Проект "Спіши творить добро..."

Проект «СПІШИ ТВОРИТЬ ДОБРО, ДОБРОМ ВОНО ОЗВЕТЬСЯ»

Мета:

• створити в учнів уявлення про морально-етичний зміст їхніх стосунків в оточенні;
• формувати бажання доброчинності та доброзичли­вості;
• виховувати людяність та милосердя, здатність боро­тися проти зла;
• Формувати основи ціннісного ставлення школярів до людей похилого віку, ветеранів війни
• Виховувати активну життєву позицію,  вміння подати руку допомоги
• викликати інтерес до творчості української поетеси і композитора Наталії Май.

 Завдання проекту:

1. Відвідування людей похилого віку, спілкування  та допомога по господарству
2. Формування патріотичних почуттів, вироблення глибокого розуміння громадських обов’язків, виховання поваги до ветеранів.
3. Зустріч з ветераном Наляжним Юлієм Фомичем.
4. Проведення для учнів 5-7-х класів музично-етичної вікторини «Спіши творить добро, добром воно озветься»
5. Випуск стіннівки «Добро починається з тебе».

 

Учасники проекту:

Керівник проекту: Швець І.М. – класний керівник 6-А класу

Творча група: Ренькас І., Олійник К., Тарасенко Т.

Робоча група: учні 6-А класу

Редколегія: Олійник Микола(батько),

Анжба М., Нечитайло С. (культмасовий сектор)

 

Очікувані результати:

Поведінка учнів, що визначається основними показниками вихованості:

1. Поведінка в сім'ї: чи виявляє дитина інтерес до сімейних справ, проблем у родині, чи переживає разом з іншим членами родини радощі й негаразди.
2. Поведінка в школі: уважність на уроках, старанність у виконанні завдань учителів. Вияв почуття відповідальності за доручені справи, бережливе ставлення до шкільного майна, дотримання правил для учнів і режиму закладу.
3. Ставлення до старших: ввічливість у спілкуванні, надання посильної допомоги тим, хто її потребує.
4. Ставлення до ровесників: активна участь у спільній діяльності. Прагнення поділитися своїми успіхами та невдачами з товаришами. Бажання безкорисливо допомагати друзям, прагнення не підводити клас, групу.
5. Поведінка на вулиці та в громадських місцях: дотримання правил вуличного руху, збереження природи, дотримання чистоти в громадських місцях, у транспорті, на вулиці.
6. Ставлення до самого себе: охайність і бережливість, дотримання правил особистої гігієни, виконання режиму дня, адекватна оцінка своєї поведінки та окремих вчинків, правдивість, принциповість.

 

№	Зміст роботи	Форма роботи	Відповідальний	Термін виконання
1.	Визначення завдань проекту	Засідання творчої групи	Класний керівник	21.09.2012
2.	Спілкування з людьми похилого віку	Бесіда, допомога по господарству	Тарасенко Т. Ренькас І. Олійник К.	Жовтень 2012р
3	Розробка сценарію свята, підшукування музичних фонограм	Перегляд журналів «Класному керівнику все для роботи», пошук інформації в мережі Інтернет	Класний керівник, творча група	21.09 -5.10.2012
4	Підготовка свята	репетиції	Класний керівник	8.10 – 23.10.2012
5	Виготовлення комп’ютерної презентації – етичний кросворд	Робота з комп’ютерною програмою PowerPoint	Класний керівник	15.10.2012
6	Виготовлення заготовки до «Сонечка доброти»	малюнок	Олійник К.	21.10.2012
7	Випуск стіннівки «Добро починається з тебе».	Фотографування з людьми похилого віку та під час допомоги їм	Тарасенко Т.	19.10.2012
8	Свято «Спіши творить добро, добром воно озветься»	Музично-етична вікторина	Класний керівник	23.10.2012
9	Зустріч з ветераном Наляжним Юлієм Фомичем	Відвідування ветерана, розповідь про своє воєнне життя	Класний керівник	7.11.2012

 

Місце проекту в класифікаційній системі.

За кількістю учасників - груповий

За тривалістю – довгостроковий

За типом – інтегрований

За змістом -  практичний

За формою презентації – зустріч з ветеранам Великої Вітчизняної війни, людьми похилого віку, музично-етична вікторина «Спіши творить добро, добром воно озветься»

Додатки

Літературно-музична вікторина

«СПІШИ ТВОРИТЬ ДОБ РО, ДОБРОМ ВОНО ОЗВЕТЬСЯ»

Мета:

• створити в учнів уявлення про морально-етичний зміст їхніх стосунків в оточенні;
• формувати бажання доброчинності та доброзичли­вості;
• виховувати людяність та милосердя, здатність боро­тися проти зла;
• викликати інтерес до творчості української поетеси
  і композитора Наталії Май.

Обладнання: схема «Сонце доброти» (доповнюють упродовж заходу), плакат з фото добрих вчинків, карт­ки із завданнями, комп’ютерна презентація «Етичний кросворд».

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

Зал святково прикрашений. На стіні — вислови зна­менитих письменників та педагогів.

1-й учень

«Людина починається з добра,

Із ласки, щирості, любові,

Із батьківської хати і двора,

Із теплоти, що є у кожнім слові.

 Хай оживає істина стара –

Людина починається з добра».

(Л. Забашта)

2-й учень. «Доброта повинна стати таким же звичайним станом людини, як мислення. Вона по­винна перейти у звичку». (В. О. Сухомлинський)

3-й учень. «Хто людям добра бажає, той і собі має». {Народне прислів'я)

4-й учень. «Проти всього можна встояти, але не проти доброти». (Ж.-Ж. Руссо)

Учитель (на фоні легкої повільної музики). «Доброта повинна стати таким же звичайним ста­ном людини, як мислення. Вона повинна перейти у звичку»,— так написав великий педагог В. О. Су­хомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям».

Доброта і чуйність, які проявляються у словах та вчинках, частіше за все викликають такі ж по­чуття. Недарма естонська мудрість застерігає: «Як ти до людей, так і вони до тебе». Напевне, «золоте правило моралі» не має ні географічних, ні мов­них, ні суспільних кордонів.

Очевидно, що наше сьогодення насичене жор­стокістю, брутальністю, злом, черствістю люд­ських сердець. Тому ключовими словами нашого з вами діалогу сьогодні будуть доброта, милосердя, доброзичливість...

Саме про такі людські чесноти моя шанована колега, вчителька математики Віра Іванівна Антоненко написала слова, які будуть епіграфом нашої зустрічі:

 

1-й учень

Усе на світі починається з любові,

 

З надії, з віри в людську доброту,

Зі слова рідного і пісні колискової,

 З верби, калини і струмка в садку.

2-й учень

Доброта людська не гине, не старіє.

 Вона тече в житті, як з джерела вода.

Людина вічно жити не уміє.

Хоч є на світі зло, та вічна — доброта!

3-й учень

Спіши творить добро, добром воно озветься.

Хай згине зло, і кожен усміхнеться.

У душі плекайте паростки надії,

Й добро нехай серця ваші зігріє.

►► Вікторина «Сонце доброти»

5-й учень. Слова епіграфа повністю відпо­відають ідеї нашого виховного заходу. Ми будемо говорити про доброту, милосердя та інші людські чесноти. Сьогоднішню вікторину ми почнемо з та­кого завдання. Перед вами зображено сонце. Але воно без променів, тому не може нас зігріти. Ось у цій скриньці сховалися промінці. Перед вами стоять важливі завдання, з якими ви повинні впо­ратися. Кожне правильно виконане завдання — це один прикріплений до сонечка промінець. Ваша ціль — сяюче Сонце Доброти.

6-й учень. Подивіться на наше сонечко. Воно не усміхається до нас. Отож найперша добра спра­ва, яку ми зараз можемо зробити всі разом,— це усміхнутися одне одному, адже усмішка — це сим­вол добра! (Пауза.) Усміхнулись? Таким чином, перший промінець прикріплюємо до сонечка.

Учитель. Так уже повелося з давніх-давен, що всі свої переживання і почуття народ відтворював у піснях. Тема добра і зла, любові, взаємоповаги була і залишається близькою кожній людині. Тому я хочу ознайомити вас із музичною скарбничкою творчості талановитої української поетеси і ком­позитора Наталії Май. Червоною ниткою через її творчість проходить тема добра, любові до батьків, до України. її пісні зачаровують нас своєю мело­дійністю, самобутністю і оригінальністю. Відрад­но, що допомагають їй у цій добрій справі красу­ні — донечки Олеся і Станіслава. Музичні збірки «Мамина сорочка», «Мелодії добра» та «Зелений вітер» спонукають нас до хороших справ, викли­кають бажання бути кращими та добрішими.

1-й учень. Дарувати посмішку — це добра справа. А дарувати пісню — це теж добра справа? Як ви вважаєте?

2-й учень. Тоді наша співачка чекає на ваші оплески. Прийміть у подарунок пісню на слова і музику Н. Май «Даруй добро».

Учениця виконує пісню.

3-й учень. Гарна пісня — це добра справа, ваші оплески — це теж добра справа. Отже, другий промінець прикріплюємо до сонечка.

 

►► Гра-конкурс «Елементи доброти»

Оголошують гру. Для цього потрібно два учасники. Діти виходять на сцену.

Учитель. На столі — картки. Вам потрібно уважно прочитати кожну картку. Картки з добри­ми справами потрібно залишити собі і поділитися ними з друзями, а злі — скласти до «сміттєвого мішечка», міцно зав'язати, щоб вони ніколи не торкнулися вашого серця.

Картки

• Поступитися місцем в автобусі.
• Посмикати дівчинку за кіски.
• Допомогти бабусі перейти дорогу.
• Поставити підніжку.
• Піднести дівчинці портфель.
• Виконати доручення вчителя.
• Приклеїти жуйку під парту.
• Підібрати кимось кинутий папірець.
• Поділитися цукеркою з товаришем.
• Подарувати мамі букет квітів.
• Подякувати за сніданок.
• Попросити вибачення за незручність тощо.

Ведучі перевіряють, чи правильно учні виконали за­вдання і прикріплюють третій промінець до сонця.

4-й учень. Тема добра і зла завжди була актуальною. І  вчені, і філософи завжди цікавились цією темою. Письменники в своїх творах оспівува­ли добро та засуджували зло. З минулих поколінь залишилось багато міфів та легенд. Одна із таких легенд прийшла до нас з давніх-давен.

Тихо звучить музика.

5-й учень

Давненько, діти, це було...

Втопало у садках село.

У батька й неньки, у хатині,

Зростала ЗЛАГОДА, дівчина.

Зростала добра і привітна,

І працьовита, й не амбітна.

Самотньо й сумно їй жилось,

Бо подруг в неї не було.

 А час тоді ще був такий:

Жили-були чарівники.

ЗЛАГОДА щиро посміхнулась

І до чарівника звернулась.

І от дівчина попрохала

Знайти їй подругу таку,      

 

  Щоб супроводжувати стала її на довгому віку.

—Зроблю я все, як ти бажаєш,—
Тут чарівник заводить річ,

А щоб ти все обміркувала,

Для роздумів у тебе ніч.

6-й учень

І дуже рано, на світанні

Дівчина вже в чарівника.

Тут вивів він, і в ряд поставив

П'ятьох для вибору дівчат.

—Ось п'ять красунь перед тобою,
Та вибери лише одну.

Усі хороші і вродливі,

Яка найкраща — не збагну.

Перша дівчина гарна, ставна,

В багатім, вишитім вбранні,

І гордовито поглядала.

БАГАТСТВО — звали так її.

Друга дівчина гарна, мила,

І нижче пояса коса,

Красою всіх заполонила.

Так, це була КРАСА.

Сміялась РАДІСТЬ променисто,

На шиї — в два ряди намисто.

УДАЧА — впевнено дивилась,

Немов в сорочці народилась.

А п'ята — скромна і тендітна,

Це ДОБРОТА — з людьми привітна.

ЗЛАГОДА на кожну подивилась,

І вибір свій, не гаючись, зробила.

1-й учень. Як ви гадаєте, яку з подруг обрала дівчина? Чому?

Діти відповідають на запитання, висловлюють своє бачення.

Учитель. Правильно, діти, ЗЛАГОДА вибрала собі в подруги п'яту дівчину на ім'я ДОБРОТА. І з тих пір ідуть ці дві подруги завжди разом. Так, з'явилось народне  прислів'я:   «Де  добро,   там  і  злагода».

2-й учень. Отже, настав час прикріпити до нашого сонечка ще один промінець.

►► Головоломка

Учитель. А скажіть мені, чи любите ви голо­воломки? Якщо так, то перед вами нове випробу­вання. Запрошую уважних і кмітливих. (Учасники виходять на сцену.)

3-й учень. Перед вами етичний кросворд з ключовим словом, що має безпосереднє відно­шення до теми нашої вікторини.

1.           Як в Україні називають добру людину? (Доб­родій)
2.           Людина,   яка  здійснила  вчинок,   пов'язаний з ризиком для життя. (Герой)
3.           Те ж саме, що й неправда. (Брехня)
4.           Норми та приписи поведінки людей у суспіль­стві. (Мораль)
5.           Одне з основних правил у ставленні дітей до своїх батьків. (Повага)
6.           Наука про мораль. (Етика)
7.           Правдиве твердження чого-небудь. (Правда)

 

			1д	о	б	р	о	д	і	й
2г	є	р	о	й
			3б	р	є	х	н	я
	4М	о	р	а	л	ь
		5п	о	в	а	г	а
		6е	т	и	к	а
	7п	р	а	в	д	а

Учитель. Молодці учасники! Ви гарно вико­нали таке складне завданням і, звичайно, додали ще один промінець до нашого Сонця Доброти. Ві­зьміть ось цей промінчик і зробіть це самостійно.

►► Конкурс «Знавці народної мудрості»

4-й учень. Тема добра і доброти завжди є актуальною. Цій темі присвячено багато віршів, пісень, казок, притч та приказок. Як ви вже, напевно, здогадалися, нове випробування буде пов'язане якраз із прислів'ями. Той, хто знає ба­гато приказок, хутко виходьте до нас. Для цього конкурсу нам потрібно 10 учасників. Діти виходять для участі в конкурсі.

5-й учень. Оголошую умови конкурсу. Усім вам я вручаю першу частину прислів'я про добро і зло. Другу частинку цих приказок я роздам на­шим глядачам. Перед вами стоїть завдання — як­найшвидше віднайти в залі другу частинку вашого прислів'я і прочитати його. Переможці конкурсу отримають приз. 

До доброї криниці	стежка утоптана.
Слово — ключ,	яким відкривають серця.
Не одяг красить людину,	а добрі діла.
Краще добро робити,	ніж гарно говорити.
Добрі діла тихо ходять,	а злі як дзвони дзвонять.
Хто людям добра бажає,	той і собі його має.
Вчися робити добро,	тоді погане на розум  не прийде не прийде.
Хто добре серце має,	спокійно спати лягає.
Людина без добра —	що соловейко без пісні.
Добрі діти — батькам вінець,	а злі діти — батькам кінець.

Оголошують результати конкурсу та вручають призи.

До Сонця Доброти прикріплюють ще один промі­нець.

6-й учень. У нашій вікторині бере участь юна співачка нашої школи. Вона завітала до нас із піс­нею про добро. Отже, звучить пісня Н. Май, яка так і називається «Пісня на добро».

Ваші оплески.

ПІСНЯ НА ДОБРО

Посміхніться, люди, нам єднатись час,

Знаю я, що буде все у нас гаразд.

             На усіх і доля,  воля в нас одна,

            Тож нехай єдина думка нас єдна..

Приспів:

Буде сонце в синім небі

Й світло у вікні,

 А іще чого нам треба,

 Розкажіть мені,

Буде сонце й небо синє,

Й щоб там не було,

Заспіваєм вам уклінно

Пісню на добро.

Біла скатертина й жито на столі,

 Доки пісня лине — то живі і ми.

На усіх молитва Божа в нас одна,

Тож нехай єдина думка нас єдна!

1-й учень. Дякуємо, тобі, за таку гарну піс­ню. Ось твій промінець. Прикріпи його до сонечка і знай, що ти зробила добру справу.

2-й учень. А зараз я хочу поставити запитан­ня до всіх наших учасників:

— Чи доводилося вам у житті зустрічатися із доброю людиною? Чому ви вважаєте її доброю? Розкажіть нам про цю людину. У чому проявля­ється її доброта?

Завдання спонукає дітей спиратись на свій досвід.

 

3-й учень. Настав час оголосити конкурс ху­дожньої самодіяльності. «Краплинки доброти».

2-й учень. Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополуч­ні і здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя.

2-га учениця. Лікування милосердям по­трібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими сліпими, глу­хими треба терпеливо говорити, будити їх словом життєлюбним і проникливим.

2-й учень. «Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто-небудь з молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні...», — так писав письменник-гуманіст А. П. Чехов.

2-га учениця

Не нарікай на глухість душ людських І не гостри в злобі на них зубів... А ти що для людей зробив, Що вимагаєш доброти від них?

1-й учень. Мудрі французи кажуть: «От якби-то молодість знала, якби ж то старість могла...» Гей-гей, старість — не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та ба, вона підкрадається несподівано, раптово впаде, як сніг на скроні, і ти з печальною розсудливістю розумієш, — усе краще вже було, все в минулому. А з тобою лише спомини та недуги, самота та не­мічність.

1-ша учениця. Добре, коли до своєї жит­тєвої зими ти звив тепле гніздечко родинне, коли довкола променяться рідні усмішки, дзвенить ди­тячий сміх. А як цього немає?

2-й учень. Будинок для пристарілих — сумне пристановище на схилі літ. Хоч там непогано. Тут не бачиш людей у порваному одязі, тут готують до­сить пристойну їжу, показують кінофільми.

2-га учениця. Чому старі радіють, коли звідти їх забирають? Чому просто на очах в'януть, почувши новину, що їх відправляють в будинок пристарілих?

 

1-й учень. Гіркі материнські сльози, гіркі, як полин, і пекучі такі. Чи буває у світі щось гір­ше? їй би внуків бавити своїх, їй би горнути їх до серця. А вона, обнявшись з самотністю, тихо жу­риться біля вікна.

1-ша учениця. «Мамо, мамо!» — почулося бабі Наталі, і вона, не зважаючи на свої 83 роки, кинулась до вікна. Чи не сини це надворі гукають її? Ні. Знову почулося. «Далеко залетіли сини, — думає старенька. — А я ж так давно їх бачила». (Музику вимикають.)

2-й учень. Одинокість сивим полотном цві­те попід вікнами бабці Ярини. «Не живу, а дожи­ваю, — з гіркотою мовить вона. — Ще хоча б раз подивитись на сина, то й помирати вже можна, бо важко піти з цього світу, не попрощавшись з ним. А він все не йде».

2-га учениця. «Де ж ви, сини? Де ж ви, со­колята?»— виглядають матері у вікно. Вже й очі видивились. А їх все немає...

1 -й учень

ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ

Мені болить, коли матуся,

 Що має дочок і синів,

Живе одна, мов та бабуся

На схилі посивілих днів.

Працює вдень, не спить ночами

І часто зрощує сльозами

Тверду подушку на зорі.

Скотину порає в дворі,

 

А вдень копає на городі.

Уста шепочуть: «Світе мій!

 Як важко жить мені одній!

 Одна-однісінька та й годі!..»

Цим віршем нагадать хотів:

Шануйте, друзі, матерів!

2-га учениця. Друзі! Добродії! Поряд з нами живуть, а може доживають свої останні дні ті, кому допомогти можемо тільки ми. Зараз, сьогод­ні! Завтра — може бути пізно.

 Люди! Будьте милосердні. Бо суд не­милосердний на того, хто не вчинив милосердя.

 

І в житті, як на полі мінному,

Я просила б у цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

•                      Люди, будьте взаємно ввічливі!
  І якби на те моя воля,
  Написала б я скрізь курсивами:
•                      Так багато на світі горя!
•                      Люди, будьте взаємно красивими!

 

Учасники демонструють плакат з фото добрих справ класу і також прикріплюють промінці до Сонця Доброти.

 

Учитель. Отже, наша вікторина підійшла до кінця. Сьогодні ми з вами спілкувалися на тему доброти. Подивіться на наше Добре Сонце. Воно переливається всіма кольорами веселки, віддає теплом ваших добрих душ і світиться вашою до­бротою. Маю надію, що ви виростете добрими, ми­лосердними людьми. Добра людина і сама схожа на тепле сонечко, тому що вміє зігрівати всіх сво­єю любов ю. турботою, ласкою. Я сподіваюсь, що у майбутньому кожен з вас стане красивою доброю душевною людиною, в якій немає місця підлості та лицемірству, заздрості і злості.

Живіть з добром у душі.

1-й учень. А ми запрошуємо всіх учасників

на сцену.

Не говори про доброту,

Коли ти сам нею не сяєш.

 Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта — не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

У цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

 Немає вищої святині,

Як чисте слово доброти.

2-й учень. Підтвердьмо всі разом добрі спо­дівання піснею Н. Май.

 Співають разом.

А ми бажаєм вам добра.

 Одна земля, одна надія,

І сонечко на всіх одне.

Воно усіх теплом зігріє.

 

Воно нікого не мине.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать.

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

Приспів:

А ми бажаєм вам добра,

А ми бажаєм вам тепла,

Любові завтра і сьогодні.

А ми бажаєм вам добра,

Щоб, наче сад, душа цвіла,      

Щоб зорі падали в долоні.

Коли біда простягне руки,

Прийдуть печалі і жалі,

Згадай крізь терени розлуки,

Що є кохання на землі.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувать.

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співать.

Фотододатки