Проєкт "Земля - планета "Вода" (природа океанів)

Гвардійська ЗОШ I-III ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрований урок

з природознавства та трудового навчання

у 4-А класі

За темою:

Навчальний проект за вибором учнів

«Земля – планета «Вода»

( природа океанів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Могилян Л.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтегрований урок у 4-А класі

(Природознавство та трудового навчання)

Тема. Презентація навчального проєкту «Земля – планета « Вода»

(природа океанів). Підводний світ океанів (ліплення різноманітних риб).

Мета: формувати природознавчу компетентність учнів:

формувати ключові компетентності: уміння вчитися користуватися фізичною картою півкуль та глобусом, працювати з ними (формувати навички самостійного користування різними словниками, довідковою літературою та вміти правильно вибирати правильну довідкову інформацію з інтернету), працювати творчо з пластиліном та глиною;

загальнокультурну (виховувати культуру мовлення та толерантне спілкування; сумлінно та креативно ставитися до роботи; розвивати  зацікавленність до вивчення природознавства, трудового навчання, географії, біології);

здоров’язбережувальну (сприяти гармонійному розвитку учнів);

соціальну (формувати вміння толерантно працювати у парах та групах, індивідуально; бережливе ставлення до природи, економне використання води);

інформаційно-комунікативну (формувати комунікативні вміння учня орієнтуватися в інформаційному просторі і оперувати різною інформацією) .

Очікувані результати:

учень (учениця) вміє аналізувати місцезнаходження океанів на карті, за атласом (знати особливості кожного океану), знаходити додаткову інформацію про океани та їх дослідження, працювати в парі і групі;

володіє навичками дослідницької та пошукової  роботи.

Обладнання: фізична карта півкуль, атлас, мультимедійна презентація, презентації учнів, картки для роботи в групах, в парах, індивідуально, підручник з природознавства для 4 класу, фотоілюстрації , відеоматеріали, пластилін.

Опис проєкту: «Земля – планета « Вода» (природа океанів).

Тип проєкту: дослідницько-пошуковий,  груповий.

Об’єкт пізнання: Світовий океан.

Мета проєкту: розвиток дослідницьких, пізнавальних інтересів та креативних здібностей учнів.

Навчальні предмети: природознавство, трудове навчання.

Форма проведення: презентація-подорож.

Термін виконання: короткотривалий.

Освітній продукт: фото, відео, ілюстрації, цікавий матеріал про океани, презентації учнів.

Ключове питання:

- Що ж таке Світовий океан?

- Яке значення має для людей Світовий океан?

 

І етап підготовчий

1. Обговорення у класі мети проєкту.

2. Висловлення міркувань щодо направлень проєкту, форми подання .

3. Об’єднання учнів у групи, ознайомлення із завданнями.

І група  Кореспонденти (інтерв'ю) групи «Тихий океан»: дізнатися про історію океану, цікаві факти про рослинний та тваринний світ, запаси корисних копалин .

ІІ група Кореспонденти (інтерв'ю) групи «Атлантичний океан»: відшукати  легенду про океан, цікаву  інформацію про рослинний і тваринний світ, видобуток корисних копалин  .

ІІІ група Кореспонденти (інтерв'ю) групи «Індійський океан»: прочитати історію відкриття океану, вивчити рослинний та тваринний світ, запаси корисних копалин.

IV група Кореспонденти (інтерв'ю) групи «Північний Льодовитий океан»: прочитати інформацію про відкриття океану, вивчити рослинний та тваринний світ океану, запаси корисних копалин, цікаві факти.

V група Кореспонденти (інтерв'ю) групи «Екологи»: дослідити екологічний стан Світового океану, його економне використання, бережливе ставлення до запасів океану.

 

ІІ етап – реалізація проєкту

1. Представлення результатів роботи (презентація наукової інформації про океани).

2. Збір малюнків, фото, відео, ілюстрацій.

3. Презентації дитячих робіт.

 

ІІІ – презентація проєкту

1. Представлення результатів роботи на уроці природознавства.

2. Захист проектів.

3. Оцінка власної роботи та робіт інших виконавців проєкту.

4. Аналіз пошукової та дослідницької діяльності. Висновки.

 

Під час роботи над проєктом учитель виконує такі функції: сам є джерелом інформації; координує весь процес; підтримує й зацікавлює учнів; контролює виконання поставлених завдань за часом; допомагає правильно зорієнтуватися в інформаційному просторі;підтримує невпинний зворотний зв'язок, щоб вчасно допомогти учням у роботі над проєктом.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. (1 хв)

(Учні налаштовуються на урок. Повторюють девіз уроку).

Учитель.

   Не просто слухати, а чути.

   Не просто дивитися, а бачити.

   Не просто відповідати, а міркувати.

   Дружно й плідно працювати.

  

ІІ. Хвилинка фенологічних спостережень.( 1 хв)

(Учні повідомляють спостереження за погодою :число, день тижня, рік, стан неба, вітер, температура повітря, опади).

 Сонячна, безхмарна погода, яка сприяє веселому настрою і творчій роботі на уроці.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. (1 хв)

Учитель.   

•                   До нас у школу завітав цікавий гість із мульфільма, відомий нам «Капітошка».

 

 

Він запрошує нас трішки помандрувати.

А куди саме ми дізнаємося, коли відгадаємо загадку.

 

Ці суперводойми -

Всі на глобусі знайдем ми,

Тому що в цілому світі                   

Їх небагато – лише чотири.

• Так вірно. Це чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий.

 

ІV. Повідомлення теми і завдань уроку. (2 хв)

(Вчитель повідомляє тему уроку.

Учні висловлюють про свої сподівання на уроці)

- Урок у нас сьогодні проходитиме у вигляді казкової мандрівки, з нашим мультяшним героєм « Капітошкою». Ми здійснимо мандрівку до Світового океану, який повинні добре вивчити та проаналізувати. Ви добре підготувалися до нашої віртуальної мандрівки на океани. Переглянули різні джерела інформації (Інтернет-ресурси, енциклопедії, наукову літературу), намалювали малюнки, підібрали фото і відеоматеріали, підготували розповіді про дослідження, світ океанів. Кожна група  продемонструє свої знання  нашому гостеві і поділиться враженнями про вивчені океани. 

Тема нашого уроку «Земля – планета « Вода»

 

 

- Давайте спробуємо побудувати асоціативний кущ зі словом « Океан»?

               

«Асоціативний кущ» зі словом «Океан».

   

       відпочинок                           погода                кисень

 

 

       рослини                              Океан                      корисні копалини

 

             тварини                             їжа                       водний шлях

 

Вправа «Очікування»

- Що ви чекаєте від нашої  казкової мандрівки?

- Чому  вона навчить кожного з нас?

- Вирушаймо у подорож  .

- А  подорожувати ми будемо на хмаринці .

       

 

 

 

V. Робота над навчальною темою ( 5 хв)

 

1.         Розповідь вчителя

• Скільки материків є на Землі? 
• Покажіть їх на карті (прикріпити прищепки)
• Який колір переважає на глобусі?
• Пригадайте! Що таке Світовий океан? 
• (Він займає 2/3 всієї Землі)
•  Які океани є на Землі?
•  Чим схожі всі океани?
• Чим вони можуть відрізнятися?

 

 Світовий океан займає 2/3 поверхні Землі. Середня глибина 4 кілометри. На Землі — чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Вода в океанах солона. Якби, наприклад, випарити солі, розчинені в океанічній воді, то вони вкрили б дно Світового океану шаром завтовшки 60 м, а сушу — 153 м. З поверхні океанів випаровується значна кількість води. З водяної пари утворюються хмари. Вони переносяться вітром у різні місця Землі, і там випадають опади. Світовий океан збагачує повітря киснем, адже в ньому росте безліч зелених водоростей. А ще він зігріває планету. Як це відбувається? У теплі пори року вода океанів і морів повільно вбирає сонячне тепло і довго його утримує. У холодну пору вода так само повільно віддає тепло, нагріваючи повітря, яке рухається на материки. 

Україна розташована далеко від океану. Але він все одно впливає на її клімат. Якби не було океану, то в Україні був би такий же клімат, як в Арктиці. Світовий океан зігріває повітря і утримує тепло. Ми належимо до басейну Атлантичного океану.

 

2) Робота з картою та атласом ( робота в парах)

Карта + Атлас.

Діти відшукують на карті та атласі 4 океани.

Робота з фізичною картою півкуль.

Наносять на карті півкуль вивчені океани

(простим та кольоровими олівцями).

 

3) Перегляд відеофільму «Світовий океан» (4 хв)

 

4). Презентація результатів роботи груп (інтерв᾽ю кореспондентів)

                  Метод «Ажурна пилка»

 

Презентація кореспондентів групи «Тихий океан» (2  хв)

(Вчитель вмикає презентацію Зенченка Микити)

1.  Цікаві факти з історії океану. (Учень коментує відео)
2. Доповіді про Тихий океан (виступи учнів ).

Учень1:

Тихий океан - це найдавніший океан нашої планети. Його значна частина знаходиться у жаркому тепловому поясі. У Тихому океані зосереджена найбільша кількість островів.

 

Учень 2:

В тихий океан входить 25 морів. Екваторіальне розміщення тихого океану робить його велетенським нагромаджувачем тепла і найтеплішим океаном.

 

Учень 3:

Кораловим рифом називається обмілина, що утворилась внаслідок життєдіяльності коралових поліпів - морських організмів з твердим вапняковим скелетом. Часто корали поселяються на схилах згаслих підводних вулканів. Тоді утворюються коралові острови - атоли.

 

Учень 4:

Багато видів риб і тварин які поширені в Тихому океані, мають промислове значення. У північній частині океану поширені лососеві риби - лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля західного узбережжя - анчоусів. Риба є кормовою базою для птахів.

Учень 5:

Тихоокеанське узбережжя Південної Америки подекуди вкрите численними колоніями птахів (бакланів, пеліканів, пінгвінів). В океані водяться також ссавці - кити, дельфіни, морські котики, морські бобри.

 

Учень 6:

На Тихий океан припадає половина світового вилову риби. В окремих частинах океану (біля США, Австралії) видобувають нафту, кам'яне вугілля, металеві руди.

 

Презентація кореспондентів групи «Атлантичний океан» (2 хв)

 (Вчитель вмикає презентацію Зенченка Микити)

3.  Цікаві факти з історії океану. (Учень коментує відео)
4. Доповіді про Атлантичний океан (виступи учнів ).

 

Учень 1:

Атлантичний океан простягається від субарктичних широт до Антарктиди. Він межує з Тихим океаном на південному заході, Індійським – на південному сході та Північним Льодовитим – на півночі

Учень 2:

Свою назву він отримав на ім'я титана атланта (по грецькій міфології, тримаючого на своїх плечах небесне зведення). В різний час його називали по-різному: "Море за Геракловими стовпами", "Атлантік", "Західний океан", "Море мороку" і т. д. Назва "Атлантичний океан" вперше з'явилася в 1507 році на карті Вальдзе-Мюллера, з тих пір назва затвердилася в географії.

 

Учень 3:

Вміст солей у водах Атлантики складає в середньому 35,4%, що більше, ніж солоність Тихого, Індійського і Північного Льодовитого океанів. 

 

Учень 4:

Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший, ніж Тихого. Це пояснюється геологічною молодістю першого і дещо прохолоднішими кліматичними умовами. Але, незважаючи на обмежену кількість видів, запаси риби та інших морських тварин у цьому океані досить значні.

 

 

Учень 5:

Найсприятливіші умови життя багатьох видів риб склались у північній та північно-західній частині океану, де змішуються потоки теплих і холодних течій. Тут промислове значення мають тріска, оселедець, морський окунь, скумбрія, мойва. У північному субтропічному поясі знаходиться Саргасове море, відоме велетенськими саргасовими водоростями.

Учень 6:

Історично склалося, що Атлантичний океан давно став місцем інтенсивного рибальства і звіропромислу на китів, тюленів, моржів. Більша частина вилову риби припадає на північну частину океану. Крім риби в океані добувають крабів, кальмарів, омарів, устриць, лангустів.

 

Презентація кореспондентів групи «Індійський океан» (2 хв)

(Вчитель вмикає презентацію Зенченка Микити)

5.  Цікаві факти з історії океану. (Учень коментує відео)
6. Доповіді про індійський океан (виступи учнів ).

Учень 1:

Індійський океан посідає третє місце за розмірами. Він більшою своєю частиною лежить у Південній півкулі. На півночі він омиває береги Євразії, на заході – Африки, на півдні – Антарктиди, а на сході Австралії

Учень 2

Окремі знання про Індійський океан були нагромаджені ще за 3 тис. років до нашої ери індійськими, єгипетськими та фінікійськими мореплавцями. Перші описи маршрутів плавання водами океану склали араби.

Учень 3:

Важливою особливістю природи Індійського океану є мусонні вітри та утворена ними Мусонна течія, яка змінює свій напрям за сезонами. Частими є урагани, особливо біля острова Мадагаскар.

Учень 4:

Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби, тунець, макрель, камбала, численні акули.

Учень 5:

 В теплих водах океану водяться велетенські морські черепахи, морські змії, багато кальмарів та каракатиць, морських зірок. Ближче до Антарктиди можна побачити китів і тюленів.

Учень 6:

З давніх часів в Індійському океані, особливо у Перській затоці та навколо острова Шрі-Ланка добували перлини. На шельфі океану нині видобувають нафту, природний газ, руди металів. Найбільші світові родовища нафти знаходяться у Перській затоці. Під час видобутку і транспортування нафти досить часто трапляються аварії, внаслідок чого забруднюються океанічні води.

 

Презентація кореспондентів групи «Індійський океан» (2 хв)

 (Вчитель вмикає презентацію Зенченка Микити)

1. Цікаві факти з історії океану. (Учень коментує відео)

2. Доповіді про індійський океан (виступи учнів ).

Учень 1:

Північний Льодовитий океан – найменший з океанів. Він займає центральну частину Арктики і знаходиться на північ від материків Північна Америка та Євразія. Береги Північного Льодовитого океану дуже розчленовані.

Учень 2:

Північний Льодовитий океан сполучається широкими протоками з Атлантичним океаном. Зв'язок з Тихим океаном відбувається через вузьку Берингову протоку.

Учень 3:

Крига вкриває взимку близько 9/10 поверхні океану. Вона утворилась внаслідок низької температури впродовж року і порівняно низької солоності поверхневих вод.

Учень 4:

В океані налічується понад 150 видів риб. Тут водяться навага, нельма, сиг, сайка, мойва, палтус тощо. Риба — головна пожива для інших тварин, у тому числі й морських ссавців — тюленів, моржів, білуг. Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чайки, гаги, кайри, топірці, баклани тощо) утворюють масові гніздування — "пташині базари".

Учень 5:

Складні природні умови значно утруднюють освоєння багатств Північного Льодовитого океану. Але вже розпочато добування олова біля узбережжя Сибіру та нафти і газу біля берегів Канади і Аляски. Особливе значення в освоєнні районів Крайньої Півночі має Північний морський шлях, який проходить уздовж північного узбережжя Євразії до Берингової протоки.

 

Презентація кореспондентів  групи «Екологи» (відео) - (2 хв)

 

VI.  Фізкультхвилинка (2 хв)

Музичне (відео) «Підводний світ. Кроком руш» – танцювальні рухи.

 

VІІ . Робота з пластиліном. Ліплення підводного морського світу – різноманітних риб. ( 5 хв )

 

    

 

Приготуємо для роботи: жовтий, червоний, білий та чорний пластилін, стеку, дощечку для ліплення.

                                       

 Приступимо до роботи.

Перш за все приготуйте робоче місце. Ліпити на незастеленому столі не можна, обов'язково накрийте його клейонкою. Покладіть на неї дощечку для ліплення.

Крок 1. Починаємо ліплення зі скочування кульок з жовтого пластиліну. Нам знадобиться 24 кульки, по 6 кульок однакового розміру від найменших до найбільших. Від розміру кульок буде залежати розмір майбутньої рибки. Всі жовті кульки перетворяться в риб'ячу луску. І ще знадобиться одна найбільша жовта кулька, з якої ми зробимо голову рибки.

Крок 2. Ще ми приготуємо 5 червоних кульок для хвоста і плавників, 2 білих і 2 чорних для очей золотої рибки. Подивіться, якого приблизно розміру повинні бути всі кульки

Крок 3. Беремо три червоних кульки і розминаємо їх в однакові круглі коржі. Намагаємося, щоб вони не були занадто тонкими. Потім з'єднуємо їх у вигляді незамкнутого трикутника, тобто крайні коржі між собою не з'єднуємо. З них вийде хвіст рибки.

Крок 4. Всі жовті кульки поступово розминаємо в такі ж коржі-лусочки. Одну з шести найменших лусочок укладаємо на хвіст так, щоб вона опинилася в центрі між трьома червоними коржиками. Ця луска повинна закрити краї всіх трьох коржів. Ще дві маленькі лусочки укладаємо на першу зліва і справа. Злегка притискаємо деталі, щоб вони не розпалися.

Крок 5. Перевертаємо виріб і прикріплюємо три маленькі лусочки до хвоста зі зворотного боку у такий же спосіб.

Крок 6. Тепер кріпимо лусочки більшого розміру, по три з кожного боку. З'єднуємо їх так, щоб вони трохи закривали край попереднього ряду і між собою розташовувалися поступово. Спочатку з одного боку, потім перевертаємо рибку і повторюємо процес. Не забуваємо притискати лусочки, щоб вони міцно приліпилися.

Крок 7. Потім прикріплюємо наступні три лусочки побільше, але тільки з одного боку рибки.

Крок 8. Перевертаємо рибку на інший бік і прикріплюємо до крайньої лусочки третього ряду червоний коржик на місці, де у рибок зазвичай ростуть плавники, з внутрішньої сторони. Зверху на нього ліпимо третій ряд лусочок.

Крок 9. І нарешті, у такий же спосіб закріплюємо останній, четвертий ряд лусочок з двох сторін рибки. Бачите, плавник опинився всередині між лусочками. Залишилося прикріпити голову і другий плавник.

Крок 10. Щоб зробити голову рибки, розминаємо найбільшу жовту кульку пластиліну в досить великий круглий коржик. Разом з головою ми закріпимо і другий плавник, тому останню червону кульку пластиліну теж перетворюємо на круглий коржик. Потім акуратно піднімаємо однією рукою верхній шар лусок і в отвір укладаємо край голови.

Крок 11. Між верхнім та нижнім краями луски поруч з головою прикріплюємо другий плавник.

Крок 12. У цілому, рибка готова. Залишилося прикріпити очі і прикрасити плавники і хвіст. Очі робимо в такому порядку: розминаємо білі пластилінові кульки в круглі коржі, на них щільно закріплюємо маленькі чорні кульки, щоб вони теж злегка приплюснулися. І вже в такому вигляді обидва ока ліпимо до голови з двох сторін.

Крок 13. Підтримуючи край голови зі зворотного боку, вирізаємо стекою трикутник для рота рибки.

Крок 14. Переходимо до хвоста. Пальцями однієї руки знизу підтримуємо хвіст рибки, а іншою рукою за допомогою стеки робимо невеликі надрізи по краю хвоста у напрямку до центру. На кожній частині хвоста досить зробити по три надрізи. При бажанні краї надрізів можна трохи розсунути стекою, щоб зробити хвіст пишнішим.

Крок 15. На плавниках робимо такі ж надрізи.

Крок 16. Рибка готова, і тепер її можна помістити в справжній акваріум. Для цього візьміть аркуш зеленого паперу, щоб оформити задню стінку акваріума. Водорості можна зробити з гнучких зелених йоржиків, закрутивши їх в пружинки на олівець або просто кілька разів зігнувши в різні боки. А закріпити їх у вертикальному положенні можна за допомогою кульок з чорного пластиліну. Ось така золота рибка вийшла! Загадуйте свої бажання, і рибка обов'язково їх виконає.

             

 Презентація робіт

                       

 

VІІІ. Узагальнення та систематизація знань (7 хв).

1) Метод «Мікрофон». Діти передають один одному мікрофона після продовження фрази «Світовий океан дає людям ………….»

2)  Тестова перевірка знань учнів: «Океани Землі».                         

1.   Скільки океанів входить до Світового ?

       а) 4;

       б) 3;

       в) 6. 

2. Великі простори води, що вкривають земну поверхню, називають ………. .

а) озерами;

б) річками

в) океанами .

3. Яка вода в океанах?

а) солона;

б)  прісна;

в) в деяких прісна, а в деяких солона.

4. Який океан - найхолодніший і найменший за розмірами?

             а) Індійський;

             б) Північний Льодовитий;

             в) Тихий океан.                                                                                           

5. Який океан найтепліший?

а) Тихий;

б)  Атлантичний;

в)  Індійський.                                                                                                     

6.  Який океан розташований тільки у східній півкулі?

а ) Атлантичний;

б) Індійський ;

в) Тихий. 

7. Який третій за розмірами океан?

а) Атлантичний;

б) Індійський;

в) Тихий.

8. Який найглибший і найбільший океан на Землі?

а)  Тихий;

б) Атлантичний;

в) Індійський.                  

9. На островах якого океану існують колонії моржів і тюленів, пташині базари?

а) Північного Льодовитого;

б) Атлантичного;

в) Індійського. 

10. Що є головною окрасою Індійського океану?

а) водорості;

б) молюски;

в) коралові рифи.

11. Чому водорості мають різний колір (зелений, бурий, червоний)?

а) фарби не вистачає;

б) риби винні;

в) сонце неоднаково освітлюєю.

12. Яку користь приносить Світовий океан?

а) дає нафту і сіль;

б) приносить дощі і бурі;

в) дає кисень і обігріває планету

(Вірні відповіді: а, в, а, б, в, б, б, а, а, в, в, в).

 

IX. Підсумок уроку. Рефлексія (1 хв)

1. Метод «Гронування» (діти заповнюють гроно «Ми навчились»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель.

 Дорогі діти! Ось ми і більше дізналися про Світовий океан. Час нам повертатися до рідної домівки. Наша подорож завершилася.

• Чи цікавою вона була для вас, діти?
•      Свій настрій і враження від уроку ви, діти, оцінюєте за допомогою котиків і смайликів.
• До нових зустрічей на борту нашого корабля « Країни знань».

 

X. Домашнє завдання (1 хв).

Творче завдання. Написати про свої враження з віртуальної подорожі на тему « Підводний світ океанів».

Повторити вивчений матеріал «Океани». Підготуватися до перевірної роботи.