Короткотривалий проект для учнів 2 класу. .Форма захисту: творча, відкритий урок - звіт з українознавства( за варіативною частиною). Матеріал можна використати для виховної години, на уроках читання та " Я у світі"
Проект «Традиційні українські страви. Улюблені страви моєї родини»
- здобути знання про традиційні страви українців;
- викликати інтерес до традицій українського народу, які пов’язані з харчуванням ;
- вивчити традиції харчування у родині;
- дізнатися про улюблену страву родини, спосіб її приготування;
- розвивати фантазію, творчу уяву;
- зібрати інформацію про традиційні українські страви з різних джерел;
- з’ясувати, як відображають українські страви у своїх творах поети, письменники, народ;
- активізувати пізнавальну діяльність дітей;
- формувати пізнавальну, творчу, практичну, комунікативну та соціальну компетентності учнів;
- розвивати практичні уміння і навички у виготовлені традиційних страв;
- виховувати любов та бережне відношення до хліба;
- прищеплювати відчуття смаку до пошукової роботи;
- набуття певного життєвого досвіду.
- працювати з додатковими джерелами інформації;
- глибше засвоїти учнями матеріал;
- формувати навички колективної роботи в групах;
- виготовити презентацію «Улюблені страви моєї родини»;
- створити пізнавально-розвивальне середовище та умови для роботи;
- підготувати відкритий урок з українознавства на тему «Традиційні українські страви. Улюблені страви моєї родини»
3. Метод, домінуючий у проекті: творчий, пошуковий.
У проекті беруть участь учні класу, батьки, класовод.
- ознайомлення дітей з проектними технологіями;
- отримання учнями системи знань про традиційні українські страви ;
- формування пізнавальних, творчих, практичних компетентностей особистості;
- проведення конкурсу «Кращий знавець українських страв»;
- оволодіння практичними навичками виготовлення традиційних страв;
- узагальнення матеріалів. Проведення відкритого уроку з українознавства на тему «Традиційні українські страви. Улюблені страви моєї родини»
ЕТАПИ ПРОЕКТУ
І. Підготовчий етап
Визначення та обговорення з учнями теми та завдань проекту.
ІІ. Планування проекту
Формування напрямків для проведення досліджень. Створення груп (по 5 учнів)
1 група «Юні дослідники»
Тема. «Улюблена українська страва моєї родини» .
Завдання: дізнатися про улюблену страву своєї родини, записати її рецепт та приготувати її разом із батьками. Зробити фотографії.
2 група «Юні естети»
Тема. «Українські страви в піснях»
Завдання: підібрати пісні про улюблені страви українців, вивчити їх.
3 група «Поетична»
Тема. Художнє слово про українські страви.»
Завдання: опрацювати художню літературу; знайти вірші, у яких описуються улюблені страви українців .
4 група «Юні майстри»
Тема. Традиційні страви українців в художніх образах.
Завдання: відшукати картини художників, намалювати малюнки; організувати виставку дитячих робіт «Улюблені страви українців».
5 група «Народознавці»
Тема. Українські страви в усній народній творчості.
Завдання: підібрати загадки, прислів’я, прикмети; оформити журнал.
6 група «Науковці»
Тема. Традиційні страви українців».
Завдання: підібрати наукові факти про історію української кухні; створити інформаційну лабораторію, яку можуть поповнювати й інші учні, пов’язану з національними стравами
Форми та методи роботи над проектом:
ІІІ. Реалізація проекту
IV. Підсумок
Презентація проекту.
Проведення відкритого уроку з українознавства на тему «Традиційні українські страви. Улюблені страви моєї родини»
Висновки.
Даний проект сприяє поповненню та систематизації знань учнів про життя та традиції українського народу, пов’язані з харчуванням.
Робота над проектом активізує пошукову та дослідницьку діяльність дітей, сприяє розширенню їх світогляду, розвиває творчість, естетичні смаки.
Знайомство з проектними технологіями вчить дітей самостійно планувати свою діяльність, працювати в групах, узгоджувати свою діяльність, дає можливість залучити до колективної роботи учнівські родини.
Урок з українознавства
ТЕМА. Українські національні страви.
Мета: розширити знання дітей про українські національні страви, ознайомити з традиціями українського народу, пов’язаними з харчуванням, систематизувати знання про народні свята та традиційну кухню; розвивати увагу, мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, вдосконалювати навички роботи в групах; виховувати інтерес до народних традицій, бажання дотримуватися їх у родинах.
Обладнання: мультимедійна презентація, відеоролики про національні страви, матеріали до роботи у групах, мікрофон, «крісло автора», хліб- сіль.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА
1 учень. Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя – доля буде,
Не на день і не на рік
А на довгий – довгий вік!
2 учень. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Хліб ясниться в хаті в хаті, сяють очі щирі.
Щоб жилось по правді, щоб жилося в мирі!
ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
З давніх – давен і до сьогодення в Україні існує традиція зустрічати дорогих гостей хлібом та сіллю. Ця зустріч вважалася початком довгої дружби. Хліб був символом багатства та благополуччя, а сіль вважалася оберегом. Працьовитий і гостинний народ традиційно славиться хлібосольством. Зайдіть до української оселі на годинку – без частування господиня не проводить вас. Усе смачно, ситно, а головне від душі.
Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з традиціями українського народу. А визначити тему уроку нам допоможе цікаве завдання
(Українські національні страви)
Протягом уроку ви дізнаєтесь які страви були поширені в Україні, які існували традиції їх приготування та вживання;
Будемо у групах працювати
Павутинку складати
У веселі ігри грати
Частувати і співати!
Тож, правила уроку не забуваємо,
У світ українських страв вирушаємо
Складання «павутинки»
А ) Розповідь про хліб та його значення
Недаремно першими на нашому столі з’являлися хліб та сіль. Адже хліб мав найбільшу цінність і був головною стравою. Він був не тільки їжею, а й був присутнім у багатьох обрядах, бо символізує гостинність і добробут. Пригадайте, які обряди пов’язані з хлібом ви знаєте.
Хліб у родині готували раз на тиждень, найчастіше в суботу. Цим займалися жінки. Та були і певні заборони, зокрема: не можна було пекти хліб у п’ятницю; тримати двері відчиненими при саджанні хліба у піч; позичати з дому хлібну діжку та інші.
Про хліб складено багато прислів’ів та приказок і ось перше завдання для груп: утворити прислів’я (Гра «Утвори прислів’я»)
Протягом віків у народі виробляється шанобливе ставлення до хліба. Крихти хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці. За гріх вважалося недоїсти або викинути шматок хліба. Тож бережіть і шануйте хліб.
Б) розповідь учителя
Українська кухня створювалася протягом багатьох віків. Літописи свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживали українці. До складу їжі входили продукти переробки зерна і різноманітні овочі: м’ясо свійських тварин та птиці, значне місце займала риба. Не забували ласувати ягодами, фруктами та солодким медом. Все це варили і тушкували, смажили та запікали в українській печі.
Гра «Пазли» (робота в групах)
Які страви були поширеними та улюбленими серед українців у минулому і залишилися до сьогодення, ви дізнаєтесь, коли попрацюєте в групах.
Завдання: скласти пазл, представити справу.
В) А які страви були найулюбленішими в українських родинах, ви дізнаєтеся, коли переглянете відеоролики
1 відеоролик «Борщ»
В Україні існувало 3 види борщу. Перший – червоний. У недільні дні борщ варили на м’ясняй юшці, а в будень – затовкували салом із часником.
А які овочі використовувала господиня, ви дізнаєтесь коли виконаєте завдання у зошиті.
(Завдання 1 сторінка 31) – знайти назви овочів і розфарбувати різними кольорами. (перець, помідор, капуста, морква, буряк)
Другий борщ – зелений, варили з молодими щавлем. Кропивою, заправляли круто звареним яйцем і сметаною.
Третій борщ – холодний. Його готували влітку із зелені, вареного яйця та буряка, заливали квасом чи сироваткою.
В народі говорили: «Як нема борщу, то нема їжі»
2 відеоролик «Вареники»
Вареники – свято для душі та шлунку. Вони були красою недільного й святкового столу, входили до складу урочистого застілля. Їх наповнювали різноманітною начинкою: капустою, картоплею, сиром, грибами, ягодами. Заправляли сметаною або підсмаженим салом з цибулею.
Звучить пісня «Вареники» у виконанні Олесі Степанової. Фізкультхвилинка
Г) Розгадування кросворду
Яблук, груш, суниць, малини.
Розігріли самовар,
Пити будем ми …
І нічим не начинили.
Потім кинули у юшку.
Називаюсь я …
Без каші неможливо уявити український стіл. Селянин дуже багато працював, і повинен був їсти калорійну їжу. Тому віддавали перевагу кашам, заправленим салом, молоком. Це була повсякденна обідня страва після борщу. Готували каші і на сніданок, і на вечерю з пшона, гречки, кукурудзи, пшениці. Смакували і гарбузовою кашею, адже гарбузи вирощували у кожному селянському господарстві.
Крім щоденних страв, окремо слід виділити обрядову їжу, яку готували до великих релігійних свят (паска, писанка, кутя) та обрядових урочистостей (весільний коровай)
З 28 листопада по 6 січня триває Різдвяний піст. Час, коли забороняється вживати м’ясні та молочні страви, яйця. Слід до Різдва очистити молитвами і свою душу. Напередодні Різдва, 6 січня святкують Святий вечір. До нього ретельно готуються усі господині. На стіл подаються 12 пісних страв.
Що це за страви, ви дізнаєтесь, коли переглянете мультфільм «Різдвяні традиції» із циклу «Це наше і це твоє»
А) «Крісло автора»
2-3 учні виходять і сідають у «крісло», розповідають про улюблені страви своєї родини.
Б) Слайд-шоу із дитячих фотографій «Улюблена страва моєї родини»
ІІІ.ПІДСУМОК УРОКУ
Сьогодні ми заглянули на українську кухню і дізналися багато нового про українські національні страви. Але це тільки маленька часточка від великого багатства та різноманітності страв, які готував, готує і буде готувати український народ. Українська кухня смачна і корисна. Вона відома у багатьох країнах світу.
Спасибі вам, добрі люди!
Що родила щедро нива,
Що у хаті все як слід,
Щоб довіку був щасливий
Український славний рід
Пригощайтеся будь ласка,
Любі гості українськими смаколиками!