Проект (презентація та робота) "Юрій Кондратюк-український Прометей"

Про матеріал

Проект (робота та презентація ) висвітлює біографію видатного українського винахідника Юрія Кондратюка (Сергія Шаргея). Людство вважає його світовим генієм космонавтики, бо він своїми роботами перевершив Ціолковського, а його теорія допомогла людству ступити на Місяць.

Перегляд файлу

Юрій Кондратюк – український Прометей

Проект

учениці 8 класу Горяної Венери

консультант вчитель фізики  Сливенко О.П.

 

   Навряд чи знайдеться в історії космонавтики людина, життя якого була б так загадкова і містила б так багато незрозумілих місць, як життя людини , яке увійшло в науку по ім'ям Юрія Васильовича Кондратюка. Досить сказати, що половину зі своєї відомої життя він прожив під чужими ім'ям і прізвищем ...

Але українська історія ХХ століття засвідчує: така відмова для надто багатьох представників освічених верств була єдиним способом врятувати своє життя.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\kondratyk1.jpg

   Його ім'ям увічнений кратер на Місяці та мала планета Сонячної системи. Американці на мисі Канаверал встановили йому пам'ятник, а легендарний астронавт Нейл Армстронг узяв з собою, як святиню, жменю землі, де жив і працював інженер-самородок. Він мріяв злітати на Місяць. Його книгою захоплювався Ціолковський, але вона потрапила в розряд наукової фантастики. Його чернетки знайшли німці, а ідеї втілилися в Америці і його  ім'я золотом написано в США, в Аламагордо, в залі слави Космічного музею НАСА.

У 1969 році після вдалої висадки астронавтів Ніла Армстронга і Едвіна Олдріна на Місяць американський вчений доктор Джордж Лоу зізнався в одному з інтерв'ю: «Ми розшукали маленьку непримітну книжечку, видану в Росії відразу ж після революції. Автор її - Юрій Кондратюк - обгрунтував і розрахував енергетичну вигідність посадки на Місяць за схемою: політ на орбіту Місяця - старт на Місяць з орбіти - повернення на орбіту і стиковка з основним кораблем - політ на Землю ».

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\Jurij_Kondratiuk_2.jpg     Українське прізвище російського вченого вперше згадується у виданому в 1969 році «Українському енциклопедичному словнику”, невеличкою  довідкою:" Кондратюк Юрій Васильович (липень 1900 Луцьк - 1942), український радянський вчений-винахідник, один із перших творців і випробувачів ракетної техніки. Розробив ряд схем ракет для міжпланетних просторів, умови польоту, ракетне паливо ".

   Цей український вчений був  автором безлічі продуктивних ідей, гіпотез і відкриттів, що багато в чому випередили свій час. По суті, він виявився не тільки великим мрійником, але і неабияким теоретиком, який зумів на початку ХХ століття обґрунтувати можливість і навіть необхідність космічних польотів. Всі його пропозиції, викладені в його роботах, були згодом реалізовані на практиці.

Перша інформація про життя цього загадкового чоловіка з'явилася тільки в кінці ХХ ст.  Що стосується смерті, то про неї до сих пір ходять легенди і найнеймовірніші припущення.

Його справжнє ім'я - Олександр Гнатович Шаргей.

 

Біографія Юрія Кондратюка.

Уже з перших днів майбутнього вченого зі світовим ім'ям, який не мав навіть вищої освіти, оточував ореол таємничості і космічного трагізму.

21 червня 1897 р. у Полтаві в сім'ї подружжя Шаргей народився майбутній геній космонавтики - син Олександр ( прізвище “Шаргей” з арамейської мови символічно позначає  “світоч”).

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\отец.jpgD:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\мать.jpg    Мати, Людмила Львівна Шліпенбах, – спадкоємиця древнього аристократичного роду, що бере початок від шведських баронів. Донька полковника, який служив у Київському інтендантстві, вона зреклася дворянства й заробляла на життя вчителюванням. Викладала в Києво-Печерській жіночій гімназії географію та французьку мову.

мати Юрія Кондратюка  Наприкінці 1896 року вийшла заміж за Ігнатія Бенедиктовича Шаргея, студента Київського університету, уродженця м. Бердичева, дворянином польського походження католицького віросповідання.

У березні 1897 року в Києві відбулася демонстрація протесту проти дій царської влади. За участь у ній Людмилу кинули до Лук’янівської в’язниці. Ігнатія виключили з університету. Невдовзі він емігрував до Німеччині й продовжив навчання у Вищій школі технічних батько Юрія Кондратюка   

наук м. Дармштадт.

Батькам була уготована нещаслива доля і недовге життя. За пару місяців до появи на світло Саші прокотилися студентські демонстрації.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\9be2107e5b7865d5.jpgВ ході однієї з них заарештували його мати, Людмилу Львівну,  яка шукала свого чоловіка в збудженої натовпі. Після допитів стан її психічного здоров'я різко погіршився. Прихистила невістку й забрала до себе Айзіка Фрідріхівна, матір Ігнатія. На той час вона осіла в Полтаві й після того, як вийшла заміж удруге та вихрестилася, звалась Катериною Кирилівною Даценко. Її новий чоловік Яким Микитович, колишній земський лікар, і сама бабуся, за фахом акушерка, прийняли пологи. Названий дід став і хрещеним батьком Олександра .

Перші роки Сашко жив у сім’ї Даценків із матір’ю, а на літо вона забирала його до своєї подруги в містечко бабуся і дід Юрія Кондратюка

Сміла, що на Черкащині.

В дитинстві майбутній світоч космонавтики часто просив матір розповідати  фантастичні історії. Це були розповіді про далекі країни, жителів зворотної сторони   

Місяця, природу позаземних світів, інопланетян і їх спілкування з землянами.

 

З 1902 року здоров’я Людмили Львівни погіршало, її помістили в лікарню для психічнохворих, але її казки син  запам'ятав на все життя.

Батько, Гнат Бенедиктович, будучи вічним студентом і революціонером, ніколи дитиною не займався. Зважаючи на тяжку, тривалу і невиліковну хворобу дружини, він порушив клопотання про розлучення та, не одержавши його, в 1909 році зійшовся цивільним шлюбом із Оленою Гіберман. Улітку 1910 року з новою дружиною і кількамісячною дочкою Ніною Ігнатій приїхав до Полтави, де раптово помер від зараження крові. Приблизно тоді ж пішла з життя й мама Сашка. Мачуха з дочкою відбули до Петербургу, а 13-річний сирота залишився на вихованні бабусі й хрещеного батька, які були  лікарями, знаними  і шанованими у Полтаві.  У силу сформованих життєвих обставин саме вони,  дід з бабкою, стали його вихователями і дійсними родителями. Дитячі і юнацькі роки майбутнього вченого пройшли в атмосфері українського патріархального побуту.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\c96cf7acb0168533.jpg       У Полтаві було дві чоловічих гімназії. Перша - гуманітарного профілю. Точні ж науки посилено викладали в другій. Але туди приймали дітей дворян, а  Сашко з міщан. Стараннями Якима Даценка хлопець був допущен до іспитів, на яких Сашко показав  такі знання, що його прийняли відразу в третій клас   2-ї чоловічої гімназії (старий корпус Полтавського національного педагогічного університету).

Учився добре, вирізнявся здібністю і старанністю. Майбутній вчений зацікавився технікою зовсім дитиною – просив діда знайти в бібліотеці книги по темі, усамітнювався з ними в саду, а потім годинами майстрував щось з паличок і дроту, ремонтував праски, велосипеди, винаходив саморушний пароплав, млин, паровоз...

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\1213165_230x.jpgХлопчик ріс допитливим, багато читав з величезної бібліотеки діда. До космічній науці маленького Сашу привернула наукова фантастика. І якщо у всім відомого вченого Ціолковського інтерес до зірок викликав Жюль Верн, то Саша Шаргей захопився книгою Бернгарда Келлермана «Тунель» - про спорудження підводного дороги між Америкою і Європою. У російській перекладі роман вийшов у 1913 році. Прочитав його Саша влітку 1914 року під час канікул. Пізніше сам Олександр Шаргей писав:«Враження від келлермановской індустріальної поеми «Тунель» було таке, що негайно слідом за його прочитанням я почав обробляти, наскільки дозволяли мої сили, майже одночасно дві теми: пробивання глибокої шахти для дослідження надр Землі і утилізації тепла ядра і політ за межі Землі. Цікаво, що читаються мною раніше фантастичні романи Жюль Верна і Уельсу, написані безпосередньо на теми міжпланетних польотів, не справили на мене особливого враження. З 16-річного віку, з тих пір, як я визначив здійсненність вильоту з Землі, досягнення цього стало метою мого життя ».

  Вже з 1914 року, в Полтаві, Сашко розгорнув роботу над рукописом, присвяченим теорії міжпланетних польотів. Щоб здійснити своє масштабне дослідження, йому знадобилось оволодіти вищими розділами математики, фізики, хімії. І він самостійно, радячись із гімназійними викладачами стосовно вибору кращої літератури, зайнявся вивченням цих складних наук.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\13-1.jpgВисокій меті було підпорядковане все в житті хлопця. Дізнавшись, що активній роботі мозку сприяє цукор, він зробився принциповим ласуном, постійно носив у кишенях цукерки, споживав у великих кількостях солодощі, полюбив міцний тонізуючий чай. Прочитавши, що тіло і мозок найкраще відпочивають, якщо спати голим у теплому ліжку, проводив ночі у спальному мішку.

У 1915 році тяжко захворіла бабуся. Восени юнак переїхав до свого дядька Володимира Даценка, який мав двох власних синів, – у будинок № 11 по тій же вул. Стрітенській (майже через дорогу).

28 травня 1916 року Олександр закінчив зі срібною медаллю гімназію («4» мав тільки з латині та словесності). В атестаті його було зазначено, що ця медаль дана «во внимание к отличным успехам в науках, особенно в физике и математике»  

Під час навчання перелік його винаходів був   величезним: водяна турбіна типу колеса Пельтона, гусеничний автомобіль для їзди по м'яких і сипучим грунтів, безпружинні відцентрові ресори, електрична машина змінного струму високої потужності ... список можна продовжувати нескінченно

   Медаль давала право вступати у вищий учбовий заклад без іспитів і Олександр вступив на перший курс механічного відділення Петроградського політехнічного інституту (нині Санкт-Петербурзький державний технічний університет) й оселився у мачухи. Але студентське життя виявилося коротким.

      Йшов третій рік світової війни. В умовах світової війни Російській імперії доводилося сутужно, дійшла черга й до студентів. Відстрочку від призову Олександр отримати не встиг, і  11 листопада Олександр Шаргей був призваний до армії та направлений на курси прапорщиків при одному з юнкерських училищ (роботу над своїм потаємним рукописом він не припинив і за цих обставин). У квітні 1917 року, завершивши вишкіл, новоспечений прапорщик потрапив на Турецький фронт.

Правда, пробув він на передовій недовго. У Петрограді вже гриміли залпи революції. По дорозі в Україну з початком загальної демобілізації йому довелося долати турецькі і білогвардійські кордони. Громадянська війна застала Шаргея на Північному Кавказі, де його мобілізували білогвардійці. При першій нагоді він дезертирував і попрямував на батьківщину, щоб загубитися в революційному вихорі. Потім з Полтави він перебирається до Києва. У цей час війська Денікіна займають Київ. В армію забирають всіх, хто здатний носити зброю. У строю виявляється і Олександр Шаргей. Знову втеча і нелегальне життя на Півдні України.

Навесні 1918 року, після укладення Брестського миру, Шаргей демобілізувався. Намагався виїхати із Закавказзя, проте дорогою його примусили вступити в білу армію.

Олександру вдалося втекти. Він добрався до Полтави. Тут його юнацьке кохання – Віка Гартман, донька багатого підприємця німецького походження, власника будинку № 4 по Стрітенській, запропонувала разом зі своєю сім’єю виїхати до Німеччини. Шаргей відмовився, пізніше, мабуть, шкодував.

Через якийсь час він виїхав до Києва, де мешкала мачуха з 8-річною дочкою. Працював електриком, вантажником, слюсарем, репетитором – яку роботу знаходив. У листопаді 1919 року був знову примусово мобілізований у армію, цього разу денікінську. І вдруге дезертирував. Переховувався у Смілі. Далі перебрався до невеликого міста Мала Виска Херсонської губернії.

  Щоб не воювати в Білій армії, по шляху з Києва в Одесу він втік з військового ешелону, позбавившись при цьому всіх документів і бажаючи уникнути переслідування за участь у білогвардійському русі.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\мачеха.jpg Коли більшовики міцно обґрунтувалися у владі, Олександр Шаргей зрозумів, чим грозить йому минуле царського офіцера. І в зв'язку з цим протягом деякого часу змушений був жити в знайомих на напівлегальному положенні. Якби після перемоги більшовиків «білого офіцера» викрили, йому б загрожувала смерть. От і попросила мачуха Олена Петрівна у свого знайомого документи його недавно померлого брата. Справжній Кондратюк народився 13 серпня (26 серпня по новому стилю) 1900 року в місті Луцьку Волинської губернії (нині територія України), а 1 березня

мачуха Юрія Кондратюка  1921 року, будучи студентом Київського університету, помер від туберкульозу легень.

Його рідний брат Володимир Васильович Кондратюк викладав в одній з київських шкіл, у якій училася зведена сестра Олександра - Ніна Ігнатіївна Шаргей. Олена Петрівна Гіберман-Кареєва умовила його передати документи померлого брата Олександрові. 15 серпня 1921 р. Сергій Шаргей отримав документ на ім’я Ю.В. Кондратюка і далі продовжував своє життя вже під цим іменем. З цього моменту вчений був непідвласний своїй подальшій долі (навряд чи він залишився б живий, якби ГПУ знала його справжню біографію). Справжній Кондратюк народився 13 серпня (26 серпня по новому стилю) 1900 року в місті Луцьку Волинської губернії (нині територія України), а 1 березня 1921 року, будучи студентом Київського університету, помер від туберкульозу легень.

Його рідний брат Володимир Васильович Кондратюк викладав в одній з київських шкіл, у якій училася зведена сестра Олександра - Ніна Ігнатіївна Шаргей. Олена Петрівна Гіберман-Кареєва умовила його передати документи померлого брата Олександрові.

   У 1921 році, відразу після закінчення Громадянської війни, коли мільйони людей загинули, пропали безвісти або стали біженцями, загубитися у великій країні під чужим ім'ям було неважко.  Цю таємницю знали усього кілька людей і зберігали її довгі роки. Олена Петрівна повідомила її дочці Ніні лише перед своєю смертю. У 1977 році Ніна Ігнатіївна Шаргей дала письмові показання Спеціальній комісії про обставини зміни імені і прізвища її зведеним братом Олександром Ігнатійовичем Шаргеем.

     Так Олександр Шаргей розпочав нове життя – під чужим ім’ям. Побоюючись викриття, він не ризикував тривалий час проживати на одному місці, часто змінював роботу, не завів сім’ї, не навідувався до родичів у Полтаву. Збавивши вік, в анкетах писався людиною «з незавершеною середньою освітою».

 

Відкриття і досягнення Юрія Кондратюка.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\2b82209a57c78e6d.JPEGЩе коли  вчився в 2-й Полтавській чоловічій гімназії Сергій Шаргей почав свої наукові пошуки: ним оригінальним способом були "винайдені" замість мірошницьких водяних коліс водяна турбіна типу колеса Пельтона; гусеничний трактор для їзди по м'яких і сипучих ґрунтах; безпружинні відцентрові ресори, пневматичні ресори; вакуум-насос особливої конструкції; барометр; годинник із тривалим заводом; електрична машина перемінного струму високої потужності; парортутна турбіна.

     Український вчений був насамперед ентузіастом своєї справи. Він ніколи не очолював будь-яких великих конструкторських бюро, більшу частину життя працював не за профілем.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\dcc30f231fb114b0.jpgЖиття змусило Ю. В. Кондратюка займатися питаннями, що не відносяться до освоєння космічного простору, хоча, як він сам писав, усе, чим він займався крім космосу, було лише способом заробити грошей для подальших досліджень в області виходу в неземний простір.

З 1921 по 1927 роки новоспечений Кондратюк працював на Південній Україні, на Кубані і Північному Кавказі, починаючи з мастильника і причіплювача вагонів і кінчаючи механіком на елеваторі. У 1927 році Кондратюка запросили в Новосибірськ для роботи в "Хлібопродукті", де йому довелося брати участь у будівництві й удосконаленні елеваторів (Цей комплекс включав найбільше в світі дерев'яне D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\маст.jpegзерносховище на 10 тисяч тонн - 60 завдовжки і шириною 32 метри, висотою з 5-поверховий будинок. Автор назвав своє дітище "мастодонтом", побачивши в ньому віддалену схожість з присів на землю гігантським доісторичним слоном. Спостерігаючи гостру нестачу металевих кріпильних деталей для елеваторів так званого канадського типу, Кондратюк вирішив будувати елеватори з рубленого лісу, без жодного цвяха.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\------.--..-_2_670.jpg30 липня 1930 року Ю. В. Кондратюк разом з декількома іншими співробітниками "Хлібопродукту" був арештований за обвинуваченням у шкідництві. Одним з пунктів обвинувачення було те, що він будував "Мастодонт" не тільки без креслень, що саме по собі було серйозним порушенням правил будівлі, але і без цвяхів. Місцеве керівництво прийшло до висновку, що будівля не витримає такої кількості зерна і розвалиться, погубивши тим самим 10000 тонн зерна. 10 травня 1931 року його засудили на три роки таборів (Судова колегія по кримінальних справах Верховної Ради РСФСР своїм визначенням № ОС-70-8 від 26 березня 1970 року реабілітувала Кондратюка за відсутністю складу злочину). Однак споруда благополучно простояла до самого кінця СРСР і була розібрана тільки в 1990-х роках.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\1291477.jpgD:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\cedeaf3a298c85ae (1).jpgОднак замість таборів Юрій Васильович був притягнутий до роботи в утвореному в Новосибірську спеціалізованому бюро № 14. У цій «шарашці» талановиті вчені під невсипущим контролем ОГПУ займалися розробками вугільних шахт і підприємств. Там він проробив до серпня 1932 року, встигнувши одержати патент і авторське посвідчення в галузі горношахтного устаткування. Їм були опубліковані статті по ряду спеціальних проблем: прискорення і полегшення проходки шахт з механізацією бетонних і породоуборочних робіт, збереження бетону високого опору і постійної кріпи шахтних стовбурів, залізобетонний копер (за своє життя Кондратюк отримав вісім патентів).

  Ще працюючи в Бюро № 14, Ю. В. Кондратюк ознайомився з умовами конкурсу на ескізне проектування могутньої Кримський вітроелектростанції (ВЕС), оголошеного Наркоматом важкої промисловості (Наркомтяжпром).

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\12.jpgУ вільний від роботи час ув’язнений Кондратюк розробив креслення, ескізи, зробив необхідні розрахунки і відіслав в Наркомат фахівцям. Їм було зроблено кілька істотних рацпропозицій, які давали можливість збільшити виробництво енергії при менших витратах. Ідея Кондратюка так сподобалася особисто наркому С. Орджонікідзе, що талановитого конструктора терміново викликали з Сибіру і дали роботу в філії Інституту промислової енергетики, розміщеній в столиці радянської України Харкові.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\d6cc265fbbee11bd.jpg  Проект станції був виконаний у співавторстві з П. К. Горчаковым, а пізніше до проекту залучили інженера Н. В. Нікітіна, майбутнього творця Останкінської телевежі в Москві. Ескізне проектування ВЭС було довершено в листопаді 1932 року і незабаром автори проекту одержали дозвіл ГПУ на поїздку в Москву.

  Згідно розробкам вчених, нова ВЕС повинна була бути зведена на кримській горі Ай-Петрі, висота її вежі становила 160 м, а діаметр трьохсмугового пропелера – цілих 80 м. Але головним було навіть не це. За попередніми оцінками, майбутня Кримська ВЕС повинна була мати потужність в 12 (!) тисяч кіловатів, в той час як будь-який її закордонний аналог не перевищував всього лише 100 кіловатів.

По настійному проханню Наркомтяжпрома в 1933 році Кондратюка достроково звільнили від висилки. На конкурсі проект був покликаний c:\users\ирина\desktop\проекты для интнллект. творчество. фантазия\проект - кондратюк\фото кондратюк\3aa39efd24956f92.jpgкращим. Остаточно технічний проект був дороблений до середини лютого 1934 року. У 1937 році на горі Ай-Петрі в Криму по підготовлених робочих кресленнях почалося будівництво фундаменту станції. Однак вже в 1938 році було прийняте рішення про припинення проектування і будівництва могутніх ветроэлектростанций. У зв'язку з цим у наступні два роки Кондратюку довелося займався проектуванням малих вітрових електростанцій у Проектно-експериментальній конторі вітроэлектростанций (ПЕКВЕС). Через три десятки років ці розрахунки в нагоді в ході проектування Останкінської телевежі.

Треба відзначити, що тільки зараз, через піввіку, людство починає повертатися до ідеї використання вітру, як екологічно чистого джерела енергії.

Через багато років після його смерті в Москві поставлять найвищу у світі споруду – Останкінську телевежу, а її творця Миколу Нікітіна відзначать Ленінською премією. Колишній співробітник Кондратюка,  не стане приховувати, що вежа – розвиток того айпетрінського проекту.                                   

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\0.jpg        Проїздом з ув'язнення до Харкова, куди Серго направив його в Інститут променергетики для складання робочого проекту, Кондратюк побував в Москві. І тут сталася зустріч, яка могла перевернути все його життя. С. П. Корольов, керівник ГВРР, майбутньої колиски радянської космонавтики, запропонував автору книги зайняти вакантне місце головного теоретика. Тільки що успішно злетіла їх найперша ракета «09», і відкривалися перспективи великої роботи.

 

http://red-sovet.su/wp-content/uploads/2013/04/gird1.jpgАле Кондратюк пропозицію не прийняв, мотивуючи відмову тим, що їм розпочато цікава робота зі створення вітряних електростанцій і, "поки він не завершить її, про перехід на іншу роботу мови не йде". Насправді ж він зрозумів, що не пройде суворої перевірки документів під час вступу на роботу. Але ГВРР (група вивчення реактивного руху) став уже установою закритим, його підпорядкували військовим. Прочитавши питання анкети, яку необхідно було заповнити для надходження в ГВРР, колишній білогвардієць зрозумів, що йому загрожує викриття. Кондратюк не дарма побоювався: в 1938 році Корольов і багато конструкторів-ракетники були заарештовані.

І Кондратюк відмовився. Відмовився від самого себе, від можливості займатися, нарешті, легально справою свого життя. 1947 році, не без зусиль головного ракетного конструктора, перевидавалася книга Юрія Кондратюка "Завоювання міжпланетних просторів», а через три роки Корольов запросив з архіву рукописи ... Олександра Шаргея! Тобто Сергій Павлович достеменно знав, хто взяв собі цей псевдонім. Та й стиль наукових робіт Шаргея і Кондратюка говорить про те, що писав їх одна людина.

    У 1938 році у Всесоюзну атестаційну комісію АН СРСР надійшло клопотання, підписане кількома видатними вченими. Вони просили для теоретика присвоєння докторського ступеня без захисту дисертації, що було б заслуженим визнанням дослідних успіхів, яких досяг вчений Кондратюк Юрій Васильович. Фото його реалізованих інженерних проектів і відсилання до написаних робіт були серйозним приводом розглянути кандидатуру. Однак клопотання було відхилено.

   Безумовно, у вищих інстанціях не звикли до таких фігур, як Кондратюк Юрій Васильович. Коротка біографія вченого виходила за будь-які звичні рамки. У тому ж році дослідник, побоюючись за свої неопубліковані твори, передав архів рукописів Борису Воробйову, вже зберігався роботи Ціолковського. Ця обережність дозволила зберегти для нащадків цінні документи. Воробйов буквально врятував від забуття і втрати перші, ще юнацькі, рукописи вченого.

Не всі знають, що Юрій Васильович був не лише фізиком, а й ліриком - писав прекрасні вірші. На дружні епіграми він міг відповісти експромтом:

«Женщин я не признаю,

С детства я Луну люблю,

О свиданье с ней мечтаю,

Экипаж изобретаю…

Лечу я к ней в ракете,

Как в собственной карете!»

      Доля Олександра Ігнатійовича Шаргея дивна і трагична. Він був самоучкою, але зараз його роботи визнані в усьому світі і він по праву знаходиться серед в ряді піонерів світової космонавтики

 

Космічні  ідеї  Юрія  Кондратюка.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\7.jpg    Ідеї про польоти до інших планет Сонячної системи, а також можливість досягнення людиною Місяця займали вченого ще з гімназійної лави. Він завів зошит, у якому почав записувати свої перші розрахунки й думки, що стосувалися польотів у простори Всесвіту.   Серед крові та хаосу, революцій і воєн юнак жив космосом. Він захопився цією проблематикою ще навчаючись у гімназії. У це важко повірити, але ще в 1914 році, не маючи закінченої середньої освіти, гімназист-старшокласник серйозно опрацьовував способи прориву людства у міжпланетний простір. Не припиняв своїх розробок він і на війні.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\109m-57.jpg    Навесні 1917 року вже існував рукопис, де пропонувалося, як досягти з планети Земля іншого небесного тіла: не треба будувати гігантських ракет - від космічного корабля-носія відокремлюється посадочно-злітний модуль. І саме за цим принципом пішов нині розвиток космічної техніки.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\109m-56.jpgD:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\для тех....jpg     В квітні 1917 р. О.Г. Шаргей закінчив роботу над першим рукописом по міжпланетних подорожах і дійшов висновку, що вирватися за межі земного тяжіння можна на ракеті з реактивним двигуном, котра поетапно скидає баки

з-під витраченого палива.

    У своїй першій присвяченій цій темі книзі «Тим, хто буде читати, щоб будувати», виданій у воєнному 1919 році, Юрій Васильович виклав своє наукове кредо: «Перш за все, щоб питання цієї роботи само по собі не лякало вас і не відволікало від думки про можливість здійснення, весь час твердо пам'ятайте, що з теоретичної сторони політ на ракеті в світовий простір нічого неймовірного собою не представляє».

Потрібно сильно вірити в себе, щоб в драматичному 1919 році, в голодної і зруйнованій країні таке написати!

Аж у 1964 року побачив світ цей текст, опублікований у книжці «Піонери ракетної техніки. Кибальчич, Ціолковський, Цандер, Кондратюк». Праця містила ідеї, до реалізації яких людство доступилося лише у ХХ століття: засади створення стаціонарних космічних станцій на орбітах небесних тіл та їх супутниках, багатоцільове використання сонячної енергії в космосі - як для потреб самого корабля, так і для передачі енергії на Землю, розрахунки для коригування польоту…

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\00000.jpg    У цій своїй дебютній роботі, що вийшла лише через рік після закінчення Першої світової, талановитий українець незалежно від Ціолковського, оригінальним методом вивів основне рівняння руху ракети, привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-водневому паливі, камери згоряння двигуна із шаховим і іншим розташуванням форсунок окислювача і пального, параболоідального сопла і багато чого іншого.

 Однак на цьому відкриття Кондратюка не закінчувалися. У книзі також можна знайти опис камери згоряння ракетного двигуна, а також безліч теоретичних пропозицій, наприклад:

  • використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при її спуску з метою економії палива;
  • виводити корабель під час польотів до інших планет на орбіту штучного супутника;
  • D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\i (1).jpgзастосовувати компактний злітно-посадковий модуль для посадки людини на поверхню інших планет і для її повернення на корабель;
  • використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарату;
  • використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних кораблів і супутників;
  • можливість розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі. 

    З червня 1918 р. по листопад 1919 р.  Шаргей  жив і працював в Києві. Написав другий варіант міжпланетних подорожей  „Тим, хто буде читати, щоб будувати”, у якому космічні пророцтва знаходять ясно помітні обриси. Там було визначено послідовність перших етапів освоєння космічного простору, більш докладно розглянута більшість перерахованих вище проблем і зроблений ряд додаткових пропозицій: ракетно-артилерійське постачання штучних супутників із Землі; використання в якості пального ракетних сплавів деяких металів з високою теплотою згоряння, металоїдів і їхніх водневих з'єднань.      Тільки в 1920х роках йому на очі потрапив старий номер журналу "Вісник повітроплавання" зі статтею К.Е. Ціолковського про польоти в космос. Як же шкодував Юрій Васильович про те, що це сталося так пізно! "У той же час, – писав Кондратюк, – я із задоволенням побачив, що не тільки повторив попереднє дослідження, хоча й іншими методами, але зробив також і нові важливі внески в теорію літа".

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\tr_s07.jpg        Через 10 років, у 1929 році,  Кондратюк підготував до друку ще одну книгу під назвою "Завоювання міжпланетних просторів".

Цей твір автор закінчив у 1926 році, коли жив в станиці Жовтневої. На цей раз він сформулював свій проект не просто у вигляді теорії, а забезпечив його численними деталями та цифрами.

C:\Users\JEKKY\Desktop\Рисунок1.jpg   Кондратюк відправив один примірник Ціолковському і через місяць отримав відповідь, в якому старший колега позитивно відгукнувся про його творі. “Сорок років я працював над реактивним двигуном і думав, що прогулянка на Марс почнеться через багато сотень літ. Та строки міняються. Я вірю, що багато з нас стане свідком заатмосферної подорожі”. 

 Костянтин Едуардович надіслав  лист і три книги.

Більшу частину тиражу вчений роздав своїм товаришам по службі. Деякі прочитали книгу з поваги, але навряд чи вони могли зрозуміти суть написаного. Для оточуючих винахідник так і залишився дивним диваком.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\професор Вєтчинків.jpg     Учений спробував видати «Завоювання міжпланетних просторів» в Москві. Книга отримала позитивний відгук професора Володимира Ветчинкіна. Він багато досліджував динаміку ракетного польоту і тому по достоїнству оцінив працю Кондратюка. Тим не менш видати книгу не вдалося. Протягом усіх наступних років тільки Ветчінкін підтримував нікому невідомого самоучку.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\9-отзив на кн.jpgХоча геніальний інженер-винахідник, так і не здобув систематичної вищої освіти на його розробки столичні вчені давали захоплені рецензії. академік В.П. Ветчинкин у відгуку на його книгу писав: «Пропонована книга, безсумнівно, представляє найбільш повне дослідження по міжпланетним подорожам з усіх, раніше написаних. Книга буде служити настільним довідником для всіх, що займаються питаннями ракетного польоту і пропонував якнайшвидше видати книгу «заради забезпечення пріоритету країни в галузі міжпланетних сполучень».

    Проте чиновницька бюрократія, що тоді царювала науці, не визнавала досягнень унікального самоука. "Головнаука" тривалий час "тягнула гуму" з питанням видання цієї книги, аж поки Кондратюк у 1929 році не надрукував тиражем 2000 екземплярів  її за власні кошти в Новосибірську. У ній лише 73 сторінки, 6 аркушів схем і креслень, але саме ця тоненька брошурка принесла авторові світову славу. У ній вчений вперше виклав послідовність перших  етапів освоєння космічного простору.

Цікаво, що два розділи автор не включив до публікації свідомо, написавши у передмові: «Вони надто наблизилися вже до робочого проекту оволодіння світовим простором - занадто, щоб можна було їх опублікувати, не знаючи заздалегідь, хто і як цими даними скористається».

C:\Users\JEKKY\Desktop\19.jpgC:\Users\JEKKY\Desktop\Рисунок1.jpg     Більш докладно розглядалися питання, підняті в його ранній роботі "Тим, хто буде читати, щоб будувати". Зокрема Кондратюк запропонував вертикальний підйом ракети крізь шари атмосфери з подальшим її виходом на орбіту Землі за певною траєкторією, використовувати для постачання супутників на навколоземній орбіті ракетно-артилерійські системи  (у даний час ця пропозиція реалізована у виді транспортної системи "Прогрес"). Крім того, у роботі були досліджені питання теплового захисту космічних апаратів при їхньому русі в атмосфері.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\00.jpghttp://www.vladtime.ru/uploads/posts/2015-02/1423225297_00.jpg       Технічно обґрунтованою була пропозиція постійних проміжних міжпланетних баз із запасами всього необхідного для тривалого польоту. Кондратюк підкреслював необхідність створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця, на яку вантажі доставлятимуть автоматичні вантажні ракети, а міжпланетні кораблі зможуть поповнити свої запаси й продовжити шлях до Марса, Венери або Меркурія.

  Український вчений розробив концепцію повернення космічного корабля, по суті, розробивши схему майбутнього «космічного човника».

     Цікавий той факт, що в передмові до книги Кондратюк написав, що запропоновані їм технічні рішення можуть бути реалізовані вже на досягнутому рівні розвитку техніки, особливо американцями. Але довелося чекати ще кілька десятиліть, щоб усі пропозиції поступово знайшли своє застосування в ракетобудуванні і космонавтиці в СРСР і США.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\19-2.jpgИзображение 098У зв'язку з тим, що книга була опублікована удалечині від Москви дуже маленьким тиражем, вона не змогла одержати широку світову популярність і вплинути на розвиток реальних зразків ракетної техніки і практичної космонавтики. І, хоча в 1947 році книга була опублікована повторно уже видавництвом "Оборонгіз", вона так і не одержала широкої популярності. В даний час її можна розглядати тільки в історичному аспекті.

В практичній космонавтиці були використані ідеї Кондратюка щодо будівлі багатоступінчастої ракети, конструкції крісел у літальних апаратах, D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\1 - копия.pngзастосування скафандра для виходу у відкритий космос, приземлення за допомогою парашутів. 

       1947 році, не без зусиль головного ракетного конструктора, перевидавалася книга Юрія Кондратюка "Завоювання міжпланетних просторів», а через три роки Корольов запросив з архіву рукописи ... Олександра Шаргея! Тобто Сергій Павлович достеменно знав, хто взяв собі цей псевдонім. Та й стиль наукових робіт Шаргея і Кондратюка говорить про те, що писав їх одна людина.

http://rossaprimavera.ru/sites/default/files/articles/23/raushenbax.jpg     Спрямованість і практичне значення праць Юрія Кондратюка дають сучасні вчені, що безпосередньо займаються космічною технікою.

Академік у галузі механіки, автор праць з теорії орієнтації космічних кораблів Борис Раушенбах пише: «Як він до цього дійшов, мене досі вражає. Але Кондратюк зрозумів, що в умовах гальмування космічним кораблем не можна керувати, як літаком, змінюючи кут зниження та діючи стернами висоти. Навпаки, захисний щит має завжди залишатися під одним кутом. І що вражає - до яких варіантів вчені не вдавалися, але саме так було зроблено згодом наш «Союз», так зробили американський «Аполлон», так зробили всі інші кораблі…»…«Коли знайомишся з працями Кондратюка, — не тільки з його книгами з космонавтики, але й з його роботами щодо елеваторів, вітрових електростанцій, взагалі береш діяльність Кондратюка, то що вражає? Вражає надзвичайна оригінальність мислення. Вісь — будівництво комори, неймовірного, — нестандартне вирішення. Будівництво вежі — нестандартне вирішення. Спуск на Землю — нестандартне... Політ на Місяць — нестандартне вирішення. Завжди нестандартні вирішення і дуже продумані в інженерному плані».

https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=7edbc039d180041c5aa222d38fd2100a-l&n=13   Доктор технічних наук, професор, розробник космічної техніки, що сам літав у космос, Костянтин Феоктистов: «Кондратюк запропонував систему контролю пального в баках, яка застосовується і в сучасних ракетах. Нічого кращого просто не винайдено. А як здорово він передбачив, що теплозахисне покриття має бути виготовлене на основі вуглецю! Ми прийшли до вуглецю в усіх найбільш тепло напружених елементах конструкції».

 

Траса Кондратюка

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\2.jpghttp://bio.na5bal.ru/pars_docs/refs/2/1193/1193_html_7aa5242.jpgD:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\3-1.jpg     Наприкінці 60-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (НАСА) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відділити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Ця ідея, з котрою пізніше згодилися всі керівники американської програми, була взята з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».

Одна з цих невеличких за обсягом книжечок невідомо якими шляхами потрапила до бібліотеки конгресу США... Відомо, що відразу після польоту «Аполлона» була опублікована стаття в журналі «Лайф». Там повідомлялося про Юрія Кондратюка – „російського" механіка-самоука... 

 Кондратюк запропонував відправляти на Місяць екіпаж з трьох осіб: двоє в спеціальному посадочному модулі повинні досягти місячної поверхні (двомісна ракета), а третій орбітальний модуль (база) – залишатися в кораблі на навколомісячній орбіті. Така схема помітно знизить енергетичні і фінансові витрати на експедицію.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\48087054eebba616ac775ddde27f8f2f.jpgНа цю схему, що була розроблена українським генієм ще в 1929 році, і взяли курс американські конструктори програми «Аполло», хоча спершу і посміялись із неї, в тому числі й уславлений Вернер фон Браун. Але порахували – і підтримали.

 

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\s640x480.jpghttp://technabob.com/blog/wp-content/uploads/2015/11/lego_apollo_11_saturn_v_rocket_by_saabfan_and_whatsuptoday_10.jpg

 

       У 1969 році американці запустили до Місяця космічний корабель “Аполон”. Для командного модуля астронавти обрали позивний «Колумбія», для місячного модуля — «Орел» 

Джон Хуболт    20 липня 1969 року сталася одна з найвизначніших подій історії людства. О 20 годині 17 хвилин 42 секунди за Гринвічем американський космічний корабель Аполлон-11 доправив людей на Місяць. Ніл Армстронг, Майкл Коллінз та Едвін Олдрін-молодший стали першими людьми, що потрапили на супутник Землі. 

«Коли … я схвильовано слідкував на мисі Кеннеді за стартом ракети, що повинна була понести корабель «Аполлон» у напрямку до Місяця, - згадував Д.Хуболт, - я думав про українця Юрія Кондратюка, котрий розрахував цю трасу, по якій повинні були летіти троє наших астронавтів».

Астронавт Ніл Армстронг через 45 років перетворив у життя те, про що мріяв Ю.Кондратюк.

    Широка радянська публіка дізналася про Кондратюка в 1969 році. Тоді в «Комсомольській правді» була надрукована стаття, в якій вперше на всю країну було оголошено, що вчений створив технологію, за якою американці висадилися на Місяць.

      Через рік після висадки американців на Місяці з Юрія Васильовича зняли всі звинувачення і відновили його добре ім'я.

 

Геній у солдатських обмотках

Мирну творчу працю геніального інженера, можна сказати самоука, обірвала війна. 22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Юрій Васильович мав «броню» і міг не йти на фронт. Але він записався добровольцем в Московське ополчення. Так як не перебував на обліку у військкоматі як військовий фахівець, він був зарахований рядовим телефоністом в роту зв'язку 2 стрілецького полку 21-ї Московської дивізії народного ополчення Київського району (26 вересня 1941 року перейменована в 173-ту стрілецьку дивізію другого формування) 33-й армії Резервного фронту. Після виходу з В'яземського оточення в жовтні 1941 року служив у роті зв'язку 470-го стрілецького полку 194-ї стрілецької дивізії, потім командир відділення і помічник командира взводу у взводі зв'язку 1-го батальйону 1281-го стрілецького полку 60-ї стрілецької дивізії (2 -го формування) 49-ї Армії http://library.pl.ua/gallery/467/05.jpgЗахідного фронту.

     Дотепер невідомо, як і коли закінчилося життя Юрія Васильовича Кондратюка.

Деякі товариші по службі у своїх спогадах називають 3 жовтня 1941 року датою його загибелі. Однак більш пізні дослідження дозволили установити, що ще в січні 1942 року Кондратюк одержував грошове постачання в частині, про що свідчить його автограф у роздавальній відомості. З лютого 1942 р. звісток  про нього немає.                                               

  остання відома фотографія

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\Kondratyuk_Yuriy_Vasiliovich.jpgДата, місце його загибелі і поховання й досі не з'ясовані.

 

Існує кілька версій долі Ю. В. Кондратюка.

По одній з них він загинув у боях під Москвою. До речі, саме ця версія відбита у всіх радянських і російських довідниках. Згідно «Книзі пам'яті загиблих і зниклих без вести в Великій Вітчизняній війні. Том 7 », Кондратюк Юрій Васильович проходив службу в 110 стрілецької дивізії 33 армії на посаді помічника командира взводу 1291 стрілецького полку, 25 лютого Загинув 1942 року. Похований біля села Кривцово Калузької області ».

       Відповідно до іншої версії, Кондратюк не загинув, а був узятий у полон німцями (або сам здався в полон) і згодом працював разом з Вернером фон Брауном над проектом ракети "Фау-2". На користь цієї версії свідчать документи одного німецького ракетника, у яких згадується якась людина на прізвище Кондратюк, з яким цьому ракетнику довелося працювати.

      Цілком можливо, що по тій чи іншій причині він виявився в німців і працював разом з фон Брауном. Імовірно, що в цьому випадку йому знову довелося перемінити своє ім'я. Після закінчення війни, коли частина німецьких ракетників виявилася в США, а інша частина в СРСР, Кондратюк, з новим прізвищем і новою біографією, також був змушений перебратися в США, де і працював по ракетній тематиці, знову перемінивши своє ім'я.

D:\АЛЕКС\ВСІ УРОКИ\КОНКУРСИ\ЗОРян шлях\В\мал\длинопост-познавательное-Украина-песочница-2376324.jpegЧому можна вважати, що сліди Кондратюка можуть бути знайдені саме в Америці. По-перше, якщо йому довелося працювати в Німеччині, то повернення в СРСР обіцяло тільки загибель. По-друге, при реалізації проекту "Apollo", у значній мірі розробленому німецькими фахівцями, були використані багато ідей Кондратюка, які не були широко відомі світовій науковій еліті. Їх міг запропонувати тільки людина, що або сам брала участь у проекті, або був близько знаком з Вернером фон Брауном і його оточенням.

Як би те ні було, щирі причини смерті Шаргея-Кондратюка невідомі і невідомо, чи удасться коли-небудь їх установити.

Доля Олександра Ігнатійовича Шаргея дивна і трагична. Він був самоучкою, але зараз його роботи визнані в усьому світі і він по праву знаходиться серед піонерів світової космонавтики.

 

Історична пам'ять про Юрія Кондратюка.

C:\Users\JEKKY\Desktop\Рисунок1.jpg Після початку космічної ери широкий загал людей пов’язував космічні успіхи лише з іменем видатного творця теоретичних основ космонавтики Костянтина Ціолковського. І навіть не всі спеціалісти знали (або лише здогадувалися) про причетність до справи Генерального конструктора Сергія Корольова, Головного теоретика Мстислава Келдиша, творця космічних двигунів Валентина Глушка (народився в Одесі). Але майже ніхто не згадував ім’я людини, яка теоретично розробила практичні основи космонавтики.

           Нині пам'ять Ю.В.Кондратюка шанують у всьому світі.

Ім’ям Ю. Кондратюка названо одну з вулиць в м. Києві.

Пам'ятники Ю. Кондратюку встановлено в Полтаві, в м. Горішні Плавні Полтавської області.

   Як першому, хто запропонував створити станцію-супутник Місяця і чиєю ідеєю скористались американські вчені при польоті перших астронавтів на Місяць, Юрію Кондратюку на космодромі мису Канаверал вдячні американці спорудили пам'ятник.  Меморіальні дошки на честь Ю. Кондратюка встановлені в Харкові, Полтаві, Санкт-Петербурзі.

http://fotodni.com.ua/images/phocagallery/oblasti/kharkovskaya/mesta/kharkiv/pamyatniky/doski/thumbs/phoca_thumb_l_0001.jpgФедерація космонавтики України і Росії випустила пам'ятну медаль на честь Ю. В. Кондратюка.

Федерація космонавтики України заснувала диплом імені Кондратюка, яким нагороджуються талановиті вчені, конструктори, а також ветерани ракетно-космічної сфери.

http://bomarka.com/images/42/97978838202026_small6.jpgУ 1997 році випущена ювілейна монета із зображенням Ю. В. Кондратюка, а також поштові марки.

Іменем вченого названо астероїд 3084 Кондратюк.

Ім'ям Кондратюка названо трасу, по якій перша людина висадилася на Місяць.

http://mtdata.ru/u22/photo5E03/20249885900-0/original.jpegАмериканські астронавти назвали один із кратерів на зворотному боці Місяця ім'ям Кондратюка.

У 2001 році ім'ям Кондратюка названо музей авіації та космонавтики в Полтаві.

 

 

 

Сергій Шаргей – вірний син України, в  всіх п’яти анкетах, заповнених від імені Юрія Кондратюка, він пише про себе, навіть у 1930-х роках, коли в СРСР уже на повну силу розгорілося полювання на “українських буржуазних націоналістів”: “національність — українець, рідна мова — українська”.

 Письменник-історик, лауреат Шевченківської премії Валерій Шевчук ще 1996 року сказав, що ім’я Кондратюка належить Україні, він — один зі світових геніїв космонавтики, адже  за його земною філософією робиться майже все у цій галузі, у цьому він перевершив Ціолковського та інших космістів, науковець, який довгий час був забутий на Батьківщині, а між тим саме його теоретична та експериментальна діяльність допомогли людству ступити на Місяць.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Юрій Кондратюк- український Прометей. Робота учениці8 класу Горяної Венери. Консультант вчитель фізики. Сливенко О. П.

Номер слайду 2

Цей український вчений був автором безлічі продуктивних ідей, гіпотез і відкриттів, що багато в чому випередили свій час. По суті, він виявився не тільки великим мрійником, але і теоретиком, який зумів на початку ХХ століття обґрунтувати можливість і навіть необхідність космічних польотів. “Тільки за можливості у найближчому майбутньому почати по-справжньому господарювати на нашій планеті і потрібно бачити основне велике значення для неї у завоюванні просторів Сонячної системи”.(Юрій Кондратюк)

Номер слайду 3

21 червня 1897 р. у Полтаві в сім'ї подружжя Шаргей народився син Олександр ( прізвище “Шаргей” з арамейської мови символічно позначає “світоч”).

Номер слайду 4

Мати, Людмила Львівна Шліпенбах, – спадкоємиця аристократичного роду, заробляла на життя вчителюванням. Батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей, був дворянином польського походження католицького віросповідання.

Номер слайду 5

Дитячі і юнацькі роки майбутнього вченого пройшли в атмосфері українського патріархального побуту. В 1910 році померли батьки і 13-річний сирота залишився на вихованні бабусі й діда (хрещеного батька) , які були лікарями, знаними і шанованими у Полтаві.

Номер слайду 6

Стараннями діда хлопець був допущен до іспитів у 2-гу чоловічу гімназію, в якій посилено викладали точні науки. На іспитах Сашко показав такі знання, що його прийняли відразу в третій клас.

Номер слайду 7

Після ІV класу надихнувшись прочитаним фантастичним романом німецького письменника Бернгарда Келлермана «Тунель» юнак почав мріяти про космос. Згодом він скаже: «Враження від книги було таке, що я взявся обробляти дві теми: пробивання глибокої шахти для дослідження надр Землі і політ за межі планети».

Номер слайду 8

28 травня 1916 року Олександр закінчив зі срібною медаллю гімназію («4» мав тільки з латині та словесності). В атестаті його було зазначено, що ця медаль дана “… во внимание к отличным успехам в науке, особенно в физике и математике”

Номер слайду 9

Медаль давала право вступати у вищий учбовий заклад без іспитів і Олександр вступив на перший курс механічного відділення Петроградського політехнічного інституту (нині Санкт-Петербурзький державний технічний університет)Але студентське життя виявилося коротким…

Номер слайду 10

Йшов третій рік світової війни … Відстрочку від призову Олександр отримати не встиг, і  був призваний до армії та направлений на курси прапорщиків, після закінчення яких навесні 1917р. потрапив на Турецький фронт. Громадянська війна застала Шаргея на Північному Кавказі, де його мобілізували білогвардійці. При першій нагоді він дезертирував і попрямував на батьківщину.

Номер слайду 11

Після перемоги більшовиків, Олександр Шаргей , який в минулому був царським офіцером, жив в знайомих на напівлегальному положенні. Щоб врятувати рідних від репресій юнак погодився і 15 серпня 1921 р. отримав документ на ім’я Юрія Кондратюка, який помер від туберкульозу легень. І далі продовжував своє життя вже під цим іменем… 

Номер слайду 12

Відкриття і досягнення Юрія Кондратюка. З 1921 по 1927 роки Юрій Кондратюк працював на Південній Україні, на Кубані і Північному Кавказі. Життя змусило Ю. В. Кондратюка займатися питаннями, що не відносяться до освоєння космічного простору, хоча, як він сам писав усе, чим він займався крім космосу, було лише способом заробити грошей для подальших досліджень в області виходу в неземний простір.

Номер слайду 13

Підвесний міст, побудований під керівництвом Юрія Кондратюка.

Номер слайду 14

Знаменитий елеватор "Мастодонт" – зерносховище на 10000 тонн, побудоване у 1927р. без жодного цвяха під керівництвом Юрія Кондратюка

Номер слайду 15

30 липня 1930 року Ю. В. Кондратюк разом з декількома іншими співробітниками "Хлібопродукту" був арештований за обвинуваченням у шкідництві. Одним з пунктів обвинувачення було те, що він будував "Мастодонт" не тільки без креслень, що саме по собі було серйозним порушенням правил будівлі, але і без цвяхів.

Номер слайду 16

До серпня 1932 р. Ю. Кондратюк працював спеціалізованому Бюро № 14 ОГПУ, де одержав патент і авторське посвідчення в галузі горношахтного устаткування.

Номер слайду 17

У співавторстві з П. К. Горчаковым та. Н. В. Нікітіним. Юрій Кондратюк розробив креслення, ескізи, зробив необхідні розрахунки та ескізне проектування Кримської вітроелектростанції, яка повинна була мати потужність в 12 (!) тисяч кіловатів, в той час як будь-який її закордонний аналог не перевищував 100 кіловатів.

Номер слайду 18

Але той відмовився, бо установа була закритою і молодий вчений зрозумів, що йому загрожує викриття свого минулого. С. П. Корольов, керівник ГВРР, майбутньої колиски радянської космонавтики, запропонував Юрію Кондратюку місце головного теоретика.

Номер слайду 19

Не всі знають, що Юрій Васильович був не лише фізиком, а й ліриком - писав прекрасні вірші. На дружні епіграми він міг відповісти експромтом: “…С детства я Луну люблю,О свиданье с ней мечтаю,Экипаж изобретаю…Лечу я к ней в ракете,Как в собственной карете!”

Номер слайду 20

Космічні ідеї Юрія Кондратюка. “…весь час твердо пам’ятайте, що з теоретичної сторони політ на ракеті в світовій простір нічого неймовірного собою не представляє” (Юрій Кондратюк“Тим, хто буде читати, щоб будувати”, 1919р.)Ще в гімназії юнак серйозно опрацьовував способи прориву людства у міжпланетний простір.

Номер слайду 21

- талановитий українець незалежно від Ціолковського, оригінальним методом вивів основне рівняння руху ракети та привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-водневому паливі.“Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1919р.)

Номер слайду 22

щоб досягти з планети Земля іншого небесного тілане треба будувати гігантських ракет - від космічного корабля-носія відокремлюється посадочно-злітний модуль. І саме за цим принципом пішов нині розвиток космічної техніки. “Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1919р.)

Номер слайду 23

вирватися за межі земного тяжіння можна на ракеті з реактивним двигуном, котра поетапно скидає баки з-під витраченого палива. “Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1919р.)

Номер слайду 24

використовувати опір атмосфери для гальмування ракети при її спуску з метою економії палива;виводити корабель під час польотів до інших планет на орбіту штучного супутника;застосовувати компактний злітно-посадковий модуль для посадки людини на поверхню інших планет і для її повернення на корабель;використовувати гравітаційне поле небесних тіл для додаткового розгону або гальмування космічного апарату;використовувати сонячну енергію для живлення бортових систем космічних кораблів і супутників;“Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1919р.)Юрій Кондратюк запропонував:

Номер слайду 25

можливість розміщення на навколоземній орбіті великих дзеркал для освітлення поверхні Землі. “Тим, хто буде читати, щоб будувати” (1919р.)Юрій Кондратюк запропонував:

Номер слайду 26

Космічні ідеї Юрія Кондратюка. У 1929р. Юрій Кондратюк надрукував за власні кошти в Новосибірську тиражем 2000 екземплярів книгу “Завоювання міжпланетних просторів” У ній лише 73 сторінки, 6 аркушів схем і креслень, але саме ця тоненька брошурка принесла авторові світову славу. У ній вчений вперше виклав послідовність перших етапів освоєння космічного простору.

Номер слайду 27

Космічні ідеї Юрія Кондратюка.“… Дослідження Кондратюка є найповнішим з усього, що писалося на цю тему в російській та зарубіжній науці до останнього часу” (професор Володимир Ветчинкін)

Номер слайду 28

Космічні ідеї Юрія Кондратюка.

Номер слайду 29

“Завоювання міжпланетних просторів” (1929р.) вертикальний підйом ракети крізь шари атмосфери з подальшим її виходом на орбіту Землі за певною траєкторією, тепловий захист космічних апаратів при їхньому русі в атмосфері; використання багатоступін- частої ракети. Юрій Кондратюк запропонував:

Номер слайду 30

“Завоювання міжпланетних просторів” (1929р.) Юрій Кондратюк запропонував:концепцію повернення космічного корабля (“космічний човник”); створення постійної космічної бази на орбіті навколо Місяця; застосування скафандра для виходу у відкритий космос.

Номер слайду 31

Спрямованість і практичне значення праць Юрія Кондратюка відмічають сучасні вчені, що безпосередньо займаються космічною технікою. “Вражає надзвичайна оригінальність мислення. Завжди нестандартні і дуже продумані в інженерному плані вирішення ”.“Кондратюк запропонував систему контролю пального в баках, яка застосовується в сучасних ракетах. Нічого кращого просто не винайдено.” (К. Феоктистов )

Номер слайду 32

“Траса Кондратюка”20 липня 1969 року сталася одна з найвизначніших подій історії людства: американський космічний корабель Аполлон-11 доправив людей на Місяць. Екіпаж Аполлона-11: Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Едвін Олдрін

Номер слайду 33

“Коли … я слідкував .. за стартом ракети, … у напрямку до Місяця, - згадував Д. Хуболт, - я думав про українця Юрія Кондратюка, котрий розрахував, …в енергетичному відношенні найкращий спосіб посадки на Місяць”. Джон Хуболт,один з керівників американської програми ”Аполлон”,пояснює значення Траси Кондратюка“Траса Кондратюка”

Номер слайду 34

Ідея Юрія Кондратюка: космічний корабель буде обертатися навколо Місяця, і там від нього відділиться апарат, який здійснить спуск на поверхню Місяця, а після виконання програми апарат пристикується до космічного корабля на навколомісячній орбіті.“Траса Кондратюка”

Номер слайду 35

“Траса Кондратюка” – “Apollo - 11”

Номер слайду 36

“Траса Кондратюка”Відразу після польоту «Аполлона» була опублікована стаття в журналі «Лайф» в якій світ вперше прочитав імя Юрія Кондратюка . Через рік після висадки американців на Місяць з Юрія Васильовича зняли всі звинувачення і відновили його добре ім'я.

Номер слайду 37

“ Геній у солдатських обмотках” 22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Юрій Васильович мав «броню» і міг не йти на фронт. Але він записався добровольцем в народного ополчення і був зарахований рядовим телефоністом в роту зв'язку.остання відома фотографія

Номер слайду 38

“ Геній у солдатських обмотках” На місці передбачуваного поховання. За однією з версій Юрій Кондратюк загинув 23 лютого 1942 року під містом Кіровом Калузької області (Росія). Похований у братській могилі, розташованій у сосновому лісі на околиці міста Кірова Калузької області.

Номер слайду 39

Історична пам’ять про Юрія Кондратюка Нині пам'ять Ю. В. Кондратюка шанують у всьому світі.Ім’ям Ю. Кондратюка названо одну з вулиць в м. Києві. Пам'ятник Ю. Кондратюку встановлено в Полтаві

Номер слайду 40

Історична пам’ять про Юрія Кондратюка Меморіальні дошки на честь Ю. Кондратюка м. Смілам. Харківм. Санкт-Петербург

Номер слайду 41

Історична пам’ять про Юрія Кондратюка

Номер слайду 42

Історична пам’ять про Юрія Кондратюка

Номер слайду 43

Сергій Шаргей – вірний син України, в всіх п’яти анкетах, заповнених від імені Юрія Кондратюка, він пише про себе, навіть у 1930-х роках, коли в СРСР уже на повну силу розгорілося полювання на “українських буржуазних націоналістів”: “національність — українець, рідна мова — українська”.

Перегляд файлу
Перегляд файлу тимчасово недоступний.
Перегляд файлу
Перегляд файлу тимчасово недоступний.
zip
Додано
29 липня 2018
Переглядів
3804
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку