Проект «Українки – гордість України: Квітослава Цісик»

філія Старосинявського ліцею ім.О.Романенка – Заставецька гімназія

Проект

«Українки – гордість України:

Квітослава Цісик»

Матеріали презентації

Педагог – організатор Телендій Вікторія Дмитрівна

Мета заходу: розширити знання старшокласників класників про представників української діаспори, зокрема про американську співачку українського походження Квітку Цісик; розкрити неоціненне значення творчості співачки для розвитку  і поширення української культури у світі; виховувати в учнів засобами поетичного слова, музичного мистецтва  інтерес до надбань українського мистецтва, естетичні смаки, любов до музики, пісні, пошану до митця,  бажання творити для своєї землі, патріотизм.

Тип презентації: літературно-музичний журнал

Обладнання: портрет співачки, прикрашений паперовими квітами, вишиті рушники, відео про Квітку Цісик, мультимедійна презентація, аудіозаписи пісень.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ:

Її пісні, немов душа народу, -

Прислухайся до них і серцем доторкнись.

У світлу пору і в часи незгоди

Вони звучать, як музика весни…

Звучить пісня «Журавлі» у виконанні Квітки Цісик.

Ведучий I:

Весна! Весна в п’янкім цвітінні!

В промінні сонця золотім!

І стільки щастя в небі синім,

І стільки радості у нім!

А в небесах курличе пісня,

Летять додому журавлі.

А в небесах курличе пісня

І поклоняється землі.

     Та не всі журавлі повернулися із вирію. Вони відлетіли, аби більше не повернутись. Безмірна туга і печаль розносилися по світу від того журавлиного плачу. І здавалося, цьому безконечному, вічному пташиному лету не буде кінця. А зранене серце щемить, тужить. Скочується пекуча сльоза скорботи у роз'ятрене тіло матері-України.

(На  екрані  висвітлюються  тема,  епіграф  уроку, портрет співачки. На  дошці - проблемні  питання)

• Хто ж ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині та залишилися у вирії так довго? (Емігранти)

• Чому саме цих людей асоціюють із журавлями? Що символізують ці птахи?    (Символом туги за рідним краєм є журавель.     Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини).

ВедучийII:Напевне, не знайдеться на земній кулі народу, який би не знав у своїй історії явища еміграції. З різних причин і з різною метою залишають люди рідну землю і вирушають у чужі краї.  В українській історії також без цього не обійшлося. Серед тих, хто за велінням долі опинився далеко від землі своїх батьків, чимало представників науки, культури, мистецтва.  Всі ви, безумовно, пам’ятаєте імена видатних письменників, які змушені були покинути свою батьківщину і шукати щастя на чужині. Олександр Олесь, Володимир Винниченко, Євген Маланюк, Осип Турянський, Олег Ольжич, Улас Самчук…  Цей ланцюжок імен можна продовжувати довго, так само, як ішли до нас  з далекої чужини ті, хто ніколи не забував свої корені, хто жив і творив для України.На початку уроку ви почули пісню, створену за віршем поета-емігранта Богдана Лепкого. Вона – це крик туги й прощання з рідним краєм, а виконала її співачка, яку називали голосом Америки, але вона все життя мріяла, що її почують в Україні (на екрані портрет Квітки Цісик).

Ведучий I. Тож  погортаймо  сторінки  тернистого, але  славного  життя  Квітки Цісик – американської співачки українського походження. Там  знайдемо  відповіді  на  питання, які  хвилюють  нас  і  сьогодні.

Презентація  міні-проектів

Дослідники. 4 квітня 1953 року в Нью-Йорку у сім’ї Іванки та Володимира Цісиків народилася дівчинка, яку назвали Квіткою. Судячи з імені, вона, напевно, походила з Карпат чи Прикарпаття, бо саме там жінкам нерідко дають такі поетичні імена – Квітка, Зірка, Ружана... Дівоче прізвище матері було Лев, походила вона з Коломиї. Батько Квітки був скрипалем, музичну освіту здобув у Львівській консерваторії.

“Я почала вчитися музиці в чотири роки, – розповідала про себе Квітка Цісик. – Думала, що буду скрипалем. Але дуже любила співати. Ще в школі виконувала соло в різних групах – стиль кантрі, джаз. Це ж Америка…”  У Квітки було рідкісне по красі колоратурне сопрано, вона закінчила Нью-Йоркську консерваторію. При цьому дівчина, невисокого зросту і дуже рухома, мала веселий характер. Ще студенткою Квітка узяла собі псевдонім Кейсі (від ініціалів КС).

Ії пісня ніколи не підсилювалася за допомогою могутньої техніки, не супроводжувалася оглушливим оркестром, не демонструвалася під фонограму. Вона лилася з душі, котра через океани тягнулася до історичної батьківщини.

Біографи.

Народилася 4 квітня 1953 року в Нью-Йоркському районі Квінзі в сім'ї Іванни  та Володимира Цісиків — післявоєнних емігрантів із Західної України. Володимир Цісик ще з дитинства навчав своїх доньок грати на скрипці та фортепіано.

Так Квітка пізнала скрипку, коли їй було лише чотири роки. Марія, врешті, стала відомою піаністкою, була директором консерваторії у Сан-Франциско, вела майстер-класи у Карнегі-холі. Квітка ж, крім гри на скрипці в акомпануванні сестри Марії, опановувала сценічне мистецтво в Балетній Школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» у Карнегі-Холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом.

У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном, майбутнім королем поп-музики. Крім того, займалася кінним спортом.

Дитячі й юнацькі роки Квітки Цісик проходили за звичними для української емігрантської родини школярсько-вишкільними заняттями. В буденні дні Квітка Цісик навчалася в американській стандартній школі, а по суботах прямувала до школи українознавства, куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв'язок з батьківщиною та українським людом. Крім того, більшість українського емігрантського юнацтва, мала за честь перебувати в рядах пластунів, де їх наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України.

З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах — жили в наметах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українські пісні, пізнавали українські обряди та звичаї. У «Пласті» здобула ступінь пластуна-розвідувача. 1967 року організувала з одинадцяти дівчат 30-го куреня імені Софії Галечко в Нью-Йорку Уладу пластунів юнаків та юначок (УПЮ) та протягом трьох років керувала співочим гуртом «Соловейки».

Вона прожила все життя у США, та, слухаючи її пісні, переконуємося, як сильно вона любила Україну. Її голос викликає бурю емоцій та пронизує до глибини душі. Її творчість вкотре доводить, наскільки багата наша культура і заставляє гордитись словосполученням “я - українець”. Вона – це американська співачка українського походження Квітка Цісик.

Дослідники. Липень-серпень 1971 року Квітка провела в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера», вигравши стипендію SUNY на стажування в Гентській консерваторії за ролі в студентських оперних постановках. В Генті вона студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської Метрополітен-опера, як тенор Вільям Льюїс (директор семінару), диригент Мартін Ріх, сопрано Марія Дорньє та мецо-сопрано МерилінХорн; співала в оперній постановці «Ріголетто» Верді. Це дало молодій співачці можливість під час студій безпосередньо спостерігати за роботою професіоналів. В кінці навчального семестру відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки у свідоцтві, виданому після стажування.

Учениця декламує вірш Тоні Білоус (Бельгія) «Я – квітка»:

Я - квітка степова,

Я - всіх і нічия.

Я сонцева коханка,

Я вітру забаганка.

Полин - купіль моя,

Пірнай - і я твоя.

Я - квітка лугова,

Гойдаюсь в травах я.

Я у вінку співанка,

Пелюсткова веснянка.

Вуста з нектаром я,

Відпий - і я твоя.

Я - квітка польова,

У житі бавлюсь я,

Я - жайворонка любка,

Грайливая голубка.

Купальська врода я,

Милуйся! Я - твоя.

Я квітка у гаю,

Царюю як в раю:

В промінні ніжусь я,

Під трелі солов’я.

Жаги оздоба я,

Вдягни - і я твоя.

Я - квітка лісова,

Купаюсь в росах я,

Я громова любаска,

Дощу - жадана ласка,

Духмяний килим я,

Ступи - і я твоя.

Одне лиш прошу, пам’ятай:

Не рви мене і не ламай.

Землі, життя - оквіта я.

Я - всіх, твоя і нічия.

Критики. Співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. За оцінками музикознавців, голос Квітки мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий, дзвінковий обертон, притаманний лише сопрановій колоратурі; рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні скрипкові тони. До того ж, Квітка вміла співати так званим «білим голосом» — своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. У Квітки є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом».

Після смерті батька (Володимир Цісик помер від інсульту в 1971 році, коли Квітці було сімнадцять) потреба заробляти на життя звернула молоду співачку з оперного шляху в світ джинґлу. Певний час вона виступала в клубах Нью-Йорку та не втомлювалась надавати свої записи продюсерам і рекламним агенціям для прослуховування. В середині 1970-х Квітка відчайдушно увірвалася в світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава.Дуже швидко дівчина  стала однією з найбільш високооплачуваних виконавиць рекламних мотивів для радіо та телебачення.

З 1982 року Квітка була єдиним і незмінним голосом компанії FordMotors. Її голос звучав в рекламних роликах таких брендів як, наприклад, Coca-Cola. 1977 р. Квітка здобула нагороду Оскар в номінації «краща пісня для кіно» за виконання пісні у фільмі «YouLightUpMyLife».

1980 р. вона записала свій перший альбом «SongsofUkraine» («Пісні з України»). 1989 р. — другий альбом, який отримав назву «TwoColors» («Два кольори»).

Альбоми є родинними проектами. Перший  альбом допомагав записувати її перший чоловік, композитор–аранжувальник Джек Корнер. «Він музикант і композитор, але нічого не чув про Україну. Тепер знає про неї дуже багато. До кожного твору Джек ставився дуже відповідально: щоб не змінити його, не зробити американським, а залишити неповторний український мелос. Всі пісні я спеціально перекладала йому англійською — він так хотів, щоб зрозуміти і відчути зміст», — розповідала Квітка Цісик.  Про цей альбом Квітка сказала: «Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану».                                                  У створенні другого альбому»Два кольори» брали участь мама,сестра та  другий чоловік Квітки ЕдРакович — інженер звукозапису. Сестра Марія Цісик грала на піаніно, а мати Іванна стежила за чистотою вимови Квітки. Епіграфом до другого альбому стали слова Квітки: «Ця збірка пісень — бажання мого українського серця вплести радісні нотки в розпатлане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».

 Це був абсолютно некомерційний проект – Квітка Цісик записала обидва альбоми  на власні кошти (далеко не маленькі – 200 тисяч доларів). Для запису альбомів було залучено 40 музикантів з Нью-Йорку. Квітка перекладала усі пісні на англійську мову і розтлумачувала музикантам, про що йдеться – так, щоб вони могли перейнятись тим, про що гратимуть. За словами ЕдаРаковіча, чоловіка Цісик, українські альбоми Квітки – “це був проект любові до України. Вона хотіла реалізувати цей проект і таким чином підтримати українську культуру”.«Я всім розповідала, яка в Україні красива, мелодійна музика і народ співучий. Але не було жодного запису, зробленого на професійному рівні. І я зрозуміла, що повинна записати українські пісні. Не тільки для своїх приятелів — для всіх українців. Це був би такий подарунок! Я мріяла, що в Україні мене почують...» — говорила Квітка Цісик. У шаленому темпі її життя знайшлися час і бажання заспівати для батьківського краю. І так, як це зробила вона, не зміг повторити ніхто. Перший диск українських пісень «Квітка» був записаний у 1980 році, другий — «Два кольори» — у 1989–му. Вони зібрали цілий вінок нагород у Канаді, а в 1990–му були номіновані на премію «Греммі».

                                            Лунає пісня «Два кольори»

Дослідники. 1983 року разом з матір'ю відвідала Україну. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка завітала до історичної Батьківщини. На той час її пісні були заборонені в Україні. Цей візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Відтак і жодних концертів, жодних творчих зустрічей (лише пізніше, в жовтні 1996 року, сестра Марія відвідала Україну з фортепіанними виступами та презентувала родину Цісиків на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест'96»

Ведучий II. Пісні у виконанні Квітки  хочеться слухати не лише через те, що вони українські, а тому, що вони дійсно варті цього.  Тож давайте послухаємо ще  прекрасний голос Квітки.

Лунає пісня «Ой верше, мій верше»

Співачка планувала випустити третій український альбом з колисковими, але цьому не судилося статися — її життя передчасно обірвалося.

Останньою піснею, записаною Квіткою, були «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Її ми прослухали на початку уроку. Згодом пісня стала символом трагічної долі самої співачки:             

Чути кру-кру-кру

В чужині помру,

Заки море перелечу —

Крилонька зітру…

Дослідники. 1992 року у Квітки діагностували складну хворобу. Щоб надихнути дружину та підняти їй настрій, ЕдРаковіч розіслав через інтернет-спільнотуUkes запит з проханням написати Квітці. Цю ініціативу підтримала українська програма на радіо CKJS у Вінніпезі, яке повідомило слухачів, аби вони писали безпосередньо Квітці або відправляли листівки та листи до станції, які згодом будуть передані співачці. Почався довгий, болючий семирічний шлях терапії, а Квітка продовжила наполегливо працювати. Останній професійний джинґл вона наспівала за декілька місяців до смерті.

29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до свого 45-річчя, Квітка спочила в мирі вдома, в оточенні родини. Поминальні служби пройшли по обидва боки Атлантики — 30 березня була проведена невелика приватна служба у Верхньому Вест-СайдіМангеттена, 2 квітня панахида відбулася в каплиці на Аскольдовій могилі в Києві.

Учениця декламує вірш Тетяни Чорновіл «Пісня весняної Квітки»:

Весною сповнене життя

Минає швидко,

Пішла з весни у небуття

Прекрасна Квітка.

Росла, цвіла в чужім краю,

Свій рід шукала,

Та Батьківщину все свою,

В думках плекала.

Слова квітучі, чарівні

Світ полонили,

Лиш в Україні ті пісні

Заборонили.

До мрій своїх в весняний день

Пішла за снами,

Красу заквітчаних пісень

Лишила з нами.

Ведучий I. 22 січня 2010 року у Львові, на фасаді будинку №8 на вулиці Глибокій, відкрили меморіальну дошку, присвячену Квітці Цісик. На табличці викарбувано: «У цьому будинку до 1944 року мешкала славетна родина Левів, у якій у 1953 році народилася відома американська співачка українського походження Квітка Цісик».  

Іменем Квітки Цісик назвали вулицю, планують зняти про неї фільм, організувати фестиваль. Поки що це все у планах. Та голос маленького українського соловейка за океаном — Квітки Цісик — завжди буде звучати у наших серцях.

Притихло сонце, небо обірвалось

І заридало жалібним дощем.

Нестало Квітки. Лиш пісні зостались.

І огортає душу слізний щем.

Ще стільки справ і мрій, що не здійснились!

І скільки недоспіваних пісень!

ще вчора – в очі синові дивилась –

А вже настав новий без тебе день…

Та ти жива! І в пісні будеш жити

Від покоління в покоління сотні літ!

Пишатись буде Україна й дорожити,

Пісні твої співатиме весь світ!

Ведучий II. Спеціалісти підрахували, що Квітку прослухали понад 22 млрд. чоловік — в кілька разів більше ніж населення земної кулі. В історії американської легкої музики про Цісик написано: «Голос, що звучить найчастіше в світі». Як це підрахували? Склали час ефірів, де звучав голос співачки, і помножили на приблизне число слухачів, так і вийшли на цифру, понад 22 млрд. А в серці Квітки Цісик, народженої в Америці завжди жила Україна.

Живе у серці пісня нездоланна,

Лунає вільною на увесь світ.

Її співала Квітка Полум’яна, 

Дала їй крила, вивела в політ.

Співачка Кейсі чи Орися-Квітослава?

Біографи старанно все вивчають.

Тебе чекає невмируща слава

І в Україні тебе знають й пам’ятають.

Любила щиро землю цю далеку,

Де сон-трава, пшениця й солов’ї…

Де відлетять до вирію лелеки,

Де ніч колише зірочки свої.

Комфортно почувалася усюди:

Фольклор і опера, рок, блюз-підвладні Квітці.

Тому любили Квітку щиро люди,

Малі й дорослі, в будь-якому віці.

Ти народилась і жила за океаном,

Та Україну понад все ти полюбила,

І за тонким, дівочим, ніжним станом

Ховалась мужність, віра, дивна сила.

І, хоч підступною була життя дорога,

Важка хвороба вперто дошкуляла…

Ти - йшла вперед, ти йшла до перемоги.

І, незважаючи на все, ти все ж СПІВАЛА!

 Літературна вікторина.

1. Яке справжнє ім’я Квітки Цісик?

2. Яким був її американський псевдонім?

3. На якому інструменті грала Квітка Цісик?

4. Яким мистецтвом ще вона займалася?

5. Який вид спорту був «хобі» співачки?

6. В якому фільмі знялася Квітка Цісик?

7. Які нагороди отримала співачка в кіно і музиці?

8. Хто в сім’ї Цісик був ще музикантом?

9. Скільки разів співачка відвідувала Україну?

10. Як вкладала спати Квітка свого сина?

11. Який альбом не встигла записати співачка через хворобу?

12. В яких стилях співала квітка Цісик?

Ведучий I. Ми переконані, що  ви багато нового дізналися сьогодні про українську пісню та видатну співачку-українку Квітку Цісик. Бажаю вам ніколи не розлучатися із піснею, співати та бути патріотами-українцями.

Лунає пісня «Черемшина»

Додатки

ЖУРАВЛІ

Слова: Богдан Лепкий

Музика: Лев Лепкий

Чуєш брате мій, товаришу мій,

Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.

Приспів:

Кличуть "Кру-кру-кру, в чужині умру,

Заки море перелечу, крилонька зітру

                       крилонька зітру"

Мерехтить в очах безконечний шлях,

Гине-гине в сірій мряці слід по журавлях.

Приспів.

ЧЕРЕМШИНА

Слова: МиколаЮрійчук

Музика: Василь Михайлюк

Знов зозулі голос чути в лісі,

Ластівки гніздечко звили в стрісі.

А вівчар жене отару плаєм,

Тьохну впісню соловей за гаєм

Приспів:

Всюди буйно квітнечеремшина

Мов до шлюбувбралася калина.

Вівчара в садочку,

В тихому куточку,

Ждедівчина, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,

Задивилась на високі гори,

Де з берізспадаютьчистіроси,

Цвіткалини приколола в коси.

Приспів.

Вже за обрійсонечкосідає.

Зполониниїйвівчарспіває:

— Я прийдудо тебе, як отару

З водопою зажену в кошару.

Приспів.

Ось і вечір, вівцібіля броду

ЗЧеремошап'ютьхолодну воду,

У садочкувівчарастрічає

Дівчинонька, щойогокохає.

Приспів.

ОЙ ВЕРШЕ, МІЙ ВЕРШЕ

Українська народна пісня

Ой верше, мій верше,

Мій зелений верше.

Уж мі так не буде,    |

Уж мі так не буде,    | (2)

Як... як било перше.  |

Бо перше мі било,

Барз мі добре било.

Од своєймамички,     |

Од своєймамички,     | (2)

Не ходити било.       |

Не ходити било,

Куди я ходила.

Не любити било,       |

Не любити било,       | (2)

Кого я любила.        |

Не ходити било

Горами, стежками.

Не любити хлопця      |

Не любити хлопця      | (2)

З чорними бровами.    |

Верше... Мій верше...

Два кольори

Слова ДмитраПавличка   МузикаОлександраБілаша

Як я малим збирався навесні

Іти у світ незнаними шляхами.

Сорочку мати вишила мені,

Червоними і чорними,

Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої два кольори

Оба на полотні, в душі моїй оба.

Два кольори мої два кольори:

Червоне то любов, а чорне то журба.

Мене водило в безвісті життя,

Та я вертався на свої пороги.

Переплелись як мамине шиття

Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина

Та я нічого не несу додому,

Лиш згорточок старого полотна

І вишите моє життя на ньому.