Проєкт "Птах року 2021 Синички у вікна постукали зранку, хотіли сказати про щось на світанку…"

Піщанський ліцей

Красноградської  міської ради  Харківської області

вул.. Шевченка , 38а, с. Піщанка,  Красноградський район ,

Харківська область, 63332,

тел. (05744) 5-21-14          E-mail: kr-pichan@ukr.net    

Всеукраїнська акція «Птах року»

«Синиця чубата (Lophophanes cristatus) – птах року 2021»

Навчальний проєкт

«Синички у вікна постукали зранку, хотіли сказати про щось на світанку…»

                                                                 Виконали:  учні 2-А класу                                                                                                Керівник        Федоренко                                                                                           Валентина Миколаївна,                                                                               вчитель початкових класів

Піщанка

2021

Зміст

1.Вступ………………………………………………………………………… .3-4

2. Паспорт проєкту «Синички у вікна постукали зранку, хотіли сказати про щось на світанку…» ...…………………… ……………………………………5-6

3.Алгоритм реалізації проєкту ..………………………………………… …..7-13

4. Давайте разом піклуватися про птахів………………………………………14

5. План роботи ………………………………………………………………….15

6.Захист проєкту…………………………..…………. …….........................16-33

7. Висновки ……………………………………………………………….. ……34

8. Список використаної літератури………………………………………. ……35

9. Додатки…………………………………………………………………….36-44

Всеукраїнська акція природоохоронна акція «Птах року 2021.

Синиця чубата»

Навчальний проєкт  «Синички у вікна постукали зранку, хотіли сказати про щось на світанку…»

ВСТУП

На сучасному етапі національно – духовного    відродження  України, першочергового завдання набуває формування у молоді почуття патріотизму, активної громадянської позиції, відданості справі зміцнення державності. То ж  громадянське виховання  і  є стрижневим та основоположним формуванню національної  свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь.

Нова українська школа знаходиться в процесі швидкого розвитку та постійного пошуку. Школа постає як для учня, так і для вчителя місцем духовного збагачення, де формується громадянська зрілість, особиста відповідальність за внесок у національно-культурне відродження нашої держави.

   Початок виховання   патріота своєї держави  починається з раннього дитинства, адже дитинство – найкраща пора для прищеплення почуття любові до Батьківщини, яке починається  з колискової пісні матері  і під мелодійний спів пташок  продовжилось у затишній оселі бабусі . І крокує воно  з дитиною протягом всього життя. 

     З часом це  почуття формується в  етнологічну культуру. А вона  є невід’ємною складовою  системи  національного - патріотичного виховання  підростаючого  покоління. Вміння відчувати красу природи і бажання її захищати – важливі риси сучасної екологічно грамотної людини. Виховати таку людину – мета  нашого  ліцею. 

    Ціннісному  ставленню  до  флори і фауни рідного краю  сприяють: екскурсії еколого - натуралістичного напрямку, участь у екологічних суботниках, робота над екологічними проєктами.

   Як свідчить практика, використання проєктної діяльності є дуже цікавою формою навчання для молодших школярів, адже вона поєднує у собі  не тільки теоретичні знання, а й  набуття  життєвого досвіду. Стимулює пізнавальну діяльність та активність учнів.

 Саме тому 2-А клас бере участь у щорічній природоохоронній акції «Синиця чубата (Lophophanes cristatus) – птах року 2021».

Паспорт проєкту

«Синички у вікна постукали зранку, хотіли сказати про щось на світанку… »

Назва: «Синички у вікна постукали зранку, хотіли сказати про щось на світанку…»

Керівник проєкту:  Федоренко Валентина Миколаївна

Учасники проєкту:  учні 2-А  класу.

Тип проєкту:

      -  за предметною галуззю – міжпредметний (Я досліджую світ,  читання, образотворче мистецтво,музичне мистецтво, трудове навчання).

• за тривалістю – середньої тривалості ( лютий 2021 - жовтень2021);
• за характером контактів – учитель початкових класів,  учні 2 – А классу, батьки;
• за основним видом діяльності – дослідницько – пошуково – інформаційний;
• за формою проведення – дослідницько – пошуковий;
• за кількістю учасників – груповий.

Навчальний предмет: Я досліджую світ

Мета проєкту: - формувати пізнавальний інтерес до природи, до вивчення   традицій українського народу у відносинах людини  з природою;

- збагатити учнів природознавчими знаннями про біологічні особливості птахів родини синицевих ;

-  інтегрувати  пропедевтичні знання  з іншими освітніми галузями: літературою, музикою,образотворчим мистецтвом;

- формувати в учнів життєві компетентності,  навички пошукової, дослідницької діяльності;

- удосконалювати вміння робити висновки, презентувати свої дослідження;

- сприяти формуванню переконань, моральних принципів та активної життєвої позиції в галузі охорони птахів;

- виховувати почуття патріотизму: любов до рідної землі, турботливого ставлення до природи.

Завдання проєкту:

 - привернення уваги до проблем охорони птахів та їхніх природних біотопів;

- розширення знань учнів про чарівність та дивовижність природиУкраїни;

- залучення учнів до активної природоохоронної роботи ;

- виховання шанобливого ставлення до природи ;

- внесення  свого посильного вкладу  в збереження фауни рідного краю.

 Продукт проєктної діяльності: презентація  роботи: виставка малюнків,поробок, годівниці.

Етапи роботи над проєктом

І. Підготовчий етап

ІІ. Планування роботи

ІІІ. Пошукова та  дослідницька  діяльність

ІV. Результати. Захист проєкту

V. Виготовлення годівниць,виставка малюнків, поробок.

Очікувані результати: 

• зміцнення зв'язку між школою та родинами;
• усвідомлення учнями приналежності до сьогодення і майбуття своєї держави.

Після виконання проєкту учні будуть:

      •   знати сезонні зміни в природі, про  біологічні особливості птахів родини   синицевих ;

• виконувати елементарну пошукову, дослідницьку, практичну роботу;
• висловлювати емоційно-ціннісне ставлення озвученої проблеми;
• представляти власний творчий продукт за результатами виконаної роботи чи дослідження.

Кожна дитина одержить досвід індивідуальної діяльності та діяльності в групі, матиме можливість випробувати власні сили, максимально розкрити творчий потенціал.

Алгоритм реалізації проєкту

Давайте разом піклуватися про птахів

   Птахи! Їх можна побачити і почути скрізь: у парках, скверах, лісах, на полях, біля водойм, у містах і селах або просто на вулиці.

   Птахи – це пісня і політ. Це голоси наших лісів, полів, гір та пустель.. Їхні голоси ми чуємо вдень і вночі.

   Птахи – підкорювачі повітряного океану. Вони можуть піднятися вище гір і хмар, перелетіти пустелю, море, океан.

   Птахи – діти веселки. Вони несуть радість людям.

   Птахи – частина природи, без них її краса була б неповною.

    Так, птахи є однією з найбільш розповсюджених  теплокровних угрупувань.  Воно налічує близько 8600 видів,  а в Україні їх  близько 360 видів. Ці  вірні друзі   є  об’єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів, чудовою прикрасою лісів, полів і  невід’ємною, складовою частиною рідної природи. Руйнівні катаклізми 20 ст. значно зменшили чисельність пташиного населення, хоча сучасна людина, як і раніше, потребує товариства пернатих. Тому на сьогодні досить гостро стоїть питання охорони птахів. Охороняти треба не тільки рідкісних і зникаючих птахів, а й усіх птахів, у тому числі й тих «шкідливих», яких у минулому винищували. У природі немає так званих, - безумовно шкідливих, адже пристосовуючись до умов існування, птахи можуть вступати в тимчасові суперечності з потребами людини.

    Отже, вирішуючи долю тих чи інших птахів, треба враховувати всі особливості їхнього життя, переглянути всі форми взаємовідносин між ними і людьми, для того, щоб в умовах сучасного науково-технічного розвитку знайти можливість зберегти світ пернатих не тільки для нинішнього, а  й для майбутніх поколінь.
   Основною і головною  умовою охорони птахів є збереження їхніх місць гніздування і кормової бази, підгодівля птахів у несприятливий час. Адже,зима для птахів – це велике випробування

 Давайте ж допоможемо, підтримаємо їх!

План роботи над проєктом

1. Засідання творчої групи.

Визначення теми та мети проєкту. Об'єднання учнів у групи, розподіл завдань. Обирання форми презентації проєкту.

2. Збирання інформації:

• відвідування бібліотеки;
• екскурсії в природу;
• робота в Інтернеті;
• спілкування з членами родини;
• робота з періодичною пресою;
• перегляд науково – пізнавальних фільмів.

3. Самостійна  робота учасників проєкту за своїми індивідуальними та груповими дослідженнями, творчими завданнями.
4. Обговорення отриманих результатів у групах.
5. Оформлення результатів пошуку та їх презентація.

Завдання для груп

 Група «Екологи» - знайти інформацію про осілих птахів ,про видовий склад птахів родини   синицевих рідного краю.

Група «Науковці» - знайти інформацію про  синицю чубату, оформити фотовиставку .

 Група «Літератори» - знайти художні твори  про птахів родини   синицевих,  скласти власні вірші та казки про синицю чубату, оформити  виставку малюнків

Група «Народознавці» – знайти прислів’я, приказки, легенди  про птахів

Група «Кулінари» – знайти  інформацію  щодо допомоги птахам взимку родини   синицевих, скласти «меню» для «Пташиної їдальні».  Виготовити  годівниці для птахі

Захист проєкту.

Звіт творчих груп.

1. Звіт пошукової групи «Екологи».

• Наша група отримала дуже відповідальне завдання. Ми працювали

з довідниками, енциклопедіями, в Інтернеті і хочемо представити

результати свого пошуку.

1 еколог  Які птахи є осілими?

Птахів, які живуть у нас весь рік, називають осілими.

Птахи, які прилітають до нас навесні, називають перелітними.

2  еколог   Які осілі птахи нашого  краю?

    Горобець – жвавий, життєрадісний, винахідливий і товариський птах. Без нього міський пейзаж значно сумніший. Відомо, що за сезон самка відкладає втричі і навіть вчетверо більше яєць, ніж потрібно для продовження роду при спокійному житті. Дійсно, життя в місті поруч з людиною сповнене непередбачуваних поворотів, небезпек. Горобець сміливий і безстрашний при захисті дому. Він може дати відсіч сильному і небезпечному загарбнику чужих гнізд. Сміливо відбивається від шпака, буває жорстоко побитий, але не підкоряється великому і сильному агресорові. Відчайдушні бійки між самими горобцями не такі часті, як у птахів, що захищають гніздову територію. Горобець якось без інтересу дивиться на залицяння холостяків за його самкою, будучи впевненим у її неприступності і вірності. Але коли залицяльників стає не два і не три, він кидається на допомогу, відтягуючи за пір'я найбільш настирливих, але не перетворює цю допомогу в бійку. Не помічено справжніх бійок і через корм, тут справа не йде далі дріб'язкових погроз. Якщо шматок горобцеві під силу, то він, схопивши його, відлітає, і за ним ніхто не женеться, як у ворон. Ніхто не спробує відібрати здобич у сусіда, якщо він просто тримає її в дзьобі: це його власність. Але якщо впустить, кинуться всі. А якщо корму дуже багато, то 
горобець не поспішить надзьобатися проса або пшона наодинці – спочатку злітає за своїми. 

Дятел – птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома великими білими плямами на крилах. На крилах і крайніх перах хвоста – поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя – яскраво-червоне. Лапки – чотирипалі (2 пальці розміщені вперед, 2 – назад). Політ хвилеподібний, пташка після декількох взмахів складає крильця і летипь знижуючись, а потім знов набирає висоту.Живе в лісах і парках. Гніздиться виключно в дуплах сухих та живих дерев. Живиться комахами, узимку – насінням хвойних дерев. Це дуже корисний птах наших лісів; він нікуди не летить на зиму і працює кожний рік, знищуючи шкідників.

   Синиця - один з найчисельніших видів птахів наших міст, живе скрізь, де є деревна рослинність. Гніздиться не тільки в парках, скверах, дворах, але й на вулицях. Для гніздівлі може обрати самотньо розташоване дерево, облаштувати собі житло в щілині будівлі, у залізній трубі, поштовій скриньці тощо. Осілий птах, але рік у рік здійснює масові міграції. Вид вимагає особливої турботи. Необхідно не тільки охороняти гнізда і самих птахів, а, насамперед, збільшувати число нових місць гніздівлі. Для цього на деревах розвішувати дуплянки та синичники. Звичайний вид нашої місцевості. Гніздиться в лісопарковій зоні, на зиму збирається в міських парках, поблизу сіл, особливо там, де птахів регулярно підгодовують. Для гніздівлі використовує дупла дерев листяних порід. В умовах міст і сіл може гніздитися і в ліхтарних стовпах. Осілий птах. Вид вимагає особливої охорони – не тільки місць гніздування, а й розвішування дуплянок. Підкормка взимку така ж, як і для великої синиці.

Синиць знають усі. Це лісові птахи, які завжди з першими приморозками прилітають до людських осель, тому що  в лісі птахам бракує їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх  годували минулої зими і повертаються туди не самі, а зі своїми малюками.

Горобці                                                           Синиці                                                 Дятли

      3 еколог  Які ж птахи  родини   синицевих живуть у нашому краї?

До вашої уваги пропонуємо фотовиставку птахів родини синицевих.

Синиця велика                                                    Синиця вусата                                                     Синиця чубата

Гаїчка болотяна                                                Синиця чорна                                                    Синиця блакитна

2.Звіт пошукової групи «Науковці».

• Наша група отримала завдання. Ми працювали

з довідниками, енциклопедіями, в Інтернеті і хочемо представити

результати свого пошуку.

1 науковець  Чи живе в наших лісах синиця чубата?

      На початку кожного року Українське товариство охорони птахів обирає птаха року. Це пташка, яка заслуговує на особливу увагу і охорону з боку людини. У 2021 році птахом року  обрали синицю чубату. Цей птах з родини синицевих, поширений в більшій частині Європи, але багатьом маловідомий Зустрічається  вона  і у соснових лісах Хаківської області. Хоча побачити її дуже важко.  Пташка живе у хвойному лісі, у листяних та мішаних не зустрічається. У стиглих соснових та ялинових лісах вона здебільшого й гніздиться. Часом обирає й дуплисті молоді дерева, але більше любить самостійно готувати оселю для своєї сім’ї. Але й там побачити її нелегко, бо близького сусідства з людиною чубата синичка уникає, на відміну від деяких своїх родичок, які в морозяні зими шукають, чим би поживитися поблизу людей. Пташка занесена до Червоної книги Харківської області.

2 науковець  Чим відрізняється від родичів?

В Україні це осілий, кочовий вид. Дорослий птах від інших синиць відрізняється особливим «фірмовим» «чубом», а молодий — білою верхівкою пір’їн у верхній частині голови. Зовнішність самок і самців практично не відрізняється.

Спина, крила і хвіст у неї сіро-бурого кольору без помітних відмітин. На горлечку виділяється чорна пляма — борідка, потилиця чорна. А ще через очі у синички тягнеться темна смуга, яка загинається на світлі щоки у вигляді чорної дужки.

Зима — найскладніший час для чубатих синичок, як і для більшості птахів. У холодну пору вони їдять, здається, усе їстівне, що трапляється, адже улюблену їжу — комах і личинок — знайти важко. Та все ж дослідники зауважують, що комах і личинок ці синички шукають, доки є хоч найменша можливість їх знайти, навіть у зимовому лісі. Восени та взимку чубата синиця переключається на споживання насіння дерев — сосни, ялиці, берези, вільхи, бука.

Взимку чубаті синички легко об’єднуються з іншими птахами, так легше вижити -й зігрітися, й прохарчуватися. Особливо часто вони групуються із іншими видами синичок, золотомушками, підкоришниками. Часто — «під прикриттям» лісового санітара — строкатого дятла.

Вони літають від дерева до дерева, обстежують всі шпаринки, заглядають під кору: а раптом тут причаївся якийсь короїд чи листогриз?

Головний їхній корм у теплий, весняно-літній період — безперечно безхребетна дрібота та їхні личинки. Таким чином, синички і самі ласують, і деревам допомагають. А ще передбачливі пташки запасають їжу в усі періоди, коли її більше, ніж можна з’їсти. Свої запаси вони ховають у тріщинках кори, хвоїнках дерев, залишають серед лишайників і мохів.

Малоймовірно, що чубарочки запам’ятовують місця схованок, та воно й не обов’язково. Якщо всі синички так зроблять, запасів вистачить усім і надовго. А ще їхні комори врятують у холодну пору й багатьох інших птахів, які нишпорять у пошуках їжі.

3 науковець   Відкладає яйця раніше інших синиць

Відкладати яйця чубаті синички починають раніше інших видів синиць — наприкінці березня — на початку квітня.

Гніздяться вони поодинокими парами. Гніздо влаштовують здебільшого в дуплах із вузьким вхідним отвором, щоб ніякий хижак не зміг їм завадити, або в гарно замаскованих трухлявих пнях. Готуючись до облаштування гнізда, птахи очищують дупла від деревної трухи, а в трухлявих пнях можуть майже повністю видовбувати дупла. Облаштуванням гнізда займається самка, а матеріали для цього добуває самець.

Трапляється, чубаті синички гніздяться в старих дуплах дятлів або в пустотах між гілками гнізд хижих птахів. Але тоді їхнє життя особливо сповнене тривог і постійного очікування небезпеки.

Гніздо пташки, як і більшість їхніх родичів, будують з моху, додаючи до нього все м’яке і тепленьке, що попадає під лапку. Це можуть бути лишайники, волосинки, шерстинки, рослинний пух, павутиння, кокони комах. У це затишне гніздечко чубарочка відкладає яєчка, здебільшого шість-вісім, і починає вигрівати їх і чекати на потомство.

Через два — два з половиною тижні з’являються на світ малі чубенята. Безпорадні пташенята залишаються у гнізді ще приблизно три тижні. Батьки активно годують їх, намагаючись принести дітям найсмачніших, на їхню думку, гусеней, які збирають з навколишньої хвої.

4 науковець      Як побачити пташку?

Чубаті синички не належать до видатних співаків, але їхні пісні по-своєму милі. Їхні голоски хоч і тонкі та пискляві, проте досить гучні.

Фахівці, звісно, легко відрізняють голоси чубатих синичок від інших пташок. Часто саме за їхнім співом вони і здогадуються про присутність пташок. А от тим, хто таки хоче навчитися цьому, якраз і допоможуть записи пташиних голосів, зроблені орнітологами.

Пісня чубатої синички — це короткі мелодійні трелі або пискливе «ці-ці — чрр — чрр». Дехто чує в її співі тонкі квапливі «зії-зії-зії-зії» чи окремі посвисти «сии-сии, сіт-сіт». Краще таки послухати записи, щоб скласти уявлення. От тоді точно, зачувши в кроні дерев пісню синички, ви зможете і виглядіти саму пташку.

2. 3віт пошукової групи «Народознавці»

• Ми провели пошукову роботу і дізналися:

• Хохлушка так само, як і московка, є справжнім санітаром, який очищає хвойні ліси. Основна перевага цих птахів полягає в тому, що навіть в період холодів чубаті не відмовляються від комах і продовжують їх пошук в лісі. До зернового корму вони звертаються лише в крайніх випадках, коли комах знайти не вдається взагалі. Варто зазначити, що пошук комах і личинок займає дуже багато часу у пташок, тим не менш, вони не приступають до зерна, поки абсолютно не зголодніли. Якщо ви вирішите завести вдома хохлату синицю, у вас можуть виникнути деякі труднощі з годуванням, оскільки птиці потрібно буде постійно давати живий корм
• Не варто забувати, що синички - дуже спритні птиці. Взимку вони також можуть залітати між рамами, в кватирку і ласувати продуктами, які часто зберігають взимку на вікні або за ним. Вони з радістю поласують салом, маслом, ковбасою чи сиром. Так що, не забувайте прибирати продукти

Народна мудрість

• Зранку кричить синиця – на мороз.
• Синиця пищить – зиму віщить.
• Синиця до хати – зима у двір.

• Пусти синицю хоч на пшеницю.

                  Це треба знати

• Пара синиць з’їдає за день близько трьох тисяч гусениць.
• За гніздовий період одна сім’я  синиць здатна очистити від шкідників

майже 40 яблунь.

• У морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла,

       щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної,         

       утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля

       допомагає синичкам зберегти тепло. Переживши зиму біля людей,

       навесні повертаються до лісу.

       - Синиця надзвичайно рідко вживає рослинну їжу. Дуже любить комах,

        серед них – багато шкідників лісу: довгоносики, попелиці, гусінь та

        інші. Влітку родина синичок споживає за день 130 довгих (3 – 4

        сантиметри) гусениць, а за рік – знищує кілька десятків кілограмів

        комах. На добу синичка їсть 5 – 6 разів і з’їдає стільки комах,

        скільки важить сама.

•  Блакитна синиця – одна із найменших наших птахів.

          Її маса лише 9 – 12 г. Проте за характером птах дуже бойовий.

          Орнітологи – науковці, що вивчають пернатих, ловлять їх спеціальними

          сітками, щоб окільцювати. Вони розповідають: виплутуючи синицю

          з сітки, треба оберігати пальці. Невеликим міцним дзьобом блакитна

          синиця завзято і боляче кусає «нападника». Якщо пташка потрапляє

          в клітку навіть до вдвічі більших від неї птахів,  горе її сусідам! Вона

          буде дзьобати і ганяти їх. Доки господар не відсадить в іншу клітку.

Цікаві факти

-Синиці поїдають практично будь-яких комах, навіть тих, якими інші птахи зазвичай не харчуються.

-Вони здатні видавати близько 40 різних звуків.

-Синиці піддаються прирученню і не дуже бояться людей. При певному терпінні можна навіть погодувати диких птахів з руки в парку.

-У більшості випадків синиці утворюють пари на все життя.

-Тільки один вид синиць здатний самостійно зробити собі гніздо- це синиця чубата, вищипавши гнилу деревину в стовбурі дерева. Інші використовують вже готові дупла та інші укриття, природні або зроблені руками людини.

-Вони відрізняються чудовою пам’яттю, і запам’ятовують місця, де їм вдалося знайти багато їжі, щоб згодом до них повернутися.

-Синиці не п’ють  брудну воду. Навіть у містах вони не п’ють з калюж. 

-У Великобританії не раз фіксували випадки, коли синиці прокльовували фольгу на пляшках з молоком, які місцеві молочники залишають біля дверей будинків. Молоко вони не п’ють, зате охоче ласують плаваючими на його поверхні вершками.

4.Звіт пошукової групи «Літератори».

Наша група опрацювала багато літератури і підготувала цікавий

 матеріал.  

Знамениті поети і письменники теж писали про синичку.

             Синиці

Синиці голодом намлілись, -

Така зима, така зима!

Оце б у вирій полетіти,

Так Батьківщини ж там нема.

Ліна Костенко

Пташенята

П’ять синочків у синиці.

Хочуть вже літать синиці,

Підростіть, - їм каже мати, -

Треба дужчі крильця мати.

Володимир Плахотников

Скаче спритна синиця,

Їй на місці не сидиться.

Стриб-скік, стриб-скок,

Закружляла як дзига.

Агнія Барто

    Синички

Синички, синички –                   
Птахи невеличкі.
Не бояться ці співухи
Ні зими, ні завірюхи.

Взимку у лісах живуть,
Сім’ї з шишочок клюють,
Чи поснулих вже комах,
На березах і дубах.

Біленькі грудинка і щічки
В сіро-голубої синички.
У московки шарфичок гарненький,
Чорна шапочка, хвостик коротенький.

“Ці-ці-бі, ці-ці-бі,
Приготуй кожух собі”.
І повірте ви синиці –
Приготуйте рукавиці.

Все вона порадить і за все подбає,
Бо з природою ладнає.
А серйозна й клопітка
То синичка – гаїчка лісова.

“Ці-ці-чше,” – тихо отак шипить,
Щойно була і зникла за мить.
Чорна з чубчиком синичка –
Гренадерка невеличка.

Ще – чубата, назву має.
І хоч з іншими літає,
Та синиця ця примітна,
Бо коричневенько-світла,

А нагрудник чорний має,
Чорна смуга очі відтіняє.
Загляда синичка у вікно,
Бачу жовте спереду п’ятно,

Галстук чорний у великої синиці,
Списочка зелено-голуба у птиці,         
Сало з’їсть, що на дротинці
На моїм балконі,                                   

А ще сім’я в годівниці,
Що на підвіконні.
Заміта метіль сліди.
“Ці-ці-бі, ці-ці-бі” –

Диво-пташка весело співає,
Срібним співом весну зазиває.
Поважайте цю маленьку пташку
За веселу і невтомну вдачу.

Усе літо за потомство дбає
І врожай, природу зберігає.
Про синочок я вам нагадала,
Та не всіх у віршику назвала.

Думаю, про них корисно знати,
Різновиди їх порахувати.
Хай співають весело синиці,                                          
Землю радують і небо, птиці,

Хай цвітуть сади
Та квітнуть квіти,
Хай щасливими
Зростають діти.

Синиця чубата - птах 2021 року

Чубата, спритна синиця,
Є символом року Бика. 
Вона славна трудівниця,
Під наглядом лісовика.
Завзята, сіра пташинка,
Пурхає легко між дерев.
Загляне в кожну шпаринку.
Між сосен літа, між смерек.
Мелькає всюди її чуб,
Чорно - білого кольору.
І не втік від неї павук,
Попався він до дзьобику.

Вера Денищенко

• Літератори нашого класу написали вірші та казки про синичку чубату

«Синичка-чарівничка»

 Я – синичка-чарівничка                          

В мене чубчик невеличкий.     

По соснам  я стрибаю

І гарненьку хатку маю

Кругом холодно, сніжисто

А у хатці в мене чисто.

Не люблю я довго спати

Як почне тільки світати-

То ж берусь я сосни лікувати.

                        Веремко Діана 2-А клас Піщанський ліцей

3 –й літератор написав   казку «Синичка чубата»

Синичка чубата

Казка

Одного осіннього дня, коли на гілках дерев листя пожовтіло, а повітря стало прохолодним, я разом з батьками вирушив до лісу на грибне полювання. Тихе полювання - це наша сімейна традиція. Збираєм ми довго і ходимо далеко в гущавину лісу. В нашому кошику є різні гриби, але  білі - найсмачніші.

Ще колись моя прабабуся говорила, щоб знайти боровика, треба низесенько йому вклонитися, бо він Цар лісу і знає багато  таємниць.Я не розумів цього секрету, поки зі мною не трапилася дивна-дивина.

Того дня, нахилившись під великими гілками сосни, я побачив просто величезний білий гриб! Він навіть не ховався, а грів свій капелюшок під промінцями сонця. Я зрадів своїй знахідці.  Потягнувся, щоб  зрізати його, але раптом, почулось якесь буркотіння. Зупинився, присів біля нього навколішки і завмер... 

 Точно здалось. Але, ні! Чую:  «Кхе-кхе-кхе!  Я Дідусь- Грибусь! Я старий і мудрий білий гриб, стільки бачив-перебачив, чув-перечув!Не ріж мене, хлопчику, а я тобі за це та-а-а-а-ку історію розповім, ні один ваш інтернет не розповість»

І Дідусь- Грибусь почав свою оповідь:

« Одного разу завітала  до нашого лісу незвичайна птаха. Маленька, сіренька, лапки сіро-блакитного кольору, очі, як зернятка чорні, а головне – чубчик на голові!

Ой, як же загеготало  лісове птаство! 

Сорока каже, що то папуга. Сова твердить, що перепел. Перепел стрекоче : « Та то якесь страховисько!». Дятел тороче: «То маленька зозуля?» - Але ж , розумієш, хлопче, зозуля має кувати, а ця - виспівувала тоненько.

Цілими днями пернаті   тільки і пліткували про це. Але найбільше сміялися з її чубчика на голові.

А  пташечка не звертала на це уваги. Знайшла собі житло у   старій тріщині дерева. Наносила туди м’якого моху, листячка, пухких травинок, щоб гніздечко було тепле і зручне. Ловила комах і робила схованки у корі дерев. Цілими днями працювала, не знала спокою.

Та ось прийшла холодна пора. Птахам стало важче знаходити собі поживу.

І зібралися вони раду радити: як далі жити. А у розумної синички по всьому лісі були запаси. Вона пригостила всіх охочих. Соромно стало птахами, за те що сміялись з неї… Кинулися  навипередки вибачатись і обіцяти    що приймуть  її  за свою.

 Тільки не повірила їм бідолаха. Так і до цього часу залишилася самотньою і боязкою. Як тільки почує якийсь галас в лісі, так і ховається, щоб ніхто її не бачив і не глузував з її чудненького чубчика…Але називати цю птаху стали чубатою синицею».

Хочете - вірте, хочете - ні, а може  було таке зі мною, а може й - ні.

А цю історію важко було вигадати.

 Семенюк Марк 2-А клас Піщанський ліцей

Чому синичка чубата

Казка

  Було це ще за часів Царя Гороха. В сосновому лісі  біля славного міста Красноград жили дві синиці Синь та Чивочка. Та такі вони були приятельки, що і дня не могли прожити одна без одної.

 Кожного ранку  подруги зустрічалися на галявині лісу. Веселилися, танцювали навколо молоденьких сосен, співали пісень. А потім летіли поратися зі своїми хатніми справами.

Та ось одного сонячного ранку дівчатка як завжди  співали, кружляли у танку з веселим вітерцем. І не помітили як опинилися на галявині біля найстарішої сосни лісу. Господиня ж  в той час спокійнісінько  відпочивала  від літньої спеки.  На її стовбурі було видно глибокі  зморшки, в яких  на  гамаках із павутиння гойдалися комахи.

Як побачили те синиці і ну-мо,   мерщій  розганяти крильцями та міцними дзьобиками  комашине сімейство!  Та так обидві  захопилися, що й не помітили як полювання перетворилося у сварку. Все  доводили , хто більше вполював комах. Та як слів не вистачило – сварка перетворилася на справжню бійку. Синички дзьобали одна одну, аж кушпіль летіла по лісу.  І тут - Синь схватила Чивочку за чорненького капелюшка і давай його тріпати. А  та неабияк відбивалась та пищала.

 Від синиччиного галасу прокинулася старезна сосна.  Вона не любила шуму, бо від нього в неї закладало вуха і піднімався тиск. Господарка галявини гримнула своїм могутнім віттям.  Від страшенного гулу бешкетниці розлетілися…                                                                           

У Чивочки від  тої шапочки на голівці тільки й залишилося декілька пір’їнок, які стирчали ніби ріжки.  А  в Синь з переляку посиніло все тім’ячко. Іопинилася вона  тієї миті аж в самісінькому місті.

 З того часу дівчатка не  приятелюють. Одна - стала  поважною містянкою.  І звуть її всі синичкою. 

А інша – залишилася жити на стовбурі  все ж тієї старої сосни. От тільки за отой ріденький чубчик на голові її звуть тепер  – синичка чубата.

Ракальська Ксенія 2-А клас Піщанський ліцей

5.Звіт пошукової групи «Кулінари».

Ми провели пошукову роботу і дізналися:

Найгіршим часом для чубатих синиць є зимовий період. У цей сезон їм підходить  практично все, що попадається, оскільки знайти комах або їх личинки стає практично неможливо. Поки ще не настали серйозні холоди, хохлушки продовжують пошук живого прожитку, однак, як тільки температура опускається нижче -15 градусів, синиці починають погоджуватися на будь-який корм.

Люди, які в зимовий час підгодовують птахів, часто не знають, що пернатим можна давати щось ще крім зерна. Однак, потрібно точно знати, що саме можна давати пташкам, щоб не отруїти їх. Найкращим варіантом для додаткової підгодівлі може стати несолоне сало, насіння кавуна і гарбуза, а також сирі соняшникове насіння. Також, якщо ви купували кокос, не варто викидати шкарлупки. У зимовий час їх можна просто підвісити на вулиці, синички із задоволенням їх поклюют. Потрібно знати, що хліб, а також пшоно чубаті синички не їдять, а тому цей корми краще залишити для горобчика або голубів. Якщо нічого для синичок абсолютно немає, то можна підкинути їм сирі кістки або м'ясо без жиру.

   1 – й кулінар

        За температури 42 градуси згортається білок і людина помирає. А для птахів така температура тіла є нормальною.  І потрібна вона для польоту. Адже, щоб літати, птахам треба мати багато енергії. Висока температура допомагає їм швидше перетворювати  їжу на енергію. На жаль, запас її в тілі синичок дуже малий, і у великі морози пташки гинуть не від холоду, а від нестачі їжі.

Синиця – це комахоїдний  птах, проте кращою зимовою підкормкою для неї є насіння проса, соняшнику, пшениці або шматочок сала на мотузці.

2. – й кулінар.

 Учені підрахували, що в холодні січневі і лютневі дні гине вісім  синиць із десяти. Ну як тут залишитися  осторонь, не допомогти? Адже коли пташка сита, їй не страшні найлютіші морози.

3. – й кулінар.

Також синичка слід на період зими споруджувати годівниці, вони допоможуть їм вберегтися від морозу. Варто відзначити, що взимку синички з радістю бувають в місті, вони не бояться людини і можуть навіть їсти з рук. Спорудити годівницю можна з підручних засобів, причому зробити це зовсім не складно. Досить взяти порожню чисту пляшку з-під води об'ємом 5 літрів, і прорізати в бічній частині широкий отвір. На дно пляшки потрібно розсипати корм для синичок, а за шийку прив'язати її до гілки дерева на вулиці. Розміщувати годівницю слід на висоті близько 1-2 метрів від землі.
4- й кулінар

     До годівниць, розвішаних на деревах у садах і парках,злітається найрізноманітніше птаство. Найчастіше навідуються сюди  великі синиці. Їхня улюблена пожива – шматочки свіжого несоленог сала, крихти сиру. Суміш проса, вівса, конопляного насіння приваблює  гаївок. Висушені плоди горобини на годівницях люблять дрозди, а  дятли охоче їдять навіть відварені макарони. Сойкам особливо подобаються жолуді, а повзик віддає перевагу соняшниковому насінню.

5– й кулінар.

Насіння соняшника, дині, гарбуза, конопель бажано

       насипати в годівниці роздавленими і ні в якому разі не обсмажувати.

       Птахів можна підгодовувати і крихтами сухого білого пшеничного

       хліба. Не можна годувати їх житнім хлібом. Синиці влітку живляться

       комахами, а взимку – будь – яке насіння їм до смаку. Вони знаходять

       на гілках приліплені яєчка метеликів, замерзлу гусінь в тріщинах кори

       чи лялечку, прикріплену павутинкою до сучка. Але ж цього буває так

       мало, щоб перезимувати!

  «Меню»   для синичок.

1. Насіння з яблук та груш.
2. Шматочки несоленого сала.
3. Крихти сиру.
4. Сирі подрібнені насінини сояшника і гарбуза.
5. Пшениця.

         Увага, сіль для птахів – отрута!

 Підгодуй птахів узимку,  Вони віддячать тобі влітку.

                               Вірш – прохання

Любі друзі, підсобіть

Нашим мешканцям угідь,

         Лісу, річки чи дерев.

         Насипайте в годівнички

         Крихіт хліба чи пшона,

         І пташина кожна вдячно

Борг поверне вам сповна.

  Бо пташки – це наші друзі.

Як настануть теплі дні,

 Цілі дні вони працюють

 Без спочинку, в вихідні.

       Шкідників, комах з’їдають,

Щоб не шкодити землі,

Чи деревам, чи кущам.

       Отже, птахи, дякуємо вам!

Справжнім подарунком узимку для пернатих друзів є годівнички.

І тому діти  2-А класу взяли активну участь

у виготовленні «пташиних їдалень».

Годівниця

Змайстрували годівницю

З батьком й братом

для птахів.

Налетіли враз синиці

Й ціла зграя горобців.

Ми сипнули їм і гречку,

Й золотавого пшона,

А синички просять ґречно

Ще і сала до зерна.

Прив’язали їм і сало,

Щоб не вкрали горобці.

З’ясувалося – замало!

Може, дати ковбаси?

Пташка ж наша, українська,

То й смаки у нас одні.

Хоч синиця і не свійська,

Але їсть хай від душі!

                     Ю. Сисін

Зробивши годівничку, ви обов’язково станете свідками дивовижних

                  пташиних історій. А це – цікаво!

ВИСНОВКИ

Зацікавленість дітей та їх активна участь під час підготовки до проєкту та результати проєкту,  довели доцільність його проведення.

Після виконання проєкту  учні   добре володіють інформацією про  біологічні  особливості птахів цього виду та різних видів птахів регіонів України.  Вміють виконувати елементарну пошукову, дослідницьку, практичну роботу,  висловлювати емоційно-ціннісне ставлення  до проблеми збереження чисельності птахів даного виду, представляти власний творчий продукт за результатами виконаної роботи .

 Кожен учень  одержав досвід індивідуальної діяльності та діяльності в групі, мав можливість випробувати власні сили, максимально розкрити творчий потенціал та вніс свій посильний внесок в збереження фауни рідного краю. А  головне, організували підгодовування птахів в зимовий період.

Список використаної літератури

1.Воїнственський М.А. Корисні комахоїдні птахи. -К.: 1962 р., 44с..

2.Воїнственський М.А. Птахи наших лісів.-К.:1993., 176сИльичев В.Д. Фаунамира. Птицы. - М.: Агропромиздат, 1991р., 311с

3.Иржи Ф.А. Птицы садов, парков и полей. - Прага: Аргия, 1980 р., 183с..

4.Кузьмина М.А. Семейство синицевые. - М.: 1972 р., 45с..

 5.Марисова І.В., Талпош B.C. Птахи України-К.: 1984 р., 184с..

 6.Самарський С.Л. Розмноження птахів. –К.: Рад.школа, 1963 р., 80с..

 7.Смогоржевський Л.О. Фауна України. Т.5. Птахи. - К.: Наукова думка, 1979., 186с..

 8.Терешко Л.С. Самарський С.Л. Розмноження і біологія птахів. - К.: в-во «Генеза». 2009 р., 80с..

9.Труфанов Г.М. Цікава орнітологія. -К.: Веселка, 1983 р., 152с..

10 Фесенко Г.В. Птахи фауни України-К.: 2002 р., 412с..

Список використаних інтернетджерел

1.Google.com/search?q чубата синиця

2.https://u.animalefans.ru/ptahi/7835-chubata-sinicja-sposib-zhittja-chubatogo-ptici.html.

3.https://www.youtube.com/watch?v=-jDaqzdIkBE

4.https://bird-ukraine.pp.ua/index.php/svit-ptakhiv-ukrainy/ptakhy-lisiv/38-lophophanes-cristatus

5.https://ru.wikipedia.org/wiki

6.http://pernatidruzi.org.ua/synytsya_chubata_parus_christatus_lophophanes_cristatus.html

Додатки

Наша фотовиставка

Наші малюнки

                    Косімчук Ірина                                                                        Міщенко Дар’я                                                                  

                   Курінна Софія                                                                           Авраменко Матвій

                   Синєгуб Тимур                                                                                      Позняк Владислав

Золотухін Святослав                                                                              Семенюк Марк

Наші поробки

 «Синиця чубата»

Квілінг

      Ракальська Ксенія

«Синичка –невеличка»

Пластилін

Веремко Діана

«Синичка чубата біля гніздечка»

Природний матеріал

Плахотніков Дмитро

Наші годівниці

Заготівля насіння для пернатих  

                 Розвішування годівниць на території ліцею

                    Розвішування годівниць в парку

                Розвішування годівниць на околиці села Піщанка

Розвішування годівниць у лісі