Свято першокласників «Прощавай, Букварику»

                              Свято «Прощавай, Букварику»

 

Мета. Повторити і закріпити український алфавіт; розвивати театральні та акторські здібності, почуття відповідальності за спільну справу; виховувати любов до рідної мови, сім`ї, родини.

 

Вчитель. Благословенна та ясна година,коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар - це  перша сходинка до знань. Зовсім недавно вересневої пори маленьких  несміливих малят мами за ручку привели  на шкільне подвір’я. А сьогодні їх уже не впізнати . Сміливі , впевнені ,з  певними  знаннями вони влилися у шкільну сім' ю.

Швидко минули насичені  цікавими подіями місяці навчання в першому  класі. У травні, коли  шкільне подвір’я буяє весняним цвітом і з теплим вітерцем  приходять довгоочікувані  літні  канікули, першокласники звітують про свої перші досягнення.

 

Заходять ведучі у стилізованому українському вбранні? 

 

 Ведуча  Дорогі друзі! Ми вітаємо усіх!

 Запрошуємо в зал на наше свято.

 Чекають вас пісні, веселий сміх,

 Тут танці, жарти і веселощів багато.

 

Ведучий  Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, усі зібралися у залі? 

Ведуча  Та ні, когось не вистачає… 

Ведучий  Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте. 

 

Ведуча  Буде в нас сьогодні свято,

 Першокласників зберем.

 Хай проходять всі малята

 Попрощатись з Букварем.

Ведучий Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас! 

«Мінусовка» «Маленькая страна» 

Заходять першокласники, шикуються півколом. 

 

Всі: Доброго дня вам!

 Доброго дня нам

 Доброго дня шкільній родині!

 Доброго дня усій Україні!

 

1. День сьогодні такий незвичайний,

 Сонце встало умите в росі.

 Знов  покликав нас дзвоник до школи

 І на свято прийшли ми усі.

 

2. Сьогодні тут зібрались первачки,

 І в школі ми уже не новачки.

 З вітаннями звертається до вас

 маленький наш, веселий перший клас.

 

3. Ось перше вересня, скликає дзвоник нас,

 Цей день ми не забудемо ніколи,

 Як рано восени в свій перший клас

 Веселим ранком ми прийшли до школи.

 

4. Ми були такі маленькі

 І до школи на шляху

 Ми трималися за неньку

 І тремтіли від страху.

 

5. Ми малі на лінійці стояли,

 А в очах і цікавість і страх.

 В ручках квітів букети тримали

 І тремтіла тривога і очах.

 

6.        Літера перша і перше слово,

           З книгою перша серйозна розмова.

           Перша сторінка, наступна сторінка,

           Успіхи перші, і перші сльозинки.

 

7.        А як важко було нам  палички писати.

           Ставити їх по порядку,  мов солдатів на зарядку.

 

8.        Ох за них нам попадало

            Бо ставали як попало.

            Не вірили ні вчителька, ні мама,

            Як важко було ставити їх прямо.

 

9. Згадайте, люба вчителько,

           Матусі, татусі,

           Як «бекали » і «мекали»

           Спочатку ми усі.

 

10.     Нам спочатку було важко,

 Нескінченним був урок.

 Так хотілось покричати,

 Так хотілось пострибати,

 Але школа - не садок.

 

11.      А нині любо слухати,

          Як добре ми читаємо.

          Подякуєм Букварику

          І разом попрощаємось.

 

 

12. Тож давайте пригадаєм,

 Як було усе колись.

 Як залишивши садочок

 За навчання ми взялись.

Діти сідають на перші ряди , дивляться презентацію.

«Народження нашої шкільної родини»

 

Під пісню «Незнайко на Місяці»  забігає Незнайко 

Незнайко  
Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався! 

Ведучий Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? (Так) 
А звідки ви його знаєте? 

Діти Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав. 
Йому шматочок Сонця на голову впав. 
Він машину казкову сиропом заправляв. 



Незнайко Добрий вечір! 

Ведучий Який вечір? Адже це день. 

Незнайко А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір. 

Ведучий А чому це ти так репетував? 
 

Незнайко Та то я від злодія втікав. 

Ведучий Від злодія? Від якого? 

Незнайко Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку. 

Ведучий Твою шапку? А навіщо вона йому? 

Незнайко Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова! 

Ведучий Ой, Незнайку! Не сміши нас! В тебе розумна голова! Ти ж нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Краще сідай, дивись і вчись на нашому святі Букваря. 

Незнайко На чому? На чому? На святі букваря? А де ж ваш буквар про якого ти говориш? 

Ведучий Ми Букварика чекаєм… 
(розгублено) А його усе немає… 
Де ж так довго забарився?.. 
Може, в лісі заблудився?.. 

Лунає мелодія «Коломийки» 

Ведучий О, чуєте, хтось пісеньку співає. 

Буквар Коломийка 

Ой, веселий я Букварик 
Весело співаю, 
Бо веселе свято в школі 
Я сьогодні маю. 

Так ( _ р.) весело співаю. 

Бо веселе свято в школі 
Я сьогодні маю. 

Ой, розумний я Букварик, 
Все про себе знаю, 
Свої літери слухняні 
Вже в слова єднаю. 

Так ( _ р.) все про себе знаю. 
Свої літери слухняні 
Вже в слова єднаю. 

Ой, щасливий я Букварик 
І тому радію, 
Що всі діти в першім класі 
Вже читати вміють. 

Так ( _ р.) і тому радію. 
Що всі діти в першім класі 
Вже читати вміють. 

Ой, святковий я Букварик, 
Прошу всіх на свято. 
Кожну літеру всі разом 
Будемо вітати. 

Так ( _ р.)  прошу всіх на свято

Кожну літеру всі разом
Будемо вітати. 

Звертається до Незнайка 

Добре літери вивчай, 
Потім — у склади складай. 
Як складеш їх у слова — 
Розпочнуться вмить дива. 
Все зумієш прочитати: 
Що читають мама й тато, 
Назви вулиць та казки, 
Вірші та товсті книжки 
Про русалку чарівну, 
Про Ягу стару й страшну, 
І про лицарів чудових, 
І про гномиків казкових... 
Тож ні маму, ані тата, 

Ні сестричку, ані брата 
Не проси та не чекай, просто сядь- та почитай! 


Ведучий Ну що, зрозумів, Незнайку, навіщо треба вчити букви? 

Незнайко Зрозумів. Букви треба знати, щоб багато хороших книжок читати. А можна я у вас на святі посиджу? Може ще чомусь навчусь? 

 

 

Ведучий Сідай, будь ласка. Нам приємно, що ти бажаєш вчитися.

 

Пісня "Мій Букварик."

Буквар. -  Я - Буквар, ваш добрий друг.

  Я - початок всіх наук.

  Я багато літер знаю,

  Першокласників навчаю.

  Мої білі сторінки

                     Усім вам помічники.

                     Та без Азбуки я так-

                     І не вчитель, й не мастак.

Буквар. Сам я не зможу навчити, треба абетку покликати на допомогу. Давайте всі разом погукаємо її.

Всі. Абетко! Абетко! Ходи до нас!

Абетка (заходить, плаче, за нею звірята). Я так поспішала на свято, що перечепилася в лісі за корінець і всі букви розгубила. Що ж ми тепер робитимемо?

Звірята. Абетко, не плач, ми тобі допоможемо. Ось у діток попросимо, вони вже всі букви вивчили, можливо виручать нас?

Ведмедик. Дітки, ми бачимо, у вас такі гарні букви. Можливо, ви подаруєте їх Абетці, щоб вона могла з Буквариком і інших дітей навчати?

Діти. Звісно, подаруємо.

Вовк. Подаруйте А Б В – й рибка в річці попливе.

(діти з цими буквами виходять, знімають шапочки з буквами і дарують у кошик Абетці).

Лисиця. А як  Г Ґ Д знайдемо, у похід разом підемо. 

Заєць. Е Є Ж пішли у кошик –гріє лапки друг наш котик.

Ведмідь.  Принесіть ще З И І-щоб в таночок всі пішли.

Вовк. Ї Й К Л М знайшлося-в кошик більше додалося.

Лисиця. Н О П Р С теж тут-як же дружно всі ідуть.

Заєць. Т У Ф Х Ц прийшли-і вклонились Азбуці.

Ведмідь. Ч Ш Щ Ю Я прибігли-і їм місце ще звільнили.

Вовк. Ь ще причвалав - кошик повний-повний став.

 Пісня "Абеткова пісенька"

 

Абетка. Любі діти і звірята, завдяки вам, ми з Буквариком і далі зможемо навчати дітей грамоти. Спасибі вам велике.

Забігає  Двійка і співає пісню на мелодію „Кузнечик» 

Я дуже гарна дівка, 
Зовусь я просто Двійка. 
У ледарів завжди я 
В щоденнику живу. 

І вдень, і вночі (2р.) 
У ледарів завжди я. 
І вдень, і вночі (2р.) 
В щоденнику живу. 

Люблю я погуляти, 
погратись і поспати, 
А от уроки вчити 
я зовсім не люблю. 

Ні вдень, ні вночі (2р.) 
а от уроки вчити. 
Ні вдень, ні вночі (2р.) 
Я зовсім не люблю. 

Виходить, потягуючись Лінь 

Мене звуть просто – тітка Лінь. 
Я з Двійкою дружу. 
Я – Лінь хороша, бо дітей жалію, 
За ними я ходжу, як їхня тінь,(імітує рухи, йде за Двійкою) 

Для них готую спокій і безділля. 
Дитиночку приспати – так люблю! 
Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати! 
З дітьми я разом їм, охоче сплю, 

Не треба  діткам лишньої мороки, 
Ідіть, як котики сліпенькі, навмання. 
І не ходіть ви в школу більш ніколи. 

 

Вчитель. А це що за непрохані гості завітали?

 

Учень. Соромно признатися, але ми інколи дружили з цими подружками. Та в другий клас ми їх брати з собою не збираємося.

 

Всі. Ідіть геть!

Двійка й Лінь вибігають .

1.  Сьогодні ми зібралися на свято,

 Щоб разом з вами, друзі, вшанувати

 Чудову книжку, що нас грамоти навчала,

Свої скарбниці всім подарувала.

 

2. Завдяки їй навчились ми читати,

В слова і речення всі літери складати.

 Цю книжку завжди ставимо в відзнаку,

Висловлюємо їй свою подяку.

 

3. Цю найпершу в школі книжку

 Знає будь який школяр.

 До усіх книжок доріжку

 Прокладає наш Буквар.

 

4. Діти, підлітки й старі -

 Всі вивчали букарі.

І міністр, і навіть цар

 Також вчив колись буквар.

 

5. Букви старанно вивчали,

 Знаєм їх від А до Я.

 І сторіночку останню

  Прочитали Букваря.

 

6.  Перша книжка - мудра й мила,

 Ти читати всіх навчила.

 Кожна буква букваря

 Це промінчик ліхтаря.

 

7.        Книжечка дитячих літ

 Нас виводила у світ.

 

8. Рідний наш букварику,

  Ми тебе любили,

  Ми з тобою весело й радісно дружили.

  

9.       Та прийшла пора прощатись,

  Час з тобою розлучатись.

 

10. Віднині будеш серед книг

  На місці першому стояти.

  Ти – найдорожчий від усіх,

  Бо навчив усіх читати.

 

11.   Добрий Букварику, перша книжко,

  Хочеться, навіть, поплакати трішки.

  Жаль розлучатися, хоч і треба-

  Ми не забудем ніколи про тебе!

 

12. У містах, у різних селах

 Будь , Букварику, веселим!

 Хай тебе у гості ждуть!

 Будь щаслива твоя путь.

 А ми будемо у школі -

 Тут науки нам доволі.

 

  Букварик.

Дякую за слово гарне,

 Та сумуєте ви марно!

 Вам дарую, першачки,

 Ці чудові книжечки!

Заходять учні у костюмах «Читанки», «Рідної мови», «Математика».

 

Читанка.

 Я — ваша перша Читанка

 Красива в мене свитонька.

Цікаві сторінки - є вірші і казки.

Покажу вам сто земель,

Ще й космічний корабель!

Даруватиму щодня і забави і знання.

 

Рідна мова         

Я не з лісу, і не з поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають,

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

 

Математика.

 Раз, два, три, чотири, п'ять

Вміють учні рахувать!

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Треба всім вивчать сумлінно

Всю таблицю «на відмінно».

Дуже точна я наука.

Хоч і вчити мене – мука,

Але знати треба всім,

Щоб не плутать три і сім!

 

 

 Букварик.

Вони друзі ваші нові,

 Різнобарвні, кольорові.

 Їх шануйте і вивчайте,

 А мене не забувайте.

 До побачення! Прощайте

 

Читанка (звертаючись до Букварика):

Тепер продовжувати буду

Я твою справу нелегку.

Та обіцяю – не забудуть

Цю діти казку чарівну!

 

Пісня "Прощавай Букварику."

Підручники виходять.

 

1. Ми до батьків сказати хочем слово

 І привітати хочем від душі.

 

2.       Подарувати вам пісні чудові

 Найкращі прочитати вам вірші.

 

3 Татусю наш! Матусю рідна!

  Ну як же вам не дякувать в цей час!

 

4.  За те, що розум, щедрість, вміння -

  Все віддаєте ви для нас.

 

 5. За вашу працю, ласку і любов

 Всі «Спасибі» вам скажемо знов.

 

6. В день оцей святковий і чудовий

 Нехай вам сонце ллє тепло до ніг.

 

7. Радості вам, щастя і здоровя

 На роки, на довгий-довгий вік!

 

8. Перший клас! В перший раз

Рік тому зустрів ти нас.

 

9. Переходим в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний.

 

10. Хай пісня тут лине.

 

11. Хай сміх скрізь лунає.

 

12. У кожного радісна усмішка сяє.

 

Всі. Всі дружні, веселі, радійте за нас,

          Ми всі перейшли вже у 2 клас.

Виконують танець
 

Вчитель.            Вже час закінчувати свято

І хочу я всім побажати:

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб всі були здорові і щасливі

На многії  і благії літа.

Всі діти  співають пісню 

Вірщі і музика  Михайла Ровенка «Букварику ,прощай»

Мужніємо,зростаємо,співаємо пісень,                                                                                        Уже усі читаємо букварика щодень.                                                                                                                 Не кличте вдаль підручники сторінками-крильми,                                                             Сьогодні із буквариком прощаємося ми,                                                          Прощай,прощай,прощай,прощай.                                                                                        Приспів:                                                                                                                                           Буква-буква букварику,букварику,прощай,                                             Школя,школя,школярику мене не забувай.                                  Буква,буква,букварику,букварику прощай,                                    Школя,школя,школярику мене не забувай.                                                                 Згадайте люба вчителько,матусі,татусі,                                                                              Як бекали і мекали над буквами усі.                                                                                                     А як тепер читаємо,як книги бережем,                                                                                         З подякою прощаємось із другом букварем.                 Прощай,прощай,прощай,прощай.                                                                                   Приспів.                                                                                                                            Найперша в світі книжечка,найпершії слова,                                                              Найперше слово складене це мама дорога,                                                                            Уже малі не будемо за плями вибачай,                                                                           Тебе ми не забудемо,букварику прощай.                         Прощай,прощай,прощай,прощай

 

                                                Надія Май   «Букварик» слова

                                                Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь,

І беру до рук

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

Завдання просте - А, Б, В, Г, Д

Хто такий букварик має,

Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!