Проєкт "Шлях до гармонії моралі і довкілля"

Про матеріал
Проєкт націлений на формування цілісного уявлення про проблеми довкілля, розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь, виховання почуття відповідальності за стан природи на прикладі рідного міста
Перегляд файлу

Проект «Шлях до гармонії моралі і довкілля»

Бердоус Наталія Олексіївна,

вчитель біології

Люби природу не як символ

 Душі своєї,

       Люби природу не для себе,

Люби для неї

   М.Рильський

 

Учасники  проекту:вчителі, учні, батьки.

Мета проекту:

формування цілісного уявлення про проблеми біосфери, світоглядних знань про взаємозв’язки у системі “людина-суспільство-природа”;

забезпечення розуміння сутності, причин та шляхів розв’язання екологічних проблем на глобальному, регіональному та місцевому рівнях;

виховання почуття відповідальності за стан довкілля на прикладі рідного міста;

розвиток системи інтелектуальних та практичних умінь, емоційних переживань, пов’язаних із дослідженням місцевих екологічних проблем;

Ідея проекту:  

Згідно з Концепцією екологічної освіти України основною метою є формування у дітей екологічної культури. У цьому плані неформальна діяльність має більше переваг порівняно з навчанням у класі, оскільки вона необмежена академічними годинами. Водночас більшою мірою пов’язана з навколишнім довкіллям і дає змогу застосувати здобуті знання, уміння і навички у практичній діяльності з охорони природи. Даний проект передбачає комплексний підхід до формування екологічного світогляду на базі інтеграції освітньо-виховного процесу.

Очікувані результати:  

   Доцільно організоване спілкування учасників проекту з природою сприяє формуванню особистісно-ціннісного ставлення до неї та до власного здоров’я, розвиває духовне самовдосконалення, стимулює потребу у постійному спілкуванні з довкіллям, підносить екологічну мораль на більш високий рівень.

Завдання:  

На основі краєзнавчого принципу навчити вихованців:

  • володіти системою наукових екологічних знань;
  • творчо мислити;
  • грамотно працювати з інформацією;
  • вміти бачити та формулювати екологічну проблему, знаходити шляхи раціонального вирішення її;
  • усвідомлювати значення природи в системі загальнолюдських цінностей на різних рівнях;
  • удосконалювати свій культурний рівень, загальний інтелект і екологічну мораль в рамках збереження здоров’я.

Ресурси:

     Координаційним центром всієї роботи є кабінет екології. Тут зібрано бібліотечку природоохоронної та екологічної літератури, матеріали місцевої преси, статистичні дані про стан довкілля міста, області, України, методичні поради по проведенню екологічних заходів і природоохоронних акцій, дитячі творчі і дослідницькі роботи. Крім того, до послуг учасників проекту – відеотека еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, вихід в Інтернет в комп’ютерному класі гімназії, консультації і поради науковців екологічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та працівників обласної ради УТОП.

Форми і методи реалізації:

 Для ефективності роботи використовується багатогранний підхід до використання різних категорій заходів:

  • інформаційні (лекція, доповідь);
  • ігрові (виступ агітбригади, казка, рольова гра);
  • змагальні (вікторина, брейринг, турнір, КВК);
  • трудові (екопатруль, екодесант);
  • дослідницькі (експедиція, рейд спецзагону, практичні роботи);
  • комплексні (конференція, семінар, фестиваль), під час яких оформляються виставки малюнків, фотографій, плакатів, газет, бюлетенів, композицій.

    Успішне здійснення цих заходів забезпечується різноманітними активними та інтерактивними методами навчання ( “Акваріум”, дискусія, “Мозковий штурм”, “Мікрофон”, гра, “Криголам”). Високі результати дають практично-бригадний метод, метод малих груп під час екскурсій і рейдів, метод проектів і творчого моделювання.

Тривалість реалізації проекту: Три роки.

План реалізації

Діагностичний етап. І рік. Вересень.

З метою визначення психологічних якостей і моральних цінностей у дітей на цьому етапі проводиться низка анкет, тестів, психологічних ігор. Таким чином можна розкрити індивідуальні особливості кожної дитини.

Приклад індивідуальних карток, які отримують учні:

Психологічна гра “Підбери тварину”

  • Ніжність і вірність
  • Хитрість і підступність
  • Сміливість і агресивність
  • Працелюбність і колективізм
  • Доброта і боязливість
  • Величність і жорстокість
  • Впертість і повільність
  • Балакучість і злодійкуватість
  • Мудрість і поважніст

 

Тест “Природа і Я”

 Вибери свою відповідь

Коли ти торкаєшся чистої, прозорої води, ти:

а) хочеш нею вгамувати спрагу;

б) хочеш побачити в ній, як в дзеркалі, своє обличчя;

в) чуєш, як вона дзвенить.

На галявині ростуть конвалії, ти:

а) нарвеш їх, продаси, отримаєш гроші;

б) зірвеш кілька квіток у подарунок;

в) лише помилуєшся ними і не зірвеш жодної квітки.

Серед галявини стоїть міцний, крислатий дуб. Ти подумаєш:

а) з нього було б багато дощок;

б) приємно відпочити в його затінку;

в) яку красу подарувала нам природа.

Ти зустрів на дорозі черепаху:

а) ти віднесеш її в зоомагазин;

б) подаруєш братику чи сестричці;

в) віднесеш в парк і відпустиш.

Ти побачиш замулене джерело:

а) підеш далі, адже що ти можеш зробити;

б) розчистиш його;

в) при нагоді розповіси про нього лісникові

Прогностичний етап. За результатами діагностичного етапу передбачається процес розвитку особистості кожного вихованця і, водночас, формування колективу. Уточнюється програма основного етапу реалізації проекту.

Організаційний етап. Для активізації дітей на перших заняттях використовуються ігрові моменти. Наприклад , проблемні запитання можна обіграти у вигляді цікавих листівок:

Краплинка чистої живиці

На деревці заграє.

“Які в природи таємниці?”

Вона  вас запитає.

У крапельки серйозне запитання:

“Хто і чому забруднює довкілля?”

Тому найбільшим є її бажанням,

Щоб припинилось це свавілля.

З метою створення в колективі атмосфери довіри, взаємоповаги і зацікавленості серед вихованців розповсюджуються картки-пам’ятки. При обговоренні і використанні на практиці вони зосереджують увагу дітей, мобілізують позитивні якості і програмують поведінку дитини. Наприклад:

Пам’ятка тому, хто йде в ліс

  • Збери сміття
  • Обгороди мурашник
  • Посади ялинку на місці зрубаної
  • Почисти джерельце, струмочок, озерце
  • Обріж сухі гілки
  • Полікуй пошкоджене деревце
  • Ліквідуй залишки старого згарища
  • Понови протипожежну смугу

Пам’ятка для спілкування

  • Говоріть по черзі, а не всі разом.
  • Не перебивайте того, хто говорить.
  • Критикуйте думку, а не особу, яка її висловила.
  • Поважай всі висловлені думки.
  • Не смійся з того, хто говорить.
  • Не змінюй тему бесіди, діалогу, дискусії.
  • Залучай до спілкування інших.

Етап реалізації проекту.

    Основний етап реалізації проекту розділений на окремі частини, що співпадає з навчальними періодами. Кожна частина має свої завдання і відповідно свою структуру.

І рік. Жовтень – травень. Теоретичні заняття які формують в учнів основні екологічні поняття, знання законів природи і екологічних проблем на глобальному, регіональному, місцевому рівнях.

Червень – серпень. Індивідуальна робота дітей під час канікул націлена на збір інформації, аналіз її та оформлення творчих робіт за конкретними темами.

ІІ рік. Вересень – травень. Для закріплення екологічних знань проводиться практикум, який включає екскурсії, практичні та лабораторні роботи, спостереження і дослідження. Результатом такої роботи є сформовані у вихованців практичні вміння та навички.                                                        

Перелік занять практикуму

  • Аналіз екологічних карт України.
  • Ознайомлення з природоохоронними документами.
  • Опрацювання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України.
  • Ознайомлення з джерелами забруднення природи своєї місцевості.
  • Вивчення місцевих проблем питної води і міських стічних вод.
  • Аналіз проблем утилізації відходів.
  • Дослідження впливу шуму на здоров’я людини.
  • Вивчення екологічних проблем із використанням транспорту.
  • Складання екологічних карт міста.
  • Ознайомлення з радіоекологічною ситуацією в місті
  • Різноманіття екосистем міста.
  • Парк як природно-антропогенна система.
  • Оцінка екологічного стану місцевої водойми та водозахисної смуги.
  • Вивчення видового різноманіття міських екосистем.
  • Вплив антропогенних чинників (господарська діяльність, забруднення, витоптування...) на стан екосистем.
  • Природоохоронні об’єкти міста.
  • Складання карти “Екологічна мережа міста”
  • Вивчення динаміки захворюваності учнів школи впродовж останніх 10 років.
  • Аналіз статистичних даних санепідемстанції.
  • Оцінка екологічного стану своєї школи.
  • Моделювання міста за екологічними правилами.

 

 ІІ рік. Червень – серпень. Підготовка учасниками проекту інформації для

     наукових робіт і творчих проектів.

Аналітичний і корекційний етапи. ІІІ рік. Вересень – травень.

За результатами перших двох років діти вже грамотно працюють з інформацією, вміють збирати потрібні факти, аналізувати їх, встановлювати логічні закономірності, робити узагальнення, висівати гіпотези вирішення проблем, робити аргументовані висновки, самостійно та критично мислити. Таким чином, учасники проекту вже є підготовлені для створення власних наукових робіт і творчих проектів. Їх тематика, як правило, тісно пов’язана з місцевими і регіональними проблемами. Наприклад, теми проектів:

  • Екологічне місто майбутнього.
  • Екологічна карта рідного міста.
  • Екологічна мережа регіону.
  • Екологічний атлас області.

Під час написання наукових робіт і створення проектів діти проводять детальний аналіз своїх дій, отримують консультації у науковців університету, працівників екоцентру, представників громадських екологічних організацій.

Оцінка результатів виховного проекту.

Учасники проекту представляють свої роботи на екологічних науково-практичних конференціях, беруть участь у конкурсах і семінарах. Таким чином вони самоутверджуються як особистості, які є впевненими в своїх екологічних поглядах. І як результат – випускники такого неформального екологічного об’єднання мають сформовану систему духовних цінностей: любов до рідного краю, бережне ставлення до природи, повагу до народних традицій. Завдяки гармонії особистої моралі і довкілля кожен з них буде готовим до свідомої природоохоронної діяльності.

Можливості подальшого розвитку проекту.

У перспективі є можливим продовження цієї справи випускниками у вищих навчальних закладах та участь їх у громадських екологічних організаціях.

    Щодо самого проекту. З метою розвитку цілісної системи навчання та виховання передбачається збільшити тривалість проекту, залучивши до нього дітей  5-7 класів. Враховуючи його важливість, планується набір нових учасників для продовження справи і традицій екологічної групи  “Живиця”, щоб все більше і більше дітей пройнялися словами:

 

Пташиний спів і сонця проміннячко,

Шепіт лісів і красу берегів,

Подих вітрів і джерельця краплиночку

Ми берегли, берегли, берегли...

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Екологія, Позакласні заходи
Додано
20 квітня 2020
Переглядів
605
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку