Урок. "Щоб у серці жила Україна..."

Комунальний заклад освіти

Жовтоводська середня загальноосвітня школа №10

з профільними класами

 

 

 

 

 

 

Щоб у серці жила Україна…

 

(урок – подорож)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 – Б

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Щоб у серці жила Україна…

Мета: розширювати та уточнювати знання учнів про Україну як незалежну суверенну і єдину державу, державні і народні символи, обереги України, знання Конституції України; формувати  почуття патріотизму та національної гідності; виховувати любов і повагу до своєї Батьківщини - України, її символів, традицій, обрядів, почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, гордості за свій народ і країну.

Обладнання: мультимедійна презентація до уроку, фізична карта України,  матеріали для інтерактивної вправи «Асоціативний кущ», вишитий рушник, букет калини, предметні малюнки серця і карти.

Тип уроку: урок – подорож

Клас: 3 - Б

Хід уроку

 

1.    ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВ ДО ПОЧАТКУ УРОКУ    (слайд 1)             

- Я сьогодні всіх вас щиро вітаю в нашім дружнім колі, бажаю щастя, радості та міцного здоров’я, любі мої. От і знову вересень настав, покликав всіх дітей України за шкільні парти, щоб ви могли здобувати знання, вчитися мудрості життя.

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

     МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

- Діти, я прочитаю вам вірш-загадку, а ви, відгадавши її, дізнаєтесь, про що мова піде на нашому першому уроці.

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша - солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься  …     (Україна).                       (слайд 2)

- Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну.)       Пісня «Україні»                                       

- Отже, як ви вже здогадалися, сьогоднішній наш перший урок присвячений Україні, нашій державі. А ще він присвячений нам з вами, адже ми являємось громадянами великої, багатої, прекрасної і героїчної країни - України, яка одна така на білому світі. Тема нашого першого уроку (напис на дошці)

“Щоб у серці жила Україна…”        (слайд 3)    

- Україна - наша земля, наш рідний край. Україна... Це і червона калина, що росте на подвір’ї біля хати, і вишитий бабусею рушничок, це зелена трава у дворі вашого будинку, по якій можна бігати, сидіти на ній, лежати й дивитись на небо, спостерігати, як пливуть по ньому білесенькі хмарки. Ми називаємо Україну нашою Батьківщиною, нашою ненькою, адже ми всі її діти.

III. РОЗКРИТТЯ ТЕМИ УРОКУ

1 Вступна бесіда вчителя

- Україна…Це не просто слово. Це не назва на географічній карті. Це наша домівка, де мама і тато, де тепло й затишно. Це славна земля з довгою історією, яку творив волелюбний народ. Та що знаємо ми про нашу Вітчизну? Чим можемо поділитися зі світом? Чим пишаємося? Про що ніколи не забудемо?

- Зараз, діти, ми з вами напишемо власну книгу цікаву та  захоплюючу, яка називається „УКРАЇНА”.

 

2. Сторінка перша. Історична.

                      Легенда  „Наша земля”                                       (слайд 4)

Як же саме Бог створив нашу землю, ви дізнаєтесь, прослухавши легенду.

    Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулися на розподіл пізніше, але землі їм вже не дісталося.

 От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли йому щось сказати. Стали чекати.

 Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. „Ні, відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці”.

 „Тоді я дам вам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – ворога.”.

 Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

 

Україна

На білому світі є різні країни,

А в них – і ліси, і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину я маю,

Її Україною звуть.

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

1. Інтерактивна вправа -  «Асоціативний кущ» до слова Україна.     (слайд 5)

- А що для кожного з вас, діти, означає слово Україна?. (Діти висловлюють свої думки). (Слова прикріпляються на дошці навколо плаката «Україна»,  будується «Асоціативний кущ»).

Країна   Воля  Рідний дім   Родина    рідна мова  героїзм  незламність  єдність  сила

 

3. Сторінка  друга. Подорожуємо картоюУкраїни.                             (слайд 6)

Погляньте, діти, на карту України. На ній позначені кордони української землі, де з давніх-давен живе наш народ. Україна – це велика й прекрасна країна. Вона має високі Карпати та мальовничі Кримські гори. Її найбільша річка Дніпро тече через усю Україну і впадає у Чорне море. В українських річках та озерах багато риби. В лісах мешкають різні тварини. А в землі є кам’яне вугілля, залізо, нафта, сіль. Найбільші міста України: Київ, Львів, Харків, Одеса. Але славиться наша Батьківщина не тільки своїми містами, річками, горами, степами й лісами. Славна вона своїм працьовитим, волелюбним народом, який протягом віків боровся за свою незалежність.

 

4. Робота в групах. Гра «Хто більше?».                                       (слайд 7)

    А які ви знаєте великі міста України? За одну хвилину у своїх робочих групах вам необхідно записати якомога більше назв великих міст України.

Діти записують на листочках містаУкраїни.

 

5. Сторінка  третя. Державні символи України.        (слайд 8)

- Наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї та традиції має також неповторні державні символи. Як і кожна держава світу, Україна має свої державні символи - герб, прапор, гімн.

 

              Про них послухайте легенду.                                                  (слайд 9 - 10)

      Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

      Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

      Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

     З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 (Демонстрація державних символів України)

 

                   Наш народ має герб – тризуб.                                  (слайд 11 - 12)

      Герб - це символ влади. В основу сучасного герба нашої держави покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі. Це дуже старовинний знак. Він зустрічається ще за часів Київської Русі. Тризуб карбували на монетах князя Володимира, князів Святополка та Ярослава Мудрого.

      Число три завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, три дороги.  У  тризубі відображено триєдність життя. Це Батько - Мати - Дитина. Вони символізують собою силу - мужність - любов.

 

Наш герб – тризуб: воля, слава, сила,

Наш герб – тризуб. Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

(Н. Поклад)

 

 

                     Український прапор                                                (слайд 13 - 14)

 Український прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Блакитний колір – це колір води, чистого неба, символ миру. Жовтий – це колір вогню, сонця, без лагідних променів якого немає життя на землі, це колір пшеничної ниви, зерна, хліба. Ці кольори мають значення миру та багатства, бо наш народ мирний, працелюбний. В ст. 1, 18 Конституції України говориться, що Україна - суверенна та незалежна демократична держава, і діяльність її спрямована на забезпечення власних національних інтересів і безпеки, мирне та взаємовигідне співробітництво з іншими державами.

28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державний Прапор України – синьо-жовтий.

       Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави,

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм,

Синє – небо, жовте – жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

 (Н. Поклад)

- Що символізує жовтий колір на нашому прапорі?  Означає блакитний?

- Чи має значення розташування кольорів на прапорі? Яке?

 

Гімн – це найголовніша пісня країни.              (слайд 15, 16, 17, 18 )

Автор тексту – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна та одночасно горда мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого Гімну.

Де і коли ви чуєте ГімнУкраїни? (Учень читає вірш).

Гімн

Слова палкі, мелодія врочиста,

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

 (Н. Поклад)

 

6. Сторінка четверта. Обереги України                    (слайд 19)

 Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, барвінок – все це наші народні символи.

 

7. Сторінка п’ята. Мова наша калинова                     (слайд 20)

          Без мови не може існувати жоден народ та його культура. Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова.

 Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Пройшла вона тернистий важкий шлях, мова вижила і сьогодні розвивається. Стаття 10 Конституції України проголошує: „Українська мова є державною мовою”. Наша мова співуча, мелодійна, багата. Народ говорить: „Слово до слова – зложиться мова.” (Учень читає вірш)

 

8. Сторінка шоста. Головний закон України – Конституція       (слайд 21)

       У державі затверджено, існує закон, за яким вона живе. Такий закон називається Конституцією. Існує він і у нашій незалежній державі. Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року – цей день став святковим у нашому календарі.

 Люди повинні наполегливо трудитися, щоб Україна була процвітаючою державою. Кожен громадянин зобов’язаний захищати свою Вітчизну.

        Діти повинні старанно вчитися, щоб у майбутньому здобути професію та працювати на благо України, повинні привчатися до посильної праці, допомагати батькам, повинні любити свою Батьківщину, бути її патріотами. Обов’язок кожного - неухильно дотримуватися Конституції України, не порушувати права і свободи, честь і гідність інших людей.

Ми всі, дорослі та маленькі, - громадяни України. А всі громадяни мають рівні права та обов’язки. А які права мають громадяни в Україні? - пригадайте, будь ласка. А які обов’язки мають українці?

 

9. Сторінка сьома. Україна героїчна                          (слайд 22, 23)

          Ви ще зовсім маленькі, дорогі мої діти. Але кожен з вас чув про події, які зараз відбуваються на сході України. На цілісність і єдність нашої держави посягнули вороги. Тисячі наших співвітчизників, справжніх патріотів своєї країни взяли у руки зброю та вступили до лав Збройних сил України. Вони з честю воюють на сході, відвойовують та захищають кордони нашої держави. Ми не можемо допустити, щоб Україна була розірвана на шматки. Кожен з нас повинен усвідомити, що саме в наших руках цього не допустити. Саме від того, що ми робимо чи не робимо сьогодні, залежить майбутнє нашої держави. Ми всі різні, але мета у нас одна – мир і спокій на нашій землі. Наші серця навіки з героями Небесної сотні, воїнами у боротьбі за свободу та єдність України.

 

                                           Хвилина мовчання                 (слайд 24)

10. Сторінка восьма.

    Я – громадянин України – європейської країни                  (слайд 25, 26, 27, 28, 29)

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ                                                            (слайд 30, 31, 32, 33)

Загадки

По ньому ми живем із вами –

це основний закон держави.              (Конституція)

 

Знак держави головний –

всяк його повинен знати.

Воля, слава, сила в нім. –

То ж попробуй відгадати.                  (Герб)

 

По радіо звучить щоденно

патріотична пісня,

що возвеличує Вкраїну

і прославля навічно.

Коли звучить він – всі встають,

до серця руку прикладають,

і вголос, й подумки співають,

і Україну прославляють.             ( Гімн)

 

Синьо – жовте полотнище

гордо майорить.

Це – ознака сили й слави

Української держави.

Синє небо, жовте жито –

цю святиню знають діти.                  (Прапор)

2. Вправа «Серце»                                                           (слайд 34)  

- Учні розмальовують сердечка і пишуть на них  свої побажання. Потім прикріплюють на дошці коло малюнка України.

 

3. Заключне слово вчителя                                           (слайд 35)                    

- Діти, цікавою була наша подорож? Ви тільки розпочали  читати книгу «УКРАЇНА»,  відкрили перші її сторінки. А вся книга має тисячі і тисячі сторінок. Поступово вони відкриватимуться для вас. Ви будете перегортати сторінки книги з великим захопленням, здобуваючи все більше міцних і корисних знань про свою державу. Ваше серце переповниться гордістю,  що народилися і живете ви на такій чудовій героїчній землі, на нашій славній Україні.

Пам’ятайте, діти, що книга «УКРАЇНА» ще недописана. Якими будуть її наступні сторінки, залежить і від вас. Ви – майбутнє України. Своїми знаннями, працею і здобутками підносьте її культуру і велич. По-справжньому любіть свою країну і відстоюйте інтереси своєї держави. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю, незалежність і єдність нашої Батьківщини. Будьте справжніми громадянами і патріотами своєї єдиної країни - України.

 

 

Гра «Так і ні». (ДОДАТКОВО)

– Бабусі хлопчик помагав,

На допомогу він мастак.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так.)

– Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні.)

–А як немає забіяк,

Тоді усім прекрасно? (Так.)

– А як серця у всіх ясні,

То вам погано, діти? (Ні.)

– Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так.)

– А як обличчя всіх сумні,

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні.)

– Кричить, ламає все хлопчак,

Це теж погано, діти? (Так.)

– Тоді іще скажіть мені:

Як діти б’ються, добре? (Ні.)

– Коли вам краще жити:

Коли сміються діти? (Так.)

Звичайно, краще в мирі

І з усіма дітьми дружити,

Щоб всі веселими були,

В добрі і злагоді жили.