –
І сліду від мосту не залишилось,
(Веселка)
Сила з якою повітря тисне на земну поверхню, називають атмосферним тиском. Ми не відчуваємо атмосферного тиску, тому що пристосувалися до нього. У тканинах живих організмів є безліч повітряних бульбашок. У них тиск такий як і атмосферний. І це не дає йому змоги нас розплющити.
По радіо, телебаченню повідомляють прогноз погоди. Прогноз погоди – це передбачення, якою буде погода в майбутньому. Складають прогноз синоптики метеорологи. Наука, що вивчає зміни погоди і стан атмосфери, називається метеорологією.
Синоптики ведуть спостереження за погодою на метеорологічних станціях. станції розміщені на території всієї земної кулі.
Наукові передбачення погоди вимагають великої кількості даних, глибоких знань найсучаснішої техніки. Знати погоду на кілька днів наперед потрібно фермерам, пілотам, риболовам, мандрівникам, морякам та всьому населеною.
Щоб скласти прогноз погоди для Львівщини на три доби, необхідні дані yсіx метростанцій Північної півкулі, а на 5-7 діб – зі всієї Землі.
Львівщина знаходиться далеко від морів океанів. Тому найчастіше у нас буви порівняно суха погода. Морські вітри не доносять вологу так далеко.
II етап
Наш рідний край такий багатий,
Що треба нам його пітати.
Природознавство курс цікавий
В нас кожен до навчання брагий
Скарби землі, ліси й високі гори
Грунти, водойми, луки і господарські простори
Все вивчили про Львівщину
Й Дрогобич рідний знаємо.
А про погоду в цьому домі
Ми вам зараз нагадаємо
Для кожного із нас є звичайним зміна пір року – зими, весни, літа і осені. Але є краї, де лише одна пора року або рік поділений на дві частини – вологу і суху. Причиною змін пір року є сонячні промені, які падають на нашу місцевість не прямовисно, в нахиленими. Тому на Львівщині помірно тепло протягом цілого року. Віддаленість від морів та океанів зумовлює помірну вологість повітря та опадів.
III етап
У минулі часи, коли не було метеостанцій, люди завбачували погоду, користуючись місцевими ознаками. Багато цих ознак мають, наукове обґрунтування.
Одного разу наша вчителька Гнатів Віра Петрівна, принесла газетний матеріал, який протягом багатьох років збирав її батько Кішко Петро Степанович. Це були вирізки з газети «Сільські вісті» за 1982-1987 р. в якій друкувалася рубрика «Прикметі вір, але й перевір». Відомі в Україні народні «синоптики»
П. Романовський, А. Попов, С. Гуменюк, М. Кісь, М. Ризуняк, Г. Степанова,
Т. Окшинський, М. Гарбарук спостерігаючи за погодою впродовж багатьох років подають нам прикмети, завжди яким можна завбачувати погоду.
Ми, юні дослідники і проаналізували всі прикмети і розділили їх на 4 групи, за порами року. Вже від грудня місяця спостерігаемо за змінами погоди і впевнено кажемо, що ці передбачения погоди здійснюються: майже на 100%.
Зима на Львівщині не дуже холодна. Трапляються дні із сильними (до 25°) морозами і теплі, майже весняні. Середня зимова температура повітря – 4°. Опадів менше, ніж влітку, та вони частіші. Крім надокучливого дрібного дощу, випадають дощі із снігом та сніг. Останній довго не лежить на землі. Потепління призводить до швидкого танення снігу, до відлиги. Протягом зими сніг може лише декілька разів на короткий час вкрити землю. Небо взимку як правило затягнуте сірою пеленою шаруватих хмар.
У грудні можна завбачити погоду на цілий рік уперед. Починаючи з 20 числа треба стежити: яка погода в цей день, таким буде січень, який день 21 грудня, Таким буде лютий і так далі, до кінця року.
Січень – ранок року.
Лютий – вінець зими.
на дощову, а хуга – весна буде пізня й холодна.
Математична хвилинка:
№1 Лижник проїхав 72 км за 6 год. Повертаючись назад, його швидкість зменшилась на 3 км/год ( проти вітру). За скільки часу він проїде цю відстань? ( 8 годин )
№2 Якщо 3 лютого у 2024 році був понеділок. То який день тижня буде 3 березня.
Весна. З появою дзюркотливих струмочків приходиь весна. Погода весною напрочуд мінлива. То холодна і дощова, то сонячна і тепла. Та після весни неодмінно прийде літо, бо сонце стомилося ховатися за хмарами та бути низько над горизонтом. Воно піднімається все вище та вище і дарує нам сонячну пору - літо. Заморозки трапляються навесні, на початку літа та восени. Різке зниження температури повітря спричинює заморозки і пошкоджує ранню городину. Особливо шкодять вони при цвітінні садів. Найбільша вірогідність заморозків – у понижених місцевостях. Погоді не вкажеш. Її завжди треба приймати і розуміти такою, якою вона є і може бути у всій багатоманітності. Природа завжди має рацію, твердив великий Гете. І уявіть, що цю, здавалось б, спірну думку поета, поділяють синоптики всього світу. Цього року ми зачекалися весни. Природа все ще приховує від науки якісь «спускові механізми».
Березень - перший місяць весни.
Квітень місяць найбільших контрастів.
Травень – трав'яний місяць.
Математична хвилинка:
№1 На весняній галявині працюють бджоли. Одна бджола за день збирає нектар із 8 квіток. На галявині літають 12 бджіл. 1. Скільки квітів відвідують усі бджоли разом за 1 день? 2. Якщо бджоли працюють 3 дні, скільки квітів відвідують вони за цей час? 3. Скільки квітів відвідують 5 бджіл за 2 дні?
№ 2 Весною Петрик вирішив посадити квіти у своєму садку. Він посадив 3 ряди тюльпанів, у кожному ряду по 5 квіток. Через кілька днів падав дощ, і кожен тюльпан трохи пошкодився. Петрик помітив, що 6 квіток загинули.
Літо нежарке, дощове. Літнього ранку прохолодно, в долинах збирається туман. Опівдні температура повітря сягає +20° – +25°, рідше 30° тепла. Надвечір спека спадає і вночі знову стає прохолодніше. Температура повітря вночі рідко піднімається вище 15° тепла. В середньому вона становить майже 18°. В першій половині літа часто випадають дощі, зливи, град. Це найбільш дощовий період в нашій місцевості. Влітку небо найчастіше вкрито купчастими або перистими хмарами. В червні трапляються нічні заморозки. Останній літній місяць серпень має дещо іншу погоду. Рідше випадають дощі, холоднішають ночі. Поступово наступає осінь – перехідна пора року від літа до зими.
Природні стихійні явища, пов'язані з погодою.
Природними явищами називаються всі зміни в природі. Серед них є такі, що приносять багато шкоди. Ці, шкідливі для природи та людей, явища називають стихійними.
В нашому краю природними стихійними явищами, що пов'язані з погодою, є буря, зливи, град, заморозки, рідко трапляються суховій.
Буря – це великої сили вітер, який ламає чи вивертає з корінням дерева, зносить дахи будинків, пошкоджує лінії електропередач.
Зливи – сильний короткочасний дощ. Він призводить до виходу з берегів річок, затоплюються поля, руйнуються мости, дороги, будівлі. На Львівщині розливи річок бувають весною, а в Карпатах та на Підгір'ї - влітку.
Град – це опади у вигляді різної величини шматочків льоду. Градинки бувають величиною з горошинку або невелике яйце. Випадаючи влітку, град пошкоджує посіви, городину, сади та виноградники. Найбільші градинки випадали в червні 1960 року біля села Солонка, що біля Львова. Величина окремих градинок сягала 0,5 кілограма.
Дуже рідко бувають в нашому краю гарячі сухі вітри – суховії. Вони призводять до пересихання річок, криниць і втрат урожаю на полях та городах
Червень – місяць сінокісний.
Липень - літа маківка, року серединка.
Серпень - літо вінчає.
Прикмети літа
Ластівки літають над водою, низько,
Хвилі розбивають
Значить дощик близько.
Мов червоні квіти, хмари в небі
Синім, значить завтра, діти,
Буде вітер сильний
А як льону річка в полі засиніла,
А Знайте, що суничка
У гаю дозріла.
Марія Чепурна
Математична хвилинка:
№1 У червні в місті сонце світило 20 днів, 7 днів ішов дощ, а решта днів були хмарними.
1. Скільки днів було в червні?
2. Скільки днів у червні були хмарними?
3. Якщо в липні сонячних днів було на 5 більше, ніж у червні, то скільки сонячних днів було в липні?
№2 Блискавка рухається від хмари до землі зі швидкістю 100 км/с. Грозова хмара знаходиться на висоті 2570 м. Скільки часу рухатиметься блискавка до землі?
№3 Пасічник помітив, що під час липового медозбору бджола вилітає з вулика зі швидкістю 4 м/с і повертається назад через 7 хв зі швидкістю 2 м/с. На якій відстані від вулика розташована липа, з якої бджола взяла взяток? Слід урахувати, що на збір узятку з липи під час одного польоту бджола витрачає 1 хвилину.
Розв'язання. Тривалість польоту становить: 7-1=6 (хв). Якби бджола летіла зі швидкістю 4 м/с (тобто без узятку), то за цей час вона пролетіла б відстань між вуликом і липою та ще дві такі самі відстані (оскільки швидкість бджоли без меду вдвічі більша за її швидкість із медом) усього 3 такі відстані. Отже,
одну таку відстань бджола пролетить за 6:3 = 2 (хв) 120 (c).
Значить, відстань між вуликом і липою становить: 4120 = 480 (м).
№4 На пляжі Вікторія побудувала 3 пісочні замки. Її молодший брат Андрій збудував ще 4 замки. Тоді до них приєдналася їхня подруга Марія, яка збудувала вдвічі більше замків, ніж разом побудували Вікторія та Андрій.
Осінь. Початок осені називають золотою осінню. В теплі сонячні дні дерева вкриваються золотавим листям. Нічні холоди нагадують про зиму. Вже в кінці жовтня частіше захмарюється небо. У листопаді бувають перші морози та випадає перший сніг.
Вересень – цвіте вересом.
Жовтень –золото осені.
Листопад – морозам дорогу вказує.
Математична хвилинка:
№1 У жовтні за місяць було:
№ 2 У вересні в місті Дрогобич випало 30 мм дощу, у жовтому – 50 мм, а в листопаді – 70 мм. Скільки всього міліметрів дощу випало за осінь? Якщо у вересні було 10 дощових днів, у жовтні – 15, а в листопаді – 20, то яка середня кількість міліметрів дощу випала за один дощовий день?
IV етап
Презентація проекту
Наш рідний край такий багатий,
Що треба нам його пізнати.
Природознавство – курс цікавий
В нас кожен до навчання бравий.
Скарби землі, ліси й високі гори
Грунти, водойми, луки і господарські простори
Все вивчили про Львівщину
Й Дрогобич рідний знаємо.
А про погоду в цьому домі
Ми вам зараз нагадаємо
За даними гідрометцентру на сьогоднішній день у гімназії №8, а саме у четвертому класі, очікується такий прогноз погоди: безхмарне небо під час презентації проекту, сильний вітер від піднятих рук членів журі, температура +10 + 12 балів за системою оцінювання. Опади, у вигляді сліз, не передбачаються.
Нашій вчительці і присутнім синоптична лабораторія «Допитлива хмаринка» бажає: Нехай проблеми та незгоди, не роблять Вам в житті погоди.
А зараз коротко про погоду на Львівщині в різні пори року та дослідницька робота нашої групи.
Зима не дуже холодна,
літо нежарке, дощове,
осінь золота з бабиним літом.
А більше поговоримо про весну.
Весна днем – красна. А що ти нам весно принесла?
Принесла вам прикмети, щодо 14 березня – день Явдохи.— ой що було на Явдоки цього року подивіться на ці світлини!!! Це ми прикрасили землю квітами, а не Явдоха.
Дослідили ми запропонований матеріал, проаналізували і подаємо результати.
• Сніг на Явдохи на врожай. Отож буде цього року дуже добрий врожай.
• Явдоха Плющиха красна – вся весна красна, на огірки врожай. Ой, не буде огірочків! На Явдоху погоже – все літо пригоже.
• Ми знайшли легенду про те, як баба Явдоха ходила в березні по малину і що з того вийшло. За цією легендою український поет з Буковини Юрій Федькович у 1886 році написав жартівливого вірша, в якому точно відображено березневі примхи. Тільки жінки нехай не ображаються: жарт є жартом.
Місяць березень автор назвав Марот.
Марот
Гой та як то настав місяць марот,
То увеселився увесь народ.
Лиш баба Явдоха невесела,
Навіть лягла спати без вечері.
Навіть і снідати не хтіла
Бо малини конче закортіло
Гой убрала ж бо вна сім кожухів:
«Тепер ся не бою завірюхи!»
Гой та пішла вна ба й до гаю:
Що кожух лиш змокне – вна скидає.
А як всі їх звергла до кожуха,
Задушила бабу завірюха!.....
А всім бабам з того научіння
Най не ходять в Марот по малиния
Отож, цього року за прогнозами Явдохи – Плющихи літо буде погоже, худобу селяни будуть годувати довго, але на Юри вже можна буде її випасати на лузі.
Мед будемо їсти без огірочків.
Що маємо, те маємо...
У ПРИРОДИ НЕМА ПОГАНОЇ ПОГОДИ!!!
ЛІТЕРАТУРА
1. Газета «Сільські вісті», 1982-1990 pp.
2. Збірка народної мудрості «Народ скаже, як зав'яже».
3. М. В. Зінкевич Географія рідного краю. Львівська область. ВНТЛ ЛОНМІО, 1997.
4. Дитячий журнал «Веселка», 2006 р.
5. Дитячий журнал «Барвінок», 2004 р.
6. Збірник дитячих творів «Веселий струмочок», 2010 р.